Рішення
від 08.01.2019 по справі 826/4014/18
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

08 січня 2019 року № 826/4014/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Чудак О.М., розглянувши у письмовому провадженні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ІНЖБЕТОН УКРАЇНА до Державної фіскальної служби України, Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

12.03.2018 до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю ІНЖБЕТОН УКРАЇНА (ТОВ ІНЖБЕТОН УКРАЇНА ) з позовом до Державної фіскальної служби України (ДФС України) про:

- визнання протиправним та скасування рішення Комісії ДФС України, яка приймає рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 28.12.2017 №504384/40085383;

- зобов'язання ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 30.11.2017 №4.

В обґрунтування заявлених вимог зазначило, що ТОВ ІНЖБЕТОН УКРАЇНА поставлено ПАТ МИРОНІВСЬКИЙ ХЛІБОПРОДУКТ за умовами договору поставки №339 від 04.09.2017 залізобетонні вироби на суму 45792 грн на підставі чого складено податкову накладну від 30.11.2017 №4, яку направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Однак, відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (ПК України) реєстрація вказаної податкової накладної була зупинена у зв'язку з тим, що податкова накладна відповідає критеріям оцінки ступеня ризику визначеному пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за №753/30621.

За результатами опрацювання системою автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, - виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ.ЗЕД: 6810. Запропоновано надати пояснення, документи, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Товариство зазначає, що виконало вимоги, вказані у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної та надало відповідні поясненні й підтверджуючі документи, проте, рішенням відповідача від 28.12.2017 №504384/40085383 відмовлено у реєстрації податкової накладної від 30.11.2017 №4 з підстави - надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або є недостатніми для прийняття Комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної. При цьому, які саме порушення закону допущенні, або в чому полягає недостатність документів, в даному рішенні не зазначено, з документів ДФС України взагалі не вбачається у чому саме полягають порушення, тому рішення про відмову в реєстрації накладної є протиправним і підлягає скасуванню з відновленням їх прав.

Також позивач зазначив, що відповідачем неправильно обрано спосіб реалізації покладених на нього функцій та завдань, функціонування механізму зупинення реєстрації податкових накладних знаходиться за межами правового поля, ДФС України не дотримано передбаченого алгоритму блокування та розблокування податкової накладної.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.03.2018 позовну заяву ТОВ ІНЖБЕТОН УКРАЇНА прийнято до розгляду та у справі відкрито провадження. Ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.04.2018 залучено до участі у справі відповідача - Комісію ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав.

Зважаючи на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, суд за клопотаннями представників сторін, на підставі частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 №2747-IV (КАС України), ухвалив розглянути справу в порядку письмового провадження.

Так, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Згідно договору постачання та рахунку фактури №1392 від 18.10.2017 ТОВ ІНЖБЕТОН УКРАЇНА придбало у ТОВ ДНПРОЕНЕРГОБУДПРОМ залізобетонні вироби. Згідно видаткової накладної №3983 від 30.11.2017 відвантажено залізобетонні вироби на суму 29450 грн, що підтверджується також товарно-транспортною накладною №ТТН-3983 від 30.11.2017, платіжним дорученням №1397 від 22.11.2017, податковою накладною №251 від 22.11.2017.

На виконання договору поставки №339 від 04.09.2017 (загальна сума за договором 3416785,2 грн) ТОВ ІНЖБЕТОН УКРАЇНА , отримані за видатковою накладною №3983 від 30.11.2017 залізобетонні вироби постановлено ПАТ МИРОНІВСЬКИЙ ХЛІБОПРОДУКТ . Факт поставки підтверджується видатковою накладною №1007 від 30.11.2017 на суму 45792 грн, довіреністю №ВБ100002110 від 31.10.2017, товарно-транспортною накладною №Р-1007 від 30.11.2017, платіжними дорученнями №4784260003 від 07.12.2017, №4895860001 від 16.01.2018, №4951200004 від 30.01.2018.

За правилом першої події ТОВ ІНЖБЕТОН УКРАЇНА складено податкову накладну від 30.11.2017 №4 та 14.12.2017 направлено її на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних

Згідно квитанції №1 від 14.12.2017 реєстрація податкової накладної від 30.11.2017 №4 зупинена відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України у зв'язку з тим, що податкова накладна відповідає критеріям оцінки ступеня ризику визначеному пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. За результатами опрацювання системою автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, - виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ.ЗЕД: 6810. Запропоновано надати пояснення, документи, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

На виконання вказаної квитанції ТОВ ІНЖБЕТОН УКРАЇНА засобами електронного зв'язку направлено ДФС України відповідні пояснення.

Рішенням Комісії ДФС України, яка приймає рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 28.12.2017 №504384/40085383 відмовлено в реєстрації Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної від 30.11.2017 №4, у зв'язку з наданням платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Позивач оскаржив Рішення від 28.12.2017 №504384/40085383 в адміністративному порядку шляхом подання скарги до ДФС України, однак рішенням Комісії з питань розгляду скарг ДФС України від 08.02.2018 №13842/40085383 скаргу позивача залишено без задоволення.

Все ж вважаючи рішення Комісії ДФС України від 28.12.2017 №504384/40085383 протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд, визначаючись щодо заявлених вимог по суті, виходить з того, що за приписами абзаців а , б пункту 185.1 статті 185 ПК України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб'єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Касовий метод для цілей оподаткування згідно з розділом V цього Кодексу - метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов'язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата виникнення права на податковий кредит визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг) (підпункт 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За приписами пункту 201.7 статті 201 цього ж Кодексу податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Положенням пункту 201.10 статті 201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог ПК України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01.07.2015); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до підпункту 201.16.1. пункту 201.16 статті 201 ПК України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію (їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У пункті 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, міститься визначення таких критеріїв (Моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями):

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування, яку (який) подано на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 рази більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01.01.2017 в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеному у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 01.01.2017 в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку для платників, у яких значення показника D становить більше 0,03; більше 60% - від 0,02 до 0,03; більше 50% - від 0,015 до 0,02; більше 40% - від 0,01 до 0,015, більше 30% - від 0,005 до 0,01, більше 20% - до 0,005) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI ПК України, стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі;

3) розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку на додану вартість, якщо передбачається зміна вартості товару/послуг більше ніж удвічі та/або зміна номенклатури товарів/послуг (для кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД - зміна перших чотирьох цифр кодів, а для кодів послуг відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг - перших двох цифр кодів).

Суд зазначає, що визначення фіскальним органом у відповідній квитанції конкретного критерію ризику, прямо впливає на можливість надання в подальшому платником податків документів, достатніх для прийняття рішень про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, Вичерпний перелік яких затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 16.06.2017 за №754/30622.

Згідно з пунктом 1 Вичерпного переліку документів, вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, у розрізі Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних:

1) для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання- передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством;

2) для критерію, зазначеного в підпункті 2 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Отже, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

Разом з цим, у квитанції від 14.12.2017 №1 відповідачем не вказано конкретного переліку документів, достатніх для прийняття рішень про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, перелік яких затверджений Вичерпним переліком.

Постановою Кабінету Міністрів України Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації від 29.03.2017 №190 визначено, що Комісія ДФС приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації на підставі отриманих від платника податку на додану вартість відповідно до абзацу в підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, та/або копій документів, які платник податку має право подати до органу Державної фіскальної служби протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Підстави для прийняття Комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування визначені абзацом 2 постанови Кабінету Міністрів України Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації , а саме, ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу; ненадання платником податку копій документів відповідно до абзацу в підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Однак, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації відповідача від 28.12.2017 №504384/40085383 не містить конкретної інформації щодо причин та підстав для прийняття такого рішення, а лише містить загальне твердження, що причиною його прийняття є не надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

У вказаному рішенні не зазначено, які саме документи складені з порушенням законодавства, та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Посилання на вказану підставу в обґрунтування прийняття рішення про відмову, за відсутності визначеного комісією вичерпного переліку необхідних для надання документів та за умови не наведення комісією доказів того, що подані платником документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, свідчить про протиправність такого рішення.

При цьому слід зазначити, що таке рішення Комісії ДФС України є і актом індивідуальної дії.

Правовий акт індивідуальної дії - виданий суб'єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов'язкових правил поведінки та стосується прав і обов'язків чітко визначеного суб'єкта (суб'єктів), якому він адресований.

Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений правозастосовний характер.

Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб'єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв'язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.

Натомість, оскаржуване у даній справі рішення не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії та породжує його неоднозначне трактування, що, в свою чергу, впливає на можливість реалізації права або виконання обов'язку позивача виконати юридичне волевиявлення суб'єкта владних повноважень.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що Комісією ДФС України не доведено правомірності та обґрунтованості оскаржуваного рішення, відповідності його вимогам частини другої статті 2 КАС України, у зв'язку з чим наявні підстави для визнання рішення Комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкової накладної або відмову в такій реєстрації від 28.12.2017 №504384/40085383 протиправним та скасування.

Окремо щодо позовної вимоги про зобов'язання зареєструвати податкову накладну, суд зазначає про наступне.

Із положень частин третьої - четвертої 245 КАС України випливає, що у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до підпункту 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 ПК України податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій:

а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У першому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, яке ухвалюється саме Комісією ДФС України.

У другому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної.

Таким чином, нормами ПК України чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної.

Пунктом 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, встановлено, що у разі надходження до ДФС України рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Враховуючи, що судом встановлено відсутність у Комісії ДФС України правових підстав для відмови у реєстрації податкової накладної шляхом прийняття відповідного рішення, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного прав позивача є зобов'язання відповідача зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні датою її фактичного надходження.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В даному випадку, задоволення позовної вимоги щодо зобов'язання ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну ТОВ ІНЖБЕТОН УКРАЇНА 30.11.2017 №4 є дотриманням судом гарантій на те, що права позивача, за захистом яких він звернувся до суду, будуть відновлені.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За приписами частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру який подано юридичною особою або фізичною особою-підприємцем сплачується судовий збір в сумі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України Про Державний бюджет України на 2018 рік прожитковий мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018 визначений у розмірі 1762 грн.

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України Про судовий збір за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Верховний Суд України у постанові від 14.03.2017 у справі №21-3944а16 зазначає, що системний аналіз частини першої статті 6, частини другої статті 162, частини п'ятої статті 171-1 КАС України (в редакції до 15.12.2017) дає підстави для висновку, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою.

Отже, фактично позов ІНЖБЕТОН УКРАЇНА містить одну вимогу немайнового характеру, тому за його подання належало сплатити судовий збір в сумі 1762 грн.

Однак згідно наявного у справі платіжного доручення від 12.03.2018 №1864 позивачем за подання позову сплачено судовий збір у розмірі 3524 грн, тобто за дві вимоги немайнового характеру.

Оскільки даний позов сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, підлягає задоволенню повністю, поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень підлягає судовий збір в сумі 1762 грн.

Решта суми є надмірно сплаченою та повертається за заявою позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246 КАС України,

вирішив:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ІНЖБЕТОН УКРАЇНА задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 28.12.2017 №504384/40085383 про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 30.11.2017 №4.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю ІНЖБЕТОН УКРАЇНА від 30.11.2017 №4 датою її фактичного надходження - 14.12.2017.

Стягнути з Державної фіскальної служби України за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ІНЖБЕТОН УКРАЇНА судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю ІНЖБЕТОН УКРАЇНА (місцезнаходження юридичної особи: 01013, місто Київ, вулиця Будіндустрії, будинок 5; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 40085383).

Відповідач - Державна фіскальна служба України (місцезнаходження юридичної особи: 04053, місто Київ, вулиця Львівська площа, будинок 8; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 39292197).

Відповідач - Комісія Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (місцезнаходження юридичної особи: 04053, місто Київ, вулиця Львівська площа, будинок 8; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 39292197).

Суддя О.М. Чудак

Дата ухвалення рішення08.01.2019
Оприлюднено08.01.2019
Номер документу79035501
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —826/4014/18

Ухвала від 12.02.2020

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Файдюк Віталій Васильович

Ухвала від 28.11.2019

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Гусак М.Б.

Ухвала від 02.10.2019

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Ісаєнко Юлія Анатоліївна

Ухвала від 29.07.2019

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Ісаєнко Юлія Анатоліївна

Ухвала від 18.06.2019

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Кучма Андрій Юрійович

Ухвала від 10.06.2019

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Кучма Андрій Юрійович

Ухвала від 24.05.2019

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Кучма Андрій Юрійович

Ухвала від 22.04.2019

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Кучма Андрій Юрійович

Ухвала від 22.04.2019

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Кучма Андрій Юрійович

Ухвала від 22.04.2019

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Кучма Андрій Юрійович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні