Рішення

від 29.12.2018 по справі 490/1885/17

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

490/1885/17

н\п 2/490/1700/2018

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 січня 2019 р. м.Миколаїв

Центральний районний суд м.Миколаєва

у складі: головуючого судді Чулуп О.С.

при секретарі Балдич Х.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Миколаїв цивільну справу за позовом

ОСОБА_1

до

Миколаївської міської ради, Комунального підприємства Миколаївської міської ради "Міське ринкове господарство", Миколаївського міського голови Сенкевича Олександра Федоровича

про скасування рішення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом до Миколаївської міської ради, Комунального підприємства Миколаївської міської ради "Міське ринкове господарство", Миколаївського міського голови Сенкевича О.Ф. про скасування розпорядження Миколаївського міського голови №23-рк від 27.01.2017р. про звільнення позивача з роботи, про поновлення її на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Позивач вказує, що її прийнято на роботу за контрактом, а оскаржуваним розпорядженням міського голови №23-рк від 27.01.2017р. позивача було звільнено з посади керівника комунального підприємства Миколаївської міської ради "Міське ринкове господарство" у зв?язку із невиконанням п.7 контракту. Позивач вказує, що звільнення її з роботи вважає незаконним, оскільки передбачені пунктом 7 Контракту підстави за яким позивача було звільнено з роботи не можуть бути поставлені в вину позивачу.Позивач вказує, що пункт 7 Контракту містить положення про те, що керівник підприємства здійснює поточне керівництво підприємством, організовує його виробничо-господарську діяльність, забезпечує виконання завдань підприємства,забезпечує виконання затвердженого річного фінансового плану підприємства.Окрім цього позивач вказує, що при її звільненні було порушено вимогу закону про недопустимість звільнення позивача з роботи без обов?язкового працевлаштування, оскільки позивач самостійно виховує дитину до 14-ти років. Окрім цього позивач вказує, що при звільненні її з роботи їй не видали трудову книжку та не провели повний розрахунок при звільненні.В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач позов не визнав. В письмових запереченнях на позов відповідач вказує, що доводи позивача на своє виправдання щодо належного виконання позивачем покладених на неї обов'язків щодо ефективного керівництва підприємством взяті до уваги судом бути не можуть, оскільки позивач не пояснювала власнику причин свого управління підприємством близько року. Окрім цього, відповідач вказує, що прибутки підприємства після звільнення позивача збільшилися вдвічі, а збитки зменшилися, що вказує на більш ефективне управління підприємством новим керівництвом.

Окрім цього, відповідач вказує, що згідно правовій позиції Верховного суду України на контрактну форму трудового договору не поширюється положення ст.9 КЗпП України про те, що умови договорів про працю, які погіршують становище працівників порівняно із законодавством України про працю, є недійсними, а тому відповідач вказує, що не можуть бути прийнятими доводи позивача щодо незаконності звільнення позивача через нібито порушення відповідачем положень ч.3ст.184 КЗпП України.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, давши оцінку доказам, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом досліджено Статут комунального підприємства Миколаївської міської ради "Міське ринкове господарство" від 09.11.2011р. згідно якого комунальне підприємство Миколаївської міської ради "Міське ринкове господарство" є комунальним унітарним комерційним підприємством, заснованим на комунальній власності територіальної громади м.Миколаєва , інтереси якої у межах повноважень представляє Миколаївська міська рада. Орган управління підприємством - виконавчий комітет Миколаївської міської ради.

Судом встановлено, що між Миколаївською міською радою та позивачем ОСОБА_1. укладено контракт про наймання позивача на роботу з 19.05.2015р.

Судом досліджено контракт з керівником комунального підприємства від 19.05.2015р. згідно якого позивач ОСОБА_1. наймається на посаду керівника(директора) комунального підприємства "Міське ринкове господарство" на термін з 19.05.2015р. по 31.12.2017р. Відповідно до п.7 контракту керівник здійснює поточне керівництво підприємством,організовує його виробничо-господарську, соціально-побутову та іншу діяльність,забезпечує виконання завдань підприємства, передбачених законодавством, статутом підприємства та цим контрактом.Пункт 7.1. контракту - керівник забезпечує складання в установленому порядку річного з поквартальною розбивкою фінансового плану підприємства на кожен наступний рік згідно з Порядком складання, затвердження та контролю виконання фінансових планів комунальних підприємств, затвердженого рішенням виконавчого комітету міської ради від 24.04.2009р. №1130.Пункт 7.2. контракту - керівник подає в установленому порядку квартальну та річну фінансову звітність підприємства, а також квартальний та річний звіти про виконання нового плану підприємства разом з пояснювальною запискою щодо результатів діяльності до управління з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради, управління економіки та інвестицій Миколаївської міської ради.Пункт 7.3. контракту - керівник забезпечує виконання затвердженого річного з поквартальною розбивкою фінансового плану підприємства.

Відповідно до п.8ч.1ст.36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є підстави, передбачені контрактом.

Відповідно до п.25,26 Контракту керівник може бути звільнений з посади, а цей контракт розірваний з ініціативи Власника до закінчення строку його дії у разі:а)систематичного невиконання Керівником без поважних причин обов?язків, покладених на нього цим контрактом; б)одноразового грубого порушення Керівником законодавства чи обов?язків, передбачених контрактом, в результаті чого для підприємства настали значні негативні наслідки (понесені збитки, виплачено штрафи тощо); в)невиконання підприємством зобов'язань перед бюджетом та Пенсійним фондом щодо сплати податків, зборів та обов'язкових платежів, а також невиконання підприємством зобов'язань щодо виплати заробітної плати працівникам чи недотримання графіка погашення заборгованості із заробітної плати; г)несплати реструктуризованої податкової заборгованості протягом трьох місяців через вину керівника; д)за поданням службових осіб органів державного нагляду за охороною праці у разі систематичних порушень вимог чинного законодавства з питань охорони праці; е) допущення зростання обсягів простроченої кредиторської заборгованості; є)з інших підстав (в даному контракті не визначені); ж)неподання в установленому порядку на затвердження або погодження до органу управління річного з поквартальною розбивкою фінансового плану підприємства; з) неподання квартальної та річної фінансової звітності, а також квартального та річного звітів про виконання фінансового плану підприємства разом пояснювальною запискою щодо результатів діяльності.

Судом встановлено, що 21.09.2016р. позивач була звільнена з посади керівника(директора) комунального підприємства "Міське ринкове господарство" та була поновлена на цій посаді судом.

Судом досліджено рішення Центрального районного суду м.Миколаєва від 16.01.2017р. згідно якого позивач ОСОБА_1 поновлена на роботі на посаді керівника(директора) комунального підприємства Миколаївської міської ради "Міське ринкове господарство".

Судом встановлено, що на виконання рішення Центрального районного суду м.Миколаєва від 16.01.2017р. про поновлення позивача на роботі Миколаївським міським головою було видано розпорядження №21рк від 25.01.2017р. про поновлення позивача ОСОБА_1 на роботі на посаді керівника (директора) комунального підприємства Миколаївської міської ради"Міське ринкове господарство" з 21.09.2016р.

Судом досліджено розпорядження №21рк від 25.01.2017р. згідно якого позивача ОСОБА_1 поновлена на роботі на посаді керівника(директора) комунального підприємства Миколаївської міської ради "Міське ринкове господарство" з 21.09.2016р.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 у зв?язку із поновленням її на роботі на посаді керівника(директора) комунального підприємства Миколаївської міської ради "Міське ринкове господарство" 27.01.2017р. зверталася до ОСОБА_3 як колишнього керівника підприємства, 30.01.2017р. до ОСОБА_4 як заступника директора підприємства,

та 30.01.2017р. до Миколаївського міського голови Сенкевича О.Ф. щодо передачі їй як керівнику підприємства документації та печатки підприємства для організації належної роботи підприємства.

Судом досліджено подання в.о. начальника управління з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради від 27.01.2017р. згідно якого останній подає пропозиції міському голові щодо дострокового припинення контракту з керівником комунального підприємства Миколаївської міської ради "Міське ринкове господарство" ОСОБА_1

Судом досліджено лист від 20.02.2017р. Миколаївського міського голови Сенкевича О.Ф. яким останній на звернення позивача до міського голови від 30.01.20017р. повідомляє позивача про припинення дії контракту від 19.05.2015р. з позивачем ОСОБА_1 та звільнення її з посади керівника підприємства з 27.01.2017р.

Судом досліджено розпорядження №23рк від 27.01.2017р. Миколаївського міського голови згідно якого припинено дію контракту від 19.05.2015р. з керівником Комунального підприємства Миколаївської міської ради"Міське ринкове господарство" ОСОБА_1 та звільнено її з посади керівника комунального підприємства "Міське ринкове господарство" з 27.01.2017р. у зв?язку з невиконанням керівником пункту 7 контракту від 19.05.2015р. на підставі п.8ч.1ст.36 КЗпП України.

Відповідно до ч.3 ст.21 КЗпП України особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (у тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, у тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін.Сфера застосування контракту визначається законами України.

Судом досліджено пояснення позивача від 25.07.2016р., від 14.09.2016р. згідно якого позивач пояснила, що причинами збитків підприємства за фінансовими результатами за 1 півріччя 2016р. став донарахований в квітні 2016р. податок на землю за 2012-2013 роки в сумі 94865,83грн. який був включений у фінансовий звіт за 1 півріччя 2016р., та про який позивач при складанні фінансового плану обізнана не була, а тому не враховувала такий при складанні плану. Позивач також зазначає про нераціональне використання земельної ділянки по вул.Повздовжній,2 в м.Миколаїв, яка в господарській діяльності підприємства не використовується.

