Рішення

від 13.03.2017 по справі 905/158/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ   61022, м.Харків, пр.Науки, 5 Р І Ш Е Н Н Я    іменем України 13.03.2017                                                                                                          Справа № 905/158/17                                Господарський суд Донецької області у складі судді Ніколаєвої Л.В., при секретарі судового засідання Паніній Я.М., розглянувши справу № 905/158/17 за позовом: Департаменту міського майна Маріупольської міської ради до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецмонтаж» про стягнення 24 308 грн., за участю представників: від позивача: не з'явився від відповідача: не з'явився     Суть спору:    Департамент міського майна Маріупольської міської ради звернувся до господарського суду Донецької області з позовом, в якому просить суд стягнути з ТОВ «Укрспецмонтаж» 24    308 грн., з яких:        21    408,30 грн. - борг з орендної плати, 276,40 грн. – борг за послуги орендодавця, 2 623,30 грн. – пеня. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору оренди нежитлового приміщення, що відноситься до комунальної власності м. Маріуполя від 11.03.2013р. № 1943-1 щодо внесення орендної плати за користування майном та оплати послуг орендодавця. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.01.2017р. матеріали позовної заяви розподілені судді Ніколаєвій Л.В. Ухвалою суду від 16.01.2017р. вказана позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 905/158/17; призначено розгляд справи на 15.02.2017р. Ухвалою суду від 15.02.2017р. розгляд справи відкладено на 13.03.2017р. 21.02.2017р. за вх. № 5517/17 господарський суд одержав письмові пояснення позивача, в яких останній посилається на те, що: - по – перше, між сторонами був укладений договір №1587-И від 27.03.2009р., на підставі якого відповідачу було передано в оренду нежиле приміщення, розташоване за адресою: м. Маріуполь, вул. Новотрубна, 25, загальною площею 193,70 кв.м, а згідно акту прийому – передачі № 7801 від 31.01.2013р. частина нежилого приміщення загальною площею 121,70 кв.м. була повернута відповідачем; нежиле приміщення площею 72 кв.м не поверталась та не звільнялась відповідачем та 11.03.2013р. між сторонами був укладений договір № 1943-1 щодо вказаного нежилого приміщення, при цьому окремий акт щодо передачі нежилого приміщення площею 72 кв.м. не підписувався; -по –друге, договір від 11.03.2013р. № 1943-1 є діючим на теперішній час згідно з умовами п. 7.5 договору; -по –третє, розрахунок заборгованості з орендної плати проводився  відповідно до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду комунального майна м. Маріуполя, затвердженого рішенням Маріупольської міської ради від 24.04.2012р. №6/18-1851; -по-четверте, заборгованість з послуг орендодавця визначена на підставі вартості відповідних послуг, яка встановлена у договорі та в подальшому не змінювалась; -по  - п'яте,  відповідно до додатку до розпорядження КМУ від 30.10.2014р. №1053-р «Про затвердження переліку населених пунктів на території яких здійснювалась антитерористична операція» м. Маріуполь (Маріупольська міська рада) включено до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція. Між тим, розпорядженням КМУ від 05.11.2014р. №1079-р зупинено дію розпорядження КМУ від 30.10.2014р. №1053-р. Тому, положення ст. 7 ЗУ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» розповсюджуються на правовідносини з моменту прийняття розпорядження КМУ від 02.12.2015р. № 1275-р; -по-шосте, відповідачем не було подано до Департаменту міського майна Маріупольської міської ради підтверджуючого сертифіката про настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), який би свідчив про неможливість здійснення відповідачем своєї підприємницької діяльності у орендованому приміщенні за укладеним договором. Позивач у судові засідання 15.02.2017р. та 13.03.2017р.  не з`явився. При цьому, про дату, час та місце судових засідань позивач повідомлявся належним чином. Водночас, у письмових поясненнях за вх.№7358/17 від 14.03.2017р. позивачем заявлено клопотання про розгляд справи без його участі. Відповідач у судові засідання 15.02.2017р. та 13.03.2017р.  не з'явився,        відзив на позов    до суду не надав. При цьому, про дату, час та місце судових засідань відповідач повідомлявся належним чином шляхом направлення  судових ухвал на його адресу: 87535, м. Маріуполь, вул. Новотрубна, 25, що зазначена у позові та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Ухвала суду від 16.01.2017р. повернута до суду з відміткою органу зв'язку «за закінченням встановленого строку зберігання». Ухвала суду від 15.02.2017р. органом зв'язку до суду не повернута. Тому,    із врахуванням клопотання позивача про розгляд справи без його участі та роз'яснень, що містяться у пп.3.9.1. п.3.9. постанови пленуму ВГСУ від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування    Господарського процесуального кодексу України    судами першої інстанції»,    господарський суд визнав за можливе розглянути справу за відсутністю сторін у судових        засіданнях та за наявними у справі матеріалами. Тим більш, що 13.03.2017р. закінчується двомісячний строк вирішення спору, який встановлений вимогами ч.1    ст.69 ГПК України.         На підставі    ст.85 ГПК України    у судовому засіданні 13.03.2017р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив: 27.03.2009р. між Управлінням міського майна Маріупольської міської ради  (орендодавець) та ТОВ «Укрспецмонтаж» (орендар, відповідач) укладено договір оренди нежитлового приміщення (будівлі), що знаходиться у комунальній власності м. Маріуполя №1587-И, згідно з яким орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення (будівлю), розташоване за адресою: м. Маріуполь, вул. Новотрубна, 25, загальною площею 193,70кв.м для використання в цілях: під складське приміщення. (п. 1.1. договору). Даний договір діє з 27.03.2009р. по 27.03.2010р. У випадку  відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміни договору протягом місяця після закінчення його строку, він вважається продовженим на той самий строк та на тих самих умовах, які були передбачені даним договором. Таким же чином договір продовжується і в подальшому. (п. п. 7.1, 7.5 договору). 27.03.2009р. Управлінням міського майна Маріупольської міської ради  (орендодавець) та ТОВ «Укрспецмонтаж» (орендар, відповідач)  підписано акт прийому – передачі № 5908, згідно з яким орендодавець передав, а орендар прийняв нежитлове приміщення загальною площею 193,70кв.м, що розташоване за адресою: м. Маріуполь, вул. Новотрубна, 25, 1 поверх, прим. № 1, літ. «А-1». 26.03.2010р. між Управлінням міського майна Маріупольської міської ради  (орендодавець) та ТОВ «Укрспецмонтаж» (орендар, відповідач)  укладено додаткову угоду до договору №1587-И від 27.03.2009р., якою строк дії договору продовжено до 27.02.2012р. 31.01.2013р. Управлінням міського майна Маріупольської міської ради  (орендодавець) та ТОВ «Укрспецмонтаж» (орендар, відповідач) підписано акт прийому – передачі № 7301, згідно з яким  орендар передав, а орендодавець прийняв нежитлове приміщення загальною площею 121,7 кв.м, що розташоване за адресою: м. Маріуполь, вул. Новотрубна, 25, 1 поверх, прим. № 1, літ. «А-1» (кімн. 1-4, 10-12, 16). Частина нежитлового приміщення площею 72 кв.м  не повернута та залишилась у користуванні орендаря. Водночас, судом встановлено, що 11.03.2013р. між Управлінням міського майна Маріупольської міської ради (орендодавець) та ТОВ «Укрспецмонтаж» (орендар, відповідач) укладено договір оренди нежитлового приміщення, що відноситься до комунальної власності м. Маріуполя,  №1943-І, згідно з яким орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м. Маріуполь, вул. Новотрубна, 25, загальною площею 72 кв.м (у т.ч. 7,56 кв.м - офіс, 64,44 кв.м - складські приміщення) для використання під офіс та складські приміщення. Згідно з умовами п.п. 2.1. - 2.3 договору вступ орендаря у тимчасове платне володіння та користування приміщенням (будівлею, спорудою) здійснюється на підставі договору оренди нежитлового приміщення (будівлі, споруди) міської комунальної власності з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі вказаного нежитлового приміщення, приміщення вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі (будівлі – споруди). Передача приміщення (будівлі, споруди) в оренду не дає орендарю права власності на це приміщення (будівлю, споруду). Власником орендованого приміщення (будівлі, споруди) залишається Маріупольська міська рада, а орендар володіє та користується ним протягом терміну оренди. Приміщення (будівля, споруда) вважається поверненим  орендодавцю з моменту підписання сторонами акту прийому – передачі. Відповідно до умов пп. б), в) п. 3.2 договору орендар зобов'язаний щомісячно  і в повному обсязі вносити отримувачу орендну плату; щомісячно і у повному обсязі вносити, не пізніше останнього дня місяця, наступного за звітним орендодавцю плату за послуги з обслуговування орендаря, яка складає: за площу 7,56 кв.м: -ціна послуги без урахування податку на додану вартість – 2,42 грн., -сума податку на додану вартість – 0,48 грн. Загальна сума вартості послуги, яка підлягає оплаті з урахуванням податку на додану вартість становить – 2,90 грн. за площу 64,44 кв.м: -ціна послуги без урахування податку на додану вартість – 20,62 грн., -сума податку на додану вартість – 4,12 грн. Загальна сума вартості послуги, яка підлягає оплаті з урахуванням податку на додану вартість становить – 24,74 грн. Загальна сума вартості послуги, яка підлягає оплаті з урахуванням податку на додану вартість на площу 72кв.м, становить – 27,64 грн. Вартість витрат з обслуговування орендаря може змінюватись орендодавцем в односторонньому порядку. Про зміну розрахункової вартості за 1 кв.м орендар буде повідомлений. Згідно з умовами п. п. 4.1 - 4.3 договору розмір орендної плати визначається на підставі рішення Маріупольської міської ради від 24.04.2012р. №6/18-1851. За вказане у п.1 договору приміщення (будівлю, споруду) встановлений розмір орендної плати за базовий місяць (січень 2013р.) за площу 7,56кв.м.(офіс) у розмірі 57,30грн., за площу 64,44кв.м.(складські приміщення) у розмірі 406,99 грн. Нарахування податку на додану вартість на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством України. Розмір орендної плати за перший місяць оренди визначається шляхом коригування розміру орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за період з першого числа наступного за базовим місяцем до останнього числа першого місяця оренди. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Оплата проводиться щомісячно, не пізніше останнього дня місяця, наступного за звітним. У п. 6.3 договору передбачено, що у разі порушення терміну внесення орендної плати з орендаря стягується пеня у розмірі двох облікових ставок НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати. Нарахування штрафних санкцій за прострочення внесення орендної плати припиняється з того дня, коли зобов'язання виконані у повному обсязі. Сторони встановили, що згідно ст. 631 ЦК України умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладання. Цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє з 01.02.2013р. до 01.02.2014р. У випадку відсутності заяви однієї із сторін про розірвання або зміну договору протягом місяця після закінчення його терміну, він вважається подовженим на той же термін і на тих же умовах, які були передбачені цим договором. Таким же чином договір  продовжується і у подальшому (п. п. 7.1, 7.5 договору). Згідно з рішенням Маріупольської міської ради від 30.12.2014р. № 6/43-5016 «Про внесення змін до структури та штатної чисельності виконавчих органів міської ради» Управління міського майна Маріупольської міської ради  перейменовано в Департамент міського майна Маріупольської міської ради з 01.02.2015р. Відповідно до Положення про Департамент міського майна Маріупольської міської ради, затвердженого  рішенням Маріупольської міської ради від 08.04.2016р. № 7/6-208, Департамент міського майна Маріупольської міської ради (далі Департамент) є виконавчим органом міської ради, створюється, ліквідується і реорганізовується рішенням міської ради. Департамент є правонаступником прав та зобов'язань управління міського майна Маріупольської міської ради. Департамент є юридичною особою, має самостійний баланс, печатку зі своїм найменуванням із зображенням Державного герба України, штампи, бланки встановленого зразка, загальний та спеціальний реєстраційні рахунки в органах Державної казначейської служби України. Департамент є органом, уповноваженим управляти майном міської комунальної власності, органом приватизації майна міської комунальної власності. Департамент має право від імені та в інтересах територіальної громади та від свого імені самостійно укладати договори, набувати майнових та немайнових прав та нести обов'язки, виступати позивачем та відповідачем у суді, господарському та адміністративному судах, укладати мирові угоди. До основних функцій Департаменту належить, зокрема: передання в оренду майна цілісних майнових комплексів підприємств, організацій, їх структурних підрозділів і нежитлових приміщень (будівель, споруд) міської комунальної власності; контроль за використанням переданих в оренду цілісних майнових комплексів підприємств, організацій, їх структурних підрозділів та інших об'єктів відповідно до укладених договорів, своєчасним надходження орендної плати. Як посилається позивач, внаслідок неналежного виконання умов договору №1943-І  від 11.03.2013р., у відповідача виник борг з орендної плати  за період з  червня 2014р. по жовтень 2016р. у розмірі 21    408,30 грн., з яких: 2    641,07 грн.  – щодо частини нежитлового приміщення площею 7,56 кв.м, що використовується під офіс, 18    767,23 грн. - щодо частини нежитлового приміщення площею 64,44 кв.м, що використовується під складські приміщення. Також позивач посилається на те, що відповідач не сплачував послуги орендодавця, у зв'язку з чим у відповідача виник борг за період з  червня 2014р. по жовтень 2016р. у розмірі  276,40 грн., з яких: 29 грн.  – щодо частини нежитлового приміщення площею 7,56 кв.м, що використовується під офіс, 247,40 грн. - щодо частини нежитлового приміщення площею 64,44 кв.м, що використовується під складські приміщення. Такі обставини зумовили звернення позивача до суду з даним позовом, в якому останній просить суд стягнути з відповідача борг з орендної плати  у розмірі 21    408,30 грн. та за послуги орендодавця у розмірі 276,40 грн. Крім того, за порушення термінів внесення орендної плати з  червня 2014р. по жовтень 2016р. позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню за загальний період з 01.08.2014р. по 12.12.2016р. у розмірі  2    623,30 грн., з яких 340,63 грн.  – щодо частини нежитлового приміщення площею 7,56 кв.м, що використовується під офіс, 2    282,67 грн. - щодо частини нежитлового приміщенням площею 64,44 кв.м, що використовується під складські приміщення. Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог,    виходячи з наступного:     Відповідно до п.1 ч.2    ст.11 ЦК України    однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч.1    ст.629 ЦК України    є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до ч. 1 ст. 761 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Згідно з вимогами ч. ч.1, 5    ст.762 ЦК України    за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. У ч.ч.1,3    ст.19 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна»    також встановлено, що орендар за користування об'єктом оренди         вносить орендну плату незалежно         від         наслідків         господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі. Як вище встановлено господарським судом, на підставі договору оренди нежитлового приміщення комунальної власності м. Маріуполя від 11.03.2013р. № 1943-І відповідачу надано у користування нежитлове приміщення загальною площею 72 кв. м, яке розташоване за адресою: м. Маріуполь, вул. Новотрубна, 25, та визначено обов'язок відповідача щодо внесення щомісячно, не пізніше останнього дня місяця, наступного за звітним, орендної плати та плати за послуги орендодавця. Водночас, Указом Президента України №405/2014 від 14.04.2014р. «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України», введено в дію відповідне рішення Ради національної безпеки і оборони України щодо проведення антитерористичної операції на сході України. Указ Президента України №405/2014 від 14.04.2014р. набрав чинності 14.04.2014р. 15.10.2014р. набрав чинності    ЗУ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», яким визначено тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення. В силу норм ст.1 ЗУ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» період проведення антитерористичної операції - це час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року №405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України. Територія проведення антитерористичної операції - це територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року №405/2014. Відповідно до ст. 7 ЗУ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції»    (в редакції, що діяла станом на червень 2014р.) скасовано на період проведення антитерористичної операції орендну плату за користування державним та комунальним майном суб'єктам господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції. Пунктом 5 ст. 11 «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону         Кабінету Міністрів України у десятиденний строк з дня опублікування цього Закону доручено затвердити         перелік         населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до         Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення. Розпорядженнями Кабінету Міністрів України №1053-р від 30.10.2014р., №1275-р від 02.12.2015р. затверджено переліки населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, до яких, у т. ч. включено м. Маріуполь Донецької області.    Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» щодо безперешкодної діяльності органів місцевого самоврядування» від 17.05.2016р. № 1365-VIII, який набрав чинності 08.06.2016р., внесені зміни до    ст. 7        ЗУ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції»    та викладено її у наступній редакції: «Скасувати суб'єктам господарювання орендну плату за користування державним та комунальним майном, розташованим в населених пунктах, згідно з переліками, передбаченими частиною четвертою статті 4 цього Закону». У ч. 4    ст. 4        ЗУ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції»    від 02.09.2014р. № 1669-VIІ    (в редакції    ЗУ «Про внесення змін до Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» щодо безперешкодної діяльності органів місцевого самоврядування» від 17.05.2016р. № 1365-VIII)    встановлено, що перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затверджуються Кабінетом Міністрів України, який забезпечує своєчасну їх актуалізацію. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014р. №1085-р    (із змінами до нього) затверджений перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, до якого м. Маріуполь Донецької області не включено. Таким чином, з огляду на місце державної реєстрації відповідача (м. Маріуполь Донецької області) та розташування орендованого майна, яке є комунальною власністю (м. Маріуполь Донецької області), господарський суд дійшов висновку про те, що  відповідач є суб'єктом господарювання, якого звільнено від сплати орендної плати за користування комунальним майном за період з 01.06.2014р. по 07.06.2016р. та який не має обов'язку впродовж вказаного періоду сплачувати таку орендну плату в силу приписів ст. 7 ЗУ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (в редакції, яка діяла до 08.06.2016р.). Такі обставини свідчать про безпідставність та неправомірність позовних вимог  в частині стягнення з відповідача боргу з орендної плати у розмірі 17    436,38 грн. за період з 01.06.2014р. по 07.06.2016р. Водночас, враховуючи приписи ст.ст. 525, 526 ЦК України щодо належного виконання зобов'язання, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача боргу з орендної плати у розмірі 3    971,92 грн. за період з 08.06.2016р. по 31.10.2016р. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Посилання позивача на  прийняття розпорядження КМУ від 05.11.2014р. №1079-р, яким зупинено дію розпорядження КМУ від 30.10.2014р. №1053-р, та розповсюдження приписів ст. 7 ЗУ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» на правовідносини з моменту прийняття розпорядження КМУ від 02.12.2015р. № 1275-р не прийняті судом до уваги з огляду на наступне. Законом України №1669-VI від 02.09.2014р., який набрав чинності 15.10.2014р. встановлено тимчасове спеціальне право орендарів не здійснювати орендні платежі за користування комунальним майном впродовж відповідного періоду, коло яких (орендарів    суб'єктів вказаного спеціального права) визначається суб'єктами господарювання, що здійснюють свою діяльність на території населених пунктів, визначення переліку яких цим Законом доручено Кабінету Міністрів України. Ані ЗУ №1669-VI від 02.09.2014р., ані ЗУ «Про Кабінет Міністрів України» №794-VII від 27.02.2014р. не передбачають можливості (повноважень) Кабінету Міністрів України щодо скасування або обмеження у інший спосіб встановленого права,  а отже подальше прийняття Кабінетом Міністрів України розпорядження №1079-р від 05.11.2014р. (незалежно від результатів його оскарження в межах адміністративного судочинства) про зупинення дії розпорядження КМУ №1053-р від 30.10.2014р. жодним чином не впливає на наявність та існування у визначеного на той момент належним чином кола суб'єктів спеціальних прав, передбачених ЗУ №1669-VI від 02.09.2014р. З приписів ч.2    ст.19 Конституції України    вбачається, що Кабінет Міністрів України, як орган державної виконавчої влади може здійснювати свої повноваження виключно у визначених    Конституцією    та законами України межах. Водночас, зупинення дії актів Уряду в силу п.15 ч.1    ст.106 Конституції України    та ч.6    ст.49 ЗУ №794-VII від 27.02.2014р.        може бути здійснено лише Президентом України. Посилання позивача щодо ненадання відповідачем сертифікату ТТП України на підтвердження настання форс-мажорних обставин та неможливості здійснення відповідачем підприємницької діяльності в орендованому приміщенні також не прийняті  судом до уваги, оскільки спірна орендна плата скасовується виключно на підставі закону, який безпосередньо пов'язує початок такого обмеження з моменту набрання чинності Указу Президента України від 14.04.2014р. за №405/2014. Разом з тим, відповідно до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду комунального майна м. Маріуполя, затвердженої  рішенням Маріупольської міської ради від 24.04.2012р. № 6/18-183,  в розрахунок орендної плати не включається оплата послуг, які згідно договору оренди зобов'язується надавати орендодавець. Також, в суму орендної плати не включаються амортизаційні відрахування, експлуатаційні витрати і витрати, пов'язані з відшкодуванням витрат орендаря по платі за землю. Виходячи з наведеного, а також умов пп. б), в) п. 3.2, п.п. 4.1-4.3 договору оплата послуг орендодавця є самостійним зобов'язанням орендаря в межах договору оренди та їх вартість не входить до складу орендної плати, у зв'язку з чим суд вважає, що приписи ст. 7 ЗУ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (в редакції, яка діяла до 08.06.2016р.) щодо скасування орендної плати не поширюються на зобов'язання відповідача щодо сплати послуг орендодавця. Враховуючи наведене, а також приписи ст.ст. 525, 526 ЦК України щодо належного виконання зобов'язання, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача боргу за послуги орендодавця у розмірі  276,40 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Згідно з вимогами ч.1    ст.230 ГК України    штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання. Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Статтями    1,    3 ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання        грошових зобов'язань» встановлено, що платники        грошових        коштів        сплачують        на        користь  одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню        в        розмірі,        що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється        від        суми        простроченого платежу та не може перевищувати        подвійної облікової    ставки         Національного         банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Згідно з положеннями ч. 6    ст. 232 ГК України    нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. В укладеному між сторонами договорі оренди нежитлового приміщення встановлено, що у разі порушення терміну внесення орендної плати з орендаря стягується пеня у розмірі двох облікових ставок НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати. Згідно з розрахунком пені, який здійснений позивачем, розмір нарахованої відповідачу пені становить 2    623,30 грн. При цьому, нарахування пені здійснено за загальний період з 01.08.2014р. по 12.12.2016р. за порушення строків внесення орендної плати за червень 2014р. – жовтень 2016р. Водночас, виходячи з того, що  застосування такої міри відповідальності, як  пеня, є наслідком порушення зобов'язання з внесення орендної плати, суд вважає безпідставним та неправомірним нарахування пені за період, коли було скасовано орендну плату  та звільнено відповідача від обов'язку щодо її внесення на підставі приписів ст. 7 ЗУ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (в редакції, яка діяла до 08.06.2016р.), а саме за період 01.06.2014р. – 07.06.2016р. За таких обставин, господарським судом самостійно, із врахуванням вірно визначених суми боргу, періоду нарахування, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого мало місце невиконання зобов'язання, здійснений розрахунок пені, згідно з яким розмір пені за загальний період з 01.08.2016р. по 12.12.2016р. за порушення зобов'язання з внесення орендної плати з 08.06.2016р. по 31.10.2016р., становить 220,14 грн. Враховуючи наведене,  позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені  підлягають частковому задоволенню у розмірі 220,14 грн. На підставі ст.44,    49 ГПК України    судові витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Керуючись ст.ст.    44,    49,    82,    84,    85 Господарського процесуального кодексу України, суд, - В И Р І Ш И В: 1. Позов Департаменту міського майна Маріупольської міської ради задовольнити частково.         2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецмонтаж» (87535, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Новотрубна, 25, код ЄДРПОУ 31266065) на користь Департаменту міського майна Маріупольської міської ради (87500, Донецька обл., м. Маріуполь, пр. Металургів, 25, код ЄДРПОУ 23599040; отримувач: Маріуп. УК/Жовтнев. р-н/22080401, р/р № 33213871700052 у ГУДКСУ в Донецькій обл., МФО 834016, код ЄДРПОУ 37989721) борг з орендної плати в розмірі 3    971 (три тисячі дев'ятсот сімдесят одна) грн. 92 коп., пеню в розмірі 220 (двісті двадцять) грн. 14 коп., витрати по сплаті судового збору в розмірі 253 (двісті п'ятдесят три) грн. 31 коп. 3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецмонтаж» (87535, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Новотрубна, 25, код ЄДРПОУ 31266065) на користь Департаменту міського майна Маріупольської міської ради (87500, Донецька обл., м. Маріуполь, пр. Металургів, 25; код ЄДРПОУ 23599040; р/р № 35420201041699 у ГУДКСУ в Донецькій обл., МФО 834016) борг за послуги орендодавця в розмірі 276 (двісті сімдесят шість) грн. 40 коп. 4. В решті позовних вимог відмовити. Накази видати після набрання рішенням законної сили. Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку    ст. 85 Господарського процесуального кодексу України    і може бути оскаржено у встановленому законом порядку. Повне рішення складено 20 березня 2017р. Суддя                                                                                                                    Л.В. Ніколаєва