Рішення

від 29.11.2018 по справі 826/9373/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ 29 листопада 2018 року                      №826/9373/17 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного  управління Пенсійного Фонду України в м.Києві до Приватного акціонерного товариства «Меридіан-РП» про стягнення заборгованості, ВСТАНОВИВ:           До Окружного адміністративного суду міста Києва (далі також - суд) звернулося Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Києві (далі також – позивач) з позовом до Приватного акціонерного товариства «МЕРИДІАН-РП» (далі також – відповідач, ПАТ «МЕРИДІАН-РП), в якому просить стягнути з останнього заборгованість з відшкодування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», і сумою пенсії, призначеної відповідно до інших законодавчих актів за період з березня по червень 2017 року в сумі 11    371,37 грн. на розрахунковий рахунок № 25608301232821 код платежу 50020600 в ГУ Ощадбанку по м.Києву та області, МФО 322669.           В установленому порядку за клопотанням Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Києві первинного позивача замінено на Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві.           В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач перебуває на обліку в Правобережному об'єднаному управління Пенсійного фонду України в м.Києві. Колишнім працівникам відповідача призначено пенсію відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» в редакції від 13.12.1991№1977-ХІІ, яким на підприємство покладено обов'язок виплати різниці між сумою призначеної пенсії та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник. Указаний вище Закон України, як зазначено у позовній заяві, втратив чинність у зв'язку з набранням чинності Законом України «Про наукову і науково - технічну діяльність» від 26.11.2015 №848-VIII, яким також закріплено обов'язок підприємства здійснювати відшкодування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до цього Закону України, та сумою пенсії із солідарної системи, обчисленої згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». На виконання вказаних вимог законодавства, позивачем на адресу відповідача направлено повідомлення, яким визначено різницю між сумою пенсії, призначеної науковим працівникам у відповідності до Закону України «Про наукову і науково – технічну діяльність» та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, а саме за період з березня по червень 2017 року нараховано 11   371,37 грн. Оскільки відповідач в добровільному порядку вказану вище суму заборгованості не погасив, така заборгованість підлягає стягненню з нього в судовому порядку. Представник позивача позов у судовому засіданні підтримав, просив його задовольнити з підстав викладених у позові та в додаткових поясненнях до позову. Відповідач в письмовому запереченні вказав на необґрунтованість позову, стверджуючи, що не є науковою установою, оскільки не атестований як наукова установа та  не включений до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави, тому у нього відсутній обов'язок відшкодовувати різницю між сумою пенсії, призначеної науковим працівникам у відповідності до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів. Як стверджував відповідач, позивач на власний розсуд визначив до сплати підприємству  відповідну суму, про яку повідомив листами у вигляді повідомлень. Указані  листи не є   рішеннями суб'єкта владних повноважень, а саме актами індивідуальної дії, в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки не встановлюють жодних прав для відповідача, не визначають його відповідальності.  До того ж, згідно з доводами відповідача, жодних листів від органів Пенсійного фонду України в установленому порядку він не отримував. У судове засідання відповідач свого представника не направив, хоча належним чином повідомлений про його проведення. Справу розглянуто в порядку письмового провадження згідно з частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України. Як вбачається з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch) Приватне  акціонерне товариство «Меридіан - РП» (код ЄДРПОУ 14313197, місцезнаходження: 03680, місто Київ, провулок Радищева, будинок 18) зареєстровано як юридична особа у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань з 05.04.1994. Згідно з доводами позивача, що не спростовано відповідачем, ПАТ «Меридіан-РП» є правонаступником ВАТ «Меридіан-РП», яке в свою чергу було правонаступником Спеціального конструкторського бюро товарів народного вжитку (СКБТНВ)  «Меридіан», створеного наказом Міністра промислової політики СРСР від 21.03.1989 №37. Станом на 2017 рік відповідач не включений до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави Відповідач перебував на обліку в Правобережному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в м.Києві, правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». З матеріалів справи вбачається, що у відповідача виникла заборгованість перед Пенсійним фондом України з відшкодування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково – технічну діяльність» від 26.11.2015   №848-VIII, та сумою пенсії із солідарної системи, обчисленої згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Наявність указаної заборгованості підтверджується карткою особового рахунку по відшкодування фактичних витрат на виплату пенсій науковим працівникам державного небюджетного підприємства, а також направленими Правобережним об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в м.Києві повідомленнями про наявність такої заборгованості на адресу ПАТ «Меридіан-РП» на адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, а саме: - листом від 13.03.2017 № 16414/08 повідомлення за березень 2017 року на суму 558,66 грн., з урахуванням переплати  в розмірі 6,11 грн. сума склала 552,55 грн. - листом від 10.4.2017 № 22397/08 повідомлення за квітень 2017 року на суму  5    301,16 грн.; - листом від 11.05.2017 № 26876/08 повідомлення за травень 2017 року на суму  2    874,78 грн.; - листом від 12.06.2017 № 32830/08 повідомлення за червень 2017 року на суму  2    642,88 грн. Усі листи направлені рекомендованими поштовими відправленнями, чотири з них повернулися відправнику неврученим з довідкою підприємства поштового зв'язку про причину невручення – за закінченням терміну зберігання. Таким чином, суд вважає, що позивач належним чином надіслав на адресу ПАТ  «Меридіан-РП» вищевказані повідомлення, які останній не отримав з причин незалежних від позивача. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд вважає за необхідне зазначити наступне. Відповідно до пункту 1 статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове пенсійне страхування» платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників. Частиною другою статті 37 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» від 26.11.2015 №848-VIII (далі – Закон №848-VIII) в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що пенсії науковим (науково-педагогічним) працівникам призначаються в розмірі 60 відсотків суми заробітної плати наукового (науково-педагогічного) працівника, яка визначається відповідно до статті 35 цього Закону та частини другої статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на яку відповідно до законодавства нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування (внески). Відповідно до частини третьої статті 37 цього ж Закону для обчислення пенсії враховується заробітна плата наукового (науково-педагогічного) працівника за весь період страхового стажу на посадах наукового (науково-педагогічного) працівника, починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами у період до 1 січня 2016 року або в разі, якщо період страхового стажу на посадах наукового (науково-педагогічного) працівника, починаючи з 1 липня 2000 року, становить менш як 60 календарних місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата за основним місцем роботи за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу на посадах наукового (науково-педагогічного) працівника підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв. Частиною четвертою статті 37 Закону №848-VIII передбачено, що за вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата для обчислення пенсії, виключається період до 60 календарних місяців підряд, за умови що зазначений період становить не більш як 10 відсотків тривалості наукового стажу. У будь-якому разі період, за який враховується заробітна плата, з урахуванням виключення, передбаченого цим Законом, не може бути меншим за 60 календарних місяців. Відповідно до частини 5 цієї ж статті перелік посад наукових (науково-педагогічних) працівників установ, організацій, підприємств, вищих навчальних закладів, перебування на яких дає право на призначення пенсії та виплату грошової допомоги у разі виходу на пенсію відповідно до цієї статті, затверджується Кабінетом Міністрів України з урахуванням положень статей 31 і 32 цього Закону. Згідно з частиною шостою статті 37 Закону №848-VIII різниця між сумою пенсії, призначеної відповідно до цього Закону, та сумою пенсії із солідарної системи, обчисленої згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на яку має право науковий працівник, фінансується: - для наукових (науково-педагогічних) працівників державних, комунальних наукових установ, організацій, підприємств та вищих навчальних закладів, а також інших наукових установ, які згідно із статтею 12 цього Закону включені до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави, - за рахунок коштів державного бюджету з урахуванням надходжень від сплати єдиного внеску у розмірі, встановленому частиною дев'ятою статті 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» для цієї категорії працівників; - для наукових (науково-педагогічних) працівників інших наукових установ, організацій, підприємств та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів цих установ, організацій, підприємств та закладів. Оскільки відповідач станом на 2017 рік не був внесений до категорії підприємств,  включених до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави, що не заперечувалося сторонами, то стосовно нього підлягає застосуванню абзац третій частини шостої статті 37 Закону №848-VIII. Постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.2016 № 472    «Про реалізацію пункту 5 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» встановлено, що до 1 січня 2017 р. різниця між сумою пенсії, призначеної відповідно до    Закону України від 26 .11.2015 № 848-VIII «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії із солідарної системи, обчисленої згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на яку має право науковий працівник, фінансується для наукових (науково-педагогічних) працівників державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів у порядку, визначеному    постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.2004 № 372    «Про затвердження Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації згідно із    Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи». Оскільки працівникам, вказаним позивачем, наукові пенсії були призначені не відповідно до    Закону №848-VIII, а відповідно до    Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» від 13.12.1991 №1977-XII, то на них не поширюється дія вищезазначеної постанови. Разом з тим згідно з п. 10,11 розділу    VI    Прикінцевих та Перехідних положень Закону №848-VIII    до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Питання, не врегульовані цим Законом, вирішуються відповідно до законодавства України. Відтак указані вище постанови Кабінету Міністрів України підлягають застосування у спірних правовідносинах в частині, що не суперечить  Закону №848-VIII. Відповідно до пункту 2 Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації, та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи (далі - Порядок №372), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.2004 №372,  за рахунок коштів державного бюджету фінансується 50 відсотків різниці у розмірі пенсії наукових (науково-педагогічних) працівників державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III – IV рівнів акредитації у розрахунку на одну особу. Інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів. Згідно з пунктом 3 Порядку №372 фінансування різниці у розмірі пенсії осіб, які