Справа № 308/10475/18
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11.01.2019 місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді - Світлик О.М.,
за участю секретаря судового засідання - Гайданки Г.В.,
розглянувши у підготовчому засіданні у залі суду в місті Ужгороді у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_2, до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - відділ реєстрації місця проживання виконавчого комітету Ужгородської міської ради, про усунення перешкод у користуванні власністю та зняття з реєстрації,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_2, звернувся в суд з позовною заявою до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - відділ реєстрації місця проживання виконавчого комітету Ужгородської міської ради, про усунення перешкод у користуванні власністю та зняття з реєстрації.
У позовній заяві представник позивача посилається на те, що згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 124458938 від 18.05.2018 року, на підставі іпотечного застереження, від 15.05.2018 року, посвідченого приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_7, позивач набув право власності на житловий будинок, об'єкт житлової нерухомості, реєстраційний номер: 1556008721101. загальною площею 380,8 кв.м., житловою площею 140 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Ужгород, провулок Володимирський, будинок № 4, та земельну ділянку за кадастровим номером 2110100000:17:001:0379, реєстраційний номер: 1555947321101, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,0644 га.
Зазначає, що право власності набуто на предмет іпотеки згідно з іпотечним договором, посвідченим приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_8 за реєстровим № 2583, згідно з яким, в іпотеку передано нерухоме майно: земельну ділянку та розташований на ній житловий будинок з приналежними спорудами та прибудовами, що знаходиться за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, провулок Володимирський, буд. 4, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 25.10.2007 року, укладеним між акціонерно-комерційним банком соціального розвитку Укрсоцбанк у відповідності та на виконання вимог Закону України Про акціонерні товариства змінено найменування на публічне акціонерне товариство Укрсоцбанк та ОСОБА_4.
Вказує, що згідно з довідкою щодо зареєстрованих осіб, виданою відділом реєстрації місця проживання виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 04.07.2018 року № 807/19-06 та будинкової книги за адресою: м. Ужгород, провулок Володимирський, будинок № 4, зареєстровані: ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_1; ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_2; ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_3; ОСОБА_6 - ІНФОРМАЦІЯ_3
Представник позивача зауважує, що на день подання позову в суд факт набуття права власності в судовому порядку відповідачами не оскаржується. Відповідачі в житловому будинку тривалий час не проживають.
На підставі викладеного представник позивача просить визнати такими, що втратили право користування та усунути перешкоди у користуванні власністю на житловий будинок та зняти з реєстрації місця проживання відповідачів ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1), ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_2), ОСОБА_5 (ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП - НОМЕР_3) ОСОБА_6 (ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП НОМЕР_4), що зареєстровані за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4.
Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13.11.2018 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за вказаною позовною заявою, постановлено розгляд справи проводити у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
У підготовче засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, при цьому його представник - адвокат ОСОБА_9 через канцелярію суду подав клопотання, в якому просить розглянути справу без його участі на підставі наявних у справі письмових доказів, зазначивши, що позовну заяву підтримують повністю.
Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у підготовче засідання не з'явилися, при цьому від кожного з відповідачів через канцелярію суду надійшли клопотання, відповідно до яких керуючись ч. 1 ст. 206 ЦПК України позовну заяву позивача до них визнають повністю. Розгляд даної справи просять провести без їх участі на підставі наявних у справі письмових доказів.
Представник третьої особи відділ реєстрації місця проживання виконавчого комітету Ужгородської міської ради у підготовче засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.
За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 49 ЦПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 43 цього Кодексу, відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
Представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки (ч. 1 ст. 64 ЦПК України).
Відповідно до ч. 4 ст. 200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.
Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 є власником житлового будинку, що знаходиться за адресою: м. Ужгород, провулок Володимирський, будинок № 4, що стверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 124458938 від 18.05.2018 року
Право власності на вказаний будинок набуто позивачем на підставі договору передачі прав за іпотечним договором № 51 від 25.10.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_8 25.10.2007 року та зареєстрованого в реєстрі за № 2583, включаючи всі зміни та доповнення до нього, від 15.05.2015 року.
З іпотечного договору від 25.10.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_8 25.10.2007 року та зареєстрованого в реєстрі за № 2583, що укладений між акціонерно-комерційним банком соціального розвитку Укрсоцбанк та ОСОБА_3, вбачається, що в іпотеку передано нерухоме майно: земельну ділянку та розташований на ній житловий будинок з приналежними спорудами та прибудовами, що знаходиться за адресою: м. Ужгород, провулок Володимирський, будинок 4, Закарпатська область, у якості забезпечення виконання зобов'язань за договором кредиту № 51 від 25.10.2007 року, укладеним між акціонерно-комерційним банком соціального розвитку Укрсоцбанк та ОСОБА_4
У будинку за вказаною адресою значаться зареєстрованими відповідачі ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_7, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_7, що підтверджується довідками відділу реєстрації місця проживання виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 13.11.2018 року за №№ 1193/19-06, 1194/19-06, 1195/19-06, 1196/19-06.
