Рішення

від 11.01.2019 по справі 420/5505/18

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/5505/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі у складі

головуючого судді Катаєвої Е.В.,

за участю секретаря судового засідання Левчук О.В.,

представника позивача -Трофімчук О.В.,

представника відповідача - Маринова Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю УКРСТРОЙ СЕРВІС (вул. Армейська,18, м. Одеса, 65009) до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (вул. Семінарська,5, м. Одеса, 65044) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

До суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю УКРСТРОЙ СЕРВІС (далі ТОВ УКРСТРОЙ СЕРВІС ) з позовом (т.1 а.с.6-17) до Головного управління ДФС в Одеській області (далі ГУ ДФС), в якому просить визнати протиправним та скасувати повідомлення-рішення від 06.09.2018 року № 0038111407 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в загальній сумі 987 543,00 грн (790034,00 грн - податок на додану вартість, 197509,00 грн - штрафні (фінансові) санкції); № 0038131407 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в загальній сумі 562 635,00 грн, визначеного в декларації ТОВ УКРСТРОЙ СЕРВІС № 9296517854 за грудень 2017 року.

Позивач зазначив, що рішення, які оспорюються прийняті на підставі Акту від 15.08.2018 р. № 1725/15-32-14-07/37810459 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ УКРСТРОЙСЕРВІС з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість з контрагентами - постачальниками ТОВ Клартек , ТОВ Марвіл-Трейд , ТОВ Савон Плюс , ТОВ Гелеон Буд , згідно з висновком якого, на думку ГУ ДФС, ТОВ УКРСТРОЙ СЕРВІС порушено п.198.1,п.198.3 ст.198, ст.200, абз в п.200.4 ст.200 ПКУ, в результаті чого занижений податок на додану вартість та завищене від'ємне значення з ПДВ.

Позивач вважає, що висновки, викладені в Акті перевірки, на підставі якого прийняті спірні податкові повідомлення-рішення, факти та данні, викладені в Акті перевірки, що стали підставою для таких висновків, базуються на припущеннях, не відповідають дійсності та суперечать діючому законодавству України.

Позивач стверджує, що жодного порушення п.198.1,п.198.3 ст.198 ПКУ при формуванні податкового кредиту по взаємовідносинам з вказаними контрагентами ним не допущено.

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПКУ право на віднесення сум податку до податкового кредиту, зокрема, виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Зазначене свідчить про те, що за отримання зазначених в Акті товарів та послуг ТОВ УКРСТРОЙ СЕРВІС з своїми контрагентами розрахувався, тобто сторони договору зазнали змін майнового стану. Дані факти підтверджується податковими накладними, які були включені ТОВ УКРСТРОЙ СЕРВІС у податкову звітність з ПДВ у періоді, що перевірявся, а також копіями відповідних документів про оплату продавцю/виконавцю вартості товарів та послуг, які були надані до перевірки.

Таким чином, обов'язковою умовою при обчисленні об'єкта оподаткування є здійснення господарських операцій в межах провадження господарської діяльності та підтвердження їх здійснення відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Позивач не погоджується з висновками Акту про те, що відсутність товарно-транспортних накладних, які підтверджують факт перевезення вантажів, дає підстави робити висновок про наявність ознак фіктивності та відсутності фактів реального здійснення господарських операцій.

З огляду на Податковий кодекс України, товарно-транспортна накладна не передбачена в якості документа за наявності якого підприємство має право на включення відповідних сум до складу податкового кредиту.

Також позивач вважає неправомірним включення до змісту Акту, а в подальшому врахування у висновках Акту інформацію від ГУ ДФС в Миколаївській області щодо контрагентів ТОВ УКРСТРОЙ СЕРВІС , яка зазначається як податкова інформація .

Відповідно до п.п. 83.1.2. п. 83.1. ст. 83 ПКУ визначено, що серед іншого, під час проведення перевірок підставами для висновків є податкова інформація. Порядок збору податкової інформації регламентовано ст. 82 ПКУ.

Інформація вказана в Акті перевірки не може бути підставою для висновків наведених в Акті, оскільки інформація наведена в Акті, що надійшла від ГУ ДФС в Миколаївській області не відноситься до жодних встановлених законом джерел збору податкової інформації, а відповідно не підпадає під визначення вказаного терміну.

В Акті наведені висновки про те, ТОВ Савон Плюс та ТОВ Гелеон Буд не могли фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного.

Вказаний висновок обґрунтовується тим, що в зв'язку з відсутністю документальних підтверджень щодо рівня освіти, кваліфікації, професіональних знань, чисельності та фахової належності робітників вказаних підприємств, неможливо встановити та підтвердити відповідність наявних трудових ресурсів виконанню оформлених господарських операцій.

Вказане є також припущенням в зв'язку із відсутністю будь-яких доказів, у т.ч. податкової інформації.

