Ухвала
Іменем України
09 січня 2019 року
м. Київ
справа № 471/503/18-ц
провадження № 61-43027ск18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Пророка В. В. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Фаловської І. М.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову апеляційного суду Миколаївської області від 08 серпня 2018 року в справі за позовом першого заступника прокурора Миколаївської області в інтересах держави до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, треті особи: приватний нотаріус Вознесенського районного нотаріального округу Миколаївської області Нехимчук Кирило Борисович, фермерське господарство Едем , про визнання правочинів недійсними,
В с т а н о в и в:
У червні 2018 року перший заступник прокурора Миколаївської області звернувся в інтересах держави до Братського районного суду Миколаївської області з указаним позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що укладені відповідачами 04 грудня 2015 року, 25 березня 2016 року, 02 грудня 2016 року, 11 жовтня 2017 року, 03 листопада 2017 року договори міни земельних ділянок не відповідають вимогам статей 81, 131, пункту 15 розділу Х Перехідні положення Земельного кодексу України. Разом з указаним позовом подав заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірні земельні ділянки та шляхом заборони вчиняти із спірними земельними ділянками дії спрямовані на зміну їх цільового призначення, поділу або об'єднання з іншими земельними ділянками, укладення договорів, вчинення інших правочинів та проведення будівельних робіт.
Ухвалою Братського районного суду Миколаївської області від 22 червня 2018 року в задоволенні заяви першого заступника прокурора Миколаївської області про забезпечення позову відмовлено.
Постановою апеляційного суду Миколаївської області від 08 серпня 2018 року ухвалу суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту скасовано і ухвалено в цій частині нове рішення. Вжито заходів по забезпеченню позову шляхом накладення арешту на земельні ділянки, які розташовані в межах Улянівської, Новоолександрівської та Новокостянтинівської сільських рад Братського району Миколаївської області: площею 0,01 га, кадастровий номер НОМЕР_1; площею 8,1684 га, кадастровий номер НОМЕР_2; площею 0,01 га, кадастровий номер НОМЕР_3; площею 6,1335 га, кадастровий номер НОМЕР_4; площею 0,01 га, кадастровий номер НОМЕР_5; площею 10,1833 га, кадастровий номер НОМЕР_6. У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.
21 серпня 2018 року ОСОБА_11, яка діє в інтересах ОСОБА_4, надіслала засобами поштового зв'язку до Верховного суду касаційну скаргу на постанову апеляційного суду Миколаївської області від 08 серпня 2018 року.
В касаційній скарзі ОСОБА_4 просить суд касаційної інстанції оскаржувану постанову апеляційного суду скасувати і залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що першим заступником прокурора Миколаївської області не обґрунтовано доцільність вжиття заходів по забезпеченню позову та не надано доказів того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що відсутні підстави для відкриття касаційного провадження, з огляду на наступне.
Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з положеннями пункту 5 частини другої статті 394 ЦПК України суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.
З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваної постанови апеляційного суду вбачається, що першим заступником прокурора Миколаївської області подано позов до суду про визнання недійсними правочинів щодо міни земельних ділянок, виділених в натурі власникам земельних часток (паїв), із посиланням на порушення законодавчо встановленого мораторію на їх відчуження.
Разом з указаним позовом, першим заступником прокурора Миколаївської області подано заяву про забезпечення позову із посиланням на те, що набувачі земельних ділянок ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_8 після укладення спірних договорів з метою приховування незаконного обігу пайових земель обміняли вказані земельні ділянки між собою, а тому існує можливість їх подальшого відчуження, що унеможливить виконання судового рішення в разі задоволення позову.
Відповідно до статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Згідно з пунктами 1, 2 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника, щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наступного: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Таким чином, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення заяви першого заступника прокурора Миколаївської області та вжиття заходів по забезпеченню позову шляхом накладення арешту на земельні ділянки, оскільки обрання у такий спосіб забезпечення позову в достатній мірі унеможливить зміну власників спірних земельних ділянок до моменту закінчення розгляду справи. А це в свою чергу в повні мірі буде відповідати меті забезпечення позову, гарантуванню виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Крім того, першим заступником прокурора Миколаївської області в заяві зазначено, що набувачі земельних ділянок ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_8 після укладення спірних договорів з метою приховування незаконного обігу пайових земель обміняли ці землі між собою.
Із змісту касаційної скарги, оскаржуваної постанови апеляційного суду та доданих до касаційної скарги матеріалів убачається, що вона є необґрунтованою, правильне застосовування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо їх незаконності та неправильності.
За правилом пункту 5 частини другої статті 394 ЦПК України суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.
Керуючись пунктом 5 частини другої, частинами четвертою та п'ятою статті 394 ЦПК України,
Ухвалив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову апеляційного суду Миколаївської області від 08 серпня 2018 року в справі за позовом першого заступника прокурора Миколаївської області в інтересах держави до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, треті особи: приватний нотаріус Вознесенського районного нотаріального округу Миколаївської області Нехимчук Кирило Борисович, фермерське господарство Едем , про визнання правочинів недійсними.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити ОСОБА_4.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає
Судді: В. В. Пророк
В.С. Висоцька
І.М. Фаловська
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 09.01.2019 |
Оприлюднено | 11.01.2019 |
Номер документу | 79088801 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Пророк Віктор Васильович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні