КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Апеляційне провадження
№ 22-ц/824/6089/2018
У Х В А Л А
28 грудня 2018 року місто Київ
справа № 755/14208/17
Київський апеляційний суд у складі судді-доповідача Борисової О.В., перевіривши виконання вимог ст.356 ЦПК України за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 01 листопада 2018 року, ухвалене під головуванням судді Гончарука В.П., у справі за позовом Приватного підприємства Інноваційні новітні послуги Каскад до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_4, Приватне підприємство Інноваційні послуги населенню Каскад про стягнення коштів,-
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 01 листопада 2018 року позов ПП Інноваційні новітні послуги Каскад задоволено частково.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 13 грудня 2018 року подала апеляційну скаргу, в якій просила поновити строк на апеляційне оскарження рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 01 листопада 2018 року.
В обґрунтування вимог посилалася на те, що ні вона, ні відповідач при проголошенні рішення присутні не були, копію оскаржуваного рішення до цього часу не отримали.
Вказувала, що про існування та зміст рішення суду від 01 листопада 2018 року відповідач дізнався лише 28 листопада 2018 року з Єдиного державного реєстру судових рішень.
Відповідно до ч.1 ст.354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з п.1 ч.2 ст.354 ЦПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Як вбачається із матеріалів справи, зокрема із журналу судового засідання, оголошення вступної та резолютивної частини рішення суду відбулося за відсутності сторін (т.2 а.с.6-7).
Доказів направлення відповідачу копії рішення від 01 листопада 2018 року матеріали справи не містять.
В апеляційній скарзі представник відповідача вказувала, що про існування та зміст рішення суду від 01 листопада 2018 року відповідач дізнався лише 28 листопада 2018 року з Єдиного державного реєстру судових рішень.
Апеляційна скарга подана представником відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 13 грудня 2018 року.
Враховуючи вказані обставини, положення ст.129 Конституції України про забезпечення права на апеляційний перегляд справи, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та відповідно до ч.1 ст.127 ЦПК України прихожу до висновку про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду, а тому вважаю, що строк підлягає поновленню.
Проте, апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду Київським апеляційним судом, виходячи з наступного.
Разом з апеляційною скаргою представником відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 було подано заяву про звільнення відповідача ОСОБА_2 від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 01 листопада 2018 року.
В обґрунтування заяви посилалася на те, що у апелянта відсутня фінансова можливість сплатити судовий збір за подачу апеляційної скарги, так як наразі його дохід не дозволяє одноразово понести вказані витрати в повному обсязі, у зв'язку з чим апелянт фактично позбавлений можливості захистити свої права шляхом звернення до апеляційного суду.
Вважаю, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч.ч.1, 3 ст.136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд, у порядку передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Аналогічні вимоги зазначені і у ст.8 Закону України Про судовий збір , а саме, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Тобто даними нормами законодавства визначена виключна підстава для звільнення від сплати судового збору - незадовільний майновий стан сторони.
Відповідно до ст.8 Закону України Про судовий збір та ст.136 ЦПК України єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Пунктом 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року Про застосування судами законодавства про судові витрати цивільних справах роз'яснено, що відповідно до статті 8 Закону України Про судовий збір єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.
Згідно з ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, апелянтом не надано суду доказів на підтвердження майнового стану відповідача ОСОБА_2, який би унеможливлював сплату ним судового збору: банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідки податкових органів та докази того, що відповідач ОСОБА_2 за своїм станом здоров'я є непрацездатним.
За таких обставин, в розпорядженні суду відсутні дані, які б свідчили про такий майновий стан саме апелянта, який би унеможливлював сплату ним судового збору, або вказував на те, що при його сплаті відповідача буде поставлено у скрутне матеріальне становище.
Крім того, статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність учасників судового процесу перед законом і судом, а тому неможливість сплати судового збору, у зв'язку з тим, що дохід відповідача не дозволяє йому одноразового сплатити суму судового збору не може вважатись достатньою підставою для звільнений від сплати судового збору.
А тому вважаю, що підстави для задоволення клопотання про звільнення відповідача ОСОБА_2 від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 01 листопада 2018 року відсутні, відтак у задоволенні клопотання слід відмовити.
Оскільки апелянту відмовлено у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, апеляційна скарга представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 01 листопада 2018 року підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків вказаної апеляційної скарги.
Відповідно до ст.4 Закону України Про судовий збір зі змінами внесеними Законом України №2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року, який набрав чинності з 15 грудня 2017 року за подання апеляційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Як вбачається з матеріалів справи, при подачі позовної заяви позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 1919,53 грн.
Виходячи з вищевикладеного, апелянту необхідно сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 2879 грн. 30 коп. на реквізити: отримувач коштів - УК у Солом. р-ні/Соломян. р-н/22030101, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), розрахунковий рахунок: 34311206080024, МФО банку отримувача: 899998, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38050812, код класифікації доходів бюджету: 22030101.
Крім того, вимоги до апеляційної скарги містяться у ст.356 ЦПК України.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 13 квітня 2018 року постановленою, не виходячи до нарадчої кімнати, яка занесена до журналу судового засідання, залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_4 та ПП Інноваційні послуги населенню Каскад .
Однак, всупереч вимогам п.3 ч.2 та п.2 ч.4 ст.356 ЦПК України в апеляційній скарзі не зазначено повне найменування (для юридичних осіб) таім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб), їх місцезнаходження (для юридичних осіб) та місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), а саме не зазначено третіх осіб: ОСОБА_4 та ПП Інноваційні послуги населенню Каскад та відповідно не зазначено місцезнаходження ПП Інноваційні послуги населенню Каскад та місце проживання чи перебуванняОСОБА_4, та не подано копії апеляційної скарги та доданих письмових документів відповідно до кількості учасників справи.
А тому, апелянту необхідно подати до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу в новій редакції із зазначенням усіх учасників справи, зокрема, із зазначенням третіх осіб: ОСОБА_4 та ПП Інноваційні послуги населенню Каскад , із зазначенням місцезнаходження ПП Інноваційні послуги населенню Каскад та місця проживання чи перебуванняОСОБА_4, яка повинна відповідати вимогам п.3 ч.2 ст.356 ЦПК України, надати її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі та надати оригінал квитанції про оплату судового збору.
До апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст.356 цього Кодексу застосовуються положення ст.185 цього Кодексу.
Керуючись ст.ст.127, 185, 357 ЦПК України, -
У Х В А Л И В:
Поновити представнику відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 строк на апеляційне оскарження рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 01 листопада 2018 року.
У задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 01 листопада 2018 року відмовити.
Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 01 листопада 2018 року у справі за позовом Приватного підприємства Інноваційні новітні послуги Каскад до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_4, Приватне підприємство Інноваційні послуги населенню Каскад про стягнення коштів залишити без руху.
Надати строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали.
У разі не виконання вимог ухвали у визначений строк скарга буде вважатись неподаною та повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя-доповідач: Борисова О.В.
Суд | Київський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 28.12.2018 |
Оприлюднено | 10.01.2019 |
Номер документу | 79083019 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Київський апеляційний суд
Борисова Олена Василівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні