Рішення

від 28.12.2018 по справі 448/942/17

МОСТИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер: 448/942/17

Провадження № 2/448/237/18

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

28.12.2018 року м.Мостиська

Мостиський районний суд Львівської області в складі:

головуючий суддя Білоус Ю.Б.,

за участю секретаря судового засідання Романченко І.А.,

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

відповідачі: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7,

представник третьої особи відділу у Мостиському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області - не з'явився,

представник третьої особи Мостиська міська рада Львівської області - не з'явився,

розглянувши у відкритому засіданні в залі суду м.Мостиська цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, треті особи - Відділ у Мостиському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області та Мостиська міська рада Львівської області, про виділ в натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності,

в с т а н о в и в:

Позивачі 07.08.2017року звернулися до суду із зазначеним позовом, покликаючись на те, що вони, спільно з відповідачами, є співвласниками земельної ділянки загальною площею 0,1000 га, що розташована в м.Мостиська, вул.Будзиновського, 12, Львівської області, призначена для обслуговування житлового будинку та господарських споруд (кадастровий номер земельної ділянки - 4622410100:01:003:0818) відповідно до Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №910837 від 10.03.2009року).

Зазначають, що рішенням Мостиської міської ради Львівської області №57 від 18.04.2007року вказана земельна ділянка була надана у спільну сумісну власність ОСОБА_4, ОСОБА_5,ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_3 (змінила прізвище на Носань ) Р.В. та ОСОБА_1 для обслуговування індивідуального житлового будинку.

Вказують, що на даній земельній ділянці розташований житловий будинок №12 по вул.Будзиновського в м.Мостиська Львівської області, який поділений на дві квартири. Власниками квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 Власниками квартири АДРЕСА_2 є ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7. На даний момент земельною ділянкою фактично користуються ОСОБА_4, ОСОБА_5 (відповідачі) та ОСОБА_3, ОСОБА_1 (позивачі) та ОСОБА_8, який є сином ОСОБА_1 та який також зареєстрований та фактично проживає за адресою Будзинського 12 квартира №1.

Стверджують, що починаючи з 2006 року відповідачі різноманітними діями перешкоджають у здійсненні ними права власності щодо земельної ділянки, а саме права користування нею, зокрема, відповідачі здійснюють насадження кущів, квітів, розкладають свої речі та сміття по земельній ділянці, також вони обгородили значну частину земельної ділянки парканом, чим обмежують і так малу ділянку, виділену їм відповідачами для городу та проходу до нього. ОСОБА_1 та ОСОБА_3 неодноразово звертали увагу відповідачів на неможливість порушення свого права власності та на те, що всі співвласники земельної ділянки мають рівні права відносно здійснення права користування вказаною земельною ділянкою. У відповідь на що, відповідачі завжди починали кричати та поводити себе неадекватно, що іноді доходило до намагання відповідачів завдати тілесних ушкоджень ОСОБА_3 чи ОСОБА_1. ОСОБА_5 того, ОСОБА_3 через свій похилий вік та слабкий стан здоров'я не має змоги вийти на двір, коли хоч один із відповідачів вже там перебуває, оскільки ті всіма можливими для них способами та засобами намагаються її образити, що, як наслідок, тягне за собою погіршення стану її здоров'я, а саме підвищенням артеріального тиску та поганим самопочуттям після сварок. У зв'язку з цими діями, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 неодноразово зверталися до правоохоронних органів для захисту своїх прав, у результаті чого з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 правоохоронними органами неодноразово було проведено профілактичні розмови, повідомлено про недопущення антигромадської поведінки, але відповідачі здійснення вказаних вище дій не припинили та припиняти не збираються.

Зазначають, що позивачі ОСОБА_1, та ОСОБА_3, неодноразово пропонували у рівних частках поділити подвір'я у відповідь на що відповідачі відмовлялися від поділу в добровільному порядку. Відмова відповідачів ґрунтується саме на тому, що вони зараз користуються значно більшою частиною земельної ділянки, яку відповідачі самовільно обгородили, та не в їхніх інтересах надання позивачам на основі рівності можливість вільно користуватися земельною ділянкою, що є порушенням нашого права.

Вважають, що дії відповідачів порушують їхнє право власності, тому звернулися до суду із даним позовом про виділення часток у натурі, що дозволить в дійсності вільно користуватися ними вказаною земельною ділянкою без обмеження цього права зі сторони відповідачів.

З огляду на наведене, просять суд виділити їм, позивачам ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, в натурі частку земельної ділянки загальною площею 0,1000 га, що розташована в м.Мостиська, вул.Будзиновського, 12, Львівської області, призначена для обслуговування житлового будинку та господарських споруд (кадастровий номер земельної ділянки - 4622410100:01:003:0818).

Ухвалою судді від 25.08.2017року відкрито провадження у даній справі.

Ухвалою суду від 14.12.2017року залучено до участі у справі співвідповідачів ОСОБА_6 та ОСОБА_7.

Ухвалою суду від 14.12.2017 року у справі призначено судову земельно-технічну експертизу. Провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.

Ухвалою суду від 26.09.2018року провадження у справі поновлено.

Ухвалою суду від 24.10.2018року закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 позовні вимоги підтримали в повному обсязі. Просять суд виділити їм в натурі частку земельної ділянки в м.Мостиська, вул.Будзиновського, 12, Львівської області відповідно до Другого варіанту, визначеного у Висновку експерта Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз №1913 судової земельно-технічної експертизи від 29.08.2018року, покликаючись на те, що: даний варіант виділу відповідає наявним у позивачів часткам у будинку та земельній ділянці; забезпечує досягнення мети позову, а саме виділу в натурі частки земельної ділянки, що забезпечить спокій позивачів від контакту з відповідачами; дає можливість встановити позивачами гараж на своїй земельній ділянці, у чому відповідачі постійно перешкоджають; технічно легше встановити межу земельної ділянки у порівнянні з Першим варіантом виділу, визначеного у висновку експерта №1913 від 29.08.2018року. Щодо Третього варіанту порядку користування, визначеного у висновку експерта №1913 від 29.08.2018року, то такий позивачі вважають неприйнятним, через те, що: у такому наявний відступ від реальних часток співвласників; такий варіант не відповідає меті позову - виділу в натурі частки у земельній ділянці, оскільки за ОСОБА_9 варіантом передбачається наявність частини ділянки для спільного користування, що не сприятиме повному та цілковитому вирішенню спору між сторонами щодо користування спільною земельною ділянкою; результату подання позову не буде досягнуто, що зумовить подальше порушення правил добросусідства зі сторони відповідачів; неможливість спільного володіння та користування земельною ділянкою через наявність недоброзичливих стосунків між співвласниками.

Відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в судовому засіданні позов частково визнали та не заперечили щодо виділення позивачам їхньої частки у спірній земельній ділянці, однак відповідно до Третього варіанту, визначеного у Висновку експерта Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз №1913 судової земельно-технічної експертизи від 29.08.2018року, оскільки у такому випадку земельна ділянка буде поділена порівну між співвласниками, буде забезпечено спільний заїзд, і такий варіант, як вважають, буде більш прийнятний як для позивачів так і для відповідачів.

Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, проте подав до суду заяву, в якій просить суд справу розглянути у його відсутності та зазначає, що позов визнає.

Представник третьої особи - Мостиської міської ради Львівської області у судове засідання не з'явився, однак подав заяву (відношення до позову) (а.с.38), в якій просить суд розглянути справу без його участі та зазначає, що проти позову не заперечує. Просить врахувати необхідність визначення частини земельної ділянки у спільному користуванні для спільних цілей.

Представник третьої особи - відділу у Мостиському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, в судове засідання не з'явився та не повідомив про причини своєї неявки, а також не надіслав до суду клопотання про розгляд справи у їх відсутності чи відкладення справи.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що сторонам у справі - ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 ОСОБА_3, ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище Бондаренко ) Р.В. та ОСОБА_1, належить на праві спільної сумісної власності земельна ділянка загальною площею 0,1000 га, що розташована в м.Мостиська, вул.Будзиновського,12, Львівської області, призначена для обслуговування житлового будинку та господарських споруд (кадастровий номер земельної ділянки - 4622410100:01:003:0818) відповідно до Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №910837 від 10.03.2009року (а.с.6).

Вказана земельна ділянка, на підставі рішення 12 сесії 5 скликання Мостиської міської ради Львівської області №57 від 18.04.2007року (а.с.7) та рішення 20 сесії 5 скликання Мостиської міської ради Львівської області №177 від 18.06.2008року (а.с.9) була передана сторонам безоплатно у спільну сумісну власність для обслуговування одноповерхового двохквартирного житлового будинку № 12 по вул.Будзиновського в м.Мостиська Львівської області.

Квартира №1 в зазначеному будинку №12 по вул.Будзиновського в м.Мостиська Львівської області належить на праві спільної часткової власності позивачам ОСОБА_3 у частці 1/4, ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище Бондаренко ) Р.В. у частці 3/8 та ОСОБА_1 у частці 3/8. Загальна площа квартири 56,1 кв.м.

Квартира АДРЕСА_3 належить на праві спільної власності відповідачам ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7. Загальна площа квартири 54,2 кв.м.

Як слідує із Акту постійної депутатської комісії Мостиської міської ради з питань містобудування та архітектури, земельних питань та спорів від 13.09.2017року (а.с.35), за результатами розгляду заяви гр.ОСОБА_1 на місці встановлено, що гр..ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 перешкоджають гр..ОСОБА_3, гр..ОСОБА_1 використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням, що є порушенням п.1 ст.91 та п.1,2 ст.103 Земельного кодексу України.

Із наданих суду в судовому засіданні пояснень сторін відомо, що позивачі бажають виділити свою частину вищевказаної спірної земельної ділянки, однак відповідачі відмовляються в позасудовому порядку здійснити її поділ (виділ) в натурі, припинивши право спільної власності. За таких обставин порушуються права та інтереси позивачів, як власників майна, яке вони не можуть використовувати на власний розсуд, оскільки право спільної власності змушені здійснювати за згодою інших співвласників - відповідачів, з якими позивачі перебувають у неприязних стосунках, у зв'язку із чим звернулися до суду із даним позовом.

Вищевказані обставини підтверджуються наявними у справі письмовими доказами, а саме: копією Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №910837 від 10.03.2009року (а.с.6); копією рішення 12 сесії 5 скликання Мостиської міської ради Львівської області №57 від 18.04.2007року (а.с.7); копією рішення 20 сесії 5 скликання Мостиської міської ради Львівської області №177 від 18.06.2008року (а.с.9); копією свідоцтва про шлюб між ОСОБА_10 та позивачем ОСОБА_3 (змінила прізвище на Носань ) Р.В.(а.с.8); Актом постійної депутатської комісії Мостиської міської ради з питань містобудування та архітектури, земельних питань та спорів від 13.09.2017року (а.с.35); копією технічного паспорта на квартиру АДРЕСА_4 (а.с.56); копією технічного паспорта на квартиру АДРЕСА_3 (а.с.57); копією технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку, розташовану в м.Мостиська, вул.Будзиновського, 12, Львівської області (а.с.58-77); копією інвентаризаційної справи на квартиру №2 в будинку №12 по вул.Будзиновського в м.Мостиська Львівської області (а.с.78-83); копією Свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_3 (а.с.63); копією Свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_4 (а.с.65); копією витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно за ОСОБА_1 від 11.12.2006року (а.с.66); копією витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно за ОСОБА_11 від 11.12.2006року (а.с.67); копією свідоцтва про право на спадщину за законом від 07.12.2006року та іншими матеріалами справи.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно до положень статті 319 та 321 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Правовий режим спільної власності визначається главою 26 ЦК України.

Відповідно до положень ст.355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Згідно ч.1 ст.368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом.

Також у ч.1 ст.86 Земельного кодексу України передбачено, що земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність).

Відповідно до положень ст.89 ЗК України земельна ділянка може належати на праві спільної сумісної власності лише громадянам, якщо інше не встановлено законом. У спільній сумісній власності перебувають земельні ділянки: а) подружжя; б) членів фермерського господарства, якщо інше не передбачено угодою між ними; в) співвласників жилого будинку;г) співвласників багатоквартирного будинку. Володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою спільної сумісної власності здійснюються за договором або законом. Співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки, крім випадків, установлених законом. Поділ земельної ділянки, яка є у спільній сумісній власності, з виділенням частки співвласника, може бути здійснено за умови попереднього визначення розміру земельних часток, які є рівними, якщо інше не передбачено законом або не встановлено судом.

Стаття 370 ЦК України передбачає, що співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, крім випадків, установлених законом. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду. Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 364 цього Кодексу.

Так, відповідно до ст.364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації. Договір про виділ у натурі частки з нерухомого спільного майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Тобто, відповідно до наведених положень закону, з моменту набуття сторонами права спільної власності на спірну земельну ділянку вони мають право лише за взаємною згодою володіти та користуватися спільним майном, і за жодних правових підстав не мають права вчиняти дій, які б не були узгоджені ними усіма як співвласниками. Тому, актами цивільного законодавства України надано право співвласникам на поділ та виділ майна, що є у їх спільній сумісній власності. Проте, в тому випадку, якщо один із співвласників (чи декілька співвласників) виявив (виявили) бажання, не залежно від його мотивів, здійснити виділ у натурі майна, що перебуває у спільній частковій (сумісній) власності, однак інший співвласник (співвласники) перешкоджає йому в реалізації такого права будь-яким шляхом, що унеможливлює досягнення домовленості між ними щодо укладання договору про поділ (виділ) нерухомого майна, такий співвласник (співвласники) має право на звернення до суду з відповідним позовом про виділ спільного майна в натурі і таке право підлягає судовому захисту.

Відповідно до положень ст.ст. 15, 16 ЦК України та ст. 152 ЗК України, кожній особі гарантується право на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, шляхом звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільного права та інтересу може бути визнання права або застосування інших способів захисту, встановлених законом, зокрема виділу в натурі майна, що є у спільній сумісній власності.

Враховуючи вищенаведене, оскільки між сторонами не досягнуто домовленості про виділ (поділ) в натурі земельної ділянки, що призвело до неможливості вчинити договір про виділ (поділ) цього майна, суд вважає за необхідне виділити позивачам їхню частку земельної ділянки в натурі, припинивши право спільної сумісної власності.

В ході розгляду даної цивільної справи, ухвалою суду від 14.12.2017 року у справі, за клопотанням позивачів, було призначено судову земельно-технічну експертизу для визначення варіантів виділу співвласникам в натурі частки земельної ділянки площею 0,1000 га, що розташована в м.Мостиська, вул.Будзиновського, 12, Львівської області.

Відповідно до висновку експерта Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз №1913 судової земельно-технічної експертизи від 29.08.2018року, співвласникам пропонуються два можливі варіанти виділу та один можливий варіант порядку користування земельною ділянкою площею 0,1000 га, що розташована в м.Мостиська по вул.Будзиновського, 12, Львівської області, відповідно до часток співвласників та користування житловим будинком.

Із описової частини вищевказаного висновку експерта №1913 від 29.08.2018року відомо, що в ході проведення експертного дослідження експерт при визначенні часток співвласників виходив із Довідки, виданої Комунальним підприємством Мостиське районне БТІ 18.05.2018року, згідно якої частки квартир в житловому будинку №12 по вул.Будзиновського в м.Мостиська Львівської області наступні: квартири №1 - 51/100 від цілого будинку; квартири №2 - 49/100 від цілого будинку.

Розрахунок належної земельної ділянки площею 0,1000 га кожному із співвласників експертом проведено відповідно до методичних рекомендацій Організація і проведення судових будівельних технічних експертиз по цивільних справах , відповідно до якого першим співвласникам (квартири №1) 51/100 ідеальних часток повинно належати 510,0кв.м. земельної ділянки, другим співвласникам (квартири №2) 49/100 ідеальних часток повинно належати 490 кв.м. земельної ділянки.

Суд, дослідивши висновок експерта Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз №1913 судової земельно-технічної експертизи від 29.08.2018року, враховуючи позиції сторін щодо можливих варіантів виділу частки зі спірного майна, приходить до переконання про необхідність затвердження Третього варіанту, визначеного у вищевказаному висновку експерта, графічно відображеному в Додатку №4 до зазначеного висновку експерта (далі - ОСОБА_9 варіант), відповідно до якого: в спільне користування співвласників пропонується земельна ділянка з наступними геометричними розмірами по периметру (див.зелений колір Додатку №4 до висновку за ходом годинникової стрілки): 11.35; 18.26; 4.83; 14.02; 14.4.06; 3.85; 2.44; 3.85; 5.14 м.п., загальною площею 131,0 кв.м.; Першим співвласникам 51/100 ідеальних часток (позивачам) пропонуються дві земельні ділянки загальною площею 443,0 кв.м. з наступними геометричними розмірами по периметру (див. синій колір додатку №4 до висновку, за ходом годинникової стрілки): 1.90; 8.27; 2.44; 3.85; 4.06; 14.02; 6.50 м.п. - площею 81,0 кв.м. та 18.26; 15.55; 11.27; 30.73; 10.88м.п. - площею 362,0 кв.м.; Другим співвласникам 49/100 ідеальних часток (відповідачам) пропонується земельна ділянка з наступними геометричними розмірами по периметру (див.жовтий колір додатку №4 до висновку, за ходом годинникової стрілки): 1.90; 8.08; 16.29; 5.57; 4.52; 5.58; 7.68; 1.32; 16.86; 15.55; 11.35; 5.14; 3.85; 8.27; 1.90; 7.63 м.п. - загальною площею 426,0 кв.м.

Визначаючи даний варіант виділу частки земельної ділянки в натурі, суд враховує, що при такому варіанті позивачам буде виділено дві земельні ділянки: земельну ділянку площею 81,0 кв.м., що розташована під належною їм квартирою №1 в будинку №12 по вул.Будзиновського в м.Мостиська Львівської області, а також земельну ділянку площею 362,0 кв.м. для обслуговування зазначеної частини (квартири) будинку, на якій, зокрема, можливе розміщення гаражу, на що посилаються позивачі, обґрунтовуючи свої вимоги. ОСОБА_7 того, при такому варіанті частина спірної земельної ділянки буде залишена у спільному користуванні сторін, що забезпечить доступ відповідачів до своєї частини земельної ділянки та будинку (квартири №2).

Суд прийшов до висновку, що саме такий варіант виділу буде відповідати інтересам сторін, а тому береться судом за основу з метою врегулювання спору суті.

Суд не може прийняти Перший чи Другий варіанти виділу, визначені у висновку експерта №1913 від 29.08.2018року, що запропоновані позивачами, за відсутності згоди на це відповідачів, оскільки за цими варіантами виділу відповідачі будуть позбавлені доступу до своєї частини земельної ділянки, що необхідна для обслуговування належної їм квартири АДРЕСА_3, що є недопустимим, з огляду на викладені вище вимоги закону.

Запропонований же відповідачами ОСОБА_9 варіант позбавлений вказаних недоліків та забезпечує вільне користування кожним зі співвласників належним йому майном.

Доводи позивачів про те, що ОСОБА_9 варіант є неприйнятним через відступ від ідеальних часток позивачів як співвласників, суд відхиляє, оскільки при такому варіанті, крім виділеної частки земельної ділянки (загальною площею 443,00кв.м.) позивачі не позбавлені, разом з відповідачами, права спільної власності на ту частину земельної ділянки, яка залишається у спільному користуванні сторін.

Також суд відхиляє доводи позивачів про те, що наявність у спільному користуванні частини земельної ділянки не усуне усіх наявних неприязних стосунків сторін з приводу користування спірною земельною ділянкою та не вирішить їхній спір з цього приводу. На думку суду, виділ часток позивачів у праві власності на земельну ділянку в натурі згідно Третього варіанту, дає обом сторонам можливість повноцінного володіння належним їм майном, в тому числі і розпорядитись майном на власний розсуд, обслуговувати свою частину (квартиру) житлового будинку, надає позивачам можливість встановити гараж на виділеній частині земельної ділянки, а наявність у спільному користуванні частини земельної ділянки не позбавляє позивачів права власності на дане майно та спонукає сторони перейти на якісно інший рівень правовідносин, а саме до відносин добросусідства.

При цьому, суд звертає увагу на те, що сторони вправі користуватись відповідними засобами захисту у разі порушення їх прав на частину земельної ділянки, яка залишається у спільному користуванні. Зокрема, позивачі, у разі виникнення спору, не позбавлені можливості заявити до відповідачів вимогу про усунення перешкод у користуванні майном, про встановлення порядку користування спільною частиною земельної ділянки, сторони можуть досягти домовленість про встановлення такого порядку в позасудовому порядку, а у разі недосягнення такої домовленості, спір може бути вирішений судом.

Таким чином, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з'ясувавши обставини, на які посилалася сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши належним чином зібрані по справі докази кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв'язок у сукупності, суд вважає, що вимоги позивачів підлягають задоволенню частково, відповідно до висновків суду, що наведені вище.

ОСОБА_7 того, з урахуванням клопотання позивача про відшкодування судових витрат, у відповідності до вимог ст.141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідачів в рівних частинах із кожного в користь позивача ОСОБА_3 понесені та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору, а також витрати пов'язані із проведенням експертизи.

Керуючись ст. ст.12, 13, 76-81, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про виділ в натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, - задовольнити частково.

Виділити ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в натурі 51/100 частку земельної ділянки загальною площею 0,1000 га, що розташована в м.Мостиська, вул.Будзиновського,12, Львівської області, призначена для обслуговування житлового будинку та господарських споруд, кадастровий номер земельної ділянки - 4622410100:01:003:0818 (Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №910837 від 10.03.2009року), відповідно до Третього варіанту порядку користування, визначеного у Висновку експерта Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз №1913 судової земельно-технічної експертизи від 29.08.2018року графічно відображеному в Додатку №4 до зазначеного висновку експерта, з наступними геометричними розмірами по периметру (див. синій колір Додатку №4 до висновку за ходом годинникової стрілки): 1.90; 8.27; 2.44; 3.85; 4.06; 14.02; 6.50м.п-площею 81.0 кв.м та 18.26; 15.55; 11.27; 30.73; 10.88 м.п.- площею 362.0 кв.м.

Стягнути з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в рівних частинах з кожного, на користь ОСОБА_3 понесені нею витрати зі сплати судового збору у розмірі 969 (дев'ятсот шістдесят дев'ять) гривень 50 коп., тобто по 242 (двісті сорок дві) гривні з кожного, а також витрати пов'язані із проведенням експертизи у розмірі 3 682 (три тисячі шістсот вісімдесят дві) гривні 50коп., тобто по 920 (дев'ятсот двадцять) гривень з кожного.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду, однак з врахуванням п. 15.5 розділу ХIII "Перехідні положення" ЦПК України, тобто до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи до Львівського апеляційного суду через Мостиський районний суд Львівської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя (підпис) Ю.Б. Білоус

З оригіналом згідно :

Суддя Ю.Б.Білоус

Рішення набрало законної сили: ___

Суддя Ю.Б.Білоус

Відомості щодо учасників справи:

Позивач-1: ОСОБА_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1;

Позивач-2: ОСОБА_2, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2;

Позивач-3: ОСОБА_3, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1;

Відповідач-1: ОСОБА_4, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3;

Відповідач-2: ОСОБА_5, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3;

Відповідач-3: ОСОБА_6, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_4;

Відповідач-4: ОСОБА_7, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3.

Повний текст рішення складено 08.01.2019року.