Рішення

від 13.12.2018 по справі 335/12465/18

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

1Справа № 335/12465/18 2/335/2813/2018

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2018 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Калюжної В.В., за участю секретаря судового засідання Кудряшової Ю.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження із викликом учасників процесу цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства Спеціалізоване монтажно-експлуатаційне підприємство СИМВОЛ про стягнення заборгованості по заробітній платі,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 в особі представника адвоката ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства Спеціалізоване монтажно-експлуатаційне підприємство СИМВОЛ про стягнення заборгованості по заробітній платі, мотивуючи свої вимоги тим, що він перебував у трудових відносинах з відповідачем, 06.06.2018 року був звільнений за власним бажанням. На момент звільнення відповідач не здійснив розрахунку із заробітної плати, станом на момент звільнення розмір заборгованості склав 18 488,12 гривень. Оскільки відповідач в повному обсязі добровільно заборгованість не виплачує, Позивач звернувся до суду з позовом та, посилаючись на ст.ст. 115, 116, 232, 233 КЗпП України, просив стягнути з відповідача на його користь 18 488,12 гривень заборгованості по заробітній платі, а також середній заробіток за час затримки розрахунку з 07.06.2018 року у розмірі 28 275,80 гривень, та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1 500 гривень.

Ухвалою судді від 26.10.2018 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи визначено провести в порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) учасників справи в судове засідання, встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи (відзиву, відповіді на відзив, заперечення на відповідь).

Заяв по суті справи від сторін не надходило.

У судове засідання позивач та його представник не з'явились. Позивачем подано письмову заяву про розгляд справи у його відсутність та за відсутності його представника, проти ухвалення заочного рішення не заперечує. Відповідно до поданої заяви Позивач позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити з урахуванням оновленого розрахунку від 13.12.2018 року, за яким розмір заборгованості по заробітній платі складає 17 488,12 гривень та середній заробіток за час затримки розрахунку з 07.06.2018 року по 13.12.2018 року - 39 586,12 гривень, а також просить стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 900 гривень.

Представник відповідача в судове засідання повторно не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, причину неявки суду не повідомив, відзиву на позов та заяв про розгляд справи у його відсутність не надходило.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

У зв'язку з чим, на підставі ст. 247, 280, 281 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів, без фіксації судового процесу, в порядку заочного розгляду.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши зібрані та досліджені докази в їх сукупності та взаємозв'язку, суд приходить до наступного висновку.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У відповідності зі ст.ст. 12, 13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності, у межах заявлених позовних вимог на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Відповідно до ст. 43 Конституції України, держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.

Згідно із ст. 7 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права, ратифікованого Указом Президії Верховної ОСОБА_2 Української РСР № 2148-VIII від 19 жовтня 1973 року, держави, які беруть участь у цьому Пакті, визнають право кожного на справедливі і сприятливі умови праці.

Відповідно до ст. 115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

За вимогами ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Статтею 233 КЗпП України встановлено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1, відповідно до наказу № 256 від 20.10.1978 року був прийнятий на роботу до приватного акціонерного товариства Спеціалізоване монтажно-експлуатаційне підприємство СИМВОЛ , що підтверджується копією трудової книжки (а.с. 10).

Наказом від 06.06.2018 року № 119 ОСОБА_1 звільнено за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України, у зв'язку із виходом на пенсію (а.с. 11), що підтверджуються долученою до матеріалів справи копією трудової книжки позивача.

Згідно із довідкою приватного акціонерного товариства Спеціалізоване монтажно-експлуатаційне підприємство СИМВОЛ від 19.09.2018 року № 00000000055, на момент звільнення позивачеві нараховано, але не виплачено заробітну плату за період з березня по червень 2018 року у розмірі 18 488,12 гривень (а.с. 12), з яких, відповідно до розрахунку позивача, відповідачем було виплачено 1 000 гривень.

Отже, сума невиплаченої заборгованості по заробітній платі позивача становить 17 488,12 гривень, вказана сума заборгованості відповідачем під час розгляду справи не оспорювалась, отже підлягає стягненню на користь позивача.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

В розумінні Європейського Суду з прав людини мирне володіння своїм майном включає не тільки класичне право власності, яке розглядається в Україні, а й, до прикладу, виплати за трудовим договором та інші виплати.

Період затримки розрахунку при звільненні позивача з 07.06.2018 року по 13.12.2018 року склав 133 робочих дні.

Відповідно до статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При цьому, суд не знаходить підстав для звільнення відповідача від сплати середнього заробітку за час затримки розрахунку, оскільки відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності його вини у невиплаті належних позивачу сум в день звільнення.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України Про оплату праці за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок).

Відповідно до пункту 5 розділу IV Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Згідно з абзацом першим пункту 8 розділу IV Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні 2 місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Середньоденна (середньогодинна) заробітна визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - календарних днів за цей період.

З огляду на викладене при обчисленні розміру середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку слід використовувати формулу, за якою обрахуванню підлягає період затримки за робочі дні виходячи із середньоденного заробітку, обчисленого відповідно до положень Порядку.

Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду України від 1 березня 2017 р. № 6-2807цс16.

Відповідно до довідки приватного акціонерного товариства Спеціалізоване монтажно-експлуатаційне підприємство СИМВОЛ від 17.09.2018 року № 00000000055 заробітна плата позивача за квітень 2018 року становить 5 149,15 гривень, за травень 2018 року - 6 458,75 гривень, що разом складає 11 607,90 гривень.

Отже, середньоденна заробітна плата становить 297,64 гривень (11 607,90 гривень : 39 днів = 297,64 гривень).

Таким чином, розмір середнього заробітку за вказаний період затримки розрахунку становить 297,64 гривень х 133 дні = 39 586,12 гривень, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у судовому порядку.

За викладених обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Вирішуючи позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2 900 гривень, суд виходить з наступного.

У відповідності до ч. 3 ст. 133 ЦПК України, витрати на професійну правничу допомогу відносяться до судових витрат як витрати, пов'язані з розглядом справи.

Порядок визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, розподілу витрат між сторонами визначається ст. 137 ЦПК України.

Згідно ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Участь адвоката, який представляє інтереси позивача у справі - ОСОБА_2 і факт надання правової допомоги підтверджено договором про надання правничої допомоги від 11.10.2018 року, ордером серії ЗП № 052481, квитанціями № 41 від 22.10.2018 року на суму 1500 гривень, № 47 від 26.11.2018 року на суму 700 грн. № 49 від 13.12.2018 року на суму 700 гривень, розрахунком витрат на правову допомогу від 13.12.2018 року. Адвокат у судовому засіданні участі не приймав. Суд вважає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката є не співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом наданих послуг, розміром позовних вимог, справа не є складною, не потребує значного часу на виконання робіт, тому позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню, розмір витрат на правничу допомогу підлягає зменшенню до 900 гривень.

На підставі п. 1.ч. 1 ст. 5 ЗУ „Про судовий збір» позивача звільнено від сплати судового збору за звернення до суду з позовним вимогами про стягнення заробітної плати, а тому суд вважає необхідним в порядку, передбаченому ст. 141 ЦПК України, стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 704,80 гривень.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 10-12, 13, 81, 82, 133, 137, 141, 263-265, 274- 279 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2) до Приватного акціонерного товариства Спеціалізоване монтажно-експлуатаційне підприємство СИМВОЛ (код ЄДРПОУ 20503714, м. Запоріжжя, вул. Рекордна, 33-а) про стягнення заборгованості по заробітній платі - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Спеціалізоване монтажно-експлуатаційне підприємство СИМВОЛ на користь ОСОБА_1 заборгованість по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі у розмірі 17 488 (сімнадцять тисяч чотириста вісімдесят вісім) гривень 12 копійок, середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 07.06.2018 року по 13.12.2018 року у розмірі 39 586 (тридцять дев'ять тисяч п'ятсот вісімдесят шість) гривень 12 копійок, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 900 (дев'ятсот) гривень 00 копійок, а всього стягнути 57 974 (п'ятдесят сім тисяч дев'ятсот сімдесят чотири) гривні 24 копійки.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Спеціалізоване монтажно-експлуатаційне підприємство СИМВОЛ на користь держави судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.

Копія заочного рішення направляється сторонам, які не з'явилися в судове засідання, в порядку, передбаченому статтею 272 Цивільного процесуального кодексу України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем, третіми особами до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя В.В. Калюжна