Рішення

від 28.12.2018 по справі 909/962/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.12.2018 м. Івано-ФранківськСправа № 909/962/18

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Малєєвої О. В.,

секретар судового засідання Попович Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРПАТ-ПОЛІМЕР"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОГІСТІК СЕРВІС КАЛУШ" про стягнення заборгованості за договором від 17.05.2017 №1705/1 в сумі 423 820,73 грн, з яких 376 117, 73 грн - заборгованість по орендній платі, 47 703 грн - заборгованість за ремонт навантажувачів,

за участю:

представників позивача: Булавинець М. М., ОСОБА_3.,

представник відповідача: не з'явився,

ухвалив таке рішення.

1. Предмет позову.

1.1 Предметом позову є вимога ТОВ "КАРПАТ-ПОЛІМЕР" до ТОВ "ЛОГІСТІК СЕРВІС КАЛУШ" про стягнення заборгованості за договором від 17.05.2017 №1705/1 в сумі 423 820,73 грн, з яких 376 117, 73 грн - заборгованість по орендній платі, 47 703 грн - заборгованість за ремонт навантажувачів.

2. Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.

2.1 Суд відповідно до ухвали від 09.11.2018 відмовив в задоволенні заяви позивача (вх.№17018/18 від 08.11.2018) про забезпечення позову.

2.2 В судовому засіданні 27.11.2018 суд прийняв заяву позивача про збільшення позовних вимог (вх. №18024/18 від 26.11.2018). Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання. Збільшення розміру позовних вимог пов'язано з донарахуванням орендної плати за жовтень та листопад 2018 року.

2.3 В судовому засіданні 30.11.2018 суд відмовив в задоволенні клопотання позивача (вх. №18442/18 від 26.11.2018) про допит як свідка директора ТОВ "КАРПАТ-ПОЛІМЕР" ОСОБА_3. Суд виходив з того, що відповідно до ч.1 ст. 88 ГПК України показання свідка викладаються ним письмово у заяві свідка. Свідок викликається судом для допиту за ініціативою суду або за клопотанням учасника справи у разі, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти (ч. 1 ст. 89 ГПК України). Позивач не подав письмової заяви свідка. Крім того, суд взяв до уваги вимоги ч. 1 ст. 77 ГПК України щодо допустимості доказів.

2.4 В судовому засіданні 27.11.2018 представник відповідача усно заявив про часткове визнання позову щодо заборгованості по орендній платі. Для надання представнику відповідача можливості в письмовій формі чітко вказати, в якій частині він визнає заборгованість по орендній платі, судове засідання відкладалось.

Надалі представник відповідача в судові засідання не з'являвся, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Зокрема, про судове засідання 30.11.2018 він був повідомлений в судовому засіданні 27.11.2018 під розписку. В судові засідання 18.12.2018 та 28.12.2018 відповідач викликався згідно з ухвалами-викликами від 30.11.2018 та від 18.12.2018, відповідно.

3. Зміст позовних вимог та заперечень на позов, пояснення учасників справи.

3.1 Позовна заява (вх.№16595/18 від 01.11.2018) з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог (вх. №18024/18 від 26.11.2018).

Заявлені позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив зобов'язання по виконанню умов договору оренди автонавантажувачів №1705/1 від 17.05.2017. Зокрема, не сплатив за період з червня по листопад 2018 року орендну плату в сумі 376 117, 73 грн, а також не виконав умови п. 5.2.6. та п. 6.2.15 договору (в редакції додаткової угоди №3 від 02.03.2018) щодо компенсації витрат на поточний та капітальний ремонт об'єкта оренди на суму 47 703 грн.

3.2 Відзив на позов від 14.11.2018 (вх. №17999/18 від 19.11.2018).

Недоплату орендних платежів за червень-серпень 2018 року пояснює тим, що 4 тягові батареї не відповідають технічним вимогам, а тому до вирішення спірних питань щодо цих батарей він призупинив оплату орендних платежів.

Витрати позивача на поточний та капітальний ремонт об'єкта оренди на суму 47 703 грн не визнає - вказує, що з червня 2018 року не надавав ніякого письмового запиту про наявність поломок об'єкта оренди і всі несправності усував самостійно. Заперечує факт надання таких послуг, оскільки він не підписував відповідних актів. Вказує, що позивач не надав підтвердження понесених витрат на купівлю запасних частин, які вказані в актах.

4. Обставини справи, оцінка доказів.

Дослідивши зібрані у справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст. 86 ГПК України, суд встановив таке.

4.1 Між ТОВ "КАРПАТ-ПОЛІМЕР", як орендодавцем, та ТОВ "ЛОГІСТІК СЕРВІС КАЛУШ", як орендарем, укладено договір оренди автонавантажувачів від 17.05.2017 №1705/1 (надалі - договір).

4.2 Умови договору такі.

- Об'єктом оренди є автонавантажувачі згідно переліку (п. 1.1 договору).

- Технічний стан об'єкта оренди на момент передачі в оренду визначається сторонами під час передачі об'єкта оренди у користування та зазначається у відповідному акті приймання-передачі (п.1.2.1 договору).

- Строк дії договору - до 31.12.2017 (п. 3.2 договору).

- Розрахунки за договором здійснюються в безготівковому порядку шляхом перерахування орендарем грошових коштів на розрахунковий рахунок орендодавця в термін, що не перевищує 10-ти календарних днів з моменту отримання орендарем від орендодавця рахунку на оплату (фактури) та акту використання об'єкта оренди, який оформляється та підписується сторонами не пізніше 3-го числа кожного місяця, що слідує за звітним (п. 4.5 договору).

4.3 Додатком №2 до договору визначено розмір нарахування орендної плати за місяць.

При напрацюванні до 170 мотогодин на місяць (з урахуванням ПДВ): дизельний автонавантажувач - 12 000 грн, електричний навантажувач - 15 000 грн, електричний навантажувач (вибухозахисний) - 24 960 грн, додаткова тягова акумуляторна батарея - 2 000 грн.

При напрацюванні більше 170 мотогодин в місяць орендар додатково сплачує за кожну напрацьовану годину наступним чином: дизельний навантажувач - 58, 80 грн, електричний навантажувач - 70,56 грн, електричний навантажувач (вибухозахисний) - 114 грн.

4.4 Відповідно до додаткової угоди №1 від 29.12.2017 строк дії договору продовжено до 31.01.2018, а відповідно до додаткової угоди №2 від 31.01.2018 - до 28.02.2018.

4.5 Додатковою угодою №3 від 02.03.2018 сторони визначили термін дії договору до 31.12.2018 та вказали новий перелік об'єкта оренди (дизельний автонавантажувач - 4 шт., електричний навантажувач - 4 шт., електричний навантажувач (вибухозахисний) - 2 шт., додаткова тягова акумуляторна батарея - 4шт.

Також сторони доповнили договір п. 6.2.15, в якому передбачили обов'язок орендаря компенсувати (відшкодовувати) всі витрати орендодавця, які понесені останнім у зв'язку з проведенням капітального та поточного ремонтів навантажувачів, та п. 5.2.6 щодо обов'язку орендодавця здійснювати планове технічне обслуговування та поточний і капітальний ремонт об'єкта оренди (автонавантажувачів) з наступним відшкодуванням (компенсацією) понесених на ремонт витрат за рахунок орендаря.

4.6 Об'єкт оренди був переданий орендарю відповідно до актів приймання-передачі №1-9 від 03.07.2017, №10 від 12.07.2017. Зокрема, по акту №9 від 03.07.2017 передано акумуляторні (тягові) батареї. Зауваження щодо їх технічного стану - відсутні.

4.7 Орендар передавав орендодавцю для проведення ремонтних робіт, а останній передавав йому у тимчасове користування (в обмін) автонавантажувачі та додаткове обладнання згідно з актами приймання-передачі №11 від 02.08.2017, №12 від 04.08.2017, №14 від 17.11.2017, №16, №17 від 22.06.2018.

4.8 Між сторонами велась переписка з приводу технічного стану об'єкта оренди. У листі від 15.06.2018 №90 орендар повідомляє орендодавця про технічні несправності. На цей лист орендодавець дав відповідь від 19.06.2018 №1906/01.

4.9 Відповідно до розрахунку позивача орендна плата за місяць в період з червня по листопад 2018 року становила 122 000 грн. Позивачем частково оплачено орендну плату за червень - серпень 2018 року, недоплачено по 8 000 грн в місяць; не сплачено орендну плату за вересень, жовтень - по 122 000 грн; не сплачено за 20 днів листопада 2018 року - 81 333, 31 грн; всього - 349 333, 31 грн. Рахунки на оплату (акти про надання послуг) за вересень - листопад 2018 року направлялись відповідачу поштовими відправленнями від 10.10.2018, від 01.11.2018, від 20.11.2018 з описом вкладень.

4.10 Відповідач не подав допустимих доказів на підтвердження невідповідності 4-х тягових батарей технічним вимогам та умовам договору, які є підставою для звільнення від орендних платежів або зменшення орендної плати.

4.11 За понаднормову оренду автонавантажувачів у вересні 2018 року позивач нарахував 16 652,16 грн, у жовтні - 10 132, 42 грн, всього 26 784, 58 грн. Позивач представив акти контролю показників по дотриманню норм експлуатації навантажувачів №09/18 від 30.09.2018, №10/18 від 31.10.2018 та докази їх направлення відповідачу (поштові квитанції від 10.10.2018, від 01.11.2018 з описом вкладень).

4.12 Орендодавець виконав роботи по ремонту автонавантажувачів та використав на їх проведення запчастини та матеріали на загальну суму 47 154, 40 грн, а саме:

- акт №ОУ-0000098 від 11.07.2018 на суму 7862,66 грн (заказ-наряд №1 від 11.07.2018),

- акт №ОУ-0000114 від 16.07.2018 на суму 3 981, 34 грн (заказ-наряд №1 від 16.07.2018),

- акт №ОУ-0000121 від 07.08.2018 на суму 2797, 78 грн (заказ-наряд №1 від 07.08.2018),

- акт №ОУ-0000122 від 08.08.2018 на суму 960,00 грн (заказ-наряд №1 від 08.08.2018),

- акт №ОУ-0000123 від 27.08.2018 на суму 3 1471, 82 грн (заказ-наряд №1 від 27.08.2018),

- акт №ОУ-0000124 від 27.08.2018 на суму 28 404,80 грн (заказ-наряд №1 від 27.08.2018).

