Рішення

від 28.12.2018 по справі 371/1082/18

МИРОНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

28.12.2018 Єдиний унікальний № 371/1082/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2018 року м. Миронівка

ЄУН 371/1082/18

Провадження № 2/371/603/18

Миронівський районний суд Київської області в складі :

головуючого судді Капшук Л.О.,

за участі секретаря судових засідань Харченко І.С.,

представника позивача ОСОБА_2,

третьої особи ОСОБА_3,

представика третьої особи ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до Шандрівської сільської ради Миронівського району Київської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_3, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

У С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до суду з позовом до Миронівської міської ради Київської області, мотивуючи заявлені вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_7. Після її смерті відкрилась спадщина. Спадковим майном є земельна ділянка, яка розташована на території Шандрівської сільської ради Миронівського району Київської області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Мати ОСОБА_7 була зареєстрована в селі Шандра Миронівського району Київської області, проживала з батьком, була людиною похилого віку, тяжко хворіла, була лежачою хворою та потребувала постійної сторонньої допомоги. Батько є людиною похилого віку, тяжко хворіє та потребує постійної сторонньої допомоги.

Вона була вимушена забрати батьків до свого місця проживання в місто Українка Обухівського району Київської області, де здійснювала за ними постійний догляд, опікувалась тяжко хворою матір'ю до дня її смерті, продовжує опікуватись тяжко хворим батьком. Мама померла у віці 92 роки.

У встановлений законом шестимісячний строк із заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори вона не зверталася, оскільки, доглядаючи за тяжко хворими батьками, вона втратила відчуття часу та пропустила встановлений строк для прийняття спадщини і вважається такою, що спадщину не прийняла.

Зазначені обставини перешкодили звернутись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.

Вважає, що строк прийняття спадщини пропущено з поважних причин, тому просила в судовому порядку визначити додатковий строк для прийняття спадщини.

Ухвалою судді Миронівського районного суду Київської області від 28 серпня 2018 року відкрито провадження у справі.

22 жовтня 2018 року до Миронівського районного суду Київської області від ОСОБА_3 подав заяву про вступ у справу в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача, посилаючись на ті обставини, що він являється братом позивача та сином померлої ОСОБА_7. За життя мати склала заповіт, який був посвідчений 24.06.2015 секретарем Шандрівської сільської ради Миронівського району Київської області Манзик С.І. Вказаним заповітом мати заповіла йому земельну ділянку (пай) площею 4,1301 га, якарозташована на території Шандрівської сільської ради, право власності на яку посвідчено Державним актом серії НОМЕР_3, виданим Шандрівською сільською радою. У встановлений законом шестимісячний строк він звернувся до Миронівської районної державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини.

Ухвалою Миронівського районного суду Київської області від 22 жовтня 2018 року ОСОБА_3 залучено до участі у цивільній справі, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

Використовуючи передбачене ст.ст. 181, 192 ЦПК України право на надання пояснень, ОСОБА_3 подав до суду пояснення, в яких вказав, що заперечує проти позову.

Мати ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_1. Позивач звернулася до нотаріальної контори 03 серпня 2018 року, тобто з пропуском встановленого законом строку для прийняття спадщини. За змістом ст. 1272 ЦК України поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій, які має оцінити суд з урахуванням доводів та заперечень учасників справи та врахувавши її фактичних обставин.

Заявлені вимоги позивач мотивувала тим, що втратила відчуття часу, доглядаючи за хворим батьком. На підтвердження вказаних обставин позивач надала консультативні висновки, згідно яких батько ОСОБА_9 потребує постійного стороннього догляду, ОСОБА_5 може доглядати за ним терміном один рік.

Вважає, що надані консультативні висновки лише встановлюють факт незадовільного стану здоров'я ОСОБА_9 та факт можливості позивача здійснювати за ним догляд, проте не підтверджують фактів здійснення нею догляду за ОСОБА_9 в будь-який період часу, а також доказів того, що в зв'язку з незадовільним станом здоров'я ОСОБА_9 позивачка мала об'єктивні, непереборні, істотні труднощі для вчинення дій щодо прийняття спадщини.

