Рішення

від 09.01.2019 по справі 703/4086/18

СМІЛЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 703/4086/18

2/703/623/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2019 року

Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Кирилюк Н.А.

з секретарем судового засідання Римським Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Смілі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Плескачівської сільської ради про визнання права власності на спадкове майно,

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Плескачівської сільської ради про визнання права власності на спадкове майно.

В обґрунтування позову зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Шевченка Смілянського району померла його баба ОСОБА_2, якій на праві власності належала земельна ділянка площею 1,02 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Позивач стверджує, що він є спадкоємцем за законом четвертої черги.

Спадщину він прийняв шляхом звернення до нотаріуса із відповідною заявою. Однак, одержати свідоцтво про право на спадщину позивач не може у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно. У зв'язку з цим, постановою нотаріуса від 25 жовтня 2018 року їй було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії.

В судове засідання сторони не з'явились, в направлених до суду заявах позивач та сільський голова просили розглядати справу у їх відсутності. Позивач підтримав позов, відповідач позов визнав.

За таких обставин суд проводить розгляд справи у відсутності сторін без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу за правилами ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно зі свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Шевченка Смілянського району Черкаської області.

У відповідності із свідоцтвами про народження серії НОМЕР_3 та НОМЕР_4 померла доводилась позивачу бабою.

Як встановлено з державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_5 від 30 січня 2006 року, ОСОБА_2 належала земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,02 га в адмінмежах Плескачівської сільської ради Смілянського району Черкаської області.

У відповідності із ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1223 ЦК України визначено, що право на спадкування мають особи визначені у заповіті.

Враховуючи, що ОСОБА_2 за життя не розпорядилась належним їй майном шляхом складання заповіту, спадкуванню здійснюється за законом.

Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу ( ст. 1258 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.

Як встановлено з довідки Плескачівської сільської ради від 9 серпня 2018 року ОСОБА_1 з 1985 року проживав разом з бабою в належному їй будинку АДРЕСА_1 до дня її смерті.

У відповідності з ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

З повідомлення державного нотаріуса Смілянської державної нотаріальної контори від 15 грудня 2018 року встановлено, що після смерті ОСОБА_2 із заявою про прийняття спадщини звернувся ОСОБА_2 На підставі поданої заяви була заведена спадкова справа № 526/2018 р.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Як вбачається з постанови державного нотаріуса від 25 жовтня 2018 року ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після ОСОБА_2 у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу на спадкове майно.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01 липня 2004 року №1952-ІV права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав.

Згідно положень п. 4.14, 4.18 глави 10 Порядку здійснення нотаріальних дій нотаріусами України, видача свідоцтва про право на спадщину здійснюється за наявності необхідних документів, що підтверджують наявність певних юридичних фактів, у тому числі й склад спадкового майна. У разі, якщо у спадкоємців відсутні всі необхідні документи, питання визнання права на спадщину вирішується у судовому порядку.

Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного суду України Про судову практику у справах про спадкування від 30 травня 2008 року № 7 передбачено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року №24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування , якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні. Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Як встановлено ст. 1218, ч. 3, 5 ст. 1268 ЦК України вся спадщина вважається належною позивачу з часу смерті спадкодавця.

За таких обставинах, єдиним способом реалізації позивачем своїх спадкових прав після смерті ОСОБА_1 є визнання права власності на спадкове майно у судовому порядку.

При цьому, суд враховує, що відповідач визнав позов в повному обсязі

Вимог про стягнення з відповідача судового збору позивач не заявила, а тому їх слід віднести на її рахунок.

На підставі наведеного і ст. 1216-1218, 1222, 1223, 1258, 1264 ЦК України, керуючись ст. 5, 7,12, 81, 89, 141, 247, 263, 265 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_1) до Плескачівської сільської ради Смілянського району Черкаської області (с. Плескачівка Смілянського району Черкаської області, вул. Бондаренків, 15, код ЄДРПОУ 26358762) про визнання права власності на спадкове майно задоволити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,02 га в адмінмежах Плескачівської сільської ради Смілянського району Черкаської області, яка належала ОСОБА_2 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_5 від 30 січня 2006 року.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Черкаської області через Смілянський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного тексту.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: Н. А. Кирилюк