Безпідставними, бездоказовими та є такими, що не відповідають нормам діючого законодавства висновки наведені в Акті про штучне формування податкового кредиту ТОВ УКРСТРОЙ СЕРВІС по ланцюгу постачання спростовуються і нормами діючого законодавства.

Відповідно до п. 201.10 ст.210 ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Позивач зауважує, що податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, шо відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Крім того, відповідно до п. 44.1. ст. 44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Позивач зазначив, що у нього наявні всі первинні документи, які свідчать про здійснення господарських операцій з контрагентами - постачальниками ТОВ Клартек , ТОВ Марвіл-Трейд , ТОВ Савон Плюс , ТОВ Гелеон Буд та навів перелік вказаних документів, надавши їх копії до позову.

Придбані матеріали та роботи у ТОВ Клартек , ТОВ Марвіл-Трейд , ТОВ СавонПлюс ,ТОВ Гелеон Буд були передані та включені до складу собівартості виконаних робіт перед замовником УКБ Одеської міської ради по об'єкту Капітальний ремонт будівель, розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Косовська, 2Д (літера В ) на виконання умов договору № 84-17/П, а також передані в складі актів виконаних робіт та включено до складу собівартості виконаних робіт замовнику - ТОВ ЮГТРАНС-ТЕРМІНАЛ по об'єкту - Третя черга будівництва торгового центру, загальною площею 25 599 кв.м на виконання умов Генерального контракту № 20/06/17.

В Акті не зазначено жодної інформації та відсутні посилання на будь-які докази, які б свідчили про відсутність факту виконання будівельних робіт/постачання товарів за договорами укладеними ТОВ УКРСТРОЙ СЕРВІС з його контрагентами.

Позивач у позові наводить та просить врахувати при вирішенні спірних правовідносин судову практику Верховного Суду зі спорів щодо оскарження рішень податкових органів з оцінки питань щодо відсутності у контрагентів позивача матеріальних та трудових ресурсів, наявності або відсутності окремих документів, а також недоліки в їх оформленні, відсутності ТТН, порушення податкової дисципліни по ланцюгу постачання, які не можуть бути безумовною підставою для позбавлення суб'єкта господарювання податкового кредиту, а також практику Європейського Суду з прав людини, зокрема рішення від 22.01.2009 року по справі Булвес АД проти Болгарії .

Позивач вказує, що є очевидним, що висновки викладені в Акті щодо нереальності здійснення господарських операцій є недоведеними та необґрунтованими. Факт здійснення господарських операцій ТОВ УКРСТРОЙ СЕРВІС з його контрагентами було правомірно віднесено до податкового кредиту суму ПДВ. Позивач просив задовольнити позов.

Представник відповідача подав відзив на позов (т.8 а.с.83-100), у якому просив відмовити у задоволенні позову, вважав податкові повідомлення-рішення правомірними, прийнятими у відповідності до вимог законодавства. Представник відповідача зазначив, що висновки Акту про встановлені під час перевірки порушення податкового законодавства зроблені з урахуванням наявної податкової інформації відносно контрагентів позивача, яку наводить у відзиві. Податковим органом не визнано реальність здійснення господарських операцій з вказаними в Акті перевірки контрагентами і на підставі цього встановлено порушення податку на додану вартість.

Також представник відповідача у відзиві на позов зазначив, що податкова погоджується з твердженням позивача, що він не несе відповідальність за порушення податкового законодавства зі сторони контрагентів, але оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті не через порушення законодавства контрагентами або через їх несплату, а з причин невизнання реальності господарських операцій.

Згідно ч. 1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. З тексту договорів укладених позивачем з контрагентами вбачається, що вони є двосторонніми, як правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. В такому випадку, якщо контрагенти не вчиняли таких дій, ТОВ УКРСТРОЙ СЕРВІС не міг віднести до своєї податкової звітності результати господарської діяльності, які планувалося досягти у разі виконання умов договорів, навіть за наявності належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами.

Представник відповідача вважав, що оскільки у контрагентів позивача були відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій (відсутність основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів), податковий орган зробив належний висновок, що ТОВ УКРСТРОЙ СЕРВІС занижено податок на додану вартість.

Також представник відповідача зазначив, що відповідно до п. 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363 (далі Правила №363), основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та подорожні листи вантажного автомобіля(пункт 11.1 Правил № 363). Товарно-транспортна накладна підтверджує факт надання послуг з перевезення товарів; є одним із додаткових документальних свідчень реальності здійснення господарської операції з поставки товарів.

З акту перевірки вбачається, що на останній день перевірки 08.08.2018 року не надано частину оригіналів первинних документів, в результаті чого складено акт про ненадання первинних документів від 08.08.2018 №1693/15-32-14-07/37810459, в тому числі і товарно-транспортні накладні.

Згідно п.44.6. ст.44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

До заперечень до акту перевірки від 21.08.2018 №21-08/18 (вх. до ГУ ДФС в Одеській області від 28.08.2018 №10709/10/15-32) надано копії товарно-транспортних накладних, перевіркою яких було встановлено, що відповідно до Централізованої бази даних МТСБУ станом на день перевезення вантажу у частини вантажних автомобілів, які згідно товаротранспортних накладних здійснювали перевезення вантажу, відсутній обов'язковий страховий поліс, який передбачений п.2 Додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2009 року №207, що ставить під сумнів існування зазначених автомобілів. Крім того, надано 36 товаротранспортних накладних складених контрагентами - постачальниками (ТОВ Марвіл-Трейд , ТОВ Клартек , ТОВ Савон Плюс ). Жодна із наданих товаротранспортних накладних не містить правдивої інформації щодо автомобілів, якими здійснювалось перевезення вантажу, а саме: в Централізованій базі даних МТСБУ або взагалі відсутня реєстрація транспортного засобу, або під зазначеним видом автомобілю значиться інша марка автомобілю, навіть мотоцикл, замість вантажних автомобілів рахуються легкові, тобто такі, що не можуть перевозити будівельні матеріали. До перевірки надано товарно-транспортні накладні, які за своїм змістом не відповідають порядку приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку продукції, відповідно Правилам №363, а саме взагалі відсутні дані у Розділу Вантажно - розвантажувальні операції взагалі не заповнено, тобто не зазначено вид операції (навантаження або розвантаження), час прибуття, вибуття, простою транспорту, підписи відповідальних осіб.

Враховуючи вищенаведене, первинні документи (товаротранспортні накладні), надані до заперечень, хоча і відповідають зовнішнім формальним ознакам, проте не відображають реального здійснення операцій із здійснення автоперевезень будівельних матеріалів, тобто є недостовірними, дефектними.

Представник відповідача у відзиві не погоджується з твердженням, що інформація від ГУ ДФС в Миколаївській області щодо контрагентів ТОВ УКРСТРОЙ СЕРВІС не є податковою та не може бути підставою для висновків наведених в Акті, оскільки з урахуванням положень пп. 72.1.1 п. 72.1 ст. 72 ПКУ отримана податкова інформація від ГУ ДФС в Миколаївській області, що наведена в акті перевірки, складена тільки на підставі аналізу поданих декларацій та звітів. Встановлені нереальні операції з постачання товарів/послуг, які не вироблялися/надавалися в обсязі, зазначеному у складених документах, та/або неможливості їх реального постачання у зв'язку з відсутністю або недостатністю у постачальника необхідного управлінського й технічного персоналу, виробничих активів і матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва, зберігання й транспортування товарів, надання послуг, що підтверджуються зібраною відповідно до ст. 72 Кодексу податковою інформацією (сукупністю об'єктивних і достатніх доказів), яка згідно із пп. 83.1.2 п. 83.1 ст. 83 Кодексу є підставою для висновків під час проведення перевірки покупця .

Податкова накладна буде підставою для нарахування сум ПДВ, які відносяться до податкового кредиту, за умови якщо: мала місце господарська операція (операція повинна бути реальною), проте Зміст Акту перевірки свідчить про нереальність господарських операцій позивача з контрагентами.

У відповіді на відзив (т.8 а.с.128-138), представник позивача наполягав на обґрунтованості позовних вимог та зауважив, що відзив не містить обставин щодо спростування доводів позивача викладених в обґрунтування позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Однак Відповідачем цього обов'язку не виконано, що підтверджується тим, що процесуальна позиція відповідача базується лише на припущеннях, а також в її обґрунтування не покладено жодних доказів окрім, так званої, податкової інформації , яка стала як підставою для необґрунтованих висновків наведених в Акті перевірки так і основним обґрунтуванням відзиву на адміністративний позов.

Відповідно до п.п. 72.1.1.1. п.72.1 ст. 72 ПК України, для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла від платників податків та податкових агентів, зокрема інформація, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, звітах про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, інших звітних документах.

Відповідач наголошує, що отримана податкова інформація від ГУ ДФС в Миколаївській області, що наведена в акті перевірки, складена тільки на підставі аналізу податкових декларацій та звітів контрагентів. Однак це твердження не підтверджується матеріалами справи. Результатом опрацювання ГУ ДФС у Миколаївській області зібраної податкової інформації відносно ТОВ Марвіл-Трейд , ТОВ Клартек , ТОВ Савон Плюс , є висновки зроблені на припущеннях. Із вказаних опрацювань вбачається, що ГУ ДФС у Миколаївській області без аналізу первинних документів контрагентів ТОВ УКРСТРОЙ СЕРВІС дійшло висновків відносно цих осіб та їх контрагентів, що в свою чергу свідчить про відсутність належного підтвердження вказаних висновків.

Відповідач не надає будь-яких доказів, які підтверджують факт відсутності господарських операцій. Усі доводи Відповідача зводяться до того, що будь-яких підтверджень можливості здійснення контрагентами ТОВ УКРСТРОЙ СЕРВІС господарських операцій не має.

Однак, ці доводи є неспроможними з огляду на відсутність доказів здійснення відповідачем будь-яких дій спрямованих на дослідження первинних документів контрагентів ТОВ УКРСТРОЙ СЕРВІС та перевірку їх бухгалтерського обліку.

Посилаючись в акті перевірки та відзиві на позовну заяву відповідач жодним чином не обґрунтовує той факт, що результати господарських операцій (виконані роботи/надані послуги) отримані від зазначених в акті перевірки контрагентів, в подальшому були використані в господарській діяльності ТОВ УКРСТРОЙ СЕРВІС та передані іншим особам в складі виконаних робіт/наданих послуг.

Позивач ще раз звертає увагу, що наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі платника у зв'язку з його господарською діяльністю. Саме таки правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 19.06.2018 року по справі № 826/7704/16 та від 17.04.2018 року по справі № 820/475/17. Крім того, згідно з висновком Верховного суду товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом, тобто товарно-транспортна накладна є доказом, який підтверджує факт надання/отримання транспортних послуг, а не реальність господарської операції у цілому (Постанови Верховного Суду від 11.09.2018 року по справам №820/477/18, №815/6105/17, №821/995/17, № 823/2247/17). Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Крім того, у відзиві на позовну заяву відповідач посилається на товарно-транспортні накладні та відомості з Централізованої бази даних МСТБУ, які не були досліджені під час проведення перевірки, а відповідно не є доказами, що стали підставами для прийняття оскаржуваних повідомлень-рішень. Зазначена обставина є підставою для відхилення таких доказів в зв'язку із положеннями ч. 2 ст. 77 КАС України.

Позивач наполягав на обґрунтованості позовних вимог та просив їх задовольнити.

Ухвалою суду від 24.10.2018 року позовна заява лишена без руху та позивачу наданий строк для усунення недоліків позову (т.7 а.с.1-4)

Провадження по справі відкрите ухвалою суду від 05.11.2018 року, призначене підготовче засідання по справі (т.1 а.с. 2-4).

Ухвалою суду від 04.01.2019 року підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду по суті (т.7 а.с.96).

У судовому засіданні представники позивача та відповідача підтримали свої позиції з посиланням на доводи викладені у позові та відзиві на позов.

Судом встановлено, що ТОВ УКРСТРОЙ СЕРВІС зареєстровано 02.08.2011 року, знаходиться на податковому обліку в органах державної податкової служби з 03.08.2011 року, є платником ПДВ.

З 02.08.2018 року по 08.08.2018 року ГУ ДФС проведено перевірку позивача, за результатами якої складений Акт від 15.08.2018 року № 1725/15-32-14-07/37810459 Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю УКРСТРОЙ-СЕРВІС , код ЄДРПОУ 37810459 з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість з контрагентами - постачальниками ТОВ Клартек , код ЄДРПОУ 41508801 в вересні 2017 року, ТОВ Марвіл-Трейд , код за ЄДРПОУ 41518029 в жовтні 2017 року, ТОВ Савон Плюс , код за ЄДРПОУ 41518008 в жовтні 2017 року та ТОВ Гелеон Буд , код за ЄДРПОУ 41513193 в грудні 2017 року (т.1 а.с.26-59).

На підставі Акту перевірки від 15.08.2018 року № 1725/15-32-14-07/37810459 контролюючим органом прийняті податкові повідомлення-рішення від 06.09.2018 року № 0038111407 форми Р про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 987 543,00 грн (790034,00 грн. за податковими зобов'язаннями, 197509,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями); № 0038131407 форми В4 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 562 635,00 грн за звітний період грудень 2017 року (декларація № 9296517854, дата реєстрації 20.01.2018 року) (т.1 а.с.23,24).

У висновку Акту перевірки від 15.08.2018 року № 1725/15-32-14-07/37810459 щодо підстав прийняття оскаржуваних позивачем податкових повідомлень-рішень зазначено, що перевіркою встановлено порушення ТОВ УКРСТРОЙ СЕРВІС : - п. 198.1, п.198.3. ст. 198, п. 200.2, ст. 200 ПКУ, що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 790 034 грн., у тому числі у вересні 2017 року - 8245 грн, у жовтні 2017 року - 781 789 грн.; - п. 198.1, п.198.3. ст. 198, абз. в п. 200.4, ст. 200 ПКУ, що призвело до завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21) на загальну суму 562 635 грн, у тому числі у грудні 2017 року - 562 635 грн.

Згідно до п. 198.1 ст. 198 ПКУ до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пунктом 198.3 ст.193 ПКУ щодо формування податкового кредиту встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Стаття 201 ПКУ регламентує питання порядку визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків

Пунктом 200.1 ст.200 ПКУ встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п.200.2,п. 200.4 ст.200 ПКУ при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п.200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов'язань, перераховує суми податку до бюджету.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п.200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п.200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

Судом встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення в акті перевірки зазначено, що під час перевірки було встановлено заниження податку на додану вартість у сумі 790 034 грн та завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21) на загальну суму 562 635 грн відбулось по господарським операціям з ТОВ Клартек , ТОВ Марвіл-Трейд , ТОВ Савон Плюс , та ТОВ Гелеон Буд .

Дослідивши акт перевірки, надані сторонами докази суд вважає, що позивач довів необґрунтованість висновків Акті перевірки та відповідно неправомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. При цьому суд виходить з наступного.

В Акті щодо кожного контрагента не заперечується, що господарські операції відображені у бухгалтерському обліку позивача за відповідний період по рахунку №631; суму ПДВ по податковим накладним включено до податкового кредиту відповідного періоду, податкові накладні пройшли реєстрацію в ЄРПН та сума податкового кредиту відповідає податковій декларації з ПДВ за відповідний період та відповідає бухгалтерському обліку.

Згідно з КВЕД основним видом діяльності ТОВ УКРСТРОЙ СЕРВІС є Будівництво житлових і нежитлових будівель (код 41.20).

Судом встановлено, що ТОВ УКРСТРОЙ СЕРВІС уклало з Управлінням капітального будівництва Одеської міської ради договори про закупівлю підрядних робіт за державні кошти №84-17/П від 24.07.2017 року по об'єкту - Капітальний ремонт будівель, розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Косовська, 2Д (літера В ) (т.4 а.с.108-115) та № 172-17/П від 08.12.2017 року по об'єкту - будівництво інженерних мереж та споруд для забезпечення функціонування будівель, розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Косовська, 2Д, Котельна (з додатковими угодами) (т.7 а.с.99-115).

Також ТОВ УКРСТРОЙ СЕРВІС уклало з ТОВ ЮГТРАНС-ТЕРМІНАЛ генеральний контракт на будівництво №20/06/17 від 20.06.2017 року по об'єкту по об'єкту - третя черга будівництва торгового центру, загальною площею 25 599 кв.м , розташованого за адресою: м. Одеса, вул. М.Жукова,2 (з додатковими угодами) (т.7 а.с.210-223)

Під час виконання умов зазначених договорів ТОВ УКРСТРОЙ СЕРВІС уклало договори з контрагентами, зазначеними в Акті перевірки. Наявність вказаних договорів та первинних документів, які складені за результатами виконання вказаних договорів, в Акті перевірки також не оспорюється.

Так, позивач уклав з ТОВ САВОН ПЛЮС 29.09.2017 року договір підряду № 29/09/17-УПП, 02.10.2017 року договір підряду № 02/10/17-ОТПВК, 09.10.2017 року договір купівлі-продажу № 09/10/17-1. Відповідно умов договорів ТОВ САВОН ПЛЮС (Підрядник) зобов'язалось у зумовлені строки виконати будівельні роботи на об'єкті: Капітальний ремонт будівель, розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Косовська, 2Д (літера В ), а ТОВ УКРСТРОЙ СЕРВІС (Замовник) зобов'язалось прийняти та оплатити роботи.

На виконання умов договору ТОВ УКРСТРОЙ СЕРВІС передало ТОВ САВОН ПЛЮС фронт робіт та документацію, що визначає умови виконання будівельних робіт за договором, а також за відповідними актами матеріали у виробництво без передачі права власності на них.

Вказані договори виконані сторонами у повному обсязі, що підтверджується відповідними видатковими та податковими накладними, актами, кошторисами, відомостями про договірну ціну, підсумковими відомостями ресурсів, актами виконаних робіт, платіжними дорученнями. Вказані операції відображені ТОВ УКРСТРОЙ СЕРВІС в бухгалтерському обліку (т.1 а.с.144-151, 187-188, т.3 а.с.179-250, т.4 а.с.1-77).

03.10.2017 року ТОВ УКРСТРОЙ СЕРВІС укладено з ТОВ Марвіл-Трейд договір поставки № 03/10/17-1, відповідно умов якого ТОВ Марвіл-Трейд (Постачальник) зобов'язалось у зумовлені строки передати, а ТОВ Укрстрой Сервіс (Покупець) зобов'язалось прийняти та оплатити товар, вказаний у Специфікації та/або видаткових накладних (надалі- Товар). Відповідно п. 4.5,п.4.6 вказаного договору, Кінцевий пункт поставки - м.Одеса, вул. Косовська, 2Д (літера В). Поставка Товару (в тому числі навантаження та розвантаження Товару) здійснюється силами, засобами і за рахунок Постачальника.

На виконання умов договору ТОВ Марвіл- Трейд передало, а ТОВ УКРСТРОЙ СЕРВІС отримало товар загальною вартістю 1 897 618,42 грн, у т.ч. ПДВ 316 269,74 грн.

Виконання умов договору підтверджено видатковими та податковими накладними, платіжними дорученнями.Операції відображені ТОВ УКРСТРОЙ СЕРВІС в бухгалтерському обліку (т.1 а.с.127-144, 173-179, т.4 а.с.78-85).

05.09.2017 року ТОВ УКРСТРОЙ СЕРВІС укладено з ТОВ Клартек договір поставки № М-05/09/17, відповідно умов якого ТОВ Клартек (Постачальник) зобов'язалось у зумовлені строки передати, а ТОВ УКРСТРОЙ СЕРВІС (Покупець) зобов'язалось прийняти та оплатити товар, вказаний у Специфікації та/або видаткових накладних.Відповідно п. 4.5,п.4.6 договору кінцевий пункт поставки - м.Одеса, вул. Косовська, 2Д (літера В). Поставка Товару (в тому числі навантаження та розвантаження Товару) здійснюється силами, засобами і за рахунок Постачальника.

Виконання умов договору підтверджено податковими, видатковими накладними, платіжними дорученнями. Операції відображені ТОВ УКРСТРОЙ СЕРВІС в бухгалтерському обліку (т.1 а.с.121-126, 180-186, т.4 а.с.94-107).

Крім того, ТОВ УКРСТРОЙ СЕРВІС укладено з ТОВ Гелеон Буд 07.12.2017 року договір підряду № 07/12/17-СМР на об'єкті: Будівництво торгівельного центру за адресою: м. Одеса, пр-т Маршала Жукова, 2; 11.12.2017 року договір підряду № 11/12/17-СМР на об'єкт: Капітальний ремонт будівель, розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Косовська, 2Д (літера В ), 27.11.2017 року договір підряду № 27/11/17-СМР на об'єкті: Капітальний ремонт будівель, розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Косовська, 2Д (літера В ).

На виконання умов Договорів підряду ТОВ УКРСТРОЙ СЕРВІС відповідно до накладних та актів передало ТОВ Гелеон Буд матеріали у виробництво без передачі права власності.

Виконання умов договору підтверджується відповідними видатковими та податковими накладними, актами, кошторисами, відомостями про договірну ціну, підсумковими відомостями ресурсів, актами виконаних робіт, платіжними дорученнями (т.1 а.с.152-172, 189-191, 205-245, т.2 а.с.1-247, т.3 а.с.1-177).

Отримані роботи/послуги та матеріали від зазначених контрагентів у подальшому були передані у складі виконаних робіт за договорами з Управлінням капітального будівництва Одеської міської ради №84-17/П від 24.07.2017 року, № 172-17/П від 08.12.2017 року по об'єкту, розташованому за адресою: м. Одеса, вул. Косовська, 2Д, Котельна (з додатковими угодами) та з ТОВ ЮГТРАНС-ТЕРМІНАЛ №20/06/17 від 20.06.2017 року по об'єкту по об'єкту - третя черга будівництва торгового центру, загальною площею 25 599 кв. м , розташованого за адресою: м. Одеса, вул. М.Жукова,2 (т.5 а.с.1-235, т.6 а.с.1-238, т.7 а.с.1-98).

Наявність первинних документів у позивача щодо господарських операцій з ТОВ Клартек , ТОВ Марвіл-Трейд , ТОВ Савон Плюс , та ТОВ Гелеон Буд не оспорюється контролюючим органом в Акті перевірки. Не оспорюється також відображення вказаних операцій в бухгалтерському та податковому обліку, у томі числі в деклараціях з ПДВ. Також є неоспореним фактом реєстрація податкових накладних в ЄРПН, будь-яких рішень контролюючим органом щодо зупинення податкових накладних або відмови в їх реєстрації не приймалось (т.1 а.с.93-204).

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначено Законом України від 16 липня 1999 року № 996-ХІV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі - Закон № 996-ХІV).

Відповідно до статті 1,8 цього Закону бухгалтерський облік - це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень. Бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації. У бухгалтерському обліку відображаються окремі господарські операції, з яких складається господарська діяльність.

Господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до пункту 1 статті 9 Закону № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

Аналіз значених норм права дає підстави дійти висновку, що обов'язковою умовою виникнення у платника права на податковий кредит є реальне здійснення операцій з придбання товарів (послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях.

