Рішення

від 03.01.2019 по справі 926/1773/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Чернівці

03 січня 2019 року Справа № 926/1773/18

Господарський суд Чернівецької області у складі судді Гурина М.О., за участю помічника судді (за дорученням судді) Лунгул І.О., розглянув справу

за позовом приватного підприємства "Багіра", м. Чернівці

до 1.Управління праці та соціального захисту населення Сторожинецької районної державної адміністрації, м. Сторожинець

2. Сторожинецької районної державної адміністрації, м. Сторожинець

про стягнення заборгованості в сумі 88 501,12 грн.

Представники сторін:

від позивача - ОСОБА_1, договір від 01.10.2018 року (ордер № 03228);

від відповідача 1 - ОСОБА_2, довіреність № 16/1598 від 09.11.2018; ОСОБА_3, посвідчення № 8 від 02.05.2018 року

від відповідача 2 - не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "Багіра" звернулось з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Сторожинецької районної державної адміністрації та Сторожинецької районної державної адміністрації про стягнення заборгованості у сумі 88 501,12 грн за тимчасовими договорами № 6/14/18 від 17.10.2014 , №7/13/19 від 20.10.2014 та договором № 10/4/14 від 19.06.2015.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що між ним, як перевізником, Сторожинецькою районною державною адміністрацією (відповідач 2), як замовником, та Управлінням праці та соціального захисту населення Сторожинецької районної державної адміністрації (відповідач 1), як розпорядником коштів, укладено тимчасові договори №6/14/18 від 17.10.2014, №7/13/19 від 20.10.2014 та договір №10/4/14 від 19.06.2015. Предметом даних договорів є виплата компенсацій перевізнику (позивачу), який забезпечує пільгове перевезення окремих категорій громадян без обмежень у днях та кількості поїздок відповідно до чинного законодавства України, що передбачає надання пільг окремим категоріям громадян на безкоштовний проїзд приміським автотранспортом. Далі позивач зазначає, що умови вказаних договорів виконав у повному обсязі, проте відповідачі виплату компенсацій за надані послуги виконали не в повному обсязі, заборгувавши позивачу 88 501,12 грн за період жовтень-грудень 2015 року, що підтверджується актом звірки заборгованості від 01.01.2016. Тому позивач просить стягнути з відповідачів 88 501,12 грн заборгованості за договорами: №6/14/18 від 17.10.2014, №7/13/19 від 20.10.2014, №10/4/14 від 19.06.2015.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 01.11.2018 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в підготовчому судовому засіданні на 20.11.2018.

16.11.2018 Управління праці та соціального захисту населення Сторожинецької районної державної адміністрації надало відзив на позов, в якому зазначає, що позовні вимоги визнає частково, обґрунтовуючи це тим, що у Законі України «Про Державний бюджет України» на 2016 рік №928-VIII від 25.12.2015 відсутня субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг з оплати пасажирських перевезень окремим категоріям громадян та вказує на відсутність можливості здійснити фінансування неодержаних сум за 2015 рік. Окрім цього, відповідач 1 зазначає, що відповідно до пункту 5 статті 51 Бюджетного кодексу України, розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та проводять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, які затверджені на відповідні виплати.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 20.11.2018 відкладено підготовче судове засідання на 12.12.2018.

26.11.2018 року на адресу суду надійшов відзив на позов Сторожинецької районної державної адміністрації, в якому останній просить відмовити у задоволенні позовних вимог оскільки згідно укладеного між сторонами договору відповідач 1 був зобов'язаний проводити відшкодування витрат за надані послуги по мірі надходження коштів субвенції з Державного бюджету, проте Законом України Про державний бюджет України на 2016 рік не було передбачено субвенцій на надання пільг з оплати пасажирських перевезень окремим категоріям громадян, тому просить у задоволенні позову відмовити та розглядати справу без їх участі.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 12.12.2018 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті на 03.01.2019.

У судовому засіданні 03.01.2019 представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив задовольнити позов з підстав зазначених у позовній заяві.

Представники відповідача 1 зазначили, що не заперечують проти наявності заборгованості перед позивачем.

Представник відповідач 2 у судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до частини 1 статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Заслухавши представників позивача та відповідача 1, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Чернівецької області,

ВСТАНОВИВ:

17 жовтня 2014 року між приватним підприємством «Багіра» , Сторожинецькою районною державною адміністрацією та Управлінням праці та соціального захисту населення Сторожинецької районної державної адміністрації укладено тимчасовий договір №6/14/18 на відшкодування втрат за пільговий проїзд окремих категорій громадян (а.с. 19-21).

Відповідно до пункту 2.1. цього Договору його предметом є відносини Сторін щодо виплат компенсацій Перевізнику, що здійснює перевезення пасажирів на маршруті №201 Чернівці - Сторожинець, №281 Чернівці - Урсоя і забезпечує пільгове перевезення окремих категорій громадян без обмежень у днях та кількості поїздок відповідно до вимог чинного законодавства України, що передбачає надання пільг окремим категоріям громадян на безкоштовний проїзд приміським автотранспортом.

20 жовтня 2014 року між приватним підприємством «Багіра» , Сторожинецькою районною державною адміністрацією та Управлінням праці та соціального захисту населення Сторожинецької районної державної адміністрації укладено тимчасовий договір №7/13/19 на відшкодування втрат за пільговий проїзд окремих категорій громадян (а.с. 22-24).

Відповідно до пункту 2.1. цього Договору його предметом є відносини Сторін щодо виплат компенсацій Перевізнику, що здійснює перевезення пасажирів на маршруті №248 Чернівці - Кам'яна, №276 Чернівці - Дубове, №209 Чернівці - Спаська і забезпечує пільгове перевезення окремих категорій громадян без обмежень у днях та кількості поїздок відповідно до вимог чинного законодавства України, що передбачає надання пільг окремим категоріям громадян на безкоштовний проїзд приміським автотранспортом.

19 червня 2015 року між приватним підприємством «Багіра» , Сторожинецькою районною державною адміністрацією та Управлінням праці та соціального захисту населення Сторожинецької районної державної адміністрації укладено договір №10/4/14 на відшкодування втрат за пільговий проїзд окремих категорій громадян (а.с. 25-27).

Відповідно до пункту 2.1. цього Договору його предметом є відносини Сторін щодо виплат компенсацій Перевізнику, що здійснює перевезення пасажирів на маршруті №192 Сторожинець - Слобода Комарівці, №276 Чернівці - Дубове, №286 Сторожинець - Костинці ч/з ОСОБА_4 і забезпечує пільгове перевезення окремих категорій громадян без обмежень у днях та кількості поїздок відповідно до вимог чинного законодавства України, що передбачає надання пільг окремим категоріям громадян на безкоштовний проїзд приміським автотранспортом.

Пунктами 3.1. вказаних договорів, які є аналогічними за своїм змістом, передбачено, що підставою для компенсації за пільговий проїзд окремих категорій громадян є поданий перевізником управлінню праці та соціального захисту населення розрахунок отриманих доходів і наданих послуг з безкоштовного перевезення окремих категорій громадян. Розрахунок надається до 5 числа місяця наступного за звітним.

За змістом пунктів 3.2. договорів Сторожинецька районна державна адміністрація, як замовник, делегує право проведення розрахунків та відкшодування витрат за пільгове перевезення окремих категорій громадян управлінню праці та соціального захисту населення Сторожинецької районної державної адміністрації, як розпоряднику коштів.

Відповідно до пунктів 4.3. договорів перевізник зобов'язаний здійснювати перевезення пільгових категорій населення у відповідності до законодавства України.

Умовами пунктів 4.4. договорів передбачено, що розпорядник коштів зобов'язаний проводити відшкодування втрат перевізнику за надані послуги по мірі надходження коштів субвенції Державного бюджету.

Пунктами 8.1. тимчасових договорів №6/14/18 від 17.10.2014 та №7/13/19 від 20.10.2014 передбачено, що вказані договори набувають чинності з моменту їх підписання всіма сторонами і діють до рішення конкурсного комітету.

Відповідно до п. 8.1. договору №10/4/14 від 19.06.2015 договір набуває чинності з моменту його підписання всіма сторонами і діє до 18 червня 2016 року.

Судом встановлено, що вищезазначені договори укладено сторонами у письмовій формі єдиного документа, підписано повноважними особами сторін за цими договорами, їх підписи посвідчено печатками сторін, що відповідає приписам ст. 181 ГК України, ст. 207, 208 ЦК України. Відповідно, дані договори є правомірними правочинами в силу статті 204 ЦК України, оскільки сторонами не доведено зворотного.

За своїм змістом зазначені вище правочини є договорами перевезення, які врегульовані вимогами глави 64 Цивільного кодексу України.

Наявною в матеріалах справи ліцензією Серії АВ № 544559, виданою 30.07.2010 на підставі рішення про видачу ліцензії від 29.06.2010 р. № 25 Л, підтверджується право позивача (Приватного підприємства Багіра , ідентифікаційний код 31289894) здійснювати господарську діяльність з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідно до видів робіт, визначених Законом України Про автомобільний транспорт . Ліцензією дозволено вид робіт: внутрішні перевезення пасажирів автобусами. Строк дії ліцензії необмежений.

З поданих позивачем розрахунків отриманих доходів і наданих послуг з безкоштовного перевезення окремих категорій громадян за жовтень-грудень 2015 року (а.с. 29-49) вбачається, що позивач належним чином виконав умови договорів.

Жодних зауважень щодо якості та обсягів наданих позивачем послуг від відповідачів не надходило. Доказів, які б свідчили про протилежне суду надано не було.

Заборгованість відповідача 1 перед позивачем станом на 01.01.2016 у сумі 88 501,12 грн. підтверджується Актом звіряння розрахунків за надані населенню послуги, на які надаються пільги, підписаним між позивачем та відповідачем 1 (а.с. 28).

Крім того, як вбачається із листа відповідача 1 від 09.11.2017 №16/1814 та відзиву на позовну заяву від 13.11.2018 вих. №16/1616, відповідач 1 не заперечує проти наявності заборгованості перед позивачем. Водночас, відповідач 1 просить у задоволенні позову відмовити у зв'язку з відсутністю субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг з оплати пасажирських перевезень окремим категоріям громадян.

Отже, відповідач 1 виконував свої обов'язки неналежним чином, надані позивачем послуги оплатив частково, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 88 501,12 грн.

У зв'язку із наявністю заборгованості, яка є непогашеною у добровільному порядку, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

При вирішення спору у даній справі суд виходить з наступного.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Положення ст. 612 Цивільного кодексу України встановлюють, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В силу вимог ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За змістом ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Твердження відповідачів, які викладені у відзивах на позовну заяву про те, що у відповідача 1, як розпорядника коштів, відсутня можливість виконати фінансове зобов'язання перед позивачем, оскільки обов'язок проводити відшкодування втрат перевізнику щодо наданих пільг настає у відповідача 1 з моменту надходження субвенції з державного бюджету, не беруться до уваги судом з огляду на таке.

Майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі договорів (стаття 179 ГК), сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору (стаття 627 Цивільного кодексу України ).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України ).

Відповідно до вимог частини першої статті 48 Бюджетного кодексу України у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та проводять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами.

Згідно з частиною першою статті 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, а статтями 525 Цивільного кодексу України і 193 Господарського кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом частини першої статті 530 Цивільного кодексу України , якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

За приписами ст. 218 Господарського кодексу України у разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів. Аналогічні приписи містяться у ст. 617 Цивільного кодексу України.

Проаналізувавши спірні правовідносини та законодавство, яким здійснюється їх правове регулювання, а також подані позивачем докази, суд констатує, чинним законодавством України не передбачена можливість надання або ненадання пільг з компенсації за послуги перевезення відповідним категоріям громадян залежно від стану фінансування видатків державного чи місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, оскільки надання пільг певним категоріям населення відбувається у відповідності до вимог чинних законів України.

Законодавством не установлено залежності відшкодування вартості послуг, наданих пільговим категоріям громадян, від фактичного фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів із виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій із державного бюджету.

Отже, сама по собі відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов'язання.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 23 березня 2018 року в справі № 904/6252/17.

Відповідно до положень статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Суду як джерело права.

Європейським судом з прав людини в рішенні від 18 жовтня 2005 року у справі ОСОБА_1 ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України та в рішенні від 30 листопада 2004 року у справі Бакалов проти України зазначено, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

У зв'язку з наведеним, суд відхиляє доводи відповідачів щодо неможливості оплати наданих позивачем послуг з пільгових перевезень пасажирів з посиланням на відсутність бюджетних коштів.

Відносини з перевезення пасажирів регулюються Законом України Про автомобільний транспорт .

Відповідно до ст. 7 Закону України Про автомобільний транспорт , забезпечення організації пасажирських перевезень покладається на приміських автобусних маршрутах загального користування, що не виходять за межі району, на районні державні адміністрації.

Згідно з ч. 1 ст. 42 Закону України Про автомобільний транспорт , договір про організацію перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування міському, приміському та міжміському, які не виходять за межі території області (внутрішньо обласні маршрути), укладається між органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування та автомобільним перевізником і вважається укладеним з моменту його підписання сторонами.

За приписами ст. 37 Закону України Про автомобільний транспорт , пільгові перевезення пасажирів, які відповідно до законодавства користуються такими правами, забезпечують автомобільні перевізники, які здійснюють перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування. Автомобільному перевізнику, який здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, забороняється відмовлятися від пільгового перевезення, крім випадків, передбачених законом. Безпідставна відмова від пільгового перевезення тягне за собою відповідальність згідно із законом. Види та обсяги пільгових перевезень установлюються замовленням, у якому визначається порядок компенсації автомобільним перевізникам, які здійснюють перевезення пасажирів на маршрутах загального користування, збитків від цих перевезень.

В свою чергу, відповідно до ч. 2 ст. 29 Закону України Про автомобільний транспорт , органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані надати перевізникам, які здійснюють пільгові перевезення пасажирів та перевезення пасажирів за регульованими тарифами, компенсацію відповідно до закону.

Умови відшкодування компенсацій, зокрема, за пільгові перевезення пасажирів автомобільним транспортом перевізникам визначається Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету (далі - Порядок), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 року № 256.

Відповідно до п. 3 Порядку, головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, об'єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення (далі - головні розпорядники коштів).

За умовами пункту 4.4. договорів проводити відшкодування втрат перевізнику за надані послуги зобов'язане Управління праці та соціального захисту, як розпорядник коштів.

Отже, саме Управління праці та соціального захисту Сторожинецької РДА (відповідач 1) є відповідальною особою за своїми зобов'язаннями, що виникли безпосередньо із Закону і така відповідальність не може ставитись в залежність від наявності чи відсутності бюджетних асигнувань. Відтак у відповідача 1 наявний обов'язок компенсувати вартість послуг, наданих позивачем на пільгових умовах, визначеній законодавством категорії громадян, за 2015 рік.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду на встановлені фактичні обставини справи в сукупності, проаналізувавши чинне законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд вважає, що є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з Управління праці та соціального захисту Сторожинецької РДА (відповідач 1) компенсації витрат за перевезення пільгових категорій громадян у сумі 88 501,12 грн.

Водночас, вимоги позивача до Сторожинецької районної державної адміністрації про стягнення заборгованості не підлягають задоволенню, так як відповідно до умов укладених договорів та вимог чинного законодавства розпорядником коштів, який зобов'язаний проводити компенсацію вартості послуг перевезення пільгових категорій громадян, є відповідач 1 - Управління праці та соціального захисту Сторожинецької РДА.

Витрати зі сплати судового збору покласти на Управління праці та соціального захисту Сторожинецької РДА (відповідача 1), з вини якого виник спір.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 4, 5, 123, 129, 130, 220, 222, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Відмовити у задоволенні позову приватного підприємства «Багіра» (58003, АДРЕСА_1, код 31289894) до Сторожинецької районної державної адміністрації (59000, Чернівецька область, Сторожинецький район, місто Сторожинець, вул. Чернівецька, 6А, код 04062162) про стягнення заборгованості.

3. Стягнути з Управління праці та соціального захисту Сторожинецької районної державної адміністрації (59000, Чернівецька область, Сторожинецький район, місто Сторожинець, вул. Чернівецька, 6, код 03196328) на користь приватного підприємства «Багіра» (58003, АДРЕСА_1, код 31289894) заборгованість у сумі 88 501,12 (вісімдесят вісім тисяч п'ятсот одна) грн 12 коп.

4. Стягнути з Управління праці та соціального захисту Сторожинецької районної державної адміністрації (59000, Чернівецька область, Сторожинецький район, місто Сторожинець, вул. Чернівецька, 6, код 03196328) на користь приватного підприємства «Багіра» (58003, АДРЕСА_1, код 31289894) судовий збір у сумі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн.

Повний текст рішення складено та підписано 09.01.2019 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного господарського суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.

Суддя М.О. Гурин