Ухвала

від 26.12.2018 по справі 753/24820/18

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/24820/18

провадження № 1-кс/753/7262/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" грудня 2018 р. слідчий суддя Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_1 з секретарем судового засідання ОСОБА_2 за участі представника третьої особи ОСОБА_3 , розглянувши в судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Вежа Корп» про скасування арешту майна,

В С Т А Н О В И В:

18.12.2018 адвокат ОСОБА_3 , діючи в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Вежа Корп» (далі ТОВ «БК «Вежа Корп»), звернувся до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді від 06.04.2018 на суму ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміт ПДВ).

Клопотання мотивоване тим, що ПДВ в системі електронного адміністрування не є матеріальним об`єктом і не підпадає під ознаки речового доказу, а відтак арешт накладений необґрунтовано, без дотримання вимог ст. 170, 98 КПК України. Через накладений арешт фіскальна служба відмовляє ТОВ «БК «Вежа Корп» у реєстрації податкових накладних, що шкодить товариству і не узгоджується з вимогами ч. 4 ст. 173 КПК України при тому, що підозра у кримінальному провадженні не пред`явлена і немає підстав вважати, що діяльність товариства є неправомірною.

В судовому засіданні представник ТОВ «БК «Вежа Корп» ОСОБА_3 клопотання підтримав, просив його задовольнити.

Слідчий та прокурор в судове засідання не з`явилися без повідомлення причин неявки, у зв`язку з чим суд вважає за можливе розглянути клопотання у їх відсутність.

Заслухавши представника третьої особи та дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя встановив такі обставини.

Слідчими слідчого управління ФР ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві розслідувалось кримінальне провадження № 32018100020000001, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.01.2018 за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 212 КК України.

Зі змісту ухвали слідчого судді від 06.04.2018 вбачаться, що предметом розслідування у вказаному кримінальному провадженні є діяльність групи осіб, які з використанням низки суб`єктів підприємницької діяльності з ознаками фіктивності, серед яких ТОВ «БК «Вежа Корп», надають суб`єктам реального сектору економіки послуги по формуванню фіктивного податкового кредиту.

До судовим розслідуванням встановлено, що суб`єкти підприємницької діяльності з ознаками фіктивності здійснюють безтоварні операції шляхом документального оформлення придбання однієї групи товарів та послідуючої реалізації іншої групи товарів підприємствам реального сектору економіки.

Фактично ж придбаний товар реалізовується за готівкові кошти, внаслідок чого до бюджету не надходять грошові кошти в особливо великих розмірах. Придбані та реалізовані товари мають різну номенклатуру, а також відмінні за своїми фізичними характеристиками та функціональним призначенням, що вказує на безтоварність здійснюваних операцій.

Зазначена схема дозволяє підприємствам реального сектору економіки мінімізувати податкові зобов`язання, отримувати необліковані грошові кошти та створює умови для безпідставного завищення валових витрат.

В рамках досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні 06.04.2018 слідчий суддя ОСОБА_4 постановила ухвалу про накладення арешту на суму ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміт ПДВ) щодо суб`єктів підприємницької діяльності фігурантів цього кримінального провадження, серед яких ТОВ «БК «Вежа Корп» (код ЄДР 39475395).

Зі змісту ухвали вбачається, що арешт накладено з метою забезпечення збереження речових доказів.

Судом встановлено, що при розгляді клопотання про арешт представник ТОВ «БК «Вежа Корп» присутнім не був, а тому не мав можливості навести свої аргументи, викладені у цьому клопотанні.

Питання скасування арешту майна врегульовані ст. 174 КПК України, яка визначає, що арешт може бути скасовано, якщо буде доведено, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Даючи оцінку доводам клопотання щодо необґрунтованості арешту майна, слідчий суддя керується нормами глави 17 КПК України, які визначають підстави, умови та порядок накладення арешту на майно у кримінальному провадженні.

Так, відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 170 КПК України підставою для постановлення ухвали про арешт майна є наявність підстав чи розумних підозр вважати, що майно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правого характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

За приписами ч. 3 зазначеної статті у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті (забезпечення збереження речових доказів), арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Ст. 98 КПК України дає визначення речових доказів як матеріальних об`єктів, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Накладаючи арешт на суму ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ, слідчий суддя послався на те, що сума ПДВ є предметом протиправної діяльності, отримана внаслідок проведення незаконної діяльності, і її арешт необхідний для попередження надання безпідставного податкового кредиту іншим суб`єктам господарювання.

За змістом положень Податкового кодексу України система електронного адміністрування податку на додану вартість (ПДВ) являє собою сукупність організаційних та технічних засобів, що спрямована на забезпечення обліку адмініструванняПДВ в електронному вигляді.

Адміністратором системи визначеноДержавну фіскальну службу України.

Система електронногоадміністрування ПДВ забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку сум податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстріподаткових накладних (далі ЄРПН), та розрахунках коригування до них; сум податку, сплачених платниками при ввезенні товарів на митну територію України; сум поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування ПДВ; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні в ЄРПН.

Із запровадженням в Україні системи електронного адміністрування ПДВ оплата ПДВ відбувається виключно з електронного рахунку, що обліковується в системі електронного адміністрування ПДВ.

Такий рахунок відкривається платнику ПДВ органами Державної казначейської служби, і на нього платник податків перераховує з власного поточного рахунку кошти в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, а також сумах, достатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов`язань з цього податку.

Аналіз наведених правових норм податкового законодавства дає підстави вважати обґрунтованими доводи клопотання про те, що ПДВ в системі електронного адміністрування не є матеріальним об`єктом, а відтак не може бути речовим доказом в розумінні ст. 98 КПК України.

До тогож з метою попередження неправомірних дій у системі електронного адміністрування ПДВ законодавцем передбачено можливість застосування відповідних адміністративних методів, які покликані убезпечити від неправомірних дій у вказаній системі.П. 74.2 ст. 74 Податкового Кодексу України передбачено постійний автоматизований моніторинг відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення таких податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН.

За таких обставин слідчий суддя дійшов висновку, що арешт на суму ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ як захід забезпечення кримінального провадження накладений необґрунтовано, що є підставою для його скасування.

Окрім того слідчий суддя враховує, що незважаючи на те, що підозра у цьому кримінальному провадженні нікому не оголошувалась, а ТОВ «БК «Вежа Корп» не має статусу юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження (ч. 8 ст. 214 КПК України), внаслідок арешту ПДВ в системі електронного адміністрування фіскальна служба відмовляє товариству у реєстрації податкових накладних, що є перешкодою для здійснення підприємницької діяльності, неправомірність здійснення якої не доведена, а отже такий захід забезпечення кримінального провадження не є розумним і співмірним його завданням.

Керуючись статтею 174 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В:

Клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Вежа Корп» задовольнити.

Скасувати арешт на суму ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміт ПДВ) щодо товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Вежа Корп» (код ЄДР 39475395), накладений ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_4 у справі № 753/5799/18 (кримінальне провадження № 32018100020000001) від 6 квітня 2018 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: