Рішення

від 08.01.2019 по справі 1240/2068/18

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.1

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

08 січня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 1240/2068/18

Луганський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді - Петросян К.Є.,

за участю: секретаря судового засідання - Солошенка П.В.,

представника позивача - Біленького В.І.,

представника відповідача - Касєнкової І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом приватного підприємства "Укрбудпостач і К" до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

16 липня 2018 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов приватного підприємства "Укрбудпостач і К" (далі ПП Укрбудпостач і К або позивач) до Головного управління ДФС у Луганській області (далі ГУ ДФС у Луганській області або відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення № 0035301301 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені в розмірі 21 034,43 грн за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 01.12.2017.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що рішення № 0035301301 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені в розмірі 21 034,43 грн за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 01.12.2017 не відповідає приписам Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", а тому, на думку позивача, підлягає скасуванню, оскільки саме перебування платників єдиного внеску на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводилася антитерористична операція, є підставою для зупинення застосування до таких платників заходів впливу та стягнення і відповідальності за порушення Закону № 2464-VІ.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 17.07.2018 позовну заяву приватного підприємства "Укрбудпостач і К" до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправним та скасування рішення, - залишено без руху (а.с.19).

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 26.07.2018 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного провадження (а.с.1-2).

Ухвалою суду від 30.08.2018 зупинено провадження у справі до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у зразковій справі № Пз/9901/22/18 (№812/292/18 (а.с.48-49).

Ухвалою суду від 13.12.2018 поновлено провадження у справі (а.с.57).

Відповідач позов не визнав, до відділу діловодства та обліку звернення громадян 13.12.2018 надав відзив на позовну заяву відзив на позовну заяву, яким зазначив наступне (а.с.62-64).

Відповідно до п.9-4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платники єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у ст.2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилась антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 №405/2014 звільняються від виконання своїх зобов'язань, визначених ч.2 ст.6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" на період з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану. Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем його тимчасового проживання у добровільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідач зазначає, що позивач не надав відповідної заяви. Відповідно до ст.10 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Однак, позивачем не надано відповідачу відповідної заяви та сертифікату ТТП.

На підставі викладеного, просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, надав пояснення, аналогічні викладеному в позовній заяві та просив задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити у їх задоволенні з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-78 КАС України, суд дійшов такого.

Судом встановлено, що приватне підприємство Укрбудпостач і к зареєстровано в якості юридичної особи, місцезнаходження: 93100, Луганська область, м.Лисичанськ, вул.Ворошилова, буд.5, оф.2015, як платник єдиного внеску перебуває на обліку в ДПІ у м.Лисичанську ГУ ДФС у Луганській області (а.с.10-12, 22-24).

01.12.2017 відповідачем винесено рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким до позивача накладено штраф у розмірі 1518,78 грн (10% до 01.01.2015) за період з 21.08.2012 року по 08.01.2015; штраф у розмірі 9725,13 грн (20% з 01.01.2015) за період з 21.01.2015 по 06.11.2017; та нараховано пеню в розмірі 9 792,52 грн (0.1% суми недоїмки) (а.с.13).

Оскаржуване рішення позивачем отримано 08.05.2018 за вх.№8, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції (а.с.14).

Спірним питанням у даній справі є правомірність прийняття відповідачем рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених позовних вимог, оцінюючи обґрунтованість відзиву відповідача, суд виходить з такого.

За вимогами ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи" від 04 липня 2013 року № 406-VІІ до Закону № 2464-VI та ПК України внесено зміни, відповідно до яких право на адміністрування єдиного внеску, яке раніше було у органів Пенсійного фонду України, передано органами доходів і зборів.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон № 2464-VI (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно з ч. 1 ст. 2 цього Закону його дія поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Виключно цим Законом визначаються, зокрема, принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску (ч. 2 ст. 2 Закону № 2464-VI).

Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування (п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464-VI).

Стаття 4 Закону № 2464-VI визначає перелік суб'єктів, які відносяться до платників єдиного внеску.

Пунктом 1 ч.2 ст.6 Закону №2464-VI передбачено, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Абзацом 1 ч.8 ст.9 Закону № 2464-VI передбачено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у п. 4 і 5 ч. 1 ст. 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Стаття 25 Закону № 2464-VI регламентує заходи впливу та стягнення, ч. 1 якої передбачено, що рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами. Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до ч.10 ст.25 Закону № 2464-VІ на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Згідно з ч.11 ст.25 Закону № 2464-VI орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції.

Закон № 1669-VII, який набрав чинності з 15 жовтня 2014 року, визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Підпунктом 8 п. 4 ст. 11 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1669-VII внесено зміни до Закону № 2464-VІ, а саме підп. "б" розд. VIII "Прикінцеві та перехідні положення" доповнено п. 9-3 такого змісту: "Платники єдиного внеску, визначені ст. 4 Закону № 2464-VI, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у ст.2 Закону №1669-VII, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених ч. 2 ст. 6 Закону № 2464-VI, на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у ст. 2 Закону № 1669-VII, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому ПК України для списання безнадійного податкового боргу".

Згідно з п. 2 Закону України від 02 березня 2015 року № 219-VIII "Про внесення змін до розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464-VI щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці", п. 9-3 в редакції Закону України від 02 вересня 2014 року № 1669-VII вважати п. 9-4.

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України".

На виконання абз. 3 п. 5 ст. 11 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1669-VII розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція (дію розпорядження зупинено згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року № 1079-р), яке втратило чинність згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України".

Тобто, факт перебування платників єдиного внеску на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводилася антитерористична операція, є підставою для зупинення застосування до таких платників заходів впливу, стягнення і відповідальності за порушення Закону №2464-VI.

З урахуванням абз. 3 п. 9-3 (у подальшому п. 9-4) розд. VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №2464-VI відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Судом встановлено, що спірне рішення контролюючого органу від 01 грудня 2017 року прийнято стосовно позивача, як платника єдиного внеску, що перебуває на обліку в контролюючому органі, який розташований в м.Лисичанську (згідно з переліком віднесений до населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція).

З аналізу наведених правових норм й встановлених обставин справи та з урахуванням безпосередньо абз. 3 п. 9-3 (у подальшому п. 9-4) розд. VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464-VI, суд дійшов висновку, що факт перебування платників єдиного внеску на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводиться антитерористична операція, є підставою для незастосування до таких платників заходів впливу та стягнення за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в силу прямої дії норми Закону № 2464-VI, яка забороняє притягнення до відповідальності за невиконання обов'язків платника єдиного внеску.

Разом з тим, з розрахунку штрафних санкцій та пені, наданих відповідачем до матеріалів справи вбачається, що за позивачем рахується заборгованість з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з 2012 року, тобто до початку проведення антитерористичної операції. Сума пені, нарахована відносно позивача за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період до 14.04.2014 складає 9503,80 грн та штрафу (10%) - 1212,27 грн (а.с.91-93, 96).

Отже, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню, шляхом скасування оскаржуваного рішення Головного управління ДФС у Луганській області №0035301301 від 01.12.2017 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальну суму 10 318,36 грн, а саме в частині: накладення на приватне підприємство "Укрбудпостач і К" штрафу у розмірі 306,51 грн. (10% до 01.01.2015) за період з 14.04.2014 по 08.01.2015; штрафу у розмірі 9725,13 грн. (20% з 01.01.2015) за період з 21.01.2015 по 06.11.2017; нарахування пені в розмірі 288,72 грн (0.1% суми недоїмки), тобто з моменту коли була розпочата антитерористична операція.

В іншій частині рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені від 01.12.2017 відповідає законодавству, тому в цій частині позовних вимог слід відмовити.

Суд вважає безпідставними доводи представника позивача щодо обов'язку контролюючого органу визнати недоїмку, що виникла у період до 14.04.2014 безнадійною та відповідно списати її, оскільки дії відповідача з цього приводу позивачем не оскаржуються та не є предметом спору в даній справі.

Безпідставними є посилання контролюючого органу на неподання позивачем у порядку Закону № 2464-VІ заяви про звільнення від обов'язків, передбачених цим Законом, з огляду на те, що антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014, триває, спірне рішення прийняте в період проведення цієї операції. Крім того, відповідальність урегульована окремою нормою цього пункту. Вимоги щодо заяви платника єдиного внеску як підстави для звільнення від виконання своїх обов`язків, визначених частиною другою статті 6 цього Закону, на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, не можна виривати з контексту норми, яка вимагає системного аналізу положень у сукупності статей 6, 25 та пункту 9-4 розділу VIII Закону № 2464-VІ. Необхідність подання заяви обумовлена низкою підстав, зокрема визнання безнадійною недоїмки, яка підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу. Можливість подання такої заяви має місце виключно після закінчення антитерористичної операції. Натомість, звільнення від відповідальності передбачено безпосередньо у Законі, в силу його прямої дії та не потребує додаткового звернення, оскільки норма встановлює "незастосування відповідальності, штрафних та фінансових санкцій" та вона адресована насамперед до осіб, які наділені повноваженнями щодо застосування відповідальності, штрафних та фінансових санкцій.

Доводи відповідача щодо ненадання позивачем контролюючому органу сертифіката Торгово-промислової палати України про наявність форс-мажорних обставин, які призвели до несвоєчасної сплати єдиного внеску, є неприйнятними з огляду на відсутність такої умови для звільнення від відповідальності у нормі прямої дії пункту 9-4 розділу VIII Закону № 2464-VІ, який є спеціальним у розумінні статті 2 цього Закону. Потреба в цьому сертифікаті виникне при визнанні безнадійної недоїмки та її списанні.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Висновки суду узгоджуються з правовими висновками Верховного Суду, викладеними в рішенні від 30 березня 2018 року у зразковій справі № 812/292/18 (провадження №Пз/9901/22/18), які відповідно до ч. 3 ст. 291 Кодексу адміністративного судочинства України мають бути враховані судом при розгляді типової справи.

За приписами ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.

Судом встановлено, що позивачем при зверненні з адміністративним позовом сплачено судовий збір у сумі 1841,00 грн. З огляду на те, що позовні вимоги позивача задоволено на 49%, суд вважає за необхідне стягнути з Головного управління ДФС у Луганській області за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 902,09 грн.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 77, 132, 139, 205, 241-246, 250, 255, 295, пунктом 15.5 Розділу VII Перехідних положень КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов приватного підприємства "Укрбудпостач і К" до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправним та скасування рішення, - задовольнити частково.

Визнати протиправним та частково скасувати рішення Головного управління ДФС у Луганській області №0035301301 від 01.12.2017 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальну суму 10 318,36 грн, а саме в частині: накладення на приватне підприємство "Укрбудпостач і К" штрафу у розмірі 306,51 грн. (10% до 01.01.2015) за період з 14.04.2014 по 08.01.2015; штрафу у розмірі 9725,13 грн. (20% з 01.01.2015) за період з 21.01.2015 по 06.11.2017; нарахування пені в розмірі 288,72 грн (0.1% суми недоїмки).

В іншій частині позовних вимог, - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Луганській області (код ЄДРПОУ: 39591445, місцезнаходження: 93400, Луганська область, м.Сєвєродонецьк, вул.Енергетиків, буд.72) на користь приватного підприємства "Укрбудпостач і К" (код ЄДРПОУ 33871256, місцезнаходження: 93100, Луганська область, м.Лисичанськ, вул.Ворошилова, 5, оф.205) судовий збір у розмірі 902,09 грн (дев'ятсот дві гривні 09 коп).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду складено та підписано 09 січня 2019 року.

Суддя К.Є. Петросян