Ухвала

від 08.01.2019 по справі 640/19663/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

08 січня 2019 року м. Київ № 640/19663/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Чудак О.М., розглянувши клопотання представника відповідача про розгляд справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРІС КЕПІТАЛ" до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання протиправним та скасування рішення, в судовому засіданні,

встановив:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "ОРІС КЕПІТАЛ" з позовною заявою до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання протиправним та скасування рішення від 13 листопада 2018 року №800 щодо зупинення дії ліцензії на провадження професійної діяльності на фондовому ринку Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРІС КЕПІТАЛ".

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 грудня 2018 року у справі відкрито провадження та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи.

27 грудня 2018 року представником відповідача на адресу суду направлено відзив на позовну заяву та клопотання про розгляд справи в судовому засіданні.

Суд при вирішенні даного клопотання виходив з наступного.

Згідно з частиною третьою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частин п'ятої, шостої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Таким чином, законодавець передав вирішення питання щодо виклику учасників справи для надання пояснень у справі на розсуд суду, а останній, відповідно, задовольняє таке клопотання за умови, якщо є необхідність заслухати такі пояснення.

Проаналізувавши матеріали справи та зміст оскаржуваного судового рішення, беручи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі, суд не вбачає необхідності надання пояснень сторонами у зазначеній справі, у зв'язку з чим підстави для розгляду справи в судовому засіданні відсутні.

Сторони у справі поінформовані про основні процесуальні дії та забезпечені процесуальними документами суду, а докази відправлення кореспонденції до суду надані відповідною стороною і зберігаються у матеріалах справи (саме така позиція викладена в рішенні Європейського суду з прав людини від 03 жовтня 2017 року у справі "Віктор Назаренко проти України").

Практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі "Axen v. Germany", рішення від 25 квітня 2002 року "Varela Assalino contre le Portugal"). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Враховуючи, що справа є справою незначної складності, а клопотання про розгляд справи в судовому засіданні взагалі не обґрунтовано, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення.

На підставі викладеного, керуючись статями 248, 256, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

В задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРІС КЕПІТАЛ" до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання протиправним та скасування рішення, в судовому засіданні, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили відповідно до частини другої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України з моменту підписання суддею і оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Чудак