Рішення

від 09.01.2019 по справі 200/14044/18-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 січня 2019 р. Справа№200/14044/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Михайлик А.С. при секретарі судового засідання Столяренко Я.С. розглянув в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ТЕХМАШ до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення

за участю:

від позивача: Жеболенко Г.М.

від відповідача: Голуб М.І.

ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ

Товариство з обмеженою відповідальністю ТЕХМАШ звернулося до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області із позовом про скасування податкового повідомлення-рішення № 0026764707 від 22.06.2018 про застосування штрафних санкцій за порушення строку сплати грошового зобов'язання з орендної плати за землю та зобов'язання виключити з облікової картки позивача штрафні санкції в сумі 40 837,90 грн.

В обґрунтування протиправності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення позивач зазначив неврахування відповідачем при нарахуванні штрафних санкцій положень Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції статтею 6 якого в редакції, чинній до 08.06.2018, звільнено від сплати за користування земельними ділянками суб'єктів господарювання, що здійснюють господарську діяльність на території проведення антитерористичної операції під час проведення антитерористичної операції. Оскільки позивач здійснює діяльність на території проведення антитерористичної операції в період чинності цієї норми він був звільнений від сплати плати за користування земельними ділянками, а тому підстави для застосування до нього штрафних санкцій за несвоєчасну сплату таких грошових зобов'язань відсутні. Оскільки станом на день подання позову сума штрафних санкцій в обліковій картці позивача становить 40 837,90 грн., позивач просив вилучити з облікової картки всю суму штрафних санкцій.

В судовому засіданні представник позивача підтримала вимоги, просила суд задовольнити позов.

Відповідач проти задоволення заявлених вимог заперечував, підстави незгоди виклав у наданому до суду відзиві на позов. За змістом відзиву в ході проведеної камеральної перевірки встановлено несвоєчасну сплату позивачем узгоджених грошових зобов'язань з плати за землю, визначених у наданих до податкового органу деклараціях за звітні податкові періоди 2014-2017 років, що стало підставою прийняття спірного податкового повідомлення - рішення про застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання з плати за землю. Що стосується посилань позивача на Закон України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , то відповідач вважає їх необґрунтованими, оскільки орендовані позивачем земельні ділянки не знаходяться у межах населених пунктів, на територіях яких органи державної влади тимчасово не здійснюють повноважень або які розташовані на лінії зіткнення, з огляду на що підстави для застосування до спірних правовідносин статті 6 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції відсутні.

Відповідач зазначив, що відповідно до пункту 87.9. статті 87 Податкового кодексу України податковий орган зобов'язаний спрямовувати кошти, що сплачує платник податків в рахунок погашення податкового боргу в порядку календарної черговості його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податку. Оскільки за даними облікової картки позивача за ним обліковувався податковий борг,сплачені ним кошти в першу чергу спрямовувалися на погашення податкового боргу.

Крім цього відповідач зауважив на неможливості відстрочення сплати грошових зобов'язань позивача на умовах Порядку та умов надання платникам податків розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань або податкового боргу . затвердженого наказом Міністерства доходів та зборів України від 10.10.2013 № 574, оскільки відповідна заява товариством не надавалася.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав викладене ним у відзиві на позов, просив суд відмовити позивачу в замовленні позовних вимог.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою від 17.12.2018 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного з викликом сторін, судове засідання призначено на 09.01.2019.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю ТЕХМАШ є юридичною особою, зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом 32720984. Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням товариства позивача є: 84112, Донецька обл., місто Слов'янськ, вулиця Горлівська, будинок 59 А.

Як платник податків позивач перебуває на обліку в Слов'янській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області.

Відповідно до умов договорів б/н від 01.02.2012, № 12-17 від 27.03.2017, укладених між позивачем та Слов'янською міською радою, позивач є користувачем земельної ділянки, що знаходиться за адресою: м. Слов'янськ, вул.. Сучасна, буд. 25б, а саме: земельної ділянки несільськогосподарського призначення із земель промисловості транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення площею 1,2805 га.

В наданих до фіскального органу деклараціях позивач визначив до сплати орендну плату за землю за 2015 рік в сумі 64196,71 грн. (5349,73 грн. на місяць в період з січня по грудень місяць), за 2016 рік в сумі 91987,59 грн. (7665,63 грн. на місяць з січня по листопад 2016 року та 7653,66 грн. у грудні 2016 року), за 2017 рік в сумі 82853,01 грн. (8125,57 грн. на місяць з січня по листопад 2017 року та 8125,78 грн. у грудні 2017 року).

31.05.2018 відповідачем проведено камеральну перевірку з питання своєчасності сплати грошового зобов'язання з плати за землю, за наслідком проведення якої складений акт № 1082/05-99-47-07 від 31.05.2018. Згідно висновків акту в ході перевірки встановлено несвоєчасну сплату платником податків узгодженого податкового зобов'язання по податковим деклараціям з плати за землю за 2015 рік (№ 9003997654 від 26.01.2015), за 2016 рік (№ 9013253494 від 10.02.2016), за 2017 рік (№ 9016227380 від 12.02.2017).

На підставі висновків зазначеного акту 22.06.2018 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0026764707, яким до позивача застосовані штрафні санкції за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання з плати за землю в розмірі 20% на суму 34463,53 грн. Згідно розрахунку до податкового повідомлення-рішення штрафні санкції застосовані за несвоєчасну сплату позивачем грошових зобов'язань за грудень 2015 року, січень - грудень 2016 року, січень - жовтень 2017 року (арк. справи 13-15).

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ, ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

Відповідно до ст. 67 Конституції України та п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України)платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності є обов'язковим платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Справляння плати за землю, в тому числі й орендної плати, здійснюється відповідно до положень розділу ХIII Податкового кодексу України.

Як визначено пунктом 288.1 статті 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Згідно з пунктом 287.3 статті 287 ПК України , податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

За несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань ПК України передбачена відповідальність для платника податків у вигляді нарахування штрафу (стаття 126) та пені (стаття 129).

Відповідно до пункту 126.1 статті 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

-при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

-при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

15.10.2014 набув чинності Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" № 1669-VІІ від 02.09.2014, яким визначено тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Відповідно до статті 6 Закону України N 1669-VII від 02.09.2014 "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" (далі - Закон N 1669) в редакції, чинній до 08.06.2016 року, суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, звільнено від плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Згідно з ч.3 ст.11 "Прикінцеві та перехідні положення" наведеного Закону, закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до статі 1 Закону № 1669, період проведення антитерористичної операції є часом між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України. Територією проведення антитерористичної операції є територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014. Розпорядженням КМУ від 30 жовтня 2014 року № 1053-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція" на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1669-VII затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275-р. "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України" на виконання абзацу третього пункту 5 статті 1-1 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1669-VII був затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Законом України Про внесення змін до Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції щодо безперешкодної діяльності органів місцевого самоврядування від 17 травня 2016 року № 1365-VIII тексти статей 6 та 7 Закону України № 1669 викладено в наступній редакції: "Звільнити суб'єктів господарювання від плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності в населених пунктах згідно з переліками, передбаченими частиною четвертою статті 4 цього Закону";"Скасувати суб'єктам господарювання орендну плату за користування державним та комунальним майном, розташованим в населених пунктах, згідно з переліками, передбаченими частиною четвертою статті 4 цього Закону". Закон України від 17 травня 2016 року № 1365-VIII набрав чинності 8 червня 2016 року.

Частиною першою статті 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

В рішенні Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначено, що дію нормативно-правового акту в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ВИСНОВКИ

Із врахуванням приписів частини 3 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , відповідно до яких закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону, суд дійшов висновку, що Закон № 1669 є спеціальним законом у спірних правовідносинах. Отже, застосування Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції не ставиться у залежність від внесення відповідних змін до ПК України. Крім іншого, Закон України № 1669 прийнято пізніше ніж ПК України.

Статтею 6 Закону України від 2 вересня 2014 року №1669-VII Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції (в редакції чинній до 08.06.2016 року) передбачалося звільнення суб'єктів господарювання які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Оскільки позивач в період з 14.04.2014 року по 7.06.2016 року включно був звільнений від плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності. Таким чином, підстави для застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату плати за землю за звітні податкові періоди з грудня 2015 року по 08.06.2016 відсутні.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача про те, що за даними облікової картки за позивачем обліковувався податковий борг починаючи з грудня 2015 року, оскільки за вказівкою статті 6 Закону України № 1669 в редакції цієї норми, чинній до 08.06.2016 включно, позивач був звільненим від його сплати зазначених зобов'язань за період грудень 2015 року - травень 2016 року.

Враховуючи закріплення Законом №1669 звільнення суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності за період з 14.04.2016 по 07.06.2016 до таких суб'єктів господарювання не можуть застосовуватися штрафні фінансові санкції за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань на підставі статті 126 Податкового кодексу України.

При вирішенні питання щодо правомірності застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату плати за землю за звітні податкові періоди наступні після 08.06.2016, суд виходить із наступного. Згідно відомостей облікової картки позивача з орендної плати за землю за звітні податкові періоди за 2015-2016 роки вбачається, що сплачені позивачем кошти враховувалися відповідачем на погашення зобов'язань з плати за землю за звітні податкові періоди з листопада 2014 року по травень 2016 року, від сплати яких позивача було звільнено. Наведене мало своїм наслідком відображення в обліковій картці позивача несвоєчасної сплати зобов'язань з плати за землю після 08.06.2016 року.

Враховуючи дійдення судом висновку щодо звільнення позивача від сплати зобов'язань з плати за землю на період з 14.04.2016 по 07.06.2016 року, суд вважає неправомірним нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань за червень - грудень 2016 року, січень - жовтень 2017 року через врахування сплачених позивачем коштів в рахунок зобов'язань за період з січня 2015 року по травень 2016 року, обов'язки щодо сплати яких в нього відсутні.

Крім цього, в ході судового розгляду було встановлено, що відповідачем під час нарахування штрафних санкцій згідно оскаржуваного позивачем рішення враховано як оплату грошових зобов'язань за вересень 2016 року надану позивачем 07.04.2017 уточнюючу декларацію, якою позивач зменшив раніше задекларовані зобов'язання з плати за землю за 2017 рік на 12 211,52 грн. Надання уточнюючої декларації із зменшенням раніше задекларованих зобов'язань не є сплатою податкових зобов'язань у розумінні приписів Податкового кодексу України.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що штрафні санкції за несвоєчасну сплату позивачем зобов'язань з плати за землю за періоди з червня 2016 року по жовтень 2017 року застосовані безпідставно.

На підставі викладеного податкове повідомлення-рішення від 22.06.2018 №0026764707 про застосування штрафних санкцій за порушення строку сплати грошового зобов'язання з орендної плати за землю в сумі 34 463,53 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.

Оскільки податкове повідомлення-рішення визнано протиправним та підлягає скасуванню, застосовані цим рішенням штрафні санкції в сумі 34463,53 мають бути виключеними з облікової картки позивача з орендної плати за землю з юридичних осіб. Проте, внесення відповідних змін в обліковій картці відноситься до функцій державних податкових інспекцій, а не відповідача у справі, та здійснюється після набрання чинності судовим рішенням в автоматичному порядку, а тому вимога про зобов'язання відповідача внести відповідні зміни до облікової картки не підлягає задоволенню.

Крім цього, за змістом позовних вимог позивач просив суд зобов'язати виключити з облікової картки штрафні санкції в сумі 40837,90 грн., в той час як штрафні санкції згідно податкового повідомлення-рішення становлять 34463,53 грн. Оскільки предметом розгляду позивачем не було визначено правомірність нарахування штрафних санкцій в сумі 6 374,37 грн., підстави для задоволення заявлених позивачем вимог про виключення їх з обліку відступні.

Таким чином, позов підлягає задоволенню частково.

Відповідно до частин першої та третьої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 3524,00 грн. (платіжне доручення № 1058 від 06.12.2018).

Сплачений судовий збір підлягає стягненню з бюджетних асигнувань відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог, а саме в частині 2973,80 грн.

З огляду на викладене вище, на підставі положень Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції та керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 9, 12, 15, 19, 22, 25, 32, 72, 76, 77, 79, 139, 194, 205, 241-243, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю ТЕХМАШ (місцезнаходження: 84112, Донецька обл., місто Слов'янськ, вулиця Горлівська, будинок 59 А, ідентифікаційний код юридичної особи 32720984) до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (місцезнаходження: 85612, м. Маріуполь, вул 130-ї Таганрозької дивізії, будинок 114, ідентифікаційний код юридичної особи 39406028) про скасування податкового повідомлення-рішення № 0026764707 від 22.06.2018 про застосування штрафних санкцій за порушення строку сплати грошового зобов'язання з орендної плати за землю та зобов'язання виключити з облікової картки позивача штрафні санкції в сумі 40 837,90 грн., - задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.06.2018 №0026764707 про застосування штрафних санкцій за порушення строку сплати грошового зобов'язання з орендної плати за землю на суму 34463,53 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Донецькій області (місцезнаходження: 85612, м. Маріуполь, вул 130-ї Таганрозької дивізії, будинок 114, ідентифікаційний код юридичної особи 39406028) на користь товариства з обмеженою відповідальністю ТЕХМАШ (місцезнаходження: 84112, Донецька обл., місто Слов'янськ, вулиця Горлівська, будинок 59 А, ідентифікаційний код юридичної особи 32720984) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2973,80 грн. (дві тисячі дев'ятсот сімдесят три гривні 80 коп).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення,зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до пп. 15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Повний текст судового рішення складений 11.01.2019.

Суддя Михайлик А.С.