ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2018 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача КрижанівськоїГ.В.,
суддів Оніщука М.І., Шебуєвої В.А.,
при секретарі Заліській Г.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: Приватний нотаріус Києво-Святошинського нотаріального округу Київської області ВоробйоваТетяна Антонівна, про визнання договору недійсним, витребування майна з чужого незаконного володіння та скасування державної реєстрації за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київського області від 11 вересня 2018 року, постановлену у складі судді Ковальчук Л.М.,-
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до відповідачів про визнання договору недійсним, витребування майна з чужого незаконного володіння та скасування державної реєстрації.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київського області від 11 вересня 2018 року позовну заяву залишено без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, мотивуючи її тим, що судом першої інстанції було порушено норми процесуального права.
Вказувала, що будь-яких відомостей про повідомлення її та її представника про розгляд справи 11.09.2018 матеріли справи не містять, а повідомлення позивача про проведення судового засідання через офіційний веб-сайт суду нормами ЦПК України та Конституції України не передбачено.
Відтак, просила скасувати ухвалу суду та повернути справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В судовому засіданні позивач просила апеляційну скаргу задовольнити з наведених у ній підстав.
Представник відповідача проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив скаргу залишити без задоволення з огляду на її безпідставність, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Справа № 369/12506/17 № апеляційного провадження: 22-ц/824/2228/2018 Головуючий у суді першої інстанції: Ковальчук Л.М. . Доповідач у суді апеляційної інстанції: Крижанівська Г.В. Інші учасники справи в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали в цій частині, заслухавши пояснення учасників справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, у листопаді 2017 року позивач звернулася з даним позовом до Києво-Святошинського районного суду Київської області.
Ухвалою суду від 15.11.2017 відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду.
В судове засідання, призначене на 19 червня 2018 року позивач не з'явилася, що підтверджується протоколом судового засідання, проведеного у вказаний день.
Судове засідання, призначене на 11 вересня 2018 року також відбулося без участі позивача ОСОБА_2 у зв'язку із її неявкою.
Залишаючи без розгляду позовну заяву, суд першої інстанції виходив з положень п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, зокрема, з огляду на неодноразову неявку позивача в судове засідання без повідомлення про причини неявки.
Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 5 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
При досліджені матеріалів справи, судом встановлено, що 22.05.2018 Києво-Святошинський районний суд Київської області направив позивачу судову повістку про виклик в судове засідання, призначене на 19.06.2018 на адресу, зазначену у позовній заяві.
30.05.2018 вказану судову повістку отримано ОСОБА_2, що підтверджується підписом останньої на повідомленні про вручення поштового відправлення, яке повернулося на адресу суду.
В судове засідання, призначене на 19.06.2018 позивач не з'явилася, будь-яких документів на підтвердження причин неявки суду надано не було, заяви про розгляд без її участі матеріали справи не містять.
В подальшому, в судове засідання, призначене на 11 вересня 2018 року позивач повторно не з'явилася, що підтверджується протоколом судового засідання та не заперечувалося останньою.
Матеріали справи містять відомості щодо отримання позивачем судової повістки на вказану дату судового засідання, та не містять будь-яких відомостей про повідомлення позивачем причин своєї неявки, або ж заяви про розгляд справи без її участі.
Враховуючи наведене, суд першої інтенції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для застосування положень ст. 257 ЦПК України та залишив вказану позовну заяву без розгляду.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що будь-яких відомостей про повідомлення її та її представника про розгляд справи, призначеного на 11.09.2018 матеріали справи не містять спростовуються доказами, наявними у справі, зокрема, повідомленнями про вручення поштового відправлення, що повернулися до суду.
Доводи позивача, які були заслухані у судовому засіданні в суді апеляційної інстанції про те, що судові повістки отримувала не позивач, а її тітка до уваги не приймаються з огляду на те, що відповідно до ч. 3 ст. 130 ЦПК України якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім'ї, які проживають разом з нею. У такому випадку особа, якій адресовано повістку, вважається належним чином повідомленою про час, дату і місце судового засідання, вчинення іншої процесуальної дії.
Крім того, з урахуванням того, що розгляд справи триває з грудня 2017 року, позивач неодноразово з'являлася в судові засідання, тобто достовірно була обізнана про хід судового процесу, колегія суддів вважає, що позивач зловживає своїми процесуальними правами та неналежно виконує процесуальні обов'язки, що тягне за собою затягування строків розгляду справи.
Таким чином, оскаржувана ухвала є законною та обґрунтованою, а відтак підстав для її скасування встановлено не було.
Доводи скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, не впливають на правильність постановленої судом ухвали і, з огляду на вимоги ст. 375 ЦПК України, не можуть бути визнані підставою для її скасування, тому підлягають відхиленню.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Керуючись ст.ст. 268, 367, 374, 375, 381-383 ЦПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київського області від 11 вересня 2018 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повне судове рішення складено 22 грудня 2018 року.
Суддя-доповідач
Судді
Суд | Київський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 21.12.2018 |
Оприлюднено | 10.01.2019 |
Номер документу | 79082294 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Київський апеляційний суд
Крижанівська Ганна Володимирівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні