Ухвала

від 27.12.2018 по справі 760/27575/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 11-cc/824/1646/2018 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1

Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2018 року місто Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби прокуратури Київської області ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 06 листопада 2018 року,

за участю:

прокурора ОСОБА_6 ,

представника власника майна ОСОБА_7 ,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 06.11.2018 року відмовлено в задоволенні клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби прокуратури Київської області ОСОБА_6 про накладення арешту на грошові кошти, вилучені в ході проведення обшуку 23.10.2018 року в автомобілі Volkswagen Passat, синього кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , а саме:

- грошові купюри номіналом 100 (сто) доларів США у кількості 66 (шістдесят шість) штук, на загальну суму 6 600 (шість тисяч шістсот) доларів США;

-грошова купюра номіналом 50 (п`ятдесят) доларів США у кількості 1 (однієї) штуки, на загальну суму 50 (п`ятдесят) доларів США;

-грошові купюри номіналом 500 (п`ятсот) українських гривень у кількості 150 (сто п`ятдесят) штук, на загальну суму 75 000 (сімдесят п`ять тисяч) українських гривень;

-грошові купюри номіналом 200 (двісті) українських гривень у кількості 50 (п`ятдесят) штук, на загальну суму 10 000 (десять тисяч) українських гривень.

Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, прокурор ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу з доповненнями, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 06.11.2018 року та постановити нову, якою накласти арешт на вилучені в ході проведення обшуку 23.10.2018 року грошові кошти га загальну суму 6650 тисяч доларів США та 85 000 тисяч українських гривень.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги прокурор зазначає, що ухвала слідчого судді незаконна та підлягає скасуванню. Вилучені під час обшуку в автомобілі Volkswagen Passat, синього кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , грошові кошти є речовими доказами у кримінальному провадженні та як зазначає прокурор є достатні підстави вважати, що вони одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення і тому останні у розумінні ч. 2 ст. 167 КПК України, до вирішення питання про їх арешт є тимчасово вилученим майном, а тому висновки суду не відповідають фактичним обставинам кримінального правопорушення.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, пояснення представника власника майна, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Що стосується безпосередньо апеляційної скарги, то слід звернути увагу на такі обставини.

Як вбачається з матеріалів судового провадження, у провадженні СУ ФР ГУ ДФС перебувають матеріали кримінального провадження №32018110000000038 від 24.05.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 27ч.3 ст.212 КК України.

Органом досудового розслідуванням зазначено, що група осіб, а саме: ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 ), ОСОБА_9 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), ОСОБА_10 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), ОСОБА_11 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ), ОСОБА_12 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ), ОСОБА_13 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ), ОСОБА_14 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 ), сприяє підприємствам реального сектору економіки в ухиленні від сплати податків шляхом формування штучного податкового кредиту, що стало можливим за результатами діяльності злочинної схеми, яка полягає у імпорті підконтрольними суб`єктами господарювання, а саме: ТОВ «Вейкап Фінанс» (код ЄДР 40355438), ТОВ "Стронг Кепітал Дизайн" (код ЄДР 42248923), ТОВ "Гранд Ламар" (код ЄДР 41640119), ТОВ "Арга Сістем" (код ЄДР 41659486), ТОВ "Асфорт" (код ЄДР 41783568), ТОВ "Беліссіма-Харч-Групп" (код ЄДР 41382263), ТОВ "Оптімус Гранд" (код ЄДР 41535636), ТОВ "Гранд Брок Сервіс" (код ЄДР 40146655), ТОВ "Сім-Фон" (код ЄДР 39515605), ТОВ «Стейл Пріоріті» (код ЄДР 41383183), ТОВ «Індепенденс-Компані» (код ЄДР 39447635), ТОВ «Будівельна компанія Старс» (код ЄДР 40470608), ТОВ «БМС Сакура» (код ЄДР 39791302), ТОВ «Укпромфакторинг» (код ЄДР 40512010), ТОВ «Юкреніан хауз девелопмент» (код ЄДР 40507278), ТОВ «Інтегралл ЛТД» (код ЄДР 40631564), ТОВ «Евін Груп» (код ЄДР 39919554), ТОВ «Транс Кеа Трак» (код ЄДР 40962247), ТОВ «Юніверсал Бізнес Трейд» (код ЄДР 42178940), продукції через митну територію України шляхом заниження вартості імпортованої продукції, яка в подальшому реалізовується по «ланцюгу» постачання на підприємства ТОВ «Гало» (код ЄДР 34882604), ТОВ «Бестворк» (код ЄДР 40339086), ТОВ «Сім Трейд Груп» (код ЄДР 40990269), ТОВ «МІОL» (код ЄДР 31559069), ТОВ «Контур Мет» (код ЄДР 31484533), ТОВ «Стандарт Агроеко» (код ЄДР 38692649).

