Рішення

від 09.01.2019 по справі 0940/2062/18

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" січня 2019 р. справа № 0940/2062/18

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Шумей М.В. розглянувши у спрощеному позовному провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС в Івано-Франківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСПРЕСБУДТЕХНОЛОДЖИ" про накладення арешту на кошти та інші цінності, -

ВСТАНОВИВ:

06.11.2018 Головне управління ДФС в Івано-Франківській області звернулося до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСПРЕСБУДТЕХНОЛОДЖИ" про накладення арешту на кошти та інші цінності Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСПРЕСБУДТЕХНОЛОДЖИ", що знаходяться на розрахункових рахунках у банківських установах, котрі обслуговують відповідача.

Позовні вимоги мотивовані наявністю у відповідача не сплаченого податкового боргу в розмірі 8082,74 гривень, що водночас із фактом відсутності в останнього майна та/або його низькою балансовою вартістю, у відповідності до підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України надає підстави позивачу для звернення до суду з позовом про накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача, що знаходяться на розрахункових рахунках у банківських установах.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.11.2018 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов.

Відповідач не скористався правом на подання відзиву. Копія ухвали про відкриття провадження у справі яка направлялася відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення за його місцезнаходженням (за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань) не вручена адресату та повернулася до суду.

За змістом частини 8 статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Розглянувши подані документи, дослідивши докази які містяться в матеріалах справи, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКСПРЕСБУДТЕХНОЛОДЖИ" перебуває на обліку в Коломийській ОДПІ (Снятинське відділення) ГУ ДФС в Івано-Франківській області як платник податків.

Станом на 01.11.2018 сума податкового боргу по Товариству з обмеженою відповідальністю "ЕКСПРЕСБУДТЕХНОЛОДЖИ" складає 8082,74 грн.

На підставі акту камеральної перевірки своєчасності реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних № 5359/09-19-12-06 від 26.06.2017 платнику винесено податкове повідомлення рішення № 0017021206 від 11.07.2017, яким застосовано до відповідача штрафну санкцію в сумі 8082,74 грн.

На виконання статті 59 ПК України позивачем сформовано та направлено відповідачу податкову вимогу від 12.09.2017 року № 15578-17.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомості, майна щодо суб'єкта Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСПРЕСБУДТЕХНОЛОДЖИ", у даних реєстрах відомості щодо нерухомого майна відповідача відсутні.

Вирішуючи спір, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 16 пункту 16.1 підпункту 16.1.4 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 20.1.33 п.20.1 ст.20 ПК України передбачено право контролюючого органу звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу

Відповідно до п.п.14.1.175. п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Суд зазначає, що підстави для застосування як адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків, визначені пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України. Обидва види арешту, за загальним правилом, застосовуються з однакових підстав, але розрізняються процедурою застосування - або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів).

Додаткові випадки накладення арешту на кошти платника податків, крім тих, що визначені статтею 94 цього Кодексу, визначені статтею 20 пунктом 20.1 підпунктом 20.1.33 Податкового кодексу України.

Наведена законодавча норма встановлює одночасно як право податкового органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження. Такими підставами є: 1) відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; 2) недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; 3) майно не може бути джерелом погашення податкового боргу у відповідній сумі.

Загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків, встановлені Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (далі - Інструкція), яка затверджена Постановою Національного Банку України №22 від 21.01.2004 р.

Вимоги цієї Інструкції поширюються на всіх учасників безготівкових розрахунків, а також на стягувачів та є обов'язкові для виконання ними (пункти 1.1. та 1.3 Інструкції).

Главою 10 Інструкції визначено порядок виконання банками заходів щодо арешту коштів на рахунках клієнтів.

Пункт 10.2 Інструкції передбачає, що арешт за постановою державного виконавця або за рішенням суду (далі - документ про арешт коштів) накладається на кошти, що обліковуються за рахунками, відкритими клієнтами в банку, відповідно до нормативно-правових актів Національного банку, що регулюють порядок відкриття та використання рахунків.

Арешт на підставі документа про арешт коштів може бути накладений на всі кошти, що є на всіх рахунках клієнта банку, без зазначення конкретної суми, або на суму, що конкретно визначена в цьому документі. Якщо в документі про арешт коштів не зазначений конкретний номер рахунку клієнта, на кошти якого накладений арешт, але обумовлено, що арешт накладено на кошти, що є на всіх рахунках, то для забезпечення суми, визначеної цим документом, арешт залежно від наявної суми накладається на кошти, що обліковуються на всіх рахунках клієнта, які відкриті в банку, або на кошти на одному/кількох рахунку/ах. (пункт 10.3 Інструкції).

Пунктом 10.10 Інструкції передбачено, що у разі надходження до банку платіжної вимоги/інкасового доручення (розпорядження) за тим виконавчим документом, для забезпечення виконання якого на кошти клієнта накладено арешт, банк виконує її в повній або частковій сумі в межах наявної арештованої суми на рахунку.

Банк виконує часткову оплату платіжної вимоги/інкасового доручення (розпорядження) відповідно до пункту 5.10 глави 5 та пункту 12.9 глави 12 цієї Інструкції.

До арешту суми в розмірі, який визначений документом про арешт коштів, банк продовжує арештовувати кошти, що надходять на рахунок клієнта, та виконує платіжні вимоги/інкасові доручення (розпорядження) щодо списання коштів з урахуванням тієї суми, яку раніше частково списано на підставі платіжних вимог/інкасових доручень (розпоряджень) за тим виконавчим документом, для забезпечення якого було накладено арешт на кошти на рахунку клієнта.

Банк після списання за платіжною вимогою/інкасовим дорученням (розпорядженням) суми в розмірі, який визначений документом про арешт коштів, списує цей документ з відповідного позабалансового рахунку та, якщо немає на обліку за позабалансовим рахунком інших документів про арешт коштів, проводить операції за рахунком клієнта.

З аналізу зазначених вище норм вбачається, що у разі визначення конкретного розміру заборгованості у документі, яким накладено арешт, банк без порушення прав платника та одночасно клієнта банка в частині обмеження користування належними такому платнику коштами або цінностями, у разі повного виконання рішення про арешт та списання визначеної суми у визначеному розмірі, продовжує безперешкодно виконувати завдання по списанню або перерахуванню коштів платника за його бажанням.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Приймаючи до уваги викладені обставини, а також враховуючи, що відповідачем заборгованість не сплачена, а податкові повідомлення - рішення не оскаржені ні в адміністративному, ні у судовому порядку, то суд вважає вимоги ГУ ДФС в Івано-Франківській області обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи вимоги частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати у цій справі стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Накласти арешт на кошти та інші цінності Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСПРЕСБУДТЕХНОЛОДЖИ" (код ЄДРПОУ 40763268, вул. Т. Шевченка 28, м. Снятин, Івано-Франківська область, 78300), що знаходяться на розрахункових рахунках у банківських установах, котрі його обслуговують, в межах стягнення в дохід бюджету заборгованості в сумі 8082 (вісім тисяч вісімдесят дві) грн 74 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Шумей М.В.