Представник відповідача стверджує, що висновки Акту перевірки ґрунтуються на тому, що операції реально не були здійснені, у підтвердження здійснення господарських операцій не надані під час перевірки ТТН, сертифікати якості продукції та згідно інформації щодо контрагентів таки операції не могли бути здійснені, оскільки у контрагентів не достатньо ресурсів щодо виконання робіт.

Дослідивши Акт перевірки суд дійшов висновку, що вказаний Акт не містить обставин з відповідними доказами, що господарські операції не відбулись, що не настали зміни майнового стану платника податків за результатами їх здійснення. При вказаних обставинах позбавлення права на податковий кредит позивача порушують його майнові права.

В Акті перевірки щодо порушень податкового законодавства позивачем по господарським взаємовідносинам з ТОВ Клартек , ТОВ Марвіл-Трейд , ТОВ Савон Плюс , та ТОВ Гелеон Буд не дотримано вимог Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Мінфіну від 20.08.2015 року №727 (далі Порядок №727), згідно із п. 5 розділу ІІ якого факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб'єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Судом встановлено, що фактично висновки перевіряючих про наявність порушень зі сторони позивача ґрунтуються на аналізі наявної податкової інформації відносно контрагента позивача ТОВ Гелеон Буд та на листах ГУ ДФС у Миколаївський області відносно з ТОВ Клартек , ТОВ Марвіл-Трейд , ТОВ Савон Плюс :

- від 30.10.2017 року №215/14-29-14-08/41508801 Результатів опрацювання зібраної податкової інформації щодо ТОВ Клартек за звітний період декларування ПДВ 01.09.2017 -13.10.2017 року;

- від 14.11.2017 року №245/14-29-14-08/41518029 Результати опрацювання зібраної податкової інформації щодо ТОВ Марвіл-Трейд за звітний період декларування ПДВ з 01.10.2017 по 10.11.2017 року;

- від 14.11.2017 року №244/14-29-14-08/41518008 Результати опрацювання зібраної податкової інформації щодо ТОВ Савон Плюс за звітний період декларування ПДВ з 01.10.2017 по 10.11.2017 року.

Дослідивши вказані податкові інформації (т.8 а.с.108-124) судом встановлено, що жоден контрагент позивача не перевірявся, в податкових інформаціях зазначено про відсутність їх за місцезнаходженням, а також зазначено відносно ТОВ Марвіл-Трейд про можливі порушення податкового законодавства, тоді як відносно ТОВ Клартек , ТОВ Савон Плюс стверджується про порушення суб'єктами господарювання ст.ст.185,187,193,201 ПКУ.

Між тим, згідно з даними загальнодоступного Єдиного реєстру юридичних осіб, ФОП та ГО юридичні особи - ТОВ Марвіл-Трейд , ТОВ Клартек , ТОВ Савон Плюс не знаходяться в стані припинення та зареєстровані за іншими адресами у м. Києві.

Таким чином, у наданих до суду узагальнених податкових інформаціях контролюючими органами зроблені висновки про порушення податкового законодавства платниками податків без проведення перевірок в установленому законом порядку їх господарської діяльності, що не відповідає вимогам ПКУ, Порядку №727.

Суд вважає, що вказані відомості не можуть бути до уваги як таки що є неналежними доказами, оскільки складені в порушення вимог законодавства. При цьому суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно зі ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.

Відповідно до п. 5 розділу ІІ Порядку №727, факти виявлених порушень законодавства з питань податкового законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно. Відповідно до п.4 розділу ІІІ Порядку описова частина акту перевірки у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення повинна містити чітко викладений зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, та зазначення первинних документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.

Висновки контролюючого органу фактично ґрунтуються лише на припущеннях, оскільки в податкових інформаціях, на які посилаються перевіряючи не наведено жодного порушення податкового законодавства зі сторони позивача.

Перелік матеріалів, які є підставами для висновків під час проведення перевірок, встановлений ст.83 ПКУ, в якому зазначена - податкова інформація.

Статтею 71 ПКУ встановлено, що інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Збір податкової інформації та порядок її отримання контролюючим органом регламентований ст.ст.72,73 ПКУ. Пунктом 72.1 ст.72 визначений перелік джерел інформації, яка використовується для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу. Згідно з п.71.1.6 ст.72 ПКУ для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності використовується інша інформація, оприлюднена як така, що підлягає оприлюдненню відповідно до законодавства та/або добровільно чи за запитом надана контролюючому органу в установленому законом порядку.

Статтею 74 ПКУ визначено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючи органи функцій та завдань.

