Ухвала

від 09.01.2019 по справі 120/4380/18-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про забезпечення адміністративного позову

м. Вінниця

09 січня 2019 р. Справа № 120/4380/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Крапівницької Н. Л.,

розглянувши заяву приватного акціонерного товариства "Агрокомплекс "Хмільникпродукт" про забезпечення позову

у справі за позовом приватного акціонерного товариства "Агрокомплекс "Хмільникпродукт"

до управління Держпраці у Вінницькій області про скасування постанови про накладення штрафу,

В С Т А Н О В И В :

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов приватного акціонерного товариства "Агрокомплекс "Хмільникпродукт" до Управління Держпраці у Вінницькій області про скасування постанови про накладення штрафу.

Ухвалою суду від 05.12.2018 позовну заяву залишено без руху.

14.12.2018 недоліки позовної заяви усунуто.

Підставою звернення до суду з даним позовом стало те, що управлінням Держпраці у Вінницькій області постановою "Про накладення штрафу посадовими особами" від 12.10.2018 №ВН 1533/204/НП/НД/ТД-ФС, накладено на приватне акціонерне товариство "Агрокомплекс Хмільникпродукт" штраф у розмірі 372300 грн.

Ухвалою суду від 18.12.2018 у даній справі відкрито провадження та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження в судовому засіданні призначене на 14 січня 2019 року о 10-00 год.

Через відділ прийому суду представником приватного акціонерного товариства "Агрокомплекс "Хмільникпродукт" подано заяву про забезпечення позову в адміністративній справі у якій позивач просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом:

- зупинення дії постанови управління Держпраці у Вінницькій області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ВН 1533/204/НП/НД/ТД-ФС від 12 жовтня 2018 року на приватне акціонерне товариство "Агрокомплекс "Хмільникпродукт" до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № 120/4380/18-а.

- зупинення стягнення на підставі постанови управління Держпраці у Вінницькій області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ВН 1533/204/НП/НД/ТД-ФС від 12 жовтня 2018 року на ПРАТ "Агрокомплекс "Хмільникпродукт" до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №120/4380/18-а.

В обґрунтування вказаної заяви представником вказано, що постановами Хмільницького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції від 29 листопада 2018 року накладено арешт на грошові кошти, що містяться, зокрема, на рахунках в Вінницькій філії ПАТ КБ "Приватбанк" та в АТ "РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ" у м. Києві у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів 410000 грн..

Таким чином, є ризики, що до часу розгляду справи судом про скасування постанови про накладення штрафу № ВН 1533/204/НП/НД/ТД-ФС від 12 жовтня 2018 року, може відбудеться її повне виконання, що в свою чергу, може істотно ускладнити поновлення порушених прав позивача в разі задоволення адміністративного позову.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

У силу ч. 1 ст. 151 КАС України, позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

При вирішенні питання про забезпечення позову, суд має надати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

У ч. 2 ст. 151 КАС України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Із системного аналізу вимог наведених норм слідує, що заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим позовним вимогам, безпосередньо пов'язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення. Заявник обов'язково повинен обґрунтувати своє клопотання і з цією метою подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язує застосування певного заходу забезпечення позову. Доказами у даному випадку вважатимуться будь-які відомості, що вказують на ймовірне порушення чиїхось прав (свобод, інтересів) під час провадження у справі. При цьому тягар доказування при розгляді клопотання покладається виключно на заявника.

Разом з тим, заявником не наведено суду істотних обставин та не надано жодних доказів, які б вказували, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача або ж вказували на наявність очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення у зв'язку із цим прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду.

Окрім цього, суд вважає за необхідне зазначити, що сам факт подання адміністративного позову не може бути підставою для забезпечення адміністративного позову.

В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Суд зазначає, що існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або неможливість захисту цих прав, свобод та інтересів без вжиття таких заходів чи необхідність докладання значних зусиль та витрат для їх відновлення, як підстава для забезпечення адміністративного позову, полягає в тому, що на момент подання такого позову у позивача наявні обґрунтовані підстави, підтверджені належними та допустимими доказами, вважати можливим настання юридичних фактів, які призведуть до порушення його прав та законних інтересів.

Таким чином, при вирішенні питання про забезпечення адміністративного позову з вказаних підстав, суд повинен оцінити обґрунтованість доводів позивача та дослідити: наявність зв'язку між заявленими заходами забезпечення позову та предметом позову; ймовірність порушення або ускладнення захисту прав, свобод та інтересів позивача у разі невжиття заходів забезпечення позову; відсутність порушення прав, свобод та інтересів третіх осіб у зв'язку із вжиттям заходів забезпечення позову.

Поряд із цим, при вирішенні питання про забезпечення позову суду необхідно враховувати співмірність заходів забезпечення адміністративного позову фактичним обставинам у даній справі та змісту заявлених позовних вимог. Тобто, заходи забезпечення адміністративного позову мають бути спрямовані на збалансування інтересів сторін до завершення судового розгляду справи.

У пункті 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" № 2 від 06.03.2008 р., надано роз'яснення, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування обставин, які б свідчили про наявність зазначених вище підстав для забезпечення позову

У вирішенні питання про забезпечення позову адміністративний суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Отже, у випадку звернення сторони із клопотанням/заявою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із такими.

З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 34 Закону України Про виконавче провадження виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України Про виконавче провадження виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у випадках передбачених пунктами 2, 3 і 5 частини першої статті 34 цього Закону, - до розгляду питання по суті.

Примусове виконання оскаржуваної постанови управління Держпраці у Вінницькій області № ВН 1533/204/НП/НД/ТД-ФС від 12 жовтня 2018 року про стягнення приватного акціонерного товариства "Агрокомплекс "Хмільникпродукт" на користь Державного бюджету України штрафів може призвести до значної шкоди інтересам позивача та негативних наслідків у вигляді звернення стягнення на кошти, накладення заборони розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами.

При цьому, слід зазначити, що без вжиття заходів забезпечення позову, усунути негативні наслідки буде неможливо або для цього необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Вжиття заходів забезпечення позову не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті та набрання законної сили рішенням суду у даній справі.

З огляду на вказані обставини, суд вважає за доцільне задовольнити заяву приватного акціонерного товариства "Агрокомплекс "Хмільникпродукт" про забезпечення позову в адміністративній справі.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 9, 150, 151, 154, 243, 248, 256 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву приватного акціонерного товариства "Агрокомплекс "Хмільникпродукт" про забезпечення позову задовольнити.

Вжити заходи забезпечення позову шляхом:

- зупинення дії постанови управління Держпраці у Вінницькій області № ВН 1533/204/НП/НД/ТД-ФС від 12 жовтня 2018 року про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами на приватне акціонерне товариство "Агрокомплекс "Хмільникпродукт" до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №120/4380/18-а.

- зупинення стягнення штрафу на підставі постанови управління Держпраці у Вінницькій області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ВН 1533/204/НП/НД/ТД-ФС від 12 жовтня 2018 року на ПрАТ "Агрокомплекс "Хмільникпродукт" до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №120/4380/18-а.

Копію ухвали про забезпечення позову негайно надіслати заявнику та всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову, зокрема, сторонам по справі та до Хмільницького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області.

Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя підпис Крапівницька Н. Л.

Копія вірна Суддя:

Секретар: