Постанова

від 09.07.2007 по справі 16/4187-а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/4187-А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"09" липня 2007 р.                                                            Справа №16/4187-А

за позовом  Старокостянтинівського міжрайонного прокурора в інтересах держави в

особі Управління Пенсійного фонду України в Старокостянтинівському районім. Старокостянтинів  

до Сільськогосподарського товариствв з обмеженою відповідальністю "Северинське"

с. Северини Старокостянтинівського району

про стягнення 8501,17 грн. заборгованості на загальнообов'язкове державнепенсійне

страхування

Суддя  Магера В.В.                    Секретар судового засідання Степчук Т.А.

Представники сторін:

Від позивача –Лісковий А.М. –за доруч. № 3733/07 від 05.07.2007 р.          

Від відповідача –не з'явився

За участю -  Шкадько В.В. –прокурор відділу прокуратури області

           Ухвалою суду  від  13.06.2007 р. відкрито провадження в адміністративній справі та призначено судовий розгляд на 09.07.2007р. Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи. Ухвала суду від 13.06.2007 р. про відкриття провадження у справі та призначення судового розгляду сторонам надіслана  рекомендованим листом ( вих. № 01 - 110 від 13.06.07р. ).

Суть спору: Прокурор в інтересах позивача звернувся з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 8 501,17  грн. заборгованості по внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

       Повноважний представник позивача та представник прокуратури в судове засідання з'явилися,  позовні вимоги підтримали, вказуючи, що вони підтверджені матеріалами справи та відповідають вимогам чинного законодавства.

Відповідач, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи заперечення проти позову не надав, повноважного представника для  участі у судовому засіданні не направив, повноважні причини неявки не повідомив. Доказів погашення заявленої до стягнення заборгованості в добровільному порядку не надав. Тому суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю „Северинське”,                                с. Северини Старокостянтинівського району зареєстроване як юридична особа, що підтверджується Довідкою про включення до ЄДРПОУ № 990, Свідоцтвом про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності –юридичної особи,  та  відповідно до ст.ст.1, 14 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування“ є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

         У відповідача станом на 01.05.2007 р., склалась заборгованість по страховим внескам на обов'язкове державне пенсійне страхування на загальну суму  8 501,17 грн.,  за період листопада 2006 р. - квітня 2007 р., що підтверджується картками особового рахунку страхувальника, розрахунками суми внесків за грудень 2006 р., січень, лютий, березень 2007 р., що складені відповідачем, розрахунком позовних вимог.

        З метою погашення вказаної заборгованості позивачем на адресу відповідача направлялись вимога про сплату боргу № Ю-37 від 10.04.2007 р., яка отримана відповідачем, що підтверджується відповідним поштовим повідомленням про вручення та не оскаржувалася ним.

        Зазначена вимога не перебуває на виконанні в органах ДВС, про що заявлено представником позивача в судовому засіданні.

           У зв'язку із наявною заборгованістю відповідача, прокурором в інтересах позивача подано позов до суду про примусове стягнення даної заборгованості.

 Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності судом приймається до уваги наступне:

  Відповідно ст.1 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього  Закону  сплачують  страхові  внески  на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; страхові внески  - кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове  державне  пенсійне  страхування,  сплачені згідно  із  законодавством,  що діяло раніше;  кошти,  сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне  страхування  відповідно  до цього Закону.

  Відповідно до п.1 ст.14 зазначеного Закону страхувальниками відповідно до цього Закону є: роботодавці: підприємства, установи і організації,  створені відповідно до законодавства  України,  незалежно від форми власності, виду діяльності  та  господарювання,  об'єднання громадян,  профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств,  установ, організацій,  об'єднань громадян,  профспілок,  політичних партій, які  мають  окремий  баланс  і  самостійно  ведуть  розрахунки  із застрахованими особами),  фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності  та  інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності,  які обрали особливий спосіб оподаткування  (фіксований  податок, єдиний податок,  фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують  працю  фізичних  осіб  на  умовах трудового договору (контракту) або на інших  умовах,  передбачених законодавством,  або за договорами цивільно-правового характеру.

     Згідно п.6 ст.17 вказаного Закону платник страхових внесків зобов'язаний нараховувати,  обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

     Відповідно до п.6 ст.20 даного Закону страхувальники  зобов'язані  сплачувати  страхові  внески, нараховані за відповідний базовий звітний період,  не пізніше  ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

     Згідно ст.106 зазначеного Закону у разі виявлення  своєчасно  не  сплачених  сум  страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми  страхових  внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки,  визначені  статтею  20  цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках,  передбачених частиною третьою статті  20  цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і  стягуються  з  нарахуванням  пені  та застосуванням фінансових санкцій.

             Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.  Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Протягом десяти  робочих  днів  із  дня  одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми  недоїмки та суми фінансових санкцій.

     У разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про  сплату недоїмки і протягом  десяти  робочих  днів  після  її  отримання  не  сплатив зазначену  у  вимозі  суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією,  включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним  органом  Пенсійного  фонду,  або не оскаржив вимогу в судовому порядку,  а  також  у  разі  якщо  страхувальник  узгодив вимогу,  але  не  сплатив  узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги,  відповідний орган   Пенсійного  фонду  звертається  в  установленому законом порядку і подає  вимогу  про  сплату  недоїмки  до  відповідного  підрозділу державної   виконавчої   служби.  У  зазначених  випадках  орган Пенсійного  фонду  також  має  право   звернутися до суду чи господарського  суду  з  позовом  про  стягнення недоїмки.  У разі звернення органу Пенсійного фонду з позовом про стягнення недоїмки до  господарського   суду   передбачені   законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.

                  На підтвердження позовних вимог позивачем  надано необхідні докази про наявність заборгованості відповідача та вжиття заходів її стягнення, відповідно до вимог Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.03р

           За таких обставин, позовні вимоги прокурора в інтересах позивача щодо стягнення                     8 501,17 грн., заборгованості по страховим внескам на обов'язкове державне пенсійне страхування обґрунтовані, підтвердженні матеріалами справи, відповідають чинному законодавству та підлягають задоволенню.

           Керуючись ст.ст.4, 14, 69-71, 86, 104, 158-163, 167, 254-259, п.п.3,6,7 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, СУД –

ПОСТАНОВИВ:

         Позов Старокостянтинівського міжрайонного прокурора в інтересах держави, в особі Управління Пенсійного фонду України в Старокостянтинівському районі,  м. Старокостянтинів  

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Северинське”,                            с. Северини  Старокостянтинівського району про стягнення 8 501,17 грн. заборгованості по внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування задовольнити.

          Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Северинське”, с. Северини Старокостянтинівського району (відомості про банківські рахунки відсутні, код ЄДРПОУ 31329067) на користь Управління Пенсійного фонду України в Старокостянтинівському районі (м. Старокостянтинів, вул. Маршала Красовського, 4,                             р/р 25602313678 в Старокостянтинівському відділенні “Ощадбанк” №2888, МФО 375166, код 14150074) заборгованість по внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 8 501,17  грн. (вісім тисяч п'ятсот одна  гривня 17 коп.).

Згідно ст.ст. 185-186 КАСУ сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Подаються до апеляційного суду через суд першої інстанції.

Згідно ст. 254 КАСУ Постанова, якщо інше не встановлено КАСУ набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                                      В.В. Магера

Віддрук. 5 прим. :

1 - до справи,

2 - позивачу,

3 - відповідачу.

4,5-прокуратурі області та району