Рішення

від 08.11.2018 по справі 233/2150/18

КОСТЯНТИНІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

233 № 233/2150/18

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2018 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Малінова О.С.,

за участю секретаря Кюсєвої Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Костянтинівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Підприємства об'єднання громадян Костянтинівське учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих , про визнання інформації, що міститься в офіційному документі неправдивою, -

В С Т А Н О В И В:

05 травня 2018 року позивачка ОСОБА_1 звернулась до Костянтинівського міськрайонного суду із позовом до Підприємства об'єднання громадян Костянтинівське учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих (далі за текстом УТОС ), третя особа Костянтинівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області, про визнання інформації, що міститься в офіційному документі неправдивою. Свої вимоги обґрунтовувала тим, що з 26.07.1980 року по 06.02.1989 року працювала в УТОС на посаді газоелектрозварювальника 4 розряду, що підтверджено трудовою книжкою та Наказами про прийняття та звільнення. Посада газоелектрозварювальника відноситься до посад з тяжкими умовами праці до Списку №2 та дає право на призначення пільгової пенсії відповідно до п. б статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення . Директор УТОС ОСОБА_2 відмовилася надавати їй довідку про це, пояснюючи тим, що документи підприємства були вилучені співробітниками міліції 11.08.2011 року та до підприємства не повернуті. Про що надала довідку №141 від 13.09.2012 року. Місяцем раніше їй була видана довідка, що вона дійсно працювала в Костянтинівській філії №1 Артемівського УПО УТОС ЗАРЯ (на теперішній час ПОГ Костянтинівське УПП УТОС ) з 26.07.1980 року (Наказ №51 від 25.07.1980 року) по 06.02.1989 року (наказ №8 від 06.02.1989 року). Після чого позивачка звернулась до Костянтинівського міськрайонного суду з позовом до УПФУ в м. Костянтинівці та Костянтинівському районі про визнання дій неправомірними та зобов'язання призначити їй пільгову пенсію. Постановою Костянтинівського міськрайонного суду від 17.11.2014 року по справі 233/2311/13-а мої позовні вимоги до управління Пенсійного фонду України в м.Костянтинівці та Костянтинівському районі Донецької області були задоволені. Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.02.2015 року Постанова Костянтинівського міськрайонного суду від 17.11.2014 року по справі 233/2311/13-а скасована, у задоволені адміністративного позову відмовлено. Ухвалою Вищого адміністративного суду від 29 липня 2015 року (провадження К/800/10883/15 постанова Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.02.2015 року залишена в силі та у задоволені касаційної скарги відмовлено. Постанова Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.02.2015 року та ухвала Вищого адміністративного суду від 29 липня 2015 року (провадження К/800/10883/15) яким їй відмовлено, прийняті з посиланням на лист виданий Директором ПОГ Костянтинівське УПП УТОС ОСОБА_2П в якому вказано, що вона не працювала за посадою газоелектрозварювальника, а працювала на посадах штампувальника та водія електрокару на дільниці штамповки. При цьому директором в листі не вказано якими Наказами її переводили на посади водія електрокару та штампувальника, та в які саме періоди вона працювала на цих посадах. Таким чином вважає, що директор ПОГ Костянтинівське УПП УТОС ОСОБА_2П та головний бухгалтер ОСОБА_3В надали до суду завідомо неправдиві відомості. На підставі цього нею до Костянтинівського відділення Артемівського відділу поліції була надана заява про порушення кримінальної справи щодо посадових осіб по факту внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, яка знаходиться на теперішній час в процесі перевірки. Тому просила, визнати інформацію про те, що вона працювала в УТОС на посаді водія електрокара та штампувальницею, яка міститься в листі директора Підприємства об'єднання громадян ОСОБА_4 учбово-виробниче підприємство УТОС ОСОБА_5П від 10 червня 2014 року на ім'я судді Костянтинівського міськрайонного суду Чернецького В.А- недостовірною та такою що не відповідає дійсності. Встановити, що вона працювала в Підприємстві об'єднання громадян ОСОБА_4 учбово-виробниче підприємство УТОС (ЄДРПОУ 03967613) на посаді газоелектрозварювальника з 25 липня 1980 року по 06 лютого 1989 року повний робочий день, зобов'язати відповідача направити до Костянтинівського міськрайонного суду та Донецького апеляційного адміністративного суду лист із спростуванням недостовірної інформації, яка міститься в листі директора Підприємства об'єднання громадян ОСОБА_4 учбово-виробниче підприємство УТОС ОСОБА_5П від 10 червня 2014 року, а також постановити по справі окрему ухвалу стосовно директора та головного бухгалтера відповідача щодо навмисного надання до суду неправдивих відомостей.