Так, відповідно до висновку аналітичного дослідження управління боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом ГУ ДФС у Київській області №25/10-36-16-20 від 23.05.2018 року загальна сума безпідставно сформованого податкового кредиту від вказаних підприємств протягом 2017-2018 років складає - 15 568 013 грн., що відповідно до диспозиціїст. 212 КК Українистаном на 01.01.2018 року є особливо великим розміром, що у більше ніж 5000 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Як зазначається в клопотанні, в ході проведення негласних слідчих (розшукових) дій, що полягають в знятті інформації із транспортних телекомунікаційних мереж, зазначено, що ОСОБА_15 , який є засновником, директором, головним бухгалтером ТОВ «Гало» (код ЄДР 34882604), спілкується із фігурантами кримінального провадження щодо поставлення товарно-матеріальних цінностей, зокрема освітлювального обладнання від ТОВ "ГрандБрок Сервіс".

У ході досудового розслідування також зазначено, що ОСОБА_15 користується автомобілем марки Volkswagen Passat, синього кольору, д.н.з. НОМЕР_1 .

23.10.2018 року в автомобілі Volkswagen Passat, синього кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , який використовує ОСОБА_15 проведено обшук у результаті якого вилучено ряд речей та документів, які, на думку органу досудового розслідування, підтверджують незаконну діяльність останнього, та грошові кошти отримані, відповідно, внаслідок здійснення такої діяльності, а саме:

- грошові купюри номіналом 100 (сто) доларів США у кількості 66 (шістдесят шість) штук, на загальну суму 6 600 (шість тисяч шістсот) доларів США;

- грошова купюра номіналом 50 (п`ятдесят) доларів США у кількості 1 (однієї) штуки, на загальну суму 50 (п`ятдесят) доларів США;

- грошові купюри номіналом 500 (п`ятсот) українських гривень у кількості 150 (сто п`ятдесят) штук, на загальну суму 75 000 (сімдесят п`ять тисяч) українських гривень;

- грошові купюри номіналом 200 (двісті) українських гривень у кількості 50 (п`ятдесят) штук, на загальну суму 10 000 (десять тисяч) українських гривень;

Загальна сума вилучених коштів складає 6 650 (шість тисяч шістсот п`ятдесят) доларів США та 85 000 (вісімдесят п`ять тисяч) українських гривень.

Вказані грошові кошти оглянуто та визнано речовими доказами у рамках кримінального провадження №32018110000000038 від 24.05.2018 року.

25.10.2018 року прокурор відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби прокуратури Київської області ОСОБА_6 звернувся до Солом`янського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на грошові кошти, вилучені в ході проведення обшуку 23.10.2018 року в автомобілі Volkswagen Passat, синього кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , а саме:

- грошові купюри номіналом 100 (сто) доларів США у кількості 66 (шістдесят шість) штук, на загальну суму 6 600 (шість тисяч шістсот) доларів США;

- грошова купюра номіналом 50 (п`ятдесят) доларів США у кількості 1 (однієї) штуки, на загальну суму 50 (п`ятдесят) доларів США;

- грошові купюри номіналом 500 (п`ятсот) українських гривень у кількості 150 (сто п`ятдесят) штук, на загальну суму 75 000 (сімдесят п`ять тисяч) українських гривень;

- грошові купюри номіналом 200 (двісті) українських гривень у кількості 50 (п`ятдесят) штук, на загальну суму 10 000 (десять тисяч) українських гривень.

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 06.11.2018 року було відмовлено у задоволенні клопотання прокурора.

