Постанова

від 02.01.2019 по справі 905/1956/15

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" січня 2019 р. Справа № 905/1956/15

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Бородіна Л.І., суддя Плахов О.В. , суддя Шутенко І.А.,

за участю секретаря судового засідання Черкас В.М.,

за участю представників:

від позивача: Зучек Є.Н. - за довіреністю від 28.12.2018 №52;

від відповідача: Пильгун М.В. -адвокат (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 30.10.2017 №ЗП1001434) - за довіреністю від 28.12.2018;

від ТОВ Торецька вуглевидобувна компанія : не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю Орендне підприємство Шахта імені святої Матрони Московської , м. Торецьк Донецької області,

на ухвалу Господарського суду Донецької області від 01.10.2018, постановлену в м. Харкові о 15:53хв., повний текст якої складений 04.10.2018 (суддя Величко Н.В.),

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торецька вуглевидобувна компанія", м. Торецьк, про заміну сторони виконавчого провадження,

у справі №905/1956/15

за позовом: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м.Харків,

до відповідача: Товариства з додатковою відповідальністю Орендне підприємство Шахта імені Святої Матрони Московської , м. Дзержинськ, Донецька область,

про стягнення коштів сумі 5675020,99грн,

ВСТАНОВИЛА:

03.09.2015 до Господарського суду Донецької області звернулось Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області з позовом до ТДВ "Орендне підприємство Шахта імені Святої Матрони Московської про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 5014169,27грн та пені в сумі 660851,72грн (т.1, а.с.3,4).

Рішенням господарського суду Донецької області від 20.10.2015 позов задоволено; стягнуто з ТДВ Орендне підприємство Шахта імені Святої Матрони Московської на користь Регіонального відділення ФДМ України по Донецькій області заборгованість в сумі 5014169,27грн, пеню в сумі 660851,72грн та витрати по сплаті судового збору в сумі 85125,31грн (т.1, а.с.53-56).

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 14.12.2015 у справі №905/1956/15 частково задоволено апеляційну скаргу РВ ФДМ України по Донецькій області на рішення Господарського суду Донецької області від 20.10.2015 у справі № 905/1956/15; скасовано рішення Господарського суду Донецької області від 20.10.2015 у справі №905/1956/15 в частині стягнення з ТДВ "Орендне підприємство "Шахта імені Святої Матрони Московської" на користь РВ ФДМ України по Донецькій області заборгованості в сумі 4871860,47грн, пені в сумі 660851,72грн, а також судових витрат. В цій частині прийнято нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області до ТДВ "Орендне підприємство "Шахта імені Святої Матрони Московської" про стягнення заборгованості в сумі 4871860,47грн, пені в сумі 660851,72грн відмовлено; в іншій частині рішення Господарського суду Донецької області від 20.10.2015 у справі №905/1956/15 залишено без змін та викладено його резолютивну частину в наступній редакції:

"Стягнути з ТДВ "Орендне підприємство "Шахта імені Святої Матрони Московської" на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області заборгованість в сумі 142308,80грн. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Орендне підприємство "Шахта імені Святої Матрони Московської" до Державного бюджету України витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в сумі 2 134,63грн".

Стягнуто з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області до Державного бюджету України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 85121,31грн; стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю "Орендне підприємство "Шахта імені Святої Матрони Московської" до Державного бюджету України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 2348,10грн (т.1, а.с. 140-142).

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 25.01.2016 виправлено допущені описки в тексті постанови Донецького апеляційного господарського суду від 14.12.2015, а саме: абзац 6 сторінки 5 мотивувальної частини постанови викладено у наступній редакції: "З урахуванням того, що сплата судового збору для позивача при поданні ним апеляційної скарги була відстрочена до прийняття постанови по справі, а також з урахуванням результату розгляду справи, судова колегія вважає за необхідне покпасти судові витрати по справі за подання апеляційної скарги на сторони, пропорційно задоволеним вимогам, з урахуванням фактично проведених оплат, стягнувши їх також до Державного бюджету України". Абзац 7 резолютивної частини постанови викладено в наступній редакції: "Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області (61024, м. Харків, вул. Гуданова, 18, код ЄДРПОУ 13511245) до Державного бюджету України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 83781,51 грн"(т.1,а.с. 146).

На виконання вказаної постанови Донецького апеляційного господарського суду видано відповідні накази від 04.02.2016 № 905/1956/15 (т.1, а.с.148-151).

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 26.04.2016 заяву Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м.Харків задоволено. Виправлено допущену описку в постанові Донецького апеляційного господарського суду від 14.12.2015, абзац 5 резолютивної частини постанови від 14.12.2015 викладено в наступній редакції: "Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю Орендне підприємство Шахта імені Святої Матрони Московської (85201, Донецька область, м. Торецьк, вул. Фестивальна, 1, код ЄДРПОУ 335593) на користь Державного бюджету України (р/р 31113092700029, МФО 834016, код бюджетної класифікації 22080100, отримувач Дзержинське УК /м. Дзержинськ/, код ЄДРПОУ 37522165) заборгованість в сумі 142308,80грн" (т.1, а.с.159).

Ухвалою господарського суду Донецької області від 26.07.2016 заяву Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області від 11.07.2016 №10-07-03797 про внесення виправлень помилки у наказі по справі №905/1956/15, задоволено частково. Викладено другий абзац наказу Господарського суду Донецької області від 04.02.2016 у справі №905/1956/15 в наступній редакції: Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю Орендне підприємство Шахта імені Святої Матрони Московської (85201, Донецька область, м. Торецьк, вул. Фестивальна, 1, код ЄДРПОУ 335593) на користь Державного бюджету України (р/р 31113092700029, МФО 834016, код бюджетної класифікації 22080100, отримувач Дзержинське УК /м. Дзержинськ/, код ЄДРПОУ 37522165) заборгованість в сумі 142308,80 грн (т.2, а.с.24, 25).

19.09.2018 ТОВ Торецька вуглевидобувна компанія звернулось до Господарського суду Донецької області з заявою про заміну сторони виконавчого провадження, ТОВ Орендне підприємство Шахта імені Святої Матрони Московської на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю Торецька вуглевидобувна компанія (т.2, а.с.33-38).

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 01.10.2018 відмовлено у задоволенні заяви ТОВ "Торецька вуглевидобувна компанія" про заміну сторони виконавчого провадження у справі №905/1656/15 (т.2,а.с.103-105).

Ухвала місцевого господарського суду з посиланням на статті 80, 109,520, 527 ЦК України, статті 74, 56, 59,193 ГК України, статті 74, 334 ГПК України, статтю 4 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань мотивована тим, що юридична особа боржника - ТДВ "Орендне підприємство "Шахта імені Святої Матрони Московської" не є припиненою, відсутня згода стягувача на заміну боржника, а також відсутні докази на підтвердження того, що новостворена шляхом виділу юридична особа взмозі виконати рішення суду.

ТДВ Орендне підприємство Шахта імені Святої Матрони Московської із вказаною ухвалою не погодилося та 22.10.2018 звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Донецької області від 01.10.2018 у справі №905/1956/15 та ухвалити нове рішення, яким замінити боржника ТДВ Орендне підприємство Шахта імені Святої Матрони Московської у виконавчому провадженні №51914296 від 10.08.2016 щодо примусового виконання наказу від 04.02.2016 №905/1956/15 його правонаступником ТОВ Торецька вуглевидобувна компанія .

В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник посилається на те, що: по-перше, виділом є реорганізація юридичної особи, яка не передбачає припинення юридичної особи, з якої здійснено виділ; по-друге, положення статей 520,521 ЦК України регулюють питання заміни боржника у зобов'язанні, які виникли виключно на підставі правочину, та жодним чином не спрямовані на випадки здійснення заміни сторони внаслідок реорганізації юридичної особи шляхом виділу, згода кредитора на таку заміну боржника у зобов'язанні не потрібна; по-третє, питання доведення спроможності виконання рішення суду боржником не входить до предмету доказування, оскільки не знаходиться в правовому зв'язку та не може вплинути на факт вибуття боржника зі спірних правовідносин; по-четверте, ТОВ Торецька вуглевидобувна компанія передано достатньо матеріальних активів для реального виконання судового рішення у даній справі.

У відзиві від 12.12.2018 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Донецької області від 01.10.2018 у справі №905/1956/15 - без змін , обґрунтовуючи тим, що оскаржуване рішення прийнято у відповідності до норм матеріального та процесуального права при повному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи. При цьому зазначає, що станом на момент розгляду справи виконавче провадження з виконання наказу Господарського суду Донецької області від 04.02.2016 у справі №905/1956/15 триває, судове рішення не виконано. З поданих заявником матеріалів вбачається, що до новоутвореної юридичної особи було передано саме кредиторську заборгованість. Жодних доказів на підтвердження наділення ТОВ Торецька вуглевидобувна компанія майном, у тому числі індивідуально визначеним, яке є достатнім для виконання постанови Донецького апеляційного господарського суду від 14.12.2015 у даній справі, матеріали справи не містять, як і не містять доказів платоспроможності новоутвореного товариства. Крім того, вказує на те, що договір оренди від 27.04.2010 №8/2010, укладений між Регіональним відділенням ФДМ України та ТДВ ОП Шахта імені Святої Матрони Московської є чинним, жодних змін в частині заміни орендаря в договір не вносилось. Також вказує на те, що заміна боржника у зобов'язанні допускається лише за згодою кредитора, однак матеріали справи не містять відповідної згоди позивача (т.2,а.с.163-167).

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Східного апеляційного господарського суду від 02.01.2018 для розгляду справи №905/1956/15 формовано колегію суддів у складі: головуючого судді Бородіної Л.І., судді Плахова О.В., судді Шутенко І.А.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив скасувати ухвалу Господарського суду Донецької області від 01.10.2018 у справі №905/1956/15 та ухвалити нове рішення, яким замінити боржника ТДВ Орендне підприємство Шахта імені Святої Матрони Московської у виконавчому провадженні №51914296 від 10.08.2016 щодо примусового виконання наказу від 04.02.2016 №905/1956/15 його правонаступником ТОВ Торецька вуглевидобувна компанія .

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції заперечив проти доводів апеляційної скарги відповідача, просив залишити її без задоволення, ухвалу суду першої інстанції - без змін. При цьому, посилаючись на ч.5 ст. 15 Закону України Про виконавче провадження та ст. 528 Цивільного кодексу України, зазначив, що на теперішній час не відбулося вибуття відповідача, тобто останній не є припиненим; договором оренди від 27.04.2010, за умовами якого Фонд державного майна України по Донецькій області передав відповідачеві цілісний майновий комплекс, не передбачено можливості покладення виконання обов'язку орендаря на іншу особу, що в сукупності виключає можливість заміни боржника.

ТОВ Торецька вуглевидобувна компанія та відділ ДВС належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення, проте в судове засідання не з'явились, про причини неявки не повідомили.

Враховуючи належне повідомлення учасників справи про час та місце засідання суду, а також те, що явка представників сторін не була визнана судом обов'язковою, і відсутність підстав для відкладення розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника ТОВ Торецька вуглевидобувна компанія та відділу ДВС за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила таке.

04.02.2016 Господарським судом Донецької області видано наказ на примусове виконання постанови Донецького апеляційного господарського суду у справі №905/1956/15, у якому зазначено, що наказ може бути пред'явлений до примусового виконання в порядку, передбаченому Законом України Про виконавче провадження , протягом одного року з наступного дня після набранням рішенням законної сили (т.2, а.с.8).

10.08.2016 заступником начальника Дзержинського міського відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Донецькій області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу Господарського суду Донецької області від 04.02.2016 №905/1956/15 про стягнення з ТДВ Орендне підприємство Шахта імені Святої Матрони Московської на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецької області 142308,80грн. (т.2, а.с.39).

19.09.2018 ТОВ Торецька вуглевидобувна компанія в порядку статті 52 ГПК України звернулося до Господарського суду Донецької області із заявою про заміну сторони виконавчого провадження та просило замінити боржника ТДВ Орендне підприємство Шахта імені Святої Матрони Московської на його правонаступника - ТОВ Торецька вуглевидобувна компанія (т.2, а.с. 33-38).

З доданих до заяви документів вбачається, що 25.05.2018 відбулись загальні збори учасників ТДВ Орендне підприємство Шахта імені Святої Матрони Московської , оформлені протоколом №22/18, на яких прийняті рішення:

з метою відновлення платоспроможності товариства, створення можливості для повної та своєчасної сплати податків, обов'язкових платежів, виплати заробітної плати працівникам товариства, а також поліпшення умов ведення господарської діяльності товариства виділити з ТДВ ОП Шахта імені Святої Матрони Московської одну нову юридичну особу у формі товариства з обмеженою відповідальністю, з переходом до цієї нової юридичної особи як правонаступника товариства за розподільчим балансом частини майна, прав та обов'язків товариства, що припадає на частку учасника - Компанії НЕРТЕРА ІНВЕСТМЕНС ЛІМІТЕД; Єдиним засновником (учасником) юридичної особи, що утворилась внаслідок виділу з товариства є Компанія НЕРТЕРА ІНВЕСТМЕНС ЛІМІТЕД, за рахунок частини частки якої буде сформовано статутний капітал нової юридичної особи, що утворилась внаслідок такого виділу;

створити (зареєструвати) нову юридичну особу шляхом її виділу з товариства у формі ТОВ з найменуванням - ТОВ Торецька вуглевидобувна компанія (скорочено - ТОВ ТВК ). Статутний капітал ТОВ ТВК встановити у розмірі 707000грн. Розмір статутного капіталу ТОВ ТВК має бути відображений у відповідному розподільчому балансі та затверджений його загальними зборами засновників (учасників) (т.2, а.с.40,41).

13.06.2018 загальними зборами учасників ТДВ Орендне підприємство Шахта імені Святої Матрони Московської прийнято рішення, оформлене протоколом №23/18, про затвердження наданого учасниками розподільчого балансу , за яким до нової юридичної особи - правонаступника переходить частина майна, прав та обов'язків товариства, згідно з чинним законодавством України (т.2,а.с.44,45).