У судове засідання позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_6 не з'явилися, надали заяву про розгляд справи у їх відсутності, позовні вимоги підтримали у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечували.

Представник відповідача УТОС у судове засідання не з'явився, про час і місце його проведення був повідомлений належним чином в порядку ст. 128 ЦПК України , про що свідчать поштові повідомлення про отримання судових повісток (а.с.29,34,43,57,63,81). ОСОБА_7 таких обставин суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України .

Представник третьої особи Костянтинівського ОУПФУ у судове засідання не з'явився, відомостей про причини неявки не повідомив, про час та місце розгляду був повідомлений належним чином (а.с.30,32,49,56,64,83).

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою всіх учасників справи, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду спору по суті, встановив фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Позивачка ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно Диплому серії Б №918520 від 25.07.1980 року, реєстраційний №899, закінчила Костянтинівське професійно-технічне училище №39 та їй присвоєна кваліфікація за професією газоелектрозварювальника 4 розряду (а.с.15).

З 26 липня 1980 року по 06 лютого 1989 року позивачка працювала в УТОС на посаді газоелектрозварювальника 4 розряду, що підтверджується трудовою книжкою серії БТ-І, № 3213613 від 25 липня 1980 року із відповідними записами та посиланнями на Накази по підприємству про прийняття та звільнення, а також копіями цих наказів (а.с.6-8,13-14).

Зазначені обставини підтвердили у судовому засіданні свідки ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, які були приведені до присяги та попереджені про кримінальну відповідальність за відмову від дачі показань та за дачу неправдивих показань. Вказані особи підтвердили, що позивачка ОСОБА_1 постійно працювала газрелектрозварювальником та виконувала цю роботу під час виготовлення продукції - сітки рабіца .

Згідно довідки №133 від 12.08.2012 року за підписом директора ПОГ Костянтинівське УВП УТОС ОСОБА_2, ОСОБА_1 дійсно була оформлена на підприємстві газоелектрозварювальником 4 розряду із відрядною оплатою праці (а.с.9). Іншою довідкою від 13.09.2012 року №141, за підписами директора УТОС ОСОБА_2 та інспектора відділу кадрів повідомляється, що надати копію картки форми Т2 не уявляється можливим, оскільки документи підприємства були вилучені працівниками міліції 11.08.2011 року і не повернуті (а.с.10).

У той же час у листі від 10.06.2014 року на адресу судді Костянтинівського міськрайонного суду Чернецького В.А. директор УТОС ОСОБА_2 повідомляє, що ОСОБА_1 працювала газоелектрозварювальником, але виконувала цю роботу лише коли зварювальник знаходився у відпустці або на лікарняному. У інші періоди ОСОБА_1 працювала водієм електрокари та штампувальником (а.с.11).

При цьому суд враховує, що у наведеному листі також зазначено, що документація по відділу кадрів на даного працівника відсутня.

Крім того, згідно ухвали слідчого судді Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 25.03.2016 року, під час розгляду скарги ОСОБА_1 на бездіяльність співробітників Костянтинівського відділення поліції Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області щодо невнесення відомостей про вчинення кримінального злочину до Єдиного реєстру досудових розслідувань встановлено, що ОСОБА_1 дійсно 10 березня 2016 року звернулася до Костянтинівського ВП Бахмутського ГУНП в Донецькій області із заявою в якій просила порушити кримінальну справу у відношенні посадових осіб ПОГ Костянтинівське УПП УТОС ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за фактом надання до Костянтинівського міськрайонного суду недостовірних відомостей за фактом її роботи на підприємстві УТОС за період з 26 липня 1980 року по 06 лютого 1989 року на посаді газоелектрозварювальника та за фактом навмисного знищення первинних документів (наказів про прийняття та звільнення, особистих карток форми Т-2, журналів обліку робочого часу, тощо) за період до 2010 року. 14 березня 2016 року Костянтинівським ВП БахмутськогоГУНП в Донецькій області за результатами розгляду вказаної заяви було надано висновок, яким рекомендовано ОСОБА_1 звернутися до суду в приватному порядку, посилаючись на те, що відповідно до довідок № 54 від 10 червня 2014 року та № 19 від 27 лютого 2015 року, виданих директором УПП УТОС ОСОБА_7 ОСОБА_5 було встановлено, що ОСОБА_1 в період часу 1980 року по 1989 рік була оформлена на УПП УТОС Заря на посаді газоелектрозварювальника, а фактично працювала на посаді водія електрокару та штамповщиком на дільниці і тільки в період відпустки газоелектрозварювальника чи його непрацездатності вона його підмінювала і виплати виконувались за окремими місяцями, в ході чого атестація робочого місця ОСОБА_1 на предмет шкідливості відсутня.

При цьому слідчий суддя прийшов до висновку про задоволення скарги ОСОБА_1, оскільки Костянтинівським ВП БахмутськогоГУНП в Донецькій області порушено вимоги ст. 214 КПК України, так при проведені перевірки працівниками поліції не були виконані вказівки прокурора від 04.03.2016 року про необхідність проведення відповідних дій по перевірці заяви ОСОБА_1, не було витребувано копій документів які підтверджують або спростовують вказані в заяві ОСОБА_1 Із матеріалів перевірки не встановлено які посадові особи у вказаний в заяві період були відповідальні за дотриманням трудового законодавства на вказаному підприємстві, не витребувані їх посадові інструкції, не витребувані документі які, були вилучені працівниками правоохоронних органів та які можуть перебувати в суді або в кримінальних провадженнях.

Суд зобов'язав Костянтинівське ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області провести належну перевірку та внести до ЄРДР відомості за заявою ОСОБА_1 про порушення кримінальної справи відносно посадових осіб ПОГ Костянтинівське УПП УТОС ОСОБА_5 та ОСОБА_3 та за фактом навмисного знищення посадовими особами УТОС документів щодо особового складу підприємства за період до 2010 року (а.с.20). Даних щодо завершення досудового розслідування по цій справі у суду немає.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

ОСОБА_7 ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Статтею 34 Конституції України передбачено, що кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Згідно абзацу 2 ст. 5 Закону України Про інформацію реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції, кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.

Здійснення цих свобод, оскільки воно пов'язане з обов'язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорони здоров'я або моралі, для захисту репутації або прав інших осіб.

Як зазначено в рішеннях Європейського суду з прав людини (справи Лінгенса, ОСОБА_11 і Гійзельс, Гудвіна, Прагер і Обершлік) свобода вираження поглядів, гарантована п. 1 ст. 10, становить одну з основних підвалин демократичного суспільства й одну з принципових умов його розвитку та умов реалізації кожної особи. ОСОБА_7 умови додержання п. 2 свобода вираження стосується не лише тієї інформації чи тих ідей , які отримані належним чином або розглядаються як необразливі чи незначні, а й тих, що викликають образу, обурення або неспокій. Такими є вимоги плюралізму, терпимості й широти поглядів, без яких демократичне суспільство неможливе.

Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, оспорювана інформація міститься у листі директора Підприємства об'єднання громадян Костянтинівське учбово-виробниче підприємство УТОС ОСОБА_5П від 10 червня 2014 року на ім'я судді Костянтинівського міськрайонного суду Чернецького В.А. про те, що ОСОБА_1 працювала в Підприємстві об'єднання громадян Костянтинівське учбово-виробниче підприємство УТОС (ЄДРПОУ 03967613) на посаді водія електрокара та штампувальницею

Відповідно до ст. 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Відповідно до ч. 1 ст. 201 ЦК України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є зокрема ділова репутація.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 5 Постанови Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи від 27 лютого 2009 року. за № 1, фізична чи юридична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Відповідно до п. 15 вказаної постанови, при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Верховний Суд України в Постанові Пленуму № 1 від 27 лютого 2009 року Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи зазначає, що негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Відповідачем не надано жодного доказу які б свідчили, що інформація, яка міститься у листі директора Підприємства об'єднання громадян Костянтинівське учбово-виробниче підприємство УТОС ОСОБА_5П від 10 червня 2014 року на ім'я судді Костянтинівського міськрайонного суду Чернецького В.А. про те, що ОСОБА_1 працювала в Підприємстві об'єднання громадян Костянтинівське учбово-виробниче підприємство УТОС (ЄДРПОУ 03967613) на посаді водія електрокара та штампувальницею, є достовірною, а тому позовні вимоги слід в цій частині задовольнити.

Щодо постановлення по справі окремої ухвали стосовно директора та головного бухгалтера відповідача щодо навмисного надання до суду неправдивих відомостей, то в цій частині позову слід відмовити, оскільки відповідно до ст. 262 ЦПК України, зазначені дії є виключно правом суду, і по своїй суті не можуть бути включені до позовних вимог.

Оскільки ухвалою суду від 05.05.2018 року під час відкриття провадження позивачці було відстрочено сплату судового збору, а позов ухвалюється на її користь, з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4,19,259,263, 264, 265, 280-282 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Підприємства об'єднання громадян Костянтинівське учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих , про визнання інформації, що міститься в офіційному документі неправдивою, задовольнити частково.

Визнати інформацію, яка міститься в листі директора Підприємства об'єднання громадян Костянтинівське учбово-виробниче підприємство УТОС ОСОБА_5П від 10 червня 2014 року на ім'я судді Костянтинівського міськрайонного суду Чернецького В.А. про те, що ОСОБА_1 працювала в Підприємстві об'єднання громадян Костянтинівське учбово-виробниче підприємство УТОС (ЄДРПОУ 03967613) на посаді водія електрокара та штампувальницею,- недостовірною та такою, що не відповідає дійсності.

Встановити, що ОСОБА_1 працювала в Підприємстві об'єднання громадян Костянтинівське учбово-виробниче підприємство УТОС (ЄДРПОУ 03967613) на посаді газоелектрозварювальника з 25 липня 1980 року по 06 лютого 1989 року повний робочий день.

Зобов'язати Підприємство об'єднання громадян Костянтинівське учбово-виробниче підприємство УТОС направити до Костянтинівського міськрайонного суду та Донецького апеляційного адміністративного суду лист із спростуванням недостовірної інформації, яка міститься в листі директора Підприємства об'єднання громадян Костянтинівське учбово-виробниче підприємство УТОС ОСОБА_5П від 10 червня 2014 року.

Стягнути з Підприємства об'єднання громадян Костянтинівське учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих (ЄДРПОУ 03967613 , юридична адреса: 85103, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Незалежності, буд. 158) на користь держави судовий збір в сумі 352 (триста п'ятдесят дві) гривні 40 копійок.

В решті позовних вимог відмовити.

Вступна та резолютивна частини рішення прийняті в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 08 листопада 2018 року, складання повного рішення суду відкласти на строк не більше як десять днів з дня закінчення розгляду справи.

Заочне рішення суду може бути переглянуто Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області за письмовою заявою відповідача, яка може бути ним подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Донецького апеляційного суду через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя