Рішення

від 10.01.2019 по справі 924/827/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" січня 2019 р. Справа № 924/827/18

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Димбовського В.В. при секретарі судового засідання Виноградову Б.С., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Леон-Фарм", м. Івано-Франківськ

до Фізичної особи-підприємця Бондаренка Андрія Володимировича, м.Славута

про стягнення 28280,74 грн. - основного боргу, тридцять процентів річних - 6233,54 грн., 1357,04 грн. - інфляційних втрат, 4693,94 грн. - пені, 5656,14 грн. - штрафу, 1027,37 грн. - курсової різниці

Представники сторін:

позивача: не з'явився

відповідача: не з'явився

Рішення виноситься 10.01.2019р., оскільки в судовому засіданні 10.12.2018р. оголошувалась перерва.

Суть спору: позивач звернувся до господарського суду з позовом, у якому просить суд стягнути з відповідача 28280,74 грн. - основного боргу, тридцять процентів річних - 6233,54 грн., які заявлені загалом за період з 30.10.2017р. по 21.08.2018р., 1357,04 грн. - інфляційних втрат, які заявлені загалом за період листопад 2017р. - серпень 2018р., 4693,94 грн. - пені, яка заявлена загалом за період з 21.02.2018р. по 21.08.2018р., 5656,14 грн. - штрафу, 1027,37 грн. - курсової різниці.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що у відповідності до Договору поставки № 68 від 23.10.2017р. ТОВ "Захід Леон-Фарм" поставило ФОП Бондаренко Андрію Володимировичу медичний товар на суму 28280,74 гривень, що підтверджується підписаними видатковими накладними РВ-0003265 (26.10.2017р.), РВ-0003372 (09.11.2017р.), РВ-0003373 (09.11.2017р.), РВ-0003375 (09.11.2017р.), РВ-0003450 (16.11.2017р.), РВ-0003451 (16.11.2017р.), РВ-0003452 (16.11.2017р.), РВ-0003455 (16.11.2017р.), РВ-0003456 (16.11.2017р.), РВ-0003533 (23.11.2017р.), РВ-0003534 (23.11.2017р.), РВ-0003531 (23.11.2017р.).

Позивач вважає, що в порушення пункт 6.1. вищевказаного Договору, згідно якого Відповідач зобов'язаний оплатити за поставлений товар Позивачу протягом трьох календарних днів з моменту отримання товару, заборгованість основного боргу Відповідача перед Позивачем становить 28280,74 грн.

Позивач посилається на невиконання відповідачем обов'язку зі сплати заборгованості за договором поставки №68 від 23.10.2017р., внаслідок чого позивач нарахував відповідачу тридцять процентів річних, інфляційні втрати, пеню, штраф, курсову різницю.

У клопотанні від 10.01.2019р. позивач просить суд розглядати справу за відсутності його представника.

Представник позивача в судове засідання не з'явився.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзиву на позов не подав, причин неявки та неподання доказів не повідомив.

Відповідач неодноразово звертався до суду з клопотаннями про відкладення розгляду справи у зв'язку з необхідністю ознайомитися з матеріалами справи (клопотання від 16.10.2018р., від 05.11.2018р., від 10.12.2018р.).

У клопотанні від 10.12.2018р. відповідач зазначив, що планує 12.12.2018р. здійснити авансовий платіж та відправити товар на повернення.

У клопотанні від 10.01.2019р. позивач зазначив, що заявлену в позові суму заборгованості відповідач не сплатив, не здійснював повернення товару.

Судом враховується, що ухвала від 10.12.2018р., якою повідомлялося про розгляд справи 10.01.2019р. отримано відповідачем 12.12.2018р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Ст. 202 ГПК України передбачає, що суд може розглядати справу за відсутності учасника справи, якщо його було належно повідомлено, проте, він не повідомив про причин неявки або така неявка є повторною.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, враховуючи розумність строків розгляду судового спору, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст.165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

25.10.2017р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Захід Леон-Фарм" (постачальник) та Фізичною особою-підприємцем Бондаренком Андрієм Володимировичем (покупець) укладено договір поставки №68.

Згідно з п. п. 1.1, 1.2 договору постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, поставити медичний товар згідно замовлення Покупця, а Покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором прийняти й оплатити такий товар. Сторони домовились, що всі товари, отримані Покупцем від Постачальника, вважаються, якщо не обумовлено інше, отримані для виконання цього Договору.

За п. 3.1 договору товар, що є предметом поставки за цим Договором, відвантажується відповідно до Заявки Покупцю не пізніше трьох робочих днів з моменту її погодження Постачальником.

У відповідності з п. п. 3.1.1, 3.1.2 договору покупець замовляє поставку товару шляхом оформлення Заявки на підставі цього Договору, що його невід'ємною частиною. В Заявці Покупця повинно бути зазначено асортимент і кількість товару, що є предметом поставки за цим Договором.

Згідно з п. п. 4.1, 4.2, 4.3 договору поставка здійснюється на умовах FCA відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати "ІНКОТЕРМС" 2000. Поставка товару може здійснюватися партіями. Про поставку відповідної партії товару Сторони оформляють видаткову накладну, яка є невід'ємною частиною цього Договору. Разом з поставкою товару Постачальник надає Покупцеві видаткову накладну та, у разі необхідності податкову накладну. Після отримання видаткової накладної Покупець зобов'язаний негайно її підписати та направити Постачальнику. У випадку неотримання Постачальником належним чином оформленої зі сторони Покупця видаткової накладної протягом 10 календарних днів видаткова накладна вважається такою, що підписана Покупцем, а товар вважається прийнятим Покупцем без претензій щодо якості та кількості.

Відповідно до п. 5.1 договору товар вважається прийнятим по кількості - згідно з кількістю, зазначеною у накладній; по якості згідно із документом, що посвідчує якість товару.

За п. 6.1 договору оплата товару Покупцем здійснюється шляхом перерахування грошей на рахунок Постачальника протягом 3 календарних днів з моменту виставлення рахунку на відповідну партію товару або з моменту отримання відповідної партії товару.

Згідно з п. 6.3 договору у випадку збільшення курсу долару США, установленого Національним банком України більш ніж на 3% за період з моменту передання товару до моменту його оплати, постачальник має право пропорційно збільшити ціну та вимагати його оплати покупцем згідно здійсненого перерахунку в повному обсязі, а покупець зобов'язується оплатити таку збільшену ціну товару.

Відповідно до п. 8.2 договору за не оплату чи прострочку оплати по даному договору покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості поставленого товару за весь час прострочення платежу, а також 30% річних від вартості поставленого товару.

Згідно з п. 8.3 договору якщо покупець не сплачує платежі за товар у строки, передбачені цим договором, то він зобов'язаний виплатити на користь постачальника штраф у розмірі 20% від вартості поставленого товар.

За п. 8.4 договору сторони домовились, що нарахування пені здійснюється в межах трирічного строку позовної давності.

Договір набуває чинності з моменту підписання його обома сторонами і діє до 31.12.2018р., а в частині оплат та відповідальності по даному договору - до повного виконання сторонами цих зобов'язань по ньому.

Договір підписаний сторонами, скріплений відтисками їхніх печаток.

Позивачем за договором поставки № 68 від 23.10.2017р. на підставі видаткових накладних №РВ-0003265 від 26.10.2017р., №РВ-0003372 від 09.11.2017р., №РВ-0003373 від 09.11.2017р., №РВ-0003375 від 09.11.2017р., №РВ-0003450 від 16.11.2017р., №РВ-0003451 від 16.11.2017р., №РВ-0003452 від 16.11.2017р., №РВ-0003455 від 16.11.2017р., №РВ-0003456 від 16.11.2017р., №РВ-0003533 від 23.11.2017р., №РВ-0003534 від 23.11.2017р., №РВ-0003531 від 23.11.2017р. поставлено відповідачу товар на суму 28280,74 грн.

Накладні підписані представниками сторін та скріплені їх печатками.

Також у матеріалах справи наявні виписки по офіційному курсу гривні до долара США: станом на 30.10.2017р. - 2687,5781; станом на 13.11.2017р. - 2651,6730; станом на 20.11.2017р. - 2649,9087; станом на 27.11.2017р. - 2691,3646; станом на 30.10.2017р. - 2691,3646.

Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, судом прийнято до уваги наступне:

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

З положень ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами укладено договір поставки. При цьому, сторони визначили умови, права та обов'язки, які є обов'язковими для них.

Згідно ст. 712 ЦК за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковий для виконання сторонами.

З позовних матеріалів вбачається, що позивач на виконання умов договору поставки поставив відповідачу товар на суму 28280,74 грн., що підтверджується видатковими накладними №РВ-0003265 від 26.10.2017р., №РВ-0003372 від 09.11.2017р., №РВ-0003373 від 09.11.2017р., №РВ-0003375 від 09.11.2017р., №РВ-0003450 від 16.11.2017р., №РВ-0003451 від 16.11.2017р., №РВ-0003452 від 16.11.2017р., №РВ-0003455 від 16.11.2017р., №РВ-0003456 від 16.11.2017р., №РВ-0003533 від 23.11.2017р., №РВ-0003534 від 23.11.2017р., №РВ-0003531 від 23.11.2017р. Прийняття відповідачем цього товару підтверджується підписом та відтиском печатки відповідача на накладних.

Обов'язок оплати, відповідно до договору, виникає у відповідача у строк, визначений у п. 6.1 договору - протягом 3 календарних днів з моменту виставлення рахунку на відповідну партію товару або з моменту отримання відповідної партії товару.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, оплата у вказаний строк проведена не була.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Статтею 525 Цивільного кодексу України обумовлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Враховуючи, що оплата поставленого товару не здійснена, у відповідача виникла прострочка, зокрема: по накладній №РВ-0003265 з 30.10.2017р. виникла просрочка на суму 2840,85 грн., по накладній №РВ-0003372 з 13.11.2017р. виникла просрочка на суму 1064,65 грн., по накладній №РВ-0003373 з 13.11.2017р. виникла просрочка на суму 1673,87 грн., по накладній №РВ-0003375 з 13.11.2017р. виникла просрочка на суму 579,00 грн., по накладній №РВ-0003450 з 20.11.2017р. виникла просрочка на суму 1520,68 грн., по накладній №РВ-0003451 з 20.11.2017р. виникла просрочка на суму 235,69 грн., по накладній №РВ-0003452 з 20.11.2017р. виникла просрочка на суму 3488,20 грн., по накладній №РВ-0003455 з 20.11.2017р. виникла просрочка на суму 6262,64 грн., по накладній №РВ-0003456 з 20.11.2017р. виникла просрочка на суму 6211,36 грн., по накладній №РВ-0003533 з 27.11.2017р. виникла просрочка на суму 462,24 грн., по накладній №РВ-0003534 з 27.11.2017р. виникла просрочка на суму 1304,01 грн., по накладній №РВ-0003531 з 27.11.2017р. виникла просрочка на суму 2637,55 грн.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 28280,74 грн. є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи наявність прострочення оплати вартості поставленого товару, вимоги в частині стягнення річних відповідають чинному законодавству, та підлягають задоволенню в заявленому розмірі - 6233,54 грн., нараховані загалом за період з 30.10.2017р. по 21.08.2018р., який підтверджується розрахунком. При цьому, суд відмічає, що нарахування річних в розмірі 30% є правомірним, оскільки закон дозволяє встановлення річних більш ніж 3%, а сторони встановили 30% річних в п. 8.2 договору.

Здійснивши перерахунок інфляційних втрат та перевіривши правильність їх нарахування, суд приходить до висновку про те, що розрахунок здійснено в межах можливих нарахувань, а тому позивач обґрунтовано просить стягнути з відповідача 1357,04 грн. інфляційних втрат, які нараховані загалом за період листопад 2017р. - серпень 2018р.

Згідно зі статтею 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Таким чином, видами штрафних санкцій є штраф та пеня.

Відповідно до частини 4 статті 231 ГК України розмір штрафних санкцій встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено частиною 3 статті 549 ЦК України, частиною 6 статті 231 ГК України та статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", а право встановити у договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною 4 статті 231 ГК України.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною 2 статті 231 ГК України.

При цьому в інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі можливість одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК, тобто, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З урахуванням викладеного, одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто, не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 09.02.2018 у справі №911/2813/17, від 22.03.2018 у справі №911/1351/17, від 17 травня 2018 року у справі №910/6046/16, від 25 травня 2018 року у справі №922/1720/17, від 09 липня 2018 року у справі №903/647/17.

Згідно ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Враховуючи вказані законодавчі положення, штраф є договірним способом забезпечення зобов'язання, а тому наявність у договорі п. 8.3, що передбачає застосування штрафу у розмірі 20% від вартості поставленого товару є підставою для задоволення позову в частині стягнення 5656,14 грн. - штрафу. Розмір штрафу підтверджується поданим розрахунком.

Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлені ч. 3 ст. 549 ЦК України, ч. 6 ст. 231 ГК України, ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань та ч. 6 ст. 232 ГК України.

Сторони передбачили п. 8.2 договору нарахування пені за не оплату чи прострочку оплати по даному договору у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості поставленого товару за весь час прострочення платежу, а також у п. 8.4 договору домовились, що нарахування пені здійснюється в межах трирічного строку позовної давності.

Перевіривши правильність нарахування пені в розмірі 4693,94 грн. (відповідно до поданого розрахунку загалом за період з 21.02.2018р. по 21.08.2018р.), суд погоджується із заявленою сумою, та приходить до висновку, що позивач обґрунтовано просить стягнути її з відповідача.

За ст. 524 ЦК сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. (ст. 533 ЦК).

Як видно з положень договору сторони визначили, що у випадку збільшення курсу долару США, установленого Національним банком України більш ніж на 3% за період з моменту передання товару до моменту його оплати, постачальник має право пропорційно збільшити ціну та вимагати його оплати покупцем згідно здійсненого перерахунку в повному обсязі, а покупець зобов'язується оплатити таку збільшену ціну товару (п. 6.3 договору).

Судом береться до уваги, що за виписками по офіційному курсу гривні до долара США станом на 30.10.2017р. ціна 100 доларів США складала 2687,58 грн.; станом на 13.11.2017р. ціна 100 доларів США складала 2651,67 грн.; станом на 20.11.2017р. ціна 100 доларів США складала 2649,91 грн.; станом на 27.11.2017р. ціна 100 доларів США складала 2691,36 грн.; станом на 30.10.2017р. ціна 100 доларів США складала 2691,36 грн.

Здійснивши перевірку правильності нарахування курсової різниці, суд приходить до висновку, що вимоги про стягнення різниці в курсах валют в розмірі 1027,37 грн. також підлягають задоволенню, оскільки таке право сторін передбачене договором та законом.

Згідно з ч. 1 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 74, ч. 1 ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені належними у справі доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 20, 24, 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Леон-Фарм", м. Івано-Франківськ до Фізичної особи-підприємця Бондаренка Андрія Володимировича, м.Славута про стягнення 28280,74 грн. - основного боргу, тридцять процентів річних - 6233,54 грн., 1357,04 грн. - інфляційних втрат, 4693,94 грн. - пені, 5656,14 грн. - штрафу, 1027,37 грн. - курсової різниці задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Бондаренка Андрія Володимировича (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Леон-Фарм" (м.Івано-Франківськ, вул.Залізнична, 9-А, код 36733143) 28280,74 грн. (двадцять вісім тисяч двісті вісімдесят гривень 74 коп.) основного боргу, 6233,54 грн. (шість тисяч двісті тридцять три гривні 54 коп.) тридцять процентів річних, 1357,04 грн. (одна тисяча триста п'ятдесят сім гривень 04 коп.) інфляційних втрат, 4693,94 грн. (чотири тисячі шістсот дев'яносто три гривні 94 коп.) пені, 5656,14 грн. (п'ять тисяч шістсот п'ятдесят шість гривень 14 коп.) штрафу, 1027,37 грн. (одна тисяча двадцять сім гривень 37 коп.) курсової різниці, 1762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні 00 коп.) - витрат по оплаті судового збору.

Відповідно до ч. 6 ст. 233 ГПК України, у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Повний текст складено 10.01.2019р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч.1, 2 ст. 256 ГПК України).

Суддя В.В. Димбовський

Віддруковано 3 примірника:

1 - до справи,

2 - позивачу (вул.Залізнична, 9-А, м.Івано-Франківськ, 76018),

3 - відповідачу (АДРЕСА_1).

Всім рекомендованим з повідомленням.