На загальних зборах учасників ТОВ ТВК , оформлених протоколом від 13.06.2018 №01/18, прийняті рішення: створити юридичну особу шляхом її виділу з ТДВ Орендне підприємство Шахта імені Святої Матрони Московської , згідно з розподільчим балансом, затвердженим загальними зборами учасників ТДВ ОП Шахта імені Святої Матрони Московської (протокол від 13.06.2018 №23/18) у формі ТОВ за затвердити його найменування: ТОВ Торецька вуглевидобувна компанія , скорочено - ТОВ ТВК ; сформувати статутний капітал товариства згідно з розподільчим балансом, затвердженим загальними зборами учасників ТДВ ОП Шахта імені Святої Матрони Московської (протокол №23/18 від 13.06.2018) в розмірі 707000,00грн (т.2, а.с.42, 43).

19.06.2018 між ТДВ Орендне підприємство Шахта імені Святої Матрони Московської та ТОВ Торецька вуглевидобувна компанія підписаний акт приймання-передавання майна (прав та обов'язків), в якому зазначено, що на підставі розподільчого балансу, затвердженого учасниками ТДВ "ОП "Шахта імені Святої Матрони Московської" (протокол від 13.06.2018 №23/18), ТДВ ОП Шахта імені Святої Матрони Московської передано, а ТОВ Торецька вуглевидобувна Компанія прийнято оборотні активи: запаси (код рядка 1100) - 33572тис.грн, виробничі запаси (код рядка 1101)- 8835тис.грн, готова продукція (код рядка 1103) - 17373тис.грн, товари (код рядка 1104) - 7364тис.грн, дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги (код рядка 1125) -33тис.грн, інша поточна дебіторська заборгованість - 4620тис.грн, витрати майбутніх періодів 145000тис.грн; та частину поточних зобов'язань, а саме: поточну кредиторську заборгованість за: довгостроковими зобов'язаннями (код рядка 1610) - 2320тис.грн, товари, роботи, послуги (код рядка 1615) - 100041тис.грн, розрахунками з бюджетом (код рядка 1620) - 12112тис.грн, розрахунками зі страхування (код рядка 1625) - 45448тис.грн, розрахунками з оплати праці (код рядка 1630) - 16293тис.грн , інші поточні зобов'язання 9251тис.грн; поточні зобов'язання і забезпечення (усього за розділом ІІІ, код рядка 1695) - 185465тис.грн (т.2, а.с. 77,78).

Відповідно до додатку № 6 до акту приймання-передавання майна (прав та обов'язків) від 19.06.2019 (Розшифровка розділу ІІІ Пасиву балансу Поточні зобов'язання і забезпечення Поточна кредиторська заборгованість за товари, послуги, (код рядка балансу - 1615), яка передана в порядку правонаступництва актом приймання-передачі майна (прав та обов'язків) від 19.06.2018 до розподільчого балансу, затвердженого учасниками ТДВ "ОП "Шахта імені Святої Матрони Московської" (протокол від 13.06.2018 №23/18), ТОВ ТВК передано в порядку правонаступництва поточну кредиторську заборгованість за товари, роботи послуги (код рядка балансу - 1615) станом на 13.06.2018 на загальну суму 100041585,91грн, у тому числі кредиторську заборгованість перед Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області на загальну суму 142308,80грн (т.2, а.с.79-82).

Згідно розгорнутого розрахунку по періодам формування заборгованості, яка передана в порядку правонаступництва актом приймання-передавання майна (прав та обов'язків) від 19.06.2018 до розподільчого балансу, затвердженого учасниками ТДВ "ОП "Шахта імені Святої Матрони Московської" (протокол №23/18 від 13.06.2018) між ТОВ "Орендне підприємство "Шахта імені Святої Матрони Московської" та ТОВ "Торецька вуглевидобувна компанія" по контрагенту: кредиторська заборгованість перед Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області на загальну суму 142308,80грн виникла у ТДВ ОП Шахта імені Святої Матрони Московської за договором оренди від 27.04.2010 №8/2010, яка стягнута за рішенням Донецького апеляційного господарського суду від 14.12.2015 у справі №905/1956/15 (т.2, а.с.83).

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 21.09.2018 державним реєстратором здійснена державна реєстрація юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю Торецька вуглевидобувна компанія . У вказаному витязі в графі дані про юридичних осіб, правонаступником яких є зареєстрована юридична особа міститься запис, що Товариство з обмеженою відповідальністю Торецька вуглевидобувна компанія є правонаступником Товариства з додатковою відповідальністю Орендне підприємство Шахта імені Святої Матрони Московської (т.2, а.с. 56).

Відповідно до п. 5.3 Статуту ТОВ "Торецька вуглевидобувна компанія" (далі ТОВ "ТВК"), затвердженого рішенням загальних зборів учасників ТОВ "ТВК" від 13.06.2018 №01/18, статутний капітал товариства формується відповідно до розподільчого балансу, затвердженого загальними зборами учасників ТДВ "Орендне підприємство "Шахта імені Святої Матрони Московської" (протокол від 13.06.2018 №23/18) (т.2, а.с.57-74).

01.10.2018 місцевим господарським судом прийнято оскаржувану ухвалу з підстав, зазначених вище (т.2, а.с. 103-105).

Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Східний апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до статті 52 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні , а також в інших випадках заміни особи у відносинах , щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.

Статтею 52 ГПК України передбачено процесуальне правонаступництво у зв'язку не лише зі смертю (оголошенням померлою) фізичної особи та реорганізацією суб'єкта господарювання, заміни кредитора або боржника у зобов'язанні (статті, відповідно, 512 і 520 Цивільного кодексу України), а також в інших випадках заміни особи у відносинах. Процесуальне правонаступництво в розумінні статті 52 ГПК допускається на будь-якій стадії судового процесу.

Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником). У зв'язку з цим для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов'язків до іншої особи - правонаступника. Тобто, спочатку має відбутися заміна у матеріальних правовідносинах, щодо яких розглядається спір, а потім, як наслідок, здійснене процесуальне правонаступництво.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.01.2018 у справі №41/207.

Отже, процесуальне правонаступництво, передбачене статтею 52 ГПК України, являє собою перехід процесуальних прав та обов'язків сторони у справі до іншої особи у зв'язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.

Відповідно до статті 109 ЦК України виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов'язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб. Після прийняття рішення про виділ учасники юридичної особи або орган, що прийняв рішення про виділ, складають та затверджують розподільчий баланс. Суд, що прийняв рішення про виділ, у своєму рішенні визначає учасника юридичної особи або вищий орган юридичної особи (власника), який зобов'язаний скласти та затвердити розподільчий баланс. Юридична особа, що утворилася внаслідок виділу, несе субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями юридичної особи, з якої був здійснений виділ, які згідно з розподільчим балансом не перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Юридична особа, з якої був здійснений виділ, несе субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями, які згідно з розподільчим балансом перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Якщо юридичних осіб, що утворилися внаслідок виділу, дві або більше, субсидіарну відповідальність вони несуть спільно з юридичною особою, з якої був здійснений виділ, солідарно. Якщо після виділу неможливо точно встановити обов'язки особи за окремим зобов'язанням, що існувало у юридичної особи до виділу, юридична особа, з якої здійснено виділ, та юридичні особи, що були створені внаслідок виділу, несуть солідарну відповідальність перед кредитором за таким зобов'язанням.

З матеріалів справи вбачається, що 25.05.2018 відбулись загальні збори учасників ТДВ Орендне підприємство Шахта імені Святої Матрони Московської , оформлені протоколом №22/18, на яких з метою відновлення платоспроможності товариства, створення можливості для повної та своєчасної сплати податків, обов'язкових платежів, виплати заробітної плати працівникам товариства, а також поліпшення умов ведення господарської діяльності товариства прийнято, зокрема, рішення виділити з ТДВ ОП Шахта імені Святої Матрони Московської одну нову юридичну особу у формі товариства з обмеженою відповідальністю, з переходом до цієї нової юридичної особи як правонаступника товариства за розподільчим балансом частини майна, прав та обов'язків товариства (т.2, а.с.40,41).

13.06.2018 загальними зборами учасників ТДВ Орендне підприємство Шахта імені Святої Матрони Московської прийнято рішення, оформлене протоколом №23/18, затвердити наданий учасниками розподільчий баланс , за яким до нової юридичної особи - правонаступника переходить частина майна, прав та обов'язків товариства, згідно з чинним законодавством України та уповноважити на його підписання голову комісії з виділу (т.2,а.с.44,45).

На загальних зборах учасників ТОВ ТВК , оформлених протоколом від 13.06.2018 №1/18, прийняті рішення: створити юридичну особу шляхом її виділу з ТДВ ОП Шахта імені Святої Матрони Московської , згідно з розподільчим балансом, затвердженим загальними зборами учасників ТОВ ОП Шахта імені Святої Матрони Московської (протокол від 13.06.2018 №23/18) у формі ТОВ за затвердити його найменування: ТОВ Торецька вуглевидобувна компанія , скорочено - ТОВ ТВК ; сформувати статутний капітал товариства згідно з розподільчим балансом, затвердженим загальними зборами учасників ТДВ ОП Шахта імені Святої Матрони Московської (протокол №23/18 від 13.06.2018) в розмірі 707000,00грн (т.2, а.с.42,43).

Відповідно до Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 07.02.2013 N 73 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.02.2013 за N 336/22868, баланс (звіт про фінансовий стан) - звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов'язання і власний капітал; активи - ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до отримання економічних вигод у майбутньому; витрати - зменшення економічних вигод у вигляді зменшення активів або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками); власний капітал - різниця між активами і зобов'язаннями підприємства; збиток - перевищення суми витрат над сумою доходу, для отримання якого були здійснені ці витрати; зобов'язання - заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.

Відповідно до пункту 2.19 розділу ІІ Методичних рекомендацій щодо заповнення форм фінансової звітності , затверджених Наказом Міністерства фінансів України 28.03.2013 N 433, у статті "Запаси" відображається загальна вартість активів, які визнаються запасами згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 N 246, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 02.11.1999 за N 751/4044 (зі змінами), зокрема, які утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності; перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва; утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством.

У статті "Витрати майбутніх періодів" відображаються витрати, що мали місце протягом поточного або попередніх звітних періодів, але належать до наступних звітних періодів. У статті "Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)" відображається або сума нерозподіленого прибутку, або сума непокритого збитку. Сума непокритого збитку наводиться в дужках та вираховується при визначенні підсумку власного капіталу (п.п. 2.36, 2.44 Методичних рекомендацій щодо заповнення форм фінансової звітності ).

Суд апеляційної інстанції зазначає, що згідно розподільчого балансу виділу нової юридичної особи - ТОВ ТВК , затвердженого загальними зборами учасників ТДВ ОП Шахта імені Святої Матрони Московської , всі необоротні активи залишились у ТДВ ОП Шахта імені Святої Матрони Московської . ТОВ ТВК передано частину оборотних активів, а саме: запаси (код рядка 1100) - 33572тис.грн, 8835тис.грн, готова продукція (код рядка 1103) - 17373тис.грн, товари (код рядка 1104) - 7364тис.грн, дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги (код рядка 1125) -33тис.грн, інша поточна дебіторська заборгованість - 4620тис.грн, витрати майбутніх періодів 145000тис.грн ; та частину поточних зобов'язань, а саме: поточну кредиторську заборгованість за: довгостроковими зобов'язаннями (код рядка 1610) - 2320тис.грн, товари, роботи, послуги (код рядка 1615) - 100041тис.грн, розрахунками з бюджетом (код рядка 1620) - 12112тис.грн., розрахунками зі страхування (код рядка 1625) - 45446тис.грн, розрахунками з оплати праці (код рядка 1630) - 16293тис.грн , інші поточні зобов'язання 9251тис.грн; поточні зобов'язання і забезпечення (усього за розділом ІІІ, код рядка 1695) - 185465тис.грн (т.2,а.с.75,76).

Крім того, з розподільчого балансу вбачається, що нерозподілений прибуток (непокритий збиток) (код рядка 1420) ТОВ ТВК має від'ємне значення, а саме -2946тис.грн, тобто збиток підприємства, створеного шляхом виділу складає 2946000грн.

З наведеного вбачається, що в порядку правонаступництва ТОВ ТВК передано виробничі запаси, готову продукцію, товари на загальну суму 33572222,18грн, що також вбачається з наданого до матеріалів справи акту приймання-передавання майна (прав та обов'язків) від 19.06.2018, а також дебіторську заборгованість у сумі 4620000грн. Тоді як поточних зобов'язань, зокрема, за товари, роботи, послуги передано на суму 100041585,9 1грн, що також підтверджується додатком №6 до акту приймання-передавання майна (прав та обов'язків) від 19.06.2018 (т.2,а.с.79-82). Тобто ТДВ ОП Шахта імені Святої Матрони Московської передано ТОВ ТВК в порядку виділу поточних зобов'язань в декілька разів більше, ніж активів, які можуть бути спрямовані на погашення вимог кредиторів, вимоги яких передані новоутвореному товариству.

Отже, з розподільчого балансу виділу юридичної особи - ТОВ Торецька вуглевидобувна компанія , складеного станом на 13.06.2018 та затвердженого рішенням загальних зборів учасників ТДВ ОП Шахта імені Святої Матрони Московської , вбачається, що підприємство створено, як правильно визначено у рішенні загальних зборів позивача, оформлених протоколом від 25.05.2018 №22/18, саме з метою відновлення платоспроможності ТДВ ОП Шахта імені Святої Матрони Московської шляхом передання за розподільчим балансом значної кількості кредиторських зобов'язань та незначної кількості оборотних активів ТОВ ТВК , з непокритим збитком такого підприємства у розмірі 2946000грн.

Відповідно до статті 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідно до статті 1 ГПК України суд при розгляді справи керуються принципом верховенства права.

Частиною 3 статті 2 ГПК України встановлено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема: верховенство права; обов'язковість судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 334 ГПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Однак, при цьому вибуття такої сторони можливо лише внаслідок зміни суб'єктів прав або обов'язків в матеріальному правовідношенні, яке не може бути спрямоване на ухилення боржника від виконання рішення, або вчинення дій які б ускладнювали його виконання.

Так, за приписами статті 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження, спрямована на примусове виконання судових рішень, тому заміна сторони на цій стадії відбувається як на підставі та в порядку, визначеному нормами ГПК України, так і згідно приписів Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до статті 15 Закону України Про виконавче провадження у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Тобто, ухвала про здійснення процесуального правонаступництва на стадії виконання судового рішення є ухвалою, що забезпечує виконання рішення та фактично є його невід'ємною частиною.

Відповідно до статті 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Оскільки виконання рішення суду є невід'ємною стадією процесу правосуддя, то і заміна сторони на цій стадії може відбуватися не інакше, як на підставах та у порядку, визначеному ГПК України та Законом України "Про виконавче провадження", який регулює умови і порядок виконання рішень судів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Частиною 1 статті 3 ГПК України встановлено, що судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" Україна повністю визнає на своїй території дію приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) щодо визнання обов'язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Суду в усіх питаннях, що стосуються її тлумачення і застосування.

Водночас статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" (далі - Закон) встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішення у справі Янголенко проти України від 10.12.2009 Суд зазначив, що провадження у суді та виконавче провадження є відповідно першою і другою стадією загального провадження. Таким чином, виконавче провадження не має бути відокремлене від судового, і ці обидва провадження мають розглядатись як цілісний процес.

У рішенні у справі Савіцький проти України від 26.07.2012 Суд вказав, що право, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали, щоб остаточні та обов'язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній зі сторін . Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок. Тому необґрунтована тривала затримка виконання обов'язкового рішення може суперечити Конвенції. Саме на державу покладається обов'язок забезпечення того, щоб остаточні рішення, постановлені проти її органів або організацій чи підприємств, якими вона володіє або які вона контролює, були виконані відповідно до вищезазначених вимог Конвенції. Держава відповідає за виконання остаточних рішень, якщо органи влади контролюють обставини, що блокують або перешкоджають їхньому повному та своєчасному виконанню.

Суд повторює, що пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов'язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності (рішення Суду у справі Глоба проти України , від 05.07.2012).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 Шмалько проти України зазначено, що для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина судового розгляду .

З наведеного вбачається, що доводи апелянта про те, що питання доведення спроможності виконання рішення суду боржником не входить до предмету доказування, оскільки не знаходиться в правовому зв'язку та не може вплинути на факт вибуття боржника зі спірних правовідносин, є необґрунтованими, оскільки остаточне рішення суду має виконуватись, а держава має забезпечити його виконання.

З розподільчого балансу виділу нової юридичної особи - ТОВ Торецька вуглевидобувна компанія , складеного станом на 13.06.2018 та затвердженого загальними зборами учасників ТДВ ОП Шахта імені Святої Матрони Московської , акту приймання-передавання майна (прав та обов'язків) від ТДВ ОП Шахта імені Святої Матрони Московської , додатків №1 та №6 до цього акту вбачається, що ТОВ ТВК , створеному в порядку виділу, передано активів, які можуть бути спрямовані на погашення вимог кредиторів в декілька разів менше, ніж зобов'язань, що свідчить про його неможливість виконати зобов'язання перед всіма кредиторами. А отже заміна сторони виконавчого провадження призведе до затягування та ускладення виконання судового рішення від 14.12.2015 у справі №905/1956/15.

Доводи ТДВ ОП Шахта імені Святої Матрони Московської про те, що ТОВ Торецька вуглевидобувна компанія передано достатньо матеріальних активів для реального виконання судового рішення у даній справі, не приймаються судом апеляційної інстанції, оскільки матеріли справи свідчать про те, що активів підприємства недостатньо для одночасного погашення всіх вимог кредиторів.

Також, суд апеляційної інстанції зазначає, що згідно з частиною 1 статті 528 ЦК України, виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто. У цьому разі кредитор зобов'язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою.

З матеріалів справи вбачається, що 27.04.2010 між сторонами спору укладений договір оренди №8/2010, п. 1.1 якого встановлено, що орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування майно, що належить до державної власності, цілісний майновий комплекс Державне підприємство Шахта Новодзержинська , розташований за адресою: 85401, Донецька обл., м. Дзержинськ, вул. Фестивальна, склад і вартість якого визначено у відповідності до передавального балансу станом на 31.01.2010, що є додатком до цього договору, та становить 73495706,57грн.

Відповідно до п.5.3 цього договору орендар зобов'язується своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату до державного бюджету.

Відповідно до п.7.3 вищевказаного договору орендодавець зобов'язується у випадку реорганізації орендаря до припинення чинності цього договору, переукласти цей договір на таких самих умовах з одним із правонаступників, якщо останній згоден стати орендарем.

Положеннями укладеного між сторонами спору договору оренди від 27.04.2010 №8/2010 не передбачена можливість покладення виконання обов'язку щодо сплати заборгованості з орендних платежів на іншу особу без згоди орендодавця. З суті самого зобов'язання вбачається, що воно повинно бути виконано орендарем особисто, що виключає можливість застосування статті 528 ЦК України у спірних правовідносинах.

Також, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що відповідачем, який за договором оренди №8/2010 є орендарем цілісного майнового комплексу, передано новоутвореному підприємству ТОВ ТВК заборгованість, яка виникла за цим договором, однак користувачем цього майна та стороною договору оренди №8/2010 залишилось саме ТДВ ОП Шахта імені Святої Матрони Московської .