Отже, судом встановлено, що позивач працював керівником(директором) комунального підприємства Миколаївської міської ради, трудовий договір (контракт) з позивачем було достроково припинено з підстав визначених контрактом. При чому в розпорядженні про звільнення позивача вказано, що підставою для припинення контракту є невиконання позивачем як керівником підприємства вимог пункту 7 Контракту, який вказує, що керівник підприємства зобов?язується здійснювати поточне(оперативне) керівництво підприємством, забезпечувати виконання завдань підприємства, забезпечувати виконання затвердженого річного фінансового плану підприємства. Тобто підставою звільнення позивача вказано п.7 контракту, тобто - невиконання керівником затвердженого річного фінансового плану підприємства.

Проте, підстави для дострокового припинення контракту з позивачем з ініціативи власника містяться в п.26 Контракту, і такої підстави для припинення контракту з позивачем, тобто звільнення позивача з ініціативи власника, як невиконання затвердженого річного фінансового плану підприємства не має серед підстав для дострокового припинення контракту. Контракт містить пов?язану із фінансовим планом підприємства підставу для дострокового припинення контракту - це неподання в установленому порядку на затвердження або погодження до органу управління річного з поквартальною розбивкою фінансового плану підприємства.

Судом встановлено, що зі сторони позивача мало місце подання на затвердження фінансового плану підприємства, що вбачається із подання від 27.01.2017р. міському голові про припинення контракту з ОСОБА_1, службової записки директора комунального підприємства від 13.01.2017р. №13/01/17-00, пояснень позивача міському голові. Відповідачем не надано суду доказів того, що фінансовий план підприємства в 2016р. не був поданий на затвердження власнику.

Окрім цього, при розгляді справи про звільнення позивача з роботи в вересні 2016р. у цивільній справі №490/10535/16-ц судом було встановлено, що заборгованість КП ММР "Міське ринкове господарство" з земельного податку виникла не з вини позивача, а у зв?язку з невчасним декларуванням грошових зобов?язань та їх несплати попереднім керівництвом підприємства у 2013-2015 роках, що вплинуло на своєчасне та повне внесення платежів до бюджету у майбутньому.

Суд приходить до висновку, що і невиконання фінансового плану підприємства мало місце не з вини позивача, а через несплату земельного податку попереднім керівництвом підприємства у 2013-2015 роках та донарахування таких в квітні 2016р.

Отже, судом встановлено що позивача звільнено з підстав не передбачених контрактом за яким позивач була прийнята на роботу.

Таким чином, розпорядження міського голови №23-рк від 27.01.2017р. про припинення трудового контракту з позивачем слід визнати незаконним та скасувати.

У відповідності із ст.235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі з одночасним ухваленням рішення про виплату цьому працівнику середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Позивач був звільнений з 27.01.2007р. таким чином вимушений прогул складає період: з 27.01.2017р. по 03.01.2019р.

Судом досліджено довідку від 05.12.2017р. КП ММР "Міське ринкове господарство" згідно якого середньоденна заробітна плата позивача складає: 173,01грн. За таких обставин середній заробіток за час вимушеного прогулу позивача згідно довідки про середню заробітну плату за період з 27.01.2017р. по 03.01.2019р. складає: 483дн. х 173,01грн.= 83563,83грн.

Відповідно до ч.3ст.184 КЗпП України звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини з інвалідністю з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов'язковим працевлаштуванням.Обов'язкове працевлаштування зазначених жінок здійснюється також у випадках їх звільнення після закінчення строкового трудового договору.

Суд не бере до уваги доводи позивача щодо незаконності розпорядження відповідача щодо звільнення позивача з роботи з тих підстав, що звільнення жінок у яких на вихованні є малолітні діти не допускається без працевлаштування не допускається, оскільки така норма застосовується лише у разі звільнення працівника з ініціативи власника, а у даному разі має місце припинення трудового договору з підстав передбачених контрактом - п.8ст.36 КЗпП України.

У відповідності до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 704,80грн.

Керуючись ст.ст. 10,11,15,81,89,258-260 ЦПК України, ст.ст.21,36,235 КЗпП України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задоволити.

Розпорядження Миколаївського міського голови №23-рк від 27.01.2017р. визнати незаконним та скасувати.

Поновити ОСОБА_1 на роботі на посаді керівника(директора) комунального підприємства Миколаївської міської ради "Міське ринкове господарство".

Стягнути з комунального підприємства Миколаївської міської ради "Міське ринкове господарство" на користь ОСОБА_1 83563(Вісімдесят три тисячі п?ятсот шістдесят три) грн. 83 коп. як середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в сумі 83563,83грн. провести з вирахуванням встановлених податків та зборів.

Стягнути з Миколаївської міської ради на користь держави судовий збір в розмірі 704,80грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки передбачені ст.273 ЦПК України.

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення до Миколаївського апеляційного суду через Центральний районний суд м.Миколаєва.

Суддя