Таким чином, умовами використання податкової інформації під час перевірок повинно бути те, що вона зібрана відповідно до положень ПКУ та зберігається та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Суд вважає, що використані перевіряючими листів - результатів опрацювання зібраної податкової інформації ГУ ДФС у Миколаївський області щодо контрагентів позивача виходить за поняття отриманої та опрацьованої інформації, оскільки вказані листи окрім наявної, опрацьованої та систематизованої інформації відносно суб'єкта господарювання, яка наявна в інформаційних базах податкового органу, містять висновки посадових осіб, які складали вказані листи, про порушення вказаними платниками податків норм податкового законодавства. Між тим, відповідно ПКУ, Порядку №727 висновки щодо порушення податкового законодавства суб'єктом господарювання можуть міститься лише в актах перевірки такого суб'єкта, яка здійснюється на підставі, встановленої законом, та обов'язково на підставі первинної документації суб'єкта господарювання.

Саме для виключення безпідставного використання податкової інформації у висновках відповідного суб'єкта господарювання, якій перевіряється, в ПКУ були внесені зміни Законом від 17.07.2015 року та п.86.7 ст.86 ПКУ був доповнений абзацом, згідно з яким контролюючим та іншим державним органам забороняється використовувати акт перевірки як підставу для висновків стосовно взаємовідносин платника податків з його контрагентами, якщо за результатами складення акту перевірки податкове повідомлення-рішення не надіслано (не вручено) платнику податків або воно вважається відкликаним відповідно до ст.60 цього Кодексу.

Вказані зміни в ПКУ є логічно - послідовними з точки зору того, що лише у встановленому законом порядку обставини можуть бути взяті до уваги та на них можна посилатися як на належні докази контролюючому органу при викладенні висновків акту перевірки відносно суб'єкта господарювання.

Суд вважає, що надані до позову первинні документи по взаємовідносинам позивача із контрагентами підтверджують здійснення господарських операцій, які відображені в бухгалтерській та податковій звітності позивача, та спростовують висновки Акту перевірки про наявність порушень податкового законодавства.

При цьому суд враховує, що статтею 10 Закону України від 15.05.2003 року № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" визначено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Відповідач, якій є суб'єктом владних повноважень не зазначив у відзиві на позов, в судовому засіданні жодного доказу щодо недостовірності цих обставин, а також про обізнаність позивача про будь які недостовірні відомості відносно контрагента або його обізнаність щодо порушень податкового законодавства зі сторони контрагента та причетність до цих порушень позивача. Таких доказів не містить і Акт перевірки відносно позивача.

Суд вважає, що саме позивач будь-яких порушень податкового законодавства по господарським операціям не допустив та надав всі документи, які свідчать про здійснення вказаних господарських операцій.

Крім того, наявність порушень податкового законодавства зі сторони контрагентів по ланцюгу господарських відносин (несплата податків, притягнення до відповідальності) не може бути безумовною підставою для визначення податкових зобов'язань позивачу, оскільки позивач не може нести відповідальність за порушення податкового законодавства своїми контрагентами. Жодна норма законодавства не вимагає від платника податків контролювати сплату своїм контрагентом до бюджету податків та ведення ним бухгалтерського та податкового обліку. Контроль за дотриманням платниками податків податкового законодавства та своєчасну сплату ними податків здійснює податкова служба.

Верховний Суд в постановах від 12.06.2018 року по справі №826/16272/13-а, від 27.03.2018 року по справі №816/809/17 виклав висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, відповідно до якого норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд вважає обґрунтованим посилання позивача на практику Верховного Суду зі спорів щодо оскарження рішень податкових органів з оцінки питань щодо відсутності у контрагентів позивача матеріальних та трудових ресурсів, наявності або відсутності окремих документів, а також недоліки в їх оформленні, відсутності ТТН, порушення податкової дисципліни по ланцюгу постачання, які не можуть бути безумовною підставою для висновку про нереальність господарських операцій та для позбавлення суб'єкта господарювання податкового кредиту.

Так, висновком Верховного Суду, викладеному у постановах по справам №826/7704/16 від 19.06.2018 року, №2а/1770/3360/12 від 30.01.2018 року критична оцінка надана посиланню контролюючих органів на відсутність у контрагентів позивача власних чи орендованих основних фондів, кваліфікованих фахівців для здійснення діяльності, оскільки сама по собі наявність або відсутність у контрагентів основних фондів, певної кількості персоналу, не можуть являтися вичерпними ознаками неправомірності вчиненої господарської операції, якщо з інших даних вбачається фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків, у зв'язку з його господарською діяльністю. Укладення договору не є єдиним способом залучення фізичних осіб до вчинення необхідних дій в процесі виконання поставки; податкове законодавство не ставить право платника на податковий кредит в залежності від того, за рахунок яких ресурсів (власних або залучених) здійснюється поставка товарів (робіт, послуг) постачальником. При цьому залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу).

Верховний Суд в постанові від 12.06.2018 року по справі №826/16272/13-а дійшов висновку, що посилання контролюючого органу на наявність акту про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента по ланