Рішення

від 26.12.2018 по справі 916/1760/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ РІШЕННЯ "26" грудня 2018 р.м. Одеса  Справа № 916/1760/18 Господарський суд Одеської області у складі: суддя Волков Р.В., секретар судового засідання Кришталь Д.І., розглянувши справу №916/1760/18 за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ВДС ФАРМА" (вул. Арсенальна, буд. 1/14, м. Київ, 01011, код ЄДРПОУ 37506672), до відповідача: Приватне підприємство "АНДАКО ЮГ" (вул. Середньофонтанська, буд.19-В, нежиле приміщення першого поверху №307, м. Одеса, 65039, код ЄДРПОУ 38296960) про стягнення 137750,44 грн.,    Представники сторін: Від позивача: не з'явився; Від відповідача: не з'явився. ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "ВДС ФАРМА" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Приватного підприємства "АНДАКО ЮГ" про стягнення 137750,44 грн. Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.08.2018 р. позовну заяву (вх.№ 1903/18 від 21.08.2018 р.) залишено без руху у зв'язку з невиконанням позивачем п.п.7, 8 ч.3 ст.162 ГПК України, встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви. Позивач звернувся до господарського суду Одеської області з заявою (вх. №18734/18 від 13.09.2018 р.) про усунення недоліків позовної заяви, про які зазначено в ухвалі господарського суду Одеської області від 27.08.2018 р. по справі № 916/1760/18. Ухвалою від 01.10.2018 р. відкрито провадження у справі, ухвалено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 29.10.2018 р. 29.10.2018 р. судом для надання часу сторонам мирно урегулювати спір оголошено перерву до 14.11.2018 р. 14.11.2018 р. оголошено перерву до 21.11.2018 р., встановлено відповідачу строк для надання відзиву до 20.11.2018 р., позивачу надати відповідь на відзив до 21.11.2018 р. 20.11.2018 р. відповідачем надано відзив на позовну заяву разом з проектом мирової угоди, підписаної представником відповідача. 21.11.2018 р. від позивача надійшла заява про розгляд справи без участі представника із вказівкою, що позовні вимоги підтримуються у повному обсязі. 21.11.2018 р. продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання на 03.12.2018 р. Ухвалою від 21.11.2018 р. повідомлено позивача про дату наступного судового засідання. 03.12.2018 р. закрито підготовче провадження, призначено розгляд справи по суті на 26.12.2018 р., ухвалою від 26.12.2018 р. повідомлено позивача про дату судового засідання. 13.12.2018 р. від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача із зазначенням про підтримання позовних вимог у повному обсязі. 26.12.2018 р. сторони у судове засідання не з'явились. У позовній заяві позивач посилається на те, що між ТОВ «ВДС ФАРМА» (позивач, постачальник) та ПП «АНДАКО ЮГ» (відповідач, дистриб'ютор) був укладений Дистриб'юторський договір №01/01/17-5 від 01.01.2017 р. (далі – Договір), між сторонами був підписаний Протокол розбіжностей до Договору від 01.01.2017 р., який є невід'ємним додатком до Договору. Згідно з п.2.1. Договору Постачальник зобов'язався передати Товар у власність Дистриб'ютора, а Дистриб'ютор зобов'язався своєчасно прийняти і оплатити Товар згідно з умовами даного Договору, а також виконувати інші обов'язки, що передбачені даним Договором. Згідно з п.4.5 Договору Дистриб'ютор оплачує вартість поставленого Товару на умовах відстрочення платежу – 60 днів з дати поставки Товару Постачальником. Факт передачі Товару підтверджують відповідні супроводжуючі документи з підписом уповноваженої особи Дистриб'ютора і печаткою Дистриб'ютора та/або з підписом представника Дистриб'ютора з одночасним переданням Постачальнику оригіналу довіреності, що підтверджує повноваження представника (п.5.5.). Місцем призначення Товару являється склад Дистриб'ютора за адресою: вул. Дальницька, 25, м. Одеса, якщо інше не погоджено сторонами. Вказує, що протягом 2017-2018 р. Постачальник здійснював поставки партій Товару, а Дистриб'ютор приймав їх та оплачував. Однак, в порушення умов Договору Дистриб'ютор не здійснив оплату поставленого Товару в березні 2018 р. згідно з накладними №243 на суму 24197,90 грн. від 15.03.2018 р., №273 на суму 15874,56 грн. від 22.03.2018 р., №278 на суму 43567,20 грн. від 22.03.2018 р., №303 на суму 20607,61 грн. від 29.03.2018 р., №304 на суму 22593,24 грн. від 29.03.2018 р. Видаткові накладні №№ 278, 303 та 304 не підписані відповідачем, однак наявність заборгованості підтверджується Актом звірки взаєморозрахунків за 1 квартал 2018 р., який підписаний сторонами. Загальна сума заборгованості, заявлена до стягнення – 126841,51 грн. Крім того, вказує, що відповідно до п.7.2. Договору у випадку прострочення Дистриб'ютором виконання обов'язків по сплаті Товару за даним Договором, яка відбувається в порядку відстрочення платежу, Дистриб'ютор зобов'язується сплатити Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від загальної суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення платежу перед постачальником. Нарахування пені здійснюється за весь період прострочення платежу Дистриб'ютором без обмеження строку її нарахування, передбаченого ч.6 ст. 232 ГК України. П.7.3. Договору передбачено, що Дистриб'ютор у випадку порушення строків оплати Товару, здійсненої в порядку відстрочення платежу, на основі письмової вимоги постачальника, зобов'язаний сплатити 3% річних від простроченої суми за весь час прострочення платежу. Строк позовної давності по стягненню штрафних санкцій по Договору складає 3 (три) роки (п.7.5. Договору). Позивачем також заявлено до стягнення 10033,73 грн. пені, 875 грн. – 3 % річних. Відповідач у відзиві визнав заборгованість у розмірі 126841,51 грн. у повному обсязі, вказує, що підписав усі зазначені вище видаткові накладні. Просить зменшити розмір пені на 90% до 1003,37 грн. у зв'язку з незначністю прострочення у виконанні зобов'язання, об'єктивною неможливістю відповідача погасити заборгованість у визначений договором строк у зв'язку зі значним зменшенням з березня 2018 р. попиту у мережі реалізації відповідача на поставлені товари. Посилається на правову позицію, викладену постановою Верховного Суду у справі №905/2135/17, згідно з якою вирішуючи питання про зменшення розміру штрафу, який підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки розміру збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру штрафу наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків. Разом з відзивом надав проект мирової угоди, відповідно до якої оплата проводиться частинами. Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд встановив наступне. Між ТОВ «ВДС ФАРМА» та ПП «АНДАКО ЮГ» був укладений Дистриб'юторський договір №01/01/17-5 від 01.01.2017 р., підписаний Протокол розбіжностей до Договору від 01.01.2017 р., який є невід'ємним додатком до Договору. Згідно з п.2.1. Договору Постачальник зобов'язався передати Товар у власність Дистриб'ютора, а Дистриб'ютор зобов'язався своєчасно прийняти і оплатити Товар згідно з умовами даного Договору, а також виконувати інші обов'язки, що передбачені даним Договором. Згідно з п.4.5 Договору Дистриб'ютор оплачує вартість поставленого Товару на умовах відстрочення платежу – 60 днів з дати поставки Товару Постачальником. Факт передачі Товару підтверджують відповідні супроводжуючі документи з підписом уповноваженої особи Дистриб'ютора і печаткою Дистриб'ютора та/або з підписом представника Дистриб'ютора з одночасним переданням Постачальнику оригіналу довіреності, що підтверджує повноваження представника (п.5.5.). Протягом 2017-2018 р. Постачальник здійснював поставки партій Товару, а Дистриб'ютор приймав їх та оплачував. Однак, в порушення умов Договору Дистриб'ютор не здійснив оплату поставленого Товару в березні 2018 р. згідно з накладними №243 на суму 24197,90 грн. від 15.03.2018 р., №273 на суму 15874,56 грн. від 22.03.2018 р., №278 на суму 43567,20 грн. від 22.03.2018 р., №303 на суму 20607,61 грн. від 29.03.2018 р., №304 на суму 22593,24 грн. від 29.03.2018 р. Наявність заборгованості підтверджується Актом звірки взаєморозрахунків за 1 квартал 2018 р., який підписаний сторонами, а також підписаними видатковими накладними №243 на суму 24197,90 грн. від 15.03.2018 р., №273 на суму 15874,56 грн. від 22.03.2018 р., №278 на суму 43567,20 грн. від 22.03.2018 р., №303 на суму 20607,61 грн. від 29.03.2018 р., №304 на суму 22593,24 грн. від 29.03.2018 р. Загальна сума заборгованості, заявлена до стягнення – 126841,51 грн. Вказану суму заборгованості визнано відповідачем. Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Згідно ст. 16 ЦК України   кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. За положеннями ч.ч.1, 2 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. П.1 ст.202 ЦК України встановлює, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Ст. 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в ст.193 ГК України, яка регламентує, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Стаття 525 ЦК України забороняє односторонню відмову від зобов'язання або зміну його умов, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Згідно зі ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Аналогічні положення містяться в ч.ч.1,7 ст.193 ГК України, в яких визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. З урахуванням викладеного, суд вважає вимоги про стягнення 126841,51 грн. такими, що підлягають задоволенню. Відповідно до п.7.2. Договору у випадку прострочення Дистриб'ютором виконання обов'язків по сплаті Товару за даним Договором, яка відбувається в порядку відстрочення платежу, Дистриб'ютор зобов'язується сплатити Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від загальної суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення платежу перед постачальником. Нарахування пені здійснюється за весь період прострочення платежу Дистриб'ютором без обмеження строку її нарахування, передбаченого ч.6 ст. 232 ГК України. П.7.3. Договору передбачено, що Дистриб'ютор у випадку порушення строків оплати Товару, здійсненої в порядку відстрочення платежу, на основі письмової вимоги постачальника, зобов'язаний сплатити 3% річних від простроченої суми за весь час прострочення платежу. Позивачем також заявлено до стягнення 10033,73 грн. пені, 875 грн. – 3 % річних. Судом перевірено розрахунок, та встановлено, що він є вірним. З урахуванням заявлення відповідачем про зменшення розміру неустойки, суд зазначає наступне. Пеня, за визначенням частини третьої статті 549 ЦК України, - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов'язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. В ч.1 ст.548 ЦК України закріплено, що виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. В силу ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня). Статтею 230 ГК України встановлено, що пеня є одним із різновидів штрафних санкцій, які учасник господарських зобов'язань повинен сплатити за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань.     За таких обставин суд вважає вимоги позивача про стягнення 119264,96 грн. пені обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Відповідач 03.12.2018 звернувся з клопотанням про зменшення належних до сплати штрафних санкцій на 50 відсотків до розміру 89612,03грн. Дійсно, п.3 ст.551 ЦК України вказує, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Аналогічна норма міститься у п.2 ст.233 Господарського Кодексу України, відповідно до якої якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. Разом з цим, суд враховує, що таке зменшення є правом, а не обов‘язком суду, крім того відповідачем на момент винесення рішення не погашена значна сума основного боргу, в зв‘язку з чим суд не вбачає підстав для такого зменшення та відхиляє вказане клопотання. Посилання на правову позицію Верховного Суду відповідача судом сприймаються критично з огляду на те, що за результатами вказаної справи позовні вимоги про стягнення пені позивачем були задоволені в повному обсязі, а касаційну скаргу відповідача, який посилався на безпідставну відмову в задоволенні заяви щодо зменшення розміру пені, залишили без задоволення. Відповідно до ч. 2  ст. 625 ЦК України    боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом. За таких обставин вимоги позивача про стягнення 126841,51 грн. основної заборгованості, 10033,73 грн. - пені, 875 грн. – 3 %  суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Відповідно до ст.ст.123, 129 ГПК України, у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача. Керуючись ст. ст. 4, 5, 74, 129, 237-241 Господарського процесуального кодексу України, суд ВИРІШИВ: 1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ВДС ФАРМА" (вул. Арсенальна, буд. 1/14, м. Київ, 01011, код ЄДРПОУ 37506672) до Приватного підприємства "АНДАКО ЮГ" (вул. Середньофонтанська, буд.19-В, нежиле приміщення першого поверху №307, м. Одеса, 65039, код ЄДРПОУ 38296960) про стягнення 126841,51 грн. основної заборгованості, 10033,73 грн. - пені, 875 грн. – 3 % річних задовольнити. 2.  Стягнути з Приватного підприємства "АНДАКО ЮГ" (вул. Середньофонтанська, буд.19-В, нежиле приміщення першого поверху №307, м. Одеса, 65039, код ЄДРПОУ 38296960) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВДС ФАРМА" (вул. Арсенальна, буд. 1/14, м. Київ, 01011, код ЄДРПОУ 37506672) 126841,51 грн. основної заборгованості, 10033,73 грн. - пені, 875 грн. – 3 % річних, 2066,25 грн. – витрат зі сплати судового збору. 3. Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили. Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Вступна та резолютивна частина рішення складені 26.12.2018. Повний текст рішення складений та підписаний  08 січня 2019 р. Суддя                                                                              Р.В. Волков