Рішення

від 03.01.2019 по справі 910/14385/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ м. Київ 03.01.2019Справа №  910/14385/18 За позовом:           Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІК БУД ТРЕЙД» до                      Приватного підприємства «Сан Лайн» про                     стягнення  76167,24 грн.                                         суддя Мельник В.І. Без виклику  сторін Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю “Вік Буд Трейд” подало на розгляд Господарського суду міста Києва позовну заяву до  Приватного підприємства “САН ЛАЙН”  про стягнення  76167,24 грн. Позовні вимоги обґрунтовано  неналежним виконанням  відповідачем взятих на себе зобов'язань  за договором поставки  №28 від 24.01.2018 , щодо оплати поставленого товару. Розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Вік Буд Трейд  до  Приватного підприємства “САН ЛАЙН”  про стягнення  76167,24 грн. суд визнав подані матеріали достатніми для відкриття провадження у справі. Дана справа повинна  бути розглянута  за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) учасників справи, оскільки є малозначною справою. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.10.2018  відкрито провадження у справі №910/14385/18, ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Ухвала господарського суду від 30.10.2018 № 910/14385/18 була направлена на адресу місцезнаходження відповідача, проте, поштове відправлення № 0103048013523, яким надіслана ухвала суду від 30.10.2018 № 910/14385/18 не було отримане заявником та повернуто на адресу суду, про що свідчить штамп відділення зв'язку.   Відтак, відповідач належним чином повідомлений про розгляд даної справи. Дослідивши наявні в справі матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне. 24.01.2017 між  позивачем, як постачальником  та відповідачем, як покупцем було укладено договір поставки №28 відповідно до умов якого  постачальник  зобов'язується за заявками покупця в строки,  обумовлені договором,  поставляти  та передавати у власність  покупця  плити піно полістирольні 15,25,35 фасад/еко, дах/підлога (надалі – товар),  а покупець зобов'язується  в порядку та  на умовах договору  приймати і оплачувати цей товар. Сторони  узгодили  в  розділі 3 договору  ціну договору  та порядок розрахунків в зв'язку із чим покупець оплачує товар  за цінами, зазначеними в  рахунку-фактурі, надісланій  постачальником. Ціна договору складається  з суми  цін у  рахунках-фактурах. Ціни на товар  можуть бути  змінені постачальником в односторонньому порядку, але  не після  виставлення покупцеві рахунку. Розрахунки    між сторонами  за цим договором здійснюються  у  безготівковій формі. Покупець здійснює  оплату  товару протягом 14 календарних днів з дня відвантаження партії товару. Днем  відвантаження товару вважається  дата вказана в видатковій накладній. Відповідно до п. 4.1 договору постачальник  повинен  здійснити  поставку товару покупцеві у строк не пізніше 5 (п'яти)  робочих днів, з моменту отримання  заявки від покупця. Позивачем  було здійснено поставки відповідно до видаткових накладних: №ТР-0000050 від 19.01.2017 на суму 24396,00 грн.; №ТР-0000134 від 02.02.2017 на суму 49651,20 грн.; №ТР-0000178 від 10.02.2017 на суму 53791,20 грн.; №ТР-0000259 від 21.02.2017 на суму 3726,00 грн.; № ТР0000305 від 27.02.2017 на суму 40203,00 грн.; №ТР-0000306 від 27.02.2017 на суму 936,67 грн.; №ТР-0000488 від 14.03.2017 на суму 68171,40 грн.; №ТР-0000559 від 17.03.2017 на суму 8437,50 грн.;  №ТР-0000666 від 27.03.2017 на суму 74257,20 грн.; №ТР-0000733 від 30.03.2017 на суму 61330,50 грн.; № 858 від 07.04.2017 на суму 57996,00 грн.; №915 від 13.04.2017 від 13.04.2017 на суму 60534,00 грн.; №1022 від 26.04.2017 від 26.04.2017 на суму 34128,00 грн.; №1180 від 11.05.2017  на суму 33433,20 грн.; №1350  від 22.05.2017 на суму 48097,80 грн.; № 1405 від 25.05.2017  на суму 34492,91 грн.; №1557 від 07.06.2017 на суму 61669,80 грн.; №1681 від 15.06.2017  на суму 53712,00 грн.; №1783 від 22.06.2017 на суму 59036,40 грн.; №1831 від 05.07.2017 на суму 55612,80 грн.; №2085 від 17.07.2017 на суму  66211,20 грн.; №2602 від 18.08.2017 на суму  36104,40 грн.;№ 2838 від 06.09.2017 на суму 49258,80 грн.; № 2968 від 14.09.2017 на суму 49701,60 грн.; №3547 від 13.10.2017 на суму 56109,60 грн.; № 3757 від 03.11.2017   на суму 41432,40 грн.; №3863 від 10.11.2017 на суму 21930,30 грн.; № 4051 від 24.11.2017  на суму 21189,60 грн.; №4259 від 18.12.2017 на суму 7214,40 грн.; №36 від 17.01.2018 на суму 24396,00 грн. Позивач зазначив, що відповідачем було частково сплачено за товар в розмірі  1405484,80 грн., в  проте станом  на  29.10.2018 заборгованість відповідача перед позивачем становить 25091,86 грн. Відповідачем відзиву чи будь яких заперечень до суду  не надано, докази які б спростовували  зазначене  позивачем та підтверджували відсутність боргу у відповідача до матеріалів справи  відповідачем не додано. Як визначено частинами 1, 2  статті 193 Господарського кодексу України  (надалі -  ГК України), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до ч. 1  ст. 509 Цивільного кодексу України  (надалі -  ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Згідно ч. 2  статті 509 ЦК України  зобов'язання виникають з підстав, встановлених  статтею 11 цього Кодексу. Пунктом 1 ч. 2  статті 11 ЦК України  передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно ч. 1  статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Частиною 1  ст. 265 ГК України  передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Згідно ч. 6  ст. 265 ГК України  до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України  про договір купівлі-продажу. Частиною 2  ст. 712 ЦК України  також передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Відповідно до  ст. 655 ЦК України  одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно до  ст. 14 ЦК України  цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог  ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (526  ЦК України). Одностороння відмова від зобов'язання, в силу  ст. 525 ЦК України, не допускається. Відповідно до  статті 599 ЦК України  зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд вважає, що вимоги позивача про стягнення заборгованості за надані послуги підлягає задоволенню, в розмірі 25091,86 грн. Крім суми основної заборгованості позивач просить суд стягнути із відповідача в зв'язку із порушенням  зобов'язання   пеню в розмірі 25762,44 грн.,  3% річних в  розмірі 2561,22 грн., інфляційні  збитки в  розмірі 7573,97 грн.,  штраф в розмірі  15  177, 75 грн. Статтею 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов‘язання у строк, встановлений договором. Пунктом 6 ст. 231 ГК України, передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Відповідно до вимог ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Згідно з приписами ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Відповідно до п. 6.3 договору  за кожен день прострочення оплати, передбаченої п. 3.5 цього договору,  покупець сплачує  постачальнику пеню в національній валюті  України  та розмірі  подвійної облікової ставки НБУ від суми  заборгованості. У випадку прострочення  оплати на строк  більше 5 (п'яти)  робочих днів, покупець сплачує   постачальнику  штраф у розмірі  10 (десять)  відсотків від суми  простроченої оплати. Відповідно до вимог пункту 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків. Суд, враховує наявний  розрахунок позивача пені в  розмірі 25762,44 грн.  та штрафу в  розмірі 15177,75 грн.  з простроченої суми та 3% річних в розмірі 2561,22 грн. та іфляціфні втрати в  розмірі 7573,97 грн., а оскілки відповідач не подав свій контррозрахунок у суду відсутні підстави відхиляти вимоги  позивача. Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на  відповідача. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 236-241  Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,- ВИРІШИВ: 1.          Задовольнити позовні вимоги  повністю. 2.          Стягнути із Приватного підприємства «САН ЛАЙН» (02002, м. Київ, вул. Раїси Окіпної, будинок  4, офіс 17, ідентифікаційний номер 37653855) на користь  Товариства  з обмеженою відповідальністю «Вік Буд Трейд» (03680, м. Київ, вул. Радіщева, будинок  3, ідентифікаційний  номер 38316536) основну заборгованість в  розмірі 25091 (двадцять п'ять тисяч   дев'яносто одну) грн. 86 коп., пеню в  розмірі 25762 (двадцять п'ять тисяч  сімсот шістдесят дві) грн. 44 коп.,  3% річних в  розмірі 2561 (дві тисячі  п'ятсот  шістдесят одну) грн. 22 коп.,  інфляційні  збитки в  розмірі  7573 (сім тисяч  п'ятсот сімдесят три) грн. 97 коп.,  штраф в  розмірі  15177 (п'ятнадцять тисяч   сто сімдесят сім) грн. 75 коп., судовий  збір в  розмірі  1762 (одна тисяча сімсот  шістдесят  дві) грн. 3.          Видати наказ. Це рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва (п. 8, 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).     Суддя                                                                                                                                                                                                 В.І. Мельник