На підтвердження придбання запчастин та матеріалів позивач представив видаткову накладну №836 від 16.07.2018 та платіжне доручення №1874 від 11.07.2018, видаткову накладну №гх000005747 від 19.02.2018 та платіжне доручення №1667 від 15.02.2018, накладну №3681 від 01.08.2018 та платіжне доручення №1929 від 08.08.2018, видаткові накладні №790 від 05.07.2018, №697 від 15.06.2018 та платіжне доручення №1857 від 11.06.2018, рахунок-фактура №1148 від 11.06.2018 та платіжне доручення №1978 від 28.09.2018, №1971 від 12.09.2018.

Суд вважає недоведеними витрати на придбання диску, вказаного в заказ-наряді №1 від 11.07.2018, вартістю 3 291,60 грн, оскільки його вартість відповідно до видаткової накладної №836 від 16.07.2018 та платіжного доручення №1874 від 11.07.2018 становить 2743, 00 грн. Тому витрати на суму 548, 60 грн - не підтверджені.

Суд відхиляє заперечення відповідача щодо непроведення вказаних робіт з огляду на непідписання ним актів та відсутність письмових звернень. Наведені докази в сукупності дають можливість встановити дані обставини. Умови договору не передбачають необхідність саме письмового звернення орендаря, а фактичні взаємовідносини сторін свідчать про відсутність такої практики. Водночас, відповідач не подав будь-яких доказів на підтвердження факту виконання ремонтних робіт ним самостійно.

4.13 Відповідачем не подано доказів сплати орендної плати на суму 376 117, 73 грн, а також відшкодування орендодавцю витрат на ремонт об'єкта оренди на суму 47 154, 40 грн.

5. Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.

5.1 При вирішенні даного спору суд виходить з того, що відповідно до ч. 1 ст. 67 ГК відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України (ч. 2 ст. 67 ГК України).

Згідно з ч.1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 6 ст. 283 ГК України).

5.2 На підставі господарського договору між суб'єктами господарювання виникають господарські зобов'язання, в силу яких один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст. 171, 174 ГК України).

Частиною 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 525, 526, 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом ч.1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

5.3 Як передбачено ст. 286 ГК України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (ч.1). Орендар має право вимагати зменшення розміру орендної плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, змінилися передбачені договором умови господарювання або істотно погіршився стан об'єкта оренди (ч. 2).

Відповідач не довів підстав для зменшення орендної плати та звернення ним в установленому порядку з такою вимогою.

5.4 Встановлені судом обставини свідчать про те, що відповідач допустив порушення зобов'язання, а саме не сплатив орендну плату на суму 376 117, 73 грн та не відшкодував орендодавцю витрати на ремонт об'єкта оренди на суму 47 154, 40 грн, всього - 423 272,13 грн.

6. Висновок суду.

6.1 Позов належить до часткового задоволення - з відповідача в користь позивача слід стягнути заборгованість за договором в сумі 423 272,13 грн, з яких 376 117, 73 грн - заборгованість по орендній платі, 47 154,40 грн - заборгованість за ремонт навантажувачів.

7. Судові витрати.

7.1 Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

7.2 Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, з відповідача в користь позивача належить стягнути судовий збір, пропорційно до розміру задоволених вимог, що становить 6 349, 08 грн.

Керуючись ст. 2, 86, 129, 145, 233, 236-238, 240, 241, 256, п. 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Частково задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРПАТ-ПОЛІМЕР" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОГІСТІК СЕРВІС КАЛУШ" про стягнення заборгованості за договором від 17.05.2017 №1705/1 в сумі 423 820,73 грн, з яких 376 117, 73 грн - заборгованість по орендній платі, 47 703 грн - заборгованість за ремонт навантажувачів.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОГІСТІК СЕРВІС КАЛУШ" (вул. Промислова, 4, корпус 012, 1.19, м. Калуш, Івано-Франківська обл., 77300, ідентифікаційний код 39309362) в користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРПАТ-ПОЛІМЕР" (вул. Промислова, 4, м. Калуш, Івано-Франківська обл., 77306, ідентифікаційний код 33704000) заборгованість за договором від 17.05.2017 №1705/1 в сумі 423 272,13 грн (чотириста двадцять три тисячі двісті сімдесят дві гривні тринадцять копійок), з яких 376 117, 73 грн - заборгованість по орендній платі, 47 154,40 грн - заборгованість за ремонт навантажувачів, а також 6 349, 08 грн (шість тисяч триста сорок дев'ять гривень вісім копійок) судового збору.

Відмовити у стягненні 548, 60 грн заборгованості за ремонт навантажувачів.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Західного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 08.01.2019.

Суддя О. В. Малєєва