Згідно зі ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним.
Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння. Способи захисту права власності передбачені ст. ст. 16, 386, 391 ЦК України.
Об'єктом власності особи може бути, зокрема, житловий будинок, садиба, квартира (ст. ст. 379, 382 ЦК України).
Права власника жилого будинку, квартири визначені ст. 383 ЦК України та ст. 150 ЖК України, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд.
Обмеження чи втручання у право власника можливе лише з підстав, передбачених законом.
Статтею 71 ЖК України визначено, що право користування жилим приміщенням зберігається за відсутнім протягом шести місяців з дня закінчення строку, зазначеного у відповідному пункті даної статті.
Визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку (ст. 72 ЖК України).
Як встановлено судом, реєстрація відповідачів у будинку, що належить позивачу є перешкодою йому для користування і розпоряджання своєю власністю на свій розсуд, і таке становище порушує конституційні права позивача.
Відповідно до ст. ст. 13, 76, 80, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Беручи до уваги вищенаведені обставин, оскільки відповідачі не є членами сім'ї позивача та співвласниками будинку, а також правових підстав для користування даним будинком не мають, суд вважає, що позовні вимоги про визнання ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 такими, що втратили право користування жилим приміщенням - будинком № 4 на провулку Володимирський в м. Ужгород Закарпатської області, є обґрунтованими та підлягають до задоволення.
Що стосується решти позовних вимог позивача суд зазначає наступне.
Спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює правовідносини, пов'язані із зняттям з реєстрації місця проживання є Закон України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні від 11.12.2003 року № 1382-IV.
Згідно зі ст. 3 Закон України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні реєстрація - внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку. Відповідно до ст. 11 даного Закону орган реєстрації здійснює реєстрацію та зняття з реєстрації місця проживання/перебування осіб у межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці.
Як зазначено у висновках постанови Верховного Суду України у справі № 6-57цс11 від 16.01.2012 року, виходячи з того, що Закон України від 11.12.2003 року Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні є спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює правовідносини, пов'язані із зняттям з реєстрації місця проживання, вбачається, що положення ст. 7 цього Закону підлягають застосуванню до усіх правовідносин, виникнення, зміна чи припинення яких пов'язані з юридичним фактом зняття з реєстрації місця проживання. А отже, у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема, шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання, пред'явивши разом з тим одну із таких вимог: 1) про позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) про позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) про визнання особи безвісно відсутньою; 4) про оголошення фізичної особи померлою.
Таким чином, вирішення питання про зняття особи з реєстраційного обліку залежить, зокрема, від вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства (ст. ст. 71, 72, 116, 156 ЖК України; ст. 405 ЦК України).
Разом з тим, оскільки після визнання відповідачів такими, що втратили право користування жилим приміщенням - будинком № 4 на провулку Володимирський в м. Ужгород Закарпатської області, позивач не звертався з вимогами до органу реєстрації про зняття відповідачів з реєстрації місця проживання і йому не відмовлялося в цьому, то зазначену вимогу суд вважає передчасною.
Крім того, судом не може вирішуватися вимога щодо зняття з реєстрації місця проживання відповідачів без залучення до участі у справі в якості сторони (відповідача) органу реєстрації місця проживання.
При цьому, оскільки за змістом ст. 7 Закон України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили про позбавлення права користування житловим приміщенням, то ухвалене по даній справі рішення суду про втрату відповідачем права користування житловим приміщенням є підставою для зняття його з реєстрації.
Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
З огляду на визнання відповідачами позову до початку розгляду справи по суті, з державного бюджету позивачу необхідно повернути 352,40 грн. судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст. 41 Конституції України, ст. ст. 16, 379, 382, 383, 386, 391 ЦК України, ст. ст. 71, 72, 150 ЖК України, ст. ст. 4, 13, 76, 80, 81, 89, 142, 200, 206, 223, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,
У Х В А Л И В:
Позовну заяву - задовольнити частково .
Визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_7, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_7, таким, що втратили право користування жилим приміщенням - будинком № 4 на провулку Володимирський в м. Ужгород Закарпатської області.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Повернути з державного бюджету України ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 352 (триста п'ятдесят дві) гривні 40 коп.
Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_8, РНОКПП НОМЕР_5, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_9.
Відповідач: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, РНОКПП НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_10.
Відповідач: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, РНОКПП НОМЕР_2, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_10.
Відповідач: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_7, РНОКПП НОМЕР_3, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_10.
Відповідач: ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_7, РНОКПП НОМЕР_4, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_10.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: відділ реєстрації місця проживання виконавчого комітету Ужгородської міської ради , що знаходиться за адресою: пл. Поштова, 3, м. Ужгород, Закарпатська область.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 11 січня 2019 року.
Головуюча О.М. Світлик
Суд | Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області |
Дата ухвалення рішення | 11.01.2019 |
Оприлюднено | 14.01.2019 |
Номер документу | 79118097 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
Світлик О. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні