Постанова

від 18.12.2018 по справі 904/4541/18

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18.12.2018 року                        м. Дніпро                    Справа №  904/4541/18       Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Кощеєва     І.М. ( доповідач )    суддів:                      Кузнецової І.Л., Подобєда І.М.    секретар судового засідання  Мацекос І.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "АктаБанк" на  ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 09.10.2018 р. ( суддя Воронько В.Д., м. Дніпро ) у справі за заявою                Товариства з обмеженою відповідальністю "Дайсі",                                 м. Дніпро до відповідачів: 1.  Публічного акціонерного товариства "АктаБанк",                                  м. Дніпро                              2. Комунального підприємства "Бюро державної реєстрації",                                  м. Київ про вжиття заходів забезпечення позову    ВСТАНОВИВ: Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.10.2018 р. заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Дайсі" про забезпечення позову задоволено. З метою забезпечення позову до набрання рішенням законної сили заборонено: - Державному підприємству "Прозорро.Продажі", Державному підприємству "Прозорро", Громадській організації  "Трансперенсі Інтернешнл Україна" вчиняти будь-які дії з організації та проведення торгів, оформлення результатів торгів, через електронну торгову систему "Прозорро.Продажі", "Прозорро", електронну торгову систему Prozorro продажі створену Громадською організацією "Трансперенсі Інтернешнл Україна" - № лоту F28GL33979, з продажу нерухомого майна, а саме: будівлі та споруди, загальною площею 4182,00 кв. м. за адресою: Дніпропетровська обл. м. Дніпро ( м. Дніпропетровськ ), вул. Молодогвардійська, буд. 2б - ( реєстраційний № 204605012101 ), а також заборонити укладати та підписувати з переможцем електронних торгів договір купівлі-продажу, проводити розрахунки за продане майно, приймати платежі, приймати та передавати будь-які документи, пов'язані з предметом торгів, в тому числі їх оригінали; - органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, зокрема, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, нотаріусам та іншим органам чи особам, які виконують функції державної реєстрації прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії в тому числі, але не виключно: скасування реєстрації права власності та інших речових прав, реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження стосовно нерухомого майна - будівлі та споруди, загальною площею 4 182,00 кв. м. за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро ( м. Дніпропетровськ ), вул. Молодогвардійська, буд. 2б ( реєстраційний № 204605012101 ). Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Публічне акціонерне товариство "АктаБанк" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду  та прийняти  нове рішення, яким у задоволенні заяви про забезпечення позову  відмовити повністю. В обгрунтування своєї скарги, Скаржник посилається на те, що при винесені ухвали про забезпечення позову, суд дійшов помилкового виснов щодо підстав застосування заходів забезпечення. Відповідно до ч. 7 ст. 137 ГПК України не допускається забезпечення позову  у справах, відповідачем у яких неплатоспроможний банк або Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, шляхом: накладення арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу; заборони відповідачу, його посадовим особам вчиняти певні дії. Таким чином, ПАТ "АктаБанк" є неплатспроможним, перебуває у стадії ліквідації здійснює діяльність під контролем Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. На даний момент із Державного бюджету України було витрачено близько 550 млн. грн. на виплату коштів вкладникам. При цьому Скаржник зазначає, що до висновку про неможливість такого забезпечення дійшла колегія суддів Верховного суду у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 16.10.2018 р.  ( справа № 826/5629/18). Скаржник наголошує на тому, що 15.01.2010 р. між ПАТ "АктаБанк" та ТОВ «Промтехмаш»  було укладено Кредитний договір № 01-1056/Т. В подальшому, ТОВ «Промтехмаш» сторону кредитного договору було змінено на ТОВ «Ареал». З метою забезпечення зобов'язань за Кредитним договор між ПАТ "АктаБанк" та ТОВ «Кредо-М» було укладено Іпотечний договір № 01-277/Т/16,  згідно умов якого в іпотеку було передане нерухоме майно, а саме:  будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: Дніпропетровска область, м. Дніпро, вул. Молодогвардійська. 2Б. Станом на 15.02.2018 р. заборгованість ТОВ «АРЕАЛ» перед ПАТ "АктаБанк" за Кредитним договором становить 13 758 167,26 грн.  Таким чином, ПАТ "АктаБанк" вважає, що мало право за Іпотечним договором задовольнити свої вимоги за рахунок Предмету іпотеки, шляхом позасудово врегулювання. Від ТОВ "Дайсі", надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому Товариство не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає її безпідставною і необґрунтованою.    Зокрема, Товариство посилається на те, що  ПАТ "АктаБанк" вчиняв дії щодо відчуження майна, яке незаконно вибуло із володіння ТОВ "Дайсі", шляхом проведення аукціону майна, а саме: будівлі та споруди, що розташовані за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Молодогвардійська, буд. 26. Отже, Позивачем була підтверджена наявність фактичних обставин, які можуть утруднити, або унеможливити виконання судового рішення, зокрема виставлення ПАТ "АктаБанк" на продаж нерухомого майна. При цьому, заходи забезпечення даного позову, про які у своїй заяві просив Позивач, відповідають предмету позову та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямовані лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті. Крім того, у відзиві Товариство посилається на те, що дані заходи забезпечення позову не підпадають під положення ч. 7 ст. 137 ГПК України, а твердження Скаржника на те, що дані заходи забезпечення позову обмежують виконання основних завдань, покладених на Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, не відповідають дійсності, оскільки останні стосуються заборони ДП «Прозорро.Продажі», ДП «Прозорро», ГО «Трансперенсі Інтернешнл Україна» на вчинення дій з організації та проведення торгів, оформлення результатів торгів з продажу нерухомого майна. Разом з цим, Позивач зазначає, що що 09.10.2018 р. було проведено аукціон щодо лоту № F28GL33979, переможцем якого стало ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНГРУП ФАКТОР", з чого вбачається, що наявність оскаржуваної ухвали про забезпечення позову жодним чином не вплинула на права апелянта. З огляду на вищевикладене, ТОВ «ДАЙСІ» вважає ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 09.10.2018 р. такою, що прийнята за дослідженням всіх обставин по справі та у відповідності із вимогами законодавства, з огляду на що суд правомірно дійшов до висновку про вжиття заходів до забезпечення позову по даній справі з метою уникнення труднощів при виконанні рішення суду в майбутньому. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 07.11.2018 р.   апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "АктаБанк" на  ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 09.10.2018 р. у справі № 904/4541/18 залишено  без руху, та надано Скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги. Після усунення недоліків Скаржником, ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 19.11.2018 р. відновлено строк подання апеляційної скарги. Відкрито апеляційне провадження  у справі та призначено апеляційну скаргу  до розгляду на 18.12.2018 р. Скаржник не скористався своїм правом участі в судовому засіданні та не забезпечив явку представника, хоча про час та місце судового засідання був повідомлене належний чином. Беручи до уваги, що неявка учасника провадження у справі, належним чином повідомленого про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, матеріали справи є достатніми для розгляду апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представника Відповідача.             Згідно з ч. 1  ст. 270 ГПК  у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі. За змістом ч. 1  ст. 271 ГПК України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. У судовому засіданні 18.12.2018 р. була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду. Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильность застосування судом першої інстанції норм процесуального та материального права і надавши присутньому представнику сторони право виступити у судових дебатах, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, в силу наступного. Згідно зі ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має  право  вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на  будь-якій  стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних  прав  або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. За змістом цієї норми обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що  майно,  яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення. Отже, з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 73 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Згідно з ч.  1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема,  забороноюіншим особам вчиняти  дії  щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати  майно  відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання, а також іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних  прав  та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини (пункти 4, 10 зазначеної норми). Вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів  прав  та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності  права  чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків  заборони  вчиняти певні  дії. Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому  прав  та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову. Приймаючи оскаржувану ухвалу про задоволення клопотання щодо забезпечення позовної заяви зазначеним заявником шляхом, місцевий господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість і адекватність вимог заявника щодо забезпечення позову, наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, з якою заявник має намір звернутися ( зокрема, обраний захід спроможний забезпечити ефективний захист його порушених прав та інтересів ), імовірність ускладнення виконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, якщо позов буде судом задоволено. Проте, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду попередньої інстанції з огляду на таке. 15.01.2015 р. Постановою Національного Банку України № 19 було прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "АктаБанк". ПАТ "АктаБанк" є неплатспроможним, перебуває у стадії ліквідації здійснює діяльність під контролем Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Колегія суддів звертає увагу, що положеннями ч. 2  ст.46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»    визначено, що з дня початку процедури ліквідації банку втрачають чинність публічні обтяження чи обмеження на розпорядження (у тому числі арешти) будь-яким майном (коштами) банку. Накладення нових обтяжень чи обмежень на майно банку не допускається. Відповідно до до ч. 7 ст. 137 ГПК України не допускається забезпечення позову  у справах, відповідачем у яких неплатоспроможний банк або Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, шляхом: накладення арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу; заборони відповідачу, його посадовим особам вчиняти певні дії. Однак, судом попередньої інстанції не досліджено вказаних приписів      ГПК України та спеціального законодавства, яким встановлена пряма заборона накладення обтяжень та обмежень на майно банку, що ліквідується. Згідно ч.1        ст. 3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»        Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом. За приписами п. 8 ч. 2      ст.4 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»    Фонд у порядку, передбаченому цим Законом, здійснює процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організовує відчуження всіх або частини активів і зобов'язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку. Усі або частина повноважень Фонду, визначених цим Законом, можуть бути делеговані одній або кільком уповноваженим особам Фонду, крім організації реалізації майна банку, що ліквідується ( ч. 3    ст. 47 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних  осіб»). П. 17 ч. 1  ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»      визначено, що уповноважена особа Фонду - працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/а бо ліквідації банку. Відповідно до ч. 1    ст. 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»    Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку здійснює такі повноваження: зокрема, здійснює повноваження органів управління банку; приймає в управління майно ( у тому числі кошти ) банку, вживає заходів щодо забезпечення його збереження, формує ліквідаційну масу, виконує функції з управління - продає майно банку. Таким чином, вказані дії належать до компетенції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та/або уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку,  які вчиняються ними безпосередньо, або шляхом вчинення дії від імені банку, який ліквідується, оскільки Фонд гарантування вкладів фізичних осіб або уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ліквідацію банку здійснюють повноваження органів управління банку. Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Згідно  зі ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, відповідно до ст. 280 ГПК України  є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Враховуючи викладене, Апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що доводи Скаржника про порушення норм процесуального права під час прийняття оскаржуваної ухвали знайшли своє підтвердження. Судом першої інстанції невірно застосовано норми права, що виразилося в незастосуванні ч. 7 ст. 137 ГПК України, п. 7 ч. 2  ст. 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а тому ухвалу суду першої інстанції слід скасувати, а у задоволенні заяви про забезпечення позову – відмовити повністю. На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України Центральний апеляційний господарський суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "АктаБанк" задовольнити. Ухвалу  Господарського суду Дніпропетровської області  від 09.10.2018 р. у справі № 904/4541/18 скасувати.   Прийняти нове рішення. У задоволенні заяви про забезпечення позову – відмовити повністю. Матеріали оскарження ухвали Господарського суду Дніпропетровської області  по справі № 904/4541/18 повернути до Господарського суду Дніпропетровської області. Господарському суду Дніпропетровської  області здійснити розподіл сум судового збору, пов'язаного з розглядом цієї апеляційної скарги, за результатами розгляду ним справи, згідно  із загальними правилами ст. 129 ГПК України. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у двадцятиденний строк до Верховного Суду.           Повний текст постанови складено  26.12.2018 р. Головуючий суддя                                                                                І.М. Кощеєв Суддя                                                                                                    І.Л. Кузнецова Суддя                                                                                             І.М. Подобєд