Стверджує, що позивачем ОСОБА_5 не надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження тих фактів, що вона в період з моменту смерті ОСОБА_7 з ІНФОРМАЦІЯ_1 до часу звернення до нотаріуса мала об'єктивні, непереборні, істотні перешкоди для подачі заяви про прийняття спадщини у встановлені законодавством строки та що ці обставини є поважними. Вважає, що у позивача не було перешкод для подання нотаріусу заяви, проте вона не скористалася правом на прийняття спадщини.

Практика Верховного Суду України та Верховного Суду свідчить, що якщо у спадкоємця перешкод для подання заяви про прийняття спадщини не було, а він не скористався своїм правом на прийняття спадщини, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні. Такий висновок щодо застосування норми права в подібних правовідносинах викладено у постановах Верховного Суду України від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15, від 14 вересня 2016 року у справі № 6-1215цс16, від 14 червня 2016 року у справі № 755/7357/15-ц, та постановах Верховного Суду від 06 червня 2018 року у справі 592/9058/17-ц, від 10 жовтня 2018 року у справі № 493/282/15-Ц.

Крім того зазначив, що правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені, права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Пропуск спадкоємцем строку для прийняття спадщини без поважних причин не свідчить про наявність у такого спадкоємця порушеного, невизнаного або оспорюваного права, яке підлягає захисту в судовому порядку. Таку позицію виклав Верховний Суд у постанові, прийнятій 06 червня 2018 року у справі № 592/9058/17-ц (провадження № 61- 200св18).

На підставі викладеного просив у задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, в поясненнях послався на обставини, викладені в поданій до суду заяві.

Представник відповідача Шандрівської сільської ради Миронівського району Київської області в судове засідання не з'явився. В надісланій до суду заяві сільський голова Шевченко С.І. просив розглядати справу у відсутності представника сільської ради.

Третя особа ОСОБА_3 та представник третьої особи ОСОБА_4 просили залишити позов без задоволення. В поясненнях послалися на обставини, викладені в поданих до суду письмових поясненнях щодо позову.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, третьої особи, представника третьої особи, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, дійшов висновку, що у позові необхідно відмовити.

Судом встановлені наступні факти і відповідні їм правовідносини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_7. В підтвердження вказаних обставин до матеріалів справи додано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_4, видане 16 січня 2018 року виконавчим комітетом Української міської ради Обухівського району Київської області.

За життя ОСОБА_7 на підставі рішення Шандрівської сільської ради народних депутатів від 17 грудня 2001 року № 93 передано у приватну власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва земельну ділянку площею 4,13 га, розташовану на території Шандрівської сільської ради Миронівського району Київської області ДП 5 пай 116.

24 червня 2015 року вказану земельну ділянку ОСОБА_7 заповіла сину ОСОБА_3

Згідно заповіту, посвідченого приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області 22 травня 2017 року, ОСОБА_7 все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, заповіла позивачу ОСОБА_5

Відповідно до частини 1 статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Позивач являється спадкоємцем померлої за законом першої черги, оскільки є її дочкою. Вказана обставина підтверджується доданими до матеріалів справи свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5, виданим Шандрівською сільською радою депутатів трудящих Кагарлицького району Київської облшасті 07 грудня 1963 року, Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00020717735 від 07 серпня 2018 року.

За змістом норм статей 1268 - 1269 ЦК України порядок прийняття спадщини встановлюється залежно від того чи проживав постійно спадкоємець разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який розпочинається з часу відкриття спадщини, що передбачено статтею 1270 ЦК України.

Встановлено, що позивач зі спадкодавцем на час відкриття спадщини проживала разом, вона знала про смерть матері, заяви про прийняття спадщини чи про відмову від права на спадщину протягом шестимісячного строку після смерті матері в строк до 13 липня 2018 року до нотаріальної контори не подала.

На звернення в Миронівську району державну наторіальну контору із наміром подати заяву про прийняття спадщини після смерті матері листом № 859/02-14 від 03 серпня 2018 року нотаріус повідомив позивача про те, що нею пропущено строк для прийняття спадщини.

Вказані обставини підтверджуються даними довідки виконавчого директора ОСББ ЖБК Енергія № 270 від 08 серпня 2018 року, листом державного нотаріуса № 859/02-14 від 03 серпня 2018 року.

Статтею 1272 ЦК України визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Третя особа ОСОБА_3 є такими, що прийняв спадщину після смерті матері ОСОБА_7, оскільки 03 травня 2018 року подав нотаріусу заяву про прийняття спадщини. За поданою ним заявою заведено спадкову справу. Такі обставини підтверджені даними Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 51775642 від 03 травня 2018 року.

Вказана обставина свідчить про наявність спадкоємців, які прийняли спадщину та могли б дати письмову згоду на подання заяви про прийняття спадщини. Такої згоди не надано.

За положеннями п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року Про судову практику у справах про спадкування , вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Листом від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ роз'яснив, що при вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов'язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім'єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.

Причинами пропуску строку звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини позивач вказала факт втрати відчуття часу та догляд за хворим батьком.

До позовної заяви позивач додала консультативні висновки Комунального некомерційного підприємства Обухівської районної ради Обухівський районний центр первинної медико-санітарної допомоги № 450 та № 451 від 08 серпня 2018 року.

За змістом вказаних висновків ОСОБА_9 оглянутий сімейним лікарем та за його рекомендаціями потребує постійного стороннього догляду, ОСОБА_5 може доглядати за ним терміном один рік.

Вказані письмові докази не є таким, які містять відомості про причини пропуску звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини у шестимісячний строк після смерті ОСОБА_7, оскільки містять інформацію про звернення до медичної установи поза межами вказаного строку.

На підтвердження тих обставин, що ОСОБА_9 був прикутий до ліжка та потребував стороннього догляду в період строку, який наданий законом для прийняття спадщини, та до часу звернення до нотаріуса і суду, і такий догляд йому надавався позивачем, позивачем не надано.

Однією з засад судочинства, регламентованих пунктом 3 частини 1 статті 129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За правилами статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Вказані норми процесуального права вказують на необхідність доведення стороною, що звернулась до суду, належними та допустимими доказами вимог, що нею заявлені.

Причин, пов'язаних з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій, що свідчать про прийняття спадщини, позивачем не зазначено та судом не встановлено.

Переживання після смерті матері відчуття втрати часу та факт догляду за батьком без надання доказів постійного та необхідного догляду за ним, судом не може бути розцінено як об'єктивні, непереборні чи істотні труднощі для спадкоємця на вчинення дій, що свідчать про прийняття спадщини.

Відповідно до частини 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Пропуск спадкоємцем строку для прийняття спадщини без поважних причин не свідчить про наявність у такого спадкоємця порушеного, невизнаного або оспорюваного права, яке підлягає захисту в судовому порядку. Таку позицію виклав Верховний Суд у постанові, прийнятій 06 червня 2018 року у справі № 592/9058/17-ц (провадження № 61- 200св18).

Оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач як на підставу для задоволення позову, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є недоведеними, у задоволенні позову необхідно відмовити.

На підставі викладеного, ст.ст. 1217, 1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України, п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року Про судову практику у справах про спадкування , керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 76 - 81, 89, 95, 229, 258, 259, 263 - 265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

У позові ОСОБА_5 до Шандрівської сільської ради Миронівського району Київської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_3, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 1 Розділу ХШ Перехідні положення ЦПК України в новій редакції до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_5, паспорт серії НОМЕР_6, виданий Обухівським РВ ГУ МВС України в Київській області 20 жовтня 2008 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання : АДРЕСА_1.

Відповідач: Шандрівська сільська рада Миронівського району Київської області,код ЄДРПОУ 04358848, місцезнаходження : Київська область, Миронівський район, село Шандра, вулиця Шевченка, 100.

Третя особа: ОСОБА_3, паспорт серії НОМЕР_7, виданий Миронівським РВ ГУ МВС України в Київській області 17 листопада 2000 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, зареєстроване місце проживання : АДРЕСА_2

Дата складання повного тексту судового рішення 04 січня 2019 року.

Суддя підпис Л.О. Капшук

Згідно з оригіналом

Суддя Л.О. Капшук