Відмовляючи в задоволені вищевказаного клопотання, внесеного в межах кримінального провадження № 32018110000000038 слідчий суддя, як вбачається з журналу судового засідання, дослідив матеріали, додані до клопотання, заслухав пояснення власника майна ОСОБА_15 , представника ОСОБА_7 , прокурора ОСОБА_6 та прийшов до висновку про відсутність достатніх підстав для накладення арешту на майно, під час проведення обшуку 23.10.2018 року в автомобілі Volkswagen Passat, синього кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , з огляду на те, що прокурором не було доведено необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.

Колегія суддів погоджується з таким рішенням слідчого судді з огляду на такі обставини.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Так, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Колегія суддів приходить до висновку, що зазначених вимог закону слідчий суддя дотримався.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Прокурор, обґрунтовуючи своє клопотання в розумінні вимог ст. 171 КПК України, зазначив мету відповідно до положень ст. 170 КПК України, з якою пов`язує необхідність у накладенні такого арешту, з метою збереження речових доказів, пославшись на те, що постановою таке майно визнано речовими доказами.

Однак, колегія суддів приходить до висновку, що в клопотанні та долучених до нього матеріалах, не надано достатніх і належних доказів на підтвердження обставин, на які послався у клопотанні прокурор.

Доводи прокурора про відповідність вилученого майна, критеріям передбаченим ст. 98 КПК України та наявність в матеріалах справи постанови про визнання речовими доказами від 24.10.2018 року не є безумовною підставою для накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів, слідчий суддя самостійно перевіряє відповідність ознак майна критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, при цьому висновки слідчого судді не залежать лише від наявності чи відсутності у кримінальному провадженні постанови про визнання вказаного майна речовим доказом.

З наявної в матеріалах клопотання постанови про визнання грошових коштів речовими доказами вбачається, що вилучені в ході проведення обшуку грошові кошти є такими, що набуті кримінально протиправним шляхом, оскільки відсутні дані про джерело їх походження.

Разом з тим, за положенням ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Враховуючи зазначене, а також те, що за матеріалами, які додані до клопотання прокурора, відсутні докази, що грошові кошти, вилучені під час обшуку, набуті кримінально протиправним шляхом або є предметом кримінального правопорушення, то існування правової підстави для арешту грошових коштів з метою забезпечення збереження речових доказів взагалі спростовується та свідчить про формальність постанови заступника начальника ВРКП СУ ФР ГУ ДФС у Київській області ОСОБА_16 від 24.10.2018 року про визнання грошових коштів речовими доказами.

Інші доводи апеляційної скарги не є безумовною підставою для скасування ухвали слідчого судді.

Тому, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування не виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, оскільки за викладених у клопотанні та доданих до нього матеріалах обставинах не доведено необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.

Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 132, 167, 170 - 173 КПК України, відмовив у задоволенні клопотанняоргану досудового розслідування з підстав недоведеності та необґрунтованості необхідності застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження.

Зважаючи на вищевикладене в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об`єктивно переконана, що слідчий суддя діяв у спосіб та у межах діючого законодавства.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, зі змісту апеляційної скарги колегією суддів не виявлено.

Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, ухвалено на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, що підтвердженні достатніми даними, дослідженими судом, а тому апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 06 листопада 2018 року, якою відмовлено в задоволенні клопотанняпрокурора відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби прокуратури Київської області ОСОБА_6 про накладення арешту на грошові кошти, вилучені в ході проведення обшуку 23.10.2018 року в автомобілі Volkswagen Passat, синього кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , а саме:

- грошові купюри номіналом 100 (сто) доларів США у кількості 66 (шістдесят шість) штук, на загальну суму 6 600 (шість тисяч шістсот) доларів США;

-грошова купюра номіналом 50 (п`ятдесят) доларів США у кількості 1 (однієї) штуки, на загальну суму 50 (п`ятдесят) доларів США;

-грошові купюри номіналом 500 (п`ятсот) українських гривень у кількості 150 (сто п`ятдесят) штук, на загальну суму 75 000 (сімдесят п`ять тисяч) українських гривень;

-грошові купюри номіналом 200 (двісті) українських гривень у кількості 50 (п`ятдесят) штук, на загальну суму 10 000 (десять тисяч) українських гривень, залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби прокуратури Київської області ОСОБА_6 , залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3