Отже, скаржником не доведено відповідними первинними документами факт вибуття особи (відповідача) з матеріального правовідношення та перехід їх прав та обов'язків до іншої особи - правонаступника, та, як наслідок, підстав для здійснення процесуального правонаступництва.

Крім того, відповідно до статті 520 ЦК України боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Статтею 521 ЦК України встановлено, що форма правочину щодо заміни боржника у зобов'язанні визначається відповідно до положень статті 513 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 513 ЦК України визначено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Зі змісту статті 334 ГПК України вбачається, що обов'язковою умовою для заміни сторони виконавчого провадження є вибуття однієї із сторін виконавчого провадження та правонаступництво сторони, що вибула, іншим суб'єктом.

При цьому, як зазначив Верховний Суд у постанові від 20.06.2018 у справі №ЗВ/813/4/17, у спірних правовідносинах зазначену правову норму необхідно застосовувати з урахуванням наведених положень Цивільного кодексу України, які визначають, що обов'язковою умовою для заміни боржника є наявність згоди кредитора. Наведені приписи законодавства є імперативними та підлягають застосуванню, у тому числі до спірних правовідносин.

Проте, матеріали справи не містять згоди кредитора, позивача у справі, на заміну боржника - відповідача у справі, на ТОВ ТВК , а в судовому засіданні апеляційної інстанції представник РВФДМ України по Донецькій області заперечив проти заміни боржника - ТДВ ОП Шахта імені Святої Матрони Московської на ТОВ ТВК .

Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що статтею 55 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю , який прийнятий 06.02.2018 та набрав чинності 17.06.2018, тобто через два дні після державної реєстрації ТОВ ТВК , створеного шляхом виділу, визначений порядок захисту прав кредиторів під час виділу та припинення товариства. Так, встановлено що потягом 30 днів з дати прийняття рішення про припинення товариства шляхом поділу, перетворення, або про виділ, а в разі припинення шляхом злиття або приєднання - з дати прийняття рішення про це останнім з товариств, що беруть участь у злитті або приєднанні, товариство, що планує виділ, та кожне товариство, що бере участь в припиненні відповідно, зобов'язане письмово повідомити про це всіх відомих йому (їм) кредиторів і опублікувати в органі друку, в якому публікуються дані про державну реєстрацію юридичних осіб, повідомлення про прийняте рішення. Кредитор такого товариства, вимоги якого до товариства не забезпечені договором забезпечення, протягом 30 днів з дати направлення йому повідомлення, або з дати опублікування повідомлення, зазначеного в частині першій цієї статті, має право звернутися з письмовою вимогою про здійснення на вибір товариства однієї з таких дій: надання забезпечення виконання зобов'язання; дострокового припинення або виконання зобов'язання (зобов'язань) перед кредитором та відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором між товариством та кредитором.

За висновками Європейського суду з прав людини, викладених у рішенні Сєрков проти України від 07.07.2011, держави мають право здійснювати контроль за використанням майна шляхом введення в дію законів . Пунктом 34 цього ж рішення визначено, що, ведучи мову про Закон , стаття 1 Першого протоколу до Конвенції посилається на ту саму концепцію, що міститься і в інших положеннях Конвенції. Ця концепція вимагає, перш за все, щоб такі заходи мали підстави в національному законодавстві. Вона також відсилає до якості такого законодавства, вимагаючи, щоб воно було доступним для заінтересованих осіб, чітким і передбачуваним у застосуванні. Європейський суд з прав людини визнає, що тлумачення та застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов'язаний переконатися у тому, що спосіб, у який тлумачиться та застосовується національне законодавство, приводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з точки зору тлумачення їх у світлі практики Суду.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що положення Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю не застосовуються до спірних правовідносин, однак свідчать про загальну тенденцію спрямованості законодавчих ініціатив на забезпечення прав кредиторів та, відповідно, виконання судових рішень задля дотримання вимог національного законодавства та Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, що в сукупності свідчить про необхідність застосування до спірних правовідносин основоположних засад господарського судочинства, таких як верховенство права та недопущення формалізму при розгляді спору.

Згідно із частиною 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження при апеляційному перегляді ухвали господарського суду Донецької області та спростовуються наведеними вище висновками суду, у зв'язку з чим апеляційна скарга не підлягає до задоволення, ухвала місцевого господарського суду відповідає нормам процесуального права та скасуванню не підлягає.

Відповідно статті 129 ГПК України судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги - ТДВ Орендне підприємство Шахта імені Святої Матрони Московської , м. Торецьк.

Керуючись ст. ст.129, 270, 271, п.1 ч.1 ст.275, ст.ст. 276, 281- 284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю Орендне підприємство Шахта імені Святої Матрони Московської , м. Торецьк залишити без задоволення.

2.Ухвалу Господарського суду Донецької області від 01.10.2018 у справі №905/1956/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строк оскарження в касаційному порядку встановлені статтями 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складений 10.01.2019.

Головуючий суддя Л.І. Бородіна

Суддя О.В. Плахов

Суддя І.А. Шутенко