Рішення

від 10.01.2019 по справі 918/753/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" січня 2019 р. м. Рівне Справа № 918/753/18

Господарський суд Рівненської області у складі судді Войтюка В.Р., при секретарі судового засідання Мамчур А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго"

до відповідача Об'єднання співвласників житлового будинку "Бальзамін"

про стягнення заборгованості в сумі 587 190 грн. 48 коп.

В засіданні приймали участь:

Від позивача: Бородавко А.П. (дов. № 03-05/3121/3124 від 14.12.2018 р.);

Від відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

23 листопада 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" звернулося (далі - позивач) до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Об'єднання співвласників житлового будинку "Бальзамін" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 587 190 грн. 48 коп.

Позивач мотивував свої вимоги невиконанням відповідачем зобов'язання за укладеними між сторонами договору № 203 від 11 листопада 2009 року щодо відпуску теплової енергії, унаслідок чого просить стягнути з відповідача 572 766 грн. 78 коп. основного боргу, 4 158 грн. 46 коп. інфляційних втрат та 10 265 грн. 24 коп. трьох відсотків річних.

Позивач у судовому засіданні 10 січня 2019 року підтримав позов в повному обсязі, наполягав на його задоволенні.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав, хоча про дату, місце та час судового засідання був належним чином повідомлений, крім того, відповідач не забезпечив явку уповноваженого представника у судове засідання 10 січня 2019 року, про причини неявки суд не повідомив.

З огляду на відсутність підстав для відкладення розгляду справи, передбачених статтями 202 , 216 та 252 Господарського процесуального кодексу України , надання відповідачу можливості для подання відзиву на позов, суд вважає за можливе розглянути справу по суті без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Заяви та клопотання у справі

26 грудня 2018 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із перебуванням голови правління Об'єднання співвласників житлового будинку "Бальзамін" на лікарняному.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 26 листопада 2018 року відкрито провадження у справі №918/753/18, визначено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 17 грудня 2018 року.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 17 грудня 2018 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні на 27 грудня 2018 року.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 27 грудня 2018 року відкладено розгляд справи по суті на 10 січня 2019 року.

Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин

11 листопада 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" (надалі - Підприємство) та Об'єднанням співвласників житлового будинку "Бальзамін" (надалі - Споживач) був укладений договір на відпуск теплової енергії № 203 (далі - договір), відповідно до п. 1.1. якого, товариство зобов'язується надавати споживачеві теплову енергію, а споживач, у свою чергу, прийняти та оплатити теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені цим договором.

Відповідно до пункту 1.4 зазначеного договору теплова енергія подається споживачу за адресою: місто Рівне, вулиця Відінська, 23.

Пунктом 3.2.1 договору передбачено, що споживач теплової енергії зобов'язується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

Згідно загальних відомостей про об'єкти споживача, що є невід'ємною частиною договору, загальна площа об'єкту відповідача, розташованого за адресою: місто Рівне, вулиця Відінська, 23, становить 4 060,20 м2.

Пунктом 4.5. Договору передбачено, що межа балансової та експлуатаційної відповідальності сторін, вказана в додатку № 1 до договору, не може бути змінена в односторонньому порядку.

Відповідно до пункту 5.1. Договору розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться в грошовій формі, відповідно до встановлених тарифів.

У відповідності до пункту 5.3. Договору Споживач проводить оплату за отриману теплову енергію шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок підприємства, при цьому споживач самостійно отримує рахунок.

Розрахунковим періодом є календарний місяць. Термін внесення платежів - не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим. Розрахунки Споживача з підприємством за спожиту теплову енергію можуть здійснюватись в порядку планових платежів з обмеженням терміну до одного місяця (підпункт 5.4.1. та пункт 5.4. Договору).

Пунктом 5.7. Договору передбачено, що в платіжних дорученнях Споживач повинен обов'язково вказувати номер договору, дату його підписання, призначення платежу. При наявності боргу за спожиту теплову енергію кошти, що надходять, зараховуються в погашення боргу за теплову енергію, спожиту в минулі періоди, незалежно від вказаного в платіжному дорученні призначення платежу.

Згідно з пунктом 5.10. Договору в інформативному порядку Підприємством можуть направлятись рахунки Споживачу. В рахунок включається оплата за теплову енергію, пеня, штраф та інші фінансові санкції за порушення умов цього договору.

Даний Договір укладається терміном на 1 рік і набуває чинності з дня його підписання. Договір вважається пролонгований на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії про його припинення не буде письмово заявлено однією з сторін (п. 8.1 та п. 8.4 Договору).

Вказана угода підписана уповноваженими представниками сторін та скріплена відтисками печаток зазначених суб'єктів господарювання.

Як свідчать матеріали справи, на виконання умов Договору позивач в період з січня 2018 року по квітень 2018 року відпускав відповідачу теплову енергію, що підтверджується рахунками виставленими позивачем відповідачу.

Про належне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором щодо поставки теплової енергії, також свідчить відсутність у матеріалах справи з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення постачальником умов даної угоди.

Однак всупереч умовам договору відповідач взятий на себе обов'язок по оплаті вартості теплової енергії, наданої йому в спірний період, у встановлений вищезазначеним правочином строк не виконав.

Таким чином, у відповідача перед позивачем рахується заборгованість в сумі 572 766 грн. 78 коп.

