Ухвала

від 08.01.2019 по справі 0940/38/19

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

              ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД                                                                У Х В А Л А                                         про залишення позовної заяви без руху "08" січня 2019 р.                                                                           Справа № 0940/38/19 м. Івано-Франківськ   Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Матуляк Я.П., розглянувши матеріали позовної заяви Тисменицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області до товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатська криниця" про стягнення заборгованості в розмірі 3513,81 грн., -                                                        В С Т А Н О В И В: Тисменицьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області звернулося до суду з позовом до ТОВ "Прикарпатська криниця" про стягнення заборгованості в розмірі 3513,81 грн. Приписами пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу. Частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Судом встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам, визначеним статтею 161 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки позивачем не долучено належних доказів про сплату судового збору. В позовній заяві Тисменицьким об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Івано-Франківської області заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке мотивоване неможливістю сплати судового збору у зв'язку із обмеженням фінансування та відповідних кошторисних призначень для сплати судового збору. У зв'язку з наведеним, з метою доступу до правосуддя, що відповідає гарантуванню принципу рівності позивач просить суд звільнити його від сплати судового збору. За змістом вимог частини 1 і 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір". Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 3 вказаного Закону судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством. Згідно частини 1 статті 2 Закону України "Про судовий збір" платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом. Питання щодо зменшення розміру судових витрат або звільнення від їх оплати, відстрочення та розстрочення судових витрат врегульовані статтею 133 Кодексу адміністративного судочинства України та Законом України "Про судовий збір". Відповідно до частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Вказана правова норма кореспондується із положеннями статті 8 Закону України "Про судовий збір". Таким чином, єдиною підставою, з урахуванням якої суд може відстрочити та розстрочити сплату судового збору, звільнити від його сплати, є майновий стан заявника. Доводячи наявність підстав для звільнення від сплати судового збору, позивач посилається на відсутність коштів для його сплати. Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 23.01.2015 "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 № 3674-VI "Про судовий збір" судам роз'яснено, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати. Позивач є бюджетною установою, однак спірні правовідносини виникли в результаті реалізації владних управлінських функцій. Суд зазначає, що в обґрунтування свого майнового стану, що унеможливлює сплату судового збору позивачем не подано жодного підтверджуючого документу. Як наслідок, відсутність коштів в Тисменицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області для сплати судового збору не є тією обставиною, що впливає на майновий стан та може слугувати підставою для звільнення від сплати судового збору відповідно до статті 133 Кодексу адміністративного судочинства та статті 8 Закону України "Про судовий збір". Статтею 8 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників судового процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками. Також суд звертає увагу на те, що позивач звертається до адміністративного суду не з метою захисту свого порушеного права, а як суб'єкт владних повноважень, реалізуючи таким чином свої владні та управлінські функції, які передбачені відповідними нормами законодавства України. З огляду на реалізацію владних функцій, звільняючи позивача від сплати судового збору, суд поставить в нерівні умови по відношенню до позивача інших платників судового збору, визначених Законом України "Про судовий збір". Таким чином, суд дійшов до переконання про відсутність правових підстав для звільнення Тисменицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області від сплати судового збору за подання даної позовної заяви. З урахуванням вимог частини 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне. Із змісту позовної заяви слідує, що Тисменицьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області просить суд стягнути з ТОВ "Прикарпатська криниця" заборгованість в розмірі 3513,81 грн. Таким чином, суд вважає, що звернена до суду вимога про стягнення заборгованості в розмірі 3513,81 грн., безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна відповідача (ТОВ "Прикарпатська криниця"), є майновою. Згідно частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Частиною 2 статті 4 зазначеного Закону встановлюються ставки судового збору, зокрема, відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою – 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Абзацом 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік", який вступив в дію з 01.01.2018 року, встановлено, що прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2018 року складає 1762,00 грн. Відтак, розмір судового збору за подання до адміністративного суду позову із заявленими Тисменицьким об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Івано-Франківської області позовними вимогами майнового характеру складає 1762,00 грн. Згідно положень частини 1 статті 9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд зазначає, що інформація щодо платіжних реквізитів для перерахування судового збору міститься на офіційному веб-порталі "Судова влада" в розділі "Івано-Франківський окружний адміністративний суд". Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. На підставі наведеного, керуючись статтями 161, 169, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -                                                            У Х В А Л И В: В задоволенні клопотання Тисменицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про звільнення від сплати судового збору – відмовити. Позовну заяву Тисменицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області до товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатська криниця" про стягнення заборгованості в розмірі 3513,81 грн. - залишити без руху. Надати позивачу десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення вказаного недоліку шляхом подання до суду документа про сплату судового збору. Роз'яснити, що в разі неусунення недоліку у визначений строк позовна заява буде повернена. Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.         Суддя                                                                                                     Матуляк Я.П.