мають науковий стаж роботи на кількох підприємствах, в установах, організаціях та вищих навчальних закладах III – IV рівнів акредитації незалежно від форми власності та фінансування, здійснюється пропорційно зарахованому для призначення пенсії науковому стажу роботи за рахунок джерел фінансування, визначених законодавством для відповідних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III – IV рівнів акредитації. Пунктом 4 Порядку №372 встановлено, що у разі ліквідації або зміни власника підприємства, установи, організації чи вищого навчального закладу III – IV рівнів акредитації різниця у розмірі пенсії фінансується за рахунок коштів їх правонаступників у порядку, що діяв стосовно цих підприємств, установ, організацій та закладів до моменту ліквідації або зміни власника. Таким чином, у випадках, коли відбувається перетворення в процесі приватизації державного підприємства у публічне або приватне акціонерне товариство, до правонаступника переходять права і обов'язки державного підприємства, що приватизується, у тому числі й обов'язок зі сплати різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів. Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 05.06.2012 у справі № 21-78а12, Верховного Суду, викладеною в постановах від 23.01.2018 у справі № 813/1470/15 та від 08.05.2018 у справі №804/3802/17. Пунктом 2 статті 13 розділу 15 Перехідних положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, встановлено, що у разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» та цього Закону, призначається одна пенсія за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на який має право особа відповідно до зазначеного Закону, та розміром пенсії із солідарної системи відповідно до цього Закону фінансується відповідно до умов, передбачених Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність». Згідно з пунктом 5 Порядку №372 розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення за зразком, що додається. Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках. Відповідно до пункту 6 Порядку №372 у разі зміни розміру пенсії або виникнення обставин, які впливають на фінансування різниці у розмірі пенсії (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це відповідні підприємства, установи, організації та заклади у місячний строк з дня виникнення таких обставин. Відтак, орган Пенсійного фонду України, який здійснює нарахування та виплату наукових пенсій працівникам підприємства, а також контролює розмір витрат на фінансування різниці у розмірі цих пенсій, має право направляти за місцем реєстрації філії повідомлення щодо фактичних виплат вказаних пенсій, їх розміру і наявної заборгованості відповідно до вимог Порядку. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 06.02.2018 у справі № 826/4168/15 та від 08.05.2018 у справі №804/3802/17. Відтак, повідомлення щодо фактичних виплат вказаних пенсій, їх розміру і наявної заборгованості, які надсилаються органами Пенсійного фонду України на адресу відповідних підприємств, установ та організацій, зумовлюють виникнення в останніх обов'язку щодо  сплати до Пенсійного Фонду зазначеної в них заборгованості, а отже в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України є рішеннями суб'єкта владних повноважень. Відповідно до пункту 8 Порядку №372 у разі порушення строку сплати коштів, які спрямовуються на фінансування різниці у розмірі пенсії, органи Пенсійного фонду стягують відповідні суми у порядку, визначеному законодавством. Ураховуючи, що відповідач є правонаступником державного підприємства,  працівникам якого призначено наукову пенсію, та Правобережним об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в м.Києві на його адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, направлено в установленому порядку повідомлення про суму витрат на виплату пенсій, що становить різницю між сумами пенсій, призначених згідно із Законом України «Про наукову та науково-технічну діяльність», і сумою пенсій, обчислених відповідно до інших законодавчих актів, за березень-червень 2017 року на загальну суму  11  371,37 грн., ці повідомлення складені за формою, що міститься в додатку до Порядку №372, то указана сума підлягає відшкодуванню відповідачем. Жодних доказів щодо неправомірності визначення розміру та складу фактичних витрат позивача на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів за вищевказаний період року,    неправомірності її нарахування, а також доказів щодо погашення наявної у відповідача заборгованості останнім до суду не надано і судом не встановлено. Згідно зі статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Частиною 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Вимогами статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. За висновком суду, позивачем надано суду належні та допустимі докази правомірності нарахування відповідачу сум з відшкодування фактичних витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність»,  та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, за березень-червень 2017 року, тому, враховуючи, що вказану суму заборгованості відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив, наявність у нього цієї заборгованості підтверджується матеріалами справи, суд приходить висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню. Керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд В И Р І Ш И В: 1. Позов Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві (04053, м.Київ, вул.Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) до Приватного акціонерного товариства «Меридіан-Р» (03124, м.Київ, провулок Радищева, 18, код ЄДРПОУ  14313197) задовольнити повністю. 2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Меридіан-РП» заборгованість з відшкодування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», і сумою пенсії, призначеної відповідно до  інших законодавчих актів за період з березня по червень 2017 року в сумі 11  371,37 грн. (одинадцять тисяч триста сімдесят одна гривня 37 коп.) на розрахунковий рахунок № 25608301232821 код платежу 50020600 в ГУ Ощадбанку по м.Києву та області, МФО 322669. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Суддя          Ю.Т. Шрамко