Крім того, позивачем 30 травня 2018 року на адресу відповідача направлено вимогу про оплату заборгованості, однак вказана вимога залишене відповідачем без уваги та задоволення. Станом на розгляд справи заборгованість не погашена.

З огляду на вищевикладені фактичні обставини, суд встановив, що між сторонами спору склалися господарські правовідносини по відпуску теплової енергії та наслідків порушення договірних зобов'язань.

Джерела права й акти їх застосування

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Статтею 25 Закону України "Про теплопостачання" встановлено обов'язок теплопостачальної організацій забезпечувати надійне постачання обсягів теплової енергії відповідно до умов договору та стандартів.

Відповідно до частини 6 статті 19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

У силу вимог пункту 5 частини 3 статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Споживач теплової енергії зобов'язаний, зокрема, вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил (п. 40 Постанови Кабінету Міністрів України від 03 жовтня 2007 року № 1198 "Про затвердження Правил користування тепловою енергією").

Згідно з абзацом 1 пункту 20 Постанови Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 "Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення" плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку.

Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно статті 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

У силу вимог частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У силу вимог частини 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

За змістом частини 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Мотивована оцінка аргументів сторін, підстави їх відхилення і висновок суду

У позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача 572 766 грн. 78 коп. основного боргу за відпуск теплової енергії за договором № 203 від 11 листопада 2009 року.

Матеріалами справи стверджено, що позивачем поставлено відповідачу теплову енергію, що стверджується довідками про кількість використаної теплової енергії.

З урахуванням зазначеного, суд вбачає, за своєю правовою природою правовідносини, що склалися між позивачем та відповідачем, є договірними (а саме поставка теплової енергії), згідно з якими у відповідача, внаслідок передання йому теплової енергії, виник обов'язок оплатити її.

Також, зазначене кореспондується із статтею 714 ЦК України, де відповідно за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Отже, з зазначених норм права вбачається, що у відповідача виник обов'язок перед позивачем по оплаті поставленої теплової енергії.

Оскільки, відповідачем не надано суду доказів оплати основної суми боргу, а матеріали справи містять докази, які вказують на обов'язок відповідача оплатити для позивача суму заборгованості за поставлену теплову енергію в розмірі 572 766 грн. 78 коп.

Відтак, суд позов в частині стягнення 572 766 грн. 78 коп. основної суми боргу задовольняє, як обґрунтований та доведений.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача на користь останнього за несвоєчасне виконання відповідачем зобов'язань щодо оплати спожитої теплової енергії позивачем 10 265 грн. 24 коп. 3% річних та 4 158 грн. 46 коп. інфляційних втрат.

Підпунктом 6.3.3. пункту 6.3. Договору передбачено, що Споживач несе відповідальність за несвоєчасне проведення розрахунків за теплову енергію - пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, а також 3 % річних від простроченої суми та сплата основного боргу з урахуванням індексу інфляції.

Суд, здійснивши перерахунок нарахованих позивачем сум 3 % річних та інфляційних втрат, прийшов до висновку що наданий позивачем розрахунок є вірним, відтак позовні вимоги про стягнення з відповідача 10 265 грн. 24 коп. 3% річних та 4 158 грн. 46 коп. інфляційних втрат, є законними, обґрунтованими, відповідачем не спростованими, а відтак такими що підлягають до задоволення.

Зважаючи на наведені мотиви суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Докази відхилені судом

Суд докази не відхиляє, а на їх підставі встановлює факт перебування сторін у договірних відносинах.

Порушені права та інтереси позивача

Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Дана справа, яка пов'язана з виконанням правочинів в господарській діяльності відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України відноситься до юрисдикції господарського суду.

Невиконання відповідачем зобов'язання в укладених з позивачем правочинах порушило інтереси останнього та обумовлює настання передбачених цими правочинами та законом правових наслідків у вигляді стягнення суми заборгованості, 3 % річних та інфляційних втрат, відтак позивач правомірно звернувся до суду з даним позовом.

Судові витрати

Згідно ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Позивачем по справі у якості судових витрат заявлено сплату судового збору в розмірі 8 807 грн. 86 коп.

Як визначено п. 2 ч. 1 ст. 1 29 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно задоволених позовних вимог.

З огляду на повне задоволення позову сплачений позивачем судовий збір в сумі 8 807 грн. 86 коп. повністю покладається судом на відповідача.

Враховуючи вище викладене та керуючись ст. 123, 129, 232, 233, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Об'єднання співвласників житлового будинку "Бальзамін" (33018, м. Рівне, вул. Відінська, 23, код ЄДРПОУ 25320651) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" (33027, м. Рівне, вул. Д. Галицького, 27, код ЄДРПОУ 36598008) - 572 766 (п'ятсот сімдесят дві тисячі сімсот шістдесят шість) грн. 78 коп. основної суми заборгованості, - 4 158 (чотири тисячі сто п'ятдесят вісім) грн. 46 коп. інфляційних втрати, - 10 265 (десять тисяч двісті шістдесят п'ять) грн. 24 коп. 3 % річних та - 8 807 (вісім тисяч вісімсот сім) грн. 86 коп. витрат по оплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення через господарський суд, що прийняв рішення або безпосередньо до апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 11 січня 2019 року.

Суддя Войтюк В.Р.

Віддруковано 3 примірники:

1 - до справи;

2 - позивачу рекомендованим (33027, м. Рівне, вул. Д. Галицького, 27);

3 - відповідачу рекомендованим (33018, м. Рівне, вул. Віднська, 23).