Рішення

від 11.01.2019 по справі 328/3118/18

ТОКМАЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

328/3118/18

11.01.2019

2/328/189/19

РІШЕННЯ

Іменем України

11 січня 2019 року м.Токмак

Токмацький районний суд Запорізької області в складі головуючого судді Коваленко П.Л., за участю секретаря судового засідання Баздирь О.Л., розглянувши в підготовчому засіданні в місті Токмак за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Коханівської сільської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до Токмацького районного суду Запорізької області з позовною заявоюдо Коханівської сільської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом. В обґрунтування позову зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її чоловік ОСОБА_3. Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на все його майно, у тому числі на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1. Позивач ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3. 09 листопада 2018 року позивач звернулася до державного нотаріуса Токмацької районної державної нотаріальної контори Запорізької області з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3, але отримала відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину, в зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу на житловий будинок. Відмова нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом порушує право позивача на спадкування та набуття права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в порядку спадкування за законом, за захистом якого позивач змушена звернутися до суду, адже в позасудовому порядку їх захистити неможливо.

Позивач на розгляд справи в судове засідання не з'явилася, її представник ОСОБА_4 надала заяву про розгляд справи без їх участі, на задоволенні позовної заяви наполягала.

Представник відповідача на розгляд справи в судове засідання не з'явився, голова Коханівської сільської ради надав заяву про розгляд справи без участі представника відповідача, просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Оскільки особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з'явились, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

В силу ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК України випадках.

Спадкові відносини в Україні регулюються Цивільним кодексом України, Законом України від 2 вересня 1993 року №3425-ХІІ "Про нотаріат", іншими законами, а також прийнятими відповідно до них підзаконними нормативно-правовими актами.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер чоловік позивача ОСОБА_3, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2, виданого відділом ДРАЦС по Токмацькому району реєстраційної служби Токмацького міськрайонного управління юстиції у Запорізькій області від 21.09.2015.

Родинні відносини позивача ОСОБА_1 з померлим ОСОБА_3 підтверджуються копією свідоцтва про одруження НОМЕР_3 від 10.02.1961.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на все його майно, до складу якої увійшли усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, в тому числі на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до матеріалів спадкової справи № 40/2016, заведеної Токмацькою районною державною нотаріальною конторою Запорізької області, позивач ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3.

09 листопада 2018 року позивач звернулася до державного нотаріуса Токмацької районної державної нотаріальної контори Запорізької області з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3, але отримала відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину, в зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу на житловий будинок, що підтверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 09.11.2018 №1199/02-31.

Судом встановлено, що спір виник в зв'язку з відсутністю умов для оформлення спадщини нотаріально.

Відповідно до ч.1 ст.15, ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа (фізична, юридична) має конституційне право на судовий засіб захисту.

Відповідно до ст.392 ЦК України особа, яка вважає, що її речові права порушені, має право звернутися до суду як з позовом про визнання права власності.

Згідно зі ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що звертаючись до суду позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту.

Згідно з п.4 розділу Спори про право власності та інші речові права висновків Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п.1 ч.1 ст.355 ЦПК України, за І півріччя 2012 р., за змістом статей 2, 3 Закону України від 1 липня 2004 р. № 1952-ІV Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень даних про право власності особи на об'єкт нерухомого майна, збудований до набрання чинності зазначеним Законом, не породжує в особи права власності, а засвідчує офіційне визнання і підтвердження державою факту наявності в особи цього права. Право власності на збудований до набрання чинності цим Законом об'єкт нерухомого майна виникає в порядку, який існував на час його будівництва (постанова Верховного Суду України від 13 червня 2012 р. у справі № 6-54цс12) .

Відповідно до положень частини 3 статті 3 від 1 липня 2004 року № 1952-ІУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.

Право спадкодавця ОСОБА_3 на набуття власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1, підтверджено наступними документами: довідкою Коханівської сільської ради від 11.02.2016, в якій зазначено, що позивач та померлий ОСОБА_3 проживали в будинку АДРЕСА_1; витягом з книги погосподарського обліку №4 Коханівської сільської ради від 16.06.2016 №196, в якому зазначено, що домоволодіння ОСОБА_3 розташоване за адресою:АДРЕСА_1; копією технічного паспорту на індивідуальний житловий будинок, в якому зазначено, що будинок був побудований в 1962 році, веранда, літня кухня та сарай збудовані в 1976 роках.

