Рішення

від 08.01.2019 по справі 910/13637/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ м. Київ 08.01.2019Справа №  910/13637/18 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокор-М» (Рівненська обл., Рівненський р-н, с. Грабів) До Товариства з обмеженою відповідальністю «Фастута» (м. Київ) Про стягнення 46.637,91 грн.                       Суддя Ващенко Т.М.                                                                             Секретар судового засідання Шаповалов А.М. Представники сторін: не викликались ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрокор-М» (далі – позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фастута» (далі – відповідач) про стягнення 46.637,91 грн., з яких: 42.652,00 грн. основного боргу, 3.673,91 грн. пені, 312,00 грн. 3% річних. Крім того, позивач просить суд покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору в сумі 1.762,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовано невиконанням відповідачем умов Договору № 18/06/08 від 08.06.18. поставки свиней. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.11.18. відкрито провадження у справі № 910/13637/18, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання), встановлено сторонам строки для подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень на відповідь на відзив, додаткових письмових пояснень та додаткових доказів. Відповідачем у встановлений судом строк письмового відзиву на позов не подано, доказів на обґрунтування своєї правової позиції у справі не надано. При цьому судом встановлено, що від відповідача ухвалу суду про відкриття провадження в даній справі, направлену на адресу, визначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернуто підприємством зв'язку з посиланням на закінчення встановленого строку зберігання поштового відправлення. У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України). Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, а наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами. Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Розглянувши надані документи і матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, - ВСТАНОВИВ: За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. За приписами ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору. Згідно зі ст. 626  Цивільного кодексу України договором   є   домовленість   двох   або  більше  сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. 08.06.18. між позивачем (Продавець) та відповідачем (Покупець) було укладено Договір № 18/06/08 поставки свиней (далі – Договір), за умовами якого (п. 1.1) Продавець зобов'язується в порядку та на умовах визначених Договором продати та передати у власність Покупця здорових свиней живою вагою (далі – Товар), а Покупець зобов'язаний прийняти та сплатити кошти за придбаний товар в кількості та асортименті згідно Специфікацій до Договору, які є невід'ємною його частиною. Строк дії Договору сторонами погоджено п. 13.1 з моменту його підписання та скріплення печатками і діє до 31.12.17., але в будь-якому випадку до проведення повних взаєморозрахунків між сторонами. З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги Договір  як належну підставу, у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків з постачання товару. За своїм змістом та правовою природою Договір є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм  статті 712 Цивільного кодексу України    та    статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми  Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України). Згідно з ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Статтею 663 Цивільного Кодексу України передбачено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу. Відповідно до пунктів 2.3, 2.4 Договору сторони погодили, що кількість, асортимент, строки передачі та вартість відповідної партій товару визначено в Специфікації, яка буде являтися невід'ємною частиною Договору, на кожну партію окремо. Сторони погодили відхилення у кількості відповідної партії товару на рівні 3% від зазначеної в Специфікації на партію до фактично переданої у видатковій накладній. Ціна встановлюється у національні валюті України. Ціна за кілограм живої ваги Товару установлюється за домовленістю сторін та зазначається у специфікації на відповідну партію Товару (пункти 3.1, 3.2 Договору). Пунктами 5.1-5.3 Договору сторони узгодили наступне. Передача (здача-приймання) Товару здійснюється в пункті відправки. Погоджена сторонами кількість відповідної партії Товару, зафіксована в Специфікації, підлягає уточненню на кількість Товару, яка фактично передається Продавцем покупцю. Приймання Товару за кількістю та якістю здійснюється сторонами у порядку, визначеному чинним законодавством. Сторони в пунктах 6.1, 6.2 Договору визначили, що поставка Товару здійснюється за домовленістю сторін на умовах EXW згідно правил Інкотермс-2010. пункт відправки Товару: Рівненська обл., Рівненський р-н, с. Грабів, вул. Адамківська,9. Поставка вважається виконаною з моменту передачі Товару Покупцю по видатковій накладній. Між сторонами було підписано та скріплено печатками Специфікацію № 4 від 09.07.18. до Договору, за умовами якої Продавець зобов'язався передати у власність Покупця, а Покупець оплатити: свиней м'ясних (2 категорія) у кількості 170 голів загальною вартістю 712.000,00 грн. з ПДВ. Пунктами 1.2, 1.3 Специфікації № 4 обумовлено, що Покупець зобов'язується здійснити 50% передоплату за товар протягом 3 банківських днів з дати підписання Специфікації, однак, в будь-якому випадку до моменту передачі товару Покупцю. Строк поставки Товару по даній специфікації складає 3 банківських дні з дати підписання даної специфікації. На підставі видаткової накладної № 544 від 09.07.18. позивач поставив відповідачу свиней м'ясних (2 категорія) на загальну суму 524.800,00 грн. На підставі видаткової накладної № 544 від 09.07.18. позивач поставив відповідачу свиней м'ясних (2 категорія) на загальну суму 187.200,00 грн., а всього на суму 712.000,00 грн. Відповідні податкові накладні та товарно-транспортна накладна наявні в матеріалах справи. Між сторонами було підписано та скріплено печатками Специфікацію № 5 від 10.07.18. до Договору, за умовами якої Продавець зобов'язався передати у власність Покупця, а Покупець оплатити: свиней м'ясних (2 категорія) у кількості 130 голів загальною вартістю 554.000,00 грн. з ПДВ. Пунктами 1.2, 1.3 Специфікації № 5 обумовлено, що Покупець зобов'язується здійснити 50% передоплату за товар протягом 3 банківських днів з дати підписання Специфікації, однак, в будь-якому випадку до моменту передачі товару Покупцю. Строк поставки Товару по даній специфікації складає 3 банківських дні з дати підписання даної специфікації. На підставі видаткової накладної № 547 від 10.07.18. позивач поставив відповідачу свиней м'ясних (2 категорія) на загальну суму 554.000,00 грн. Відповідні податкова накладна та товарно-транспортна накладна наявні в матеріалах справи. Між сторонами було підписано та скріплено печатками Специфікацію № 6 від 10.07.18. до Договору, за умовами якої Продавець зобов'язався передати у власність Покупця, а Покупець оплатити: свиней м'ясних (2 категорія) у кількості 130 голів загальною вартістю 554.400,00 грн. з ПДВ. Пунктами 1.2, 1.3 Специфікації № 6 обумовлено, що Покупець зобов'язується здійснити 50% передоплату за товар протягом 3 банківських днів з дати підписання Специфікації, однак, в будь-якому випадку до моменту передачі товару Покупцю. Строк поставки Товару по даній специфікації складає 3 банківських дні з дати підписання даної специфікації. На підставі видаткової накладної № 548 від 10.07.18. позивач поставив відповідачу свиней м'ясних (2 категорія) на загальну суму 554.400,00 грн. Відповідні податкова накладна та товарно-транспортна накладна наявні в матеріалах справи. Оцінюючи представлені позивачем в обґрунтування викладених в позовній заяві обставин щодо поставки товару відповідачу докази, суд виходить з наступного. У відповідності до ст. 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві. Статтею 688 Цивільного кодексу України на покупця покладено обов'язок повідомити продавця про порушення умов договору щодо кількості, асортименту, якості, комплектності товару в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару. Жодних заперечень з приводу отримання товару відповідачем суду надано не було. Отже, суд при розгляді справи приймає до уваги відсутність у відповідача, як Покупця за Договором, будь-яких заперечень та претензій щодо належного виконання Продавцем прийнятих за Договором зобов'язань з передання Товару за Специфікаціями № 4, № 5, № 6 на загальну суму 1.820.400,00 грн. Зважаючи на викладені вище обставини та   виходячи з положень ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, за висновками суду, представлені до матеріалів справи видаткові накладні є належним доказом передачі товару відповідачу, а отже виконання позивачем своїх зобов'язань з поставки Товару на суму 1.820.400,00 грн. в межах Специфікацій №№ 4, 5, 6 до Договору здійснено належним чином. Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. За змістом ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно з ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу. Частиною 1    ст. 692 Цивільного кодексу України    передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. В ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України зазначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Покупець сплачує вартість Товару за ціною, вказаною у Специфікації на відповідну партію Товару або видатковій накладній. Перерахування коштів Продавцю за Товар здійснюється згідно рахунків по попередній оплаті або Специфікацій на відповідну партію Товару (п. 4.2 Договору). При цьому у відповідності до правової позиції, викладеної в постанові судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 19.08.14., обов'язок відповідача оплатити товар (з огляду на приписи ст. 692 ЦК України) виникає з моменту його прийняття. Як відзначалось судом, умовами Специфікацій №№ 4, 5, 6 визначено, що Покупець зобов'язується здійснити 50% передоплату за товар протягом 3 банківських днів з дати підписання Специфікації, однак, в будь-якому випадку до моменту передачі товару Покупцю. Товар передано Продавцем Покупцю: - за специфікацією № 4 від 09.07.18. – 09.07.18. на суму 712.000,00 грн. - за специфікацією № 5 від 10.07.18. – 10.07.18. на суму 554.000,00 грн. - за специфікацією № 6 від 10.07.18. – 10.07.18. на суму 554.400,00 грн. Відповідачем було оплачено позивачу 862.338,00 грн. 10.07.18., 915.410,00 грн. 11.07.18., а  всього 1.777.748,00 грн. За приписами ст. ст. 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються. За таких обставин, враховуючи наведені вище умови спірного Договору, та враховуючи дату поставки товару за представленими до матеріалів справи видатковими накладними, суд дійшов висновку, що строк оплати товару настав. Позивач направив відповідачу претензію вимогу № 405 від 21.08.18. про сплату 42.652,00 грн. заборгованості за поставлених, проте не оплачених свиней. Оскільки неоплаченим залишився товар на суму 42.652,00 грн., вказане зумовило звернення позивача з даним позовом до суду. Згідно зі ст. ст. 76-77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. За твердженнями позивача, які з боку відповідача належними та допустимими у розумінні ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами не спростовані, відповідачем, Товар, отриманий на підставі Специфікацій № № 4, 5, 6 до Договору, вказаних видаткових накладних, в повному обсязі оплачено не було, в результаті чого у Покупця утворилась заборгованість в сумі 42.652,00 грн. Таким чином, приймаючи до уваги все викладене вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги  про стягнення 42.652,00 грн. за поставлений по Специфікаціям № № 4, 5, 6 за Договором Товар є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю. Позивачем пред'явлено до стягнення 312,00 грн. 3% річних. Згідно зі статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Судом здійснено перерахунок та встановлено, що розмір 3% річних, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача становить 308,50 грн.,  внаслідок чого вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача. 3% річних в сумі 3,50 грн. нараховані безпідставно, з огляду на що суд відмовляє в позові в цій частині. Щодо вимог позивача про стягнення 3.673,91 грн. пені, суд відзначає викладене далі. Пунктом 9.6 Договору сторони погодили, що за порушення строків оплати Покупець сплачує Продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості партії товару за кожен день прострочення. Приписами ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів. Зазначене кореспондується з нормами ст. 617 Цивільного кодексу України згідно якої особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів. Згідно з ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня. Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. При здійсненні перерахунку пені судом враховано, що згідно з п. 1.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.13. № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені. Здійснивши перерахунок суд встановив, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пені в сумі 3.634,18 грн. Пеню на суму 39,73 грн. нараховано безпідставно, з підстав чого суд відмовляє в позові в цій частині. Відповідно до положень ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, ч. 9 ст. 165, ст. ст. 219, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, Господарський суд міста Києва, - ВИРІШИВ: 1. Позов задовольнити частково. 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фастута» (02099, м. Київ, вул. Ялтинська, 5-Б; ідентифікаційний код 41655502) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокор-М» (35316, Рівненська обл., Рівненський р-н, с. Грабів, вул. Адамківська, 9; ідентифікаційний код 35741279) 42.652 (сорок дві тисячі шістсот п'ятдесят дві) грн. 00 коп. основного боргу, 308 (триста вісім) грн. 50 коп. 3% річних, 3.634 (три тисячі шістсот тридцять чотири) грн. 18 коп. пені, 1.760 (одну тисячу сімсот шістдесят) грн. 37 коп. судового збору. 3. В іншій частині в позові відмовити. 4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України. Суддя                                                                                                              Т.М. Ващенко