Як вбачається з матеріалів справи, за життя ОСОБА_3 правомірно набув право власності на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1.

Спадкодавець ОСОБА_3 з 1962 року і до дня смерті проживав у спірному будинку, що підтверджено матеріалами справи.

Зазначеними обставинами підтверджується інша обставина, а саме що будинок з господарськими будівлями та спорудамибув прийнятий в експлуатацію, адже він був придатний до проживання та в подальшому зареєстрований в сільській раді.

У 1960-70 роках питання набуття права власності регулювались Цивільним кодексом Української РСР від 18.07.1963 №1540-VІ (далі - ЦК УРСР), Законом України від 25 грудня 1974 року Про державний нотаріат , Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженою Міністерством комунального господарства Української РСР від 31 січня 1966 року та іншими нормативними актами.

Згідно зі статтями 100, 101 ЦК УРСР, громадяни мали право мати в особистій власності один жилий будинок.

Абзацом 2 пункту 6 Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженої Міністерством комунального господарства Української РСР від 31 січня 1966 року визначено, що не підлягали реєстрації також будинки і домоволодіння, що розташовані в сільських населених пунктах, які адміністративно підпорядковані містам або селищам міського типу, але до них не приєднані.

За змістом зазначених норм права виникнення права власності на житлові будинки, розташовані в сільській місцевості, не підлягало реєстрації, а тому не залежало від державної реєстрації цього права.

Відповідно до частини 1 статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Статтями 1216-1218 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), спадкування здійснюється за заповітом або за законом, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Главою 25 ЦК України передбачені підстави для припинення права власності. До зазначених підстав не належить припинення права власності у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу.

Відповідно до положень п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року "Про судову практику у справах про спадкування" вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають тільки у тому випадку, якщо наявні умови для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину, а при відмові нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

У теперішній час оформити та отримати правовстановлюючий документ на право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами у встановленому законом порядку не можливо, оскільки у відповідності з ч.4 ст.25 ЦК України, цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент смерті.

Відповідно до ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до п.3.1 інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ №24-753/0/4-13 від 16.05 2013 року Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування , право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст.392 ЦК).

Відповідно до ч.1 ст.1298 ЦК України свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців із часу відкриття спадщини, тому спір про спадкування може бути вирішений лише після закінчення цього строку.

Якщо спадкоємець не прийняв спадщину, його вимоги про визнання права власності на спадкове майно не підлягають задоволенню судом. Прийняття спадщини спадкоємцем, який звертається з вимогою про визнання права власності на спадкове майно, має встановлюватись належними доказами: копіями документів із спадкової справи, якщо така справа заводилася нотаріусом, довідками з житлово-експлуатаційних організацій, сільських, селищних рад за місцем проживання спадкодавця.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

З урахуванням вищевикладеного, а також того, що позивач є таким, що прийняла спадщину, але нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню, сам факт не отримання правовстановлюючих документів, не може вважатися відсутністю прав на відповідне майно, якщо воно правомірно набуто у власність. В даному випадку, суд вважає, що оскільки житловий будинок з господарськими спорудами та будівлями за адресою: АДРЕСА_1,набутий спадкодавцем правомірно, то позивач має право отримати його у власність в порядку спадкування за законом. Таким чином, за позивачем має бути визнано право власності на зазначений будинок з господарськими будівлями та спорудами в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3.

Висновки суду узгоджуються із зібраними у справі доказами і не суперечать вимогам законодавства.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.16, 1261 ЦК України, ст.13, 95, 258, 259, 263-265, 273 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до Коханівської сільської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3.

Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, рнокпп НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1.

Відповідач: Коханівська сільська рада, код в ЄДРПОУ 04353646, місце знаходження: 71733, Запорізька область, Токмацький район, село Кохане, вулиця Червона, будинок №89-В.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Токмацький районний суд Запорозької області шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суд повідомляє учасникам справи веб-адресу сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою вони можуть отримати інформацію по даній справі: http://court.gov.ua/fair.

Рішення складено 11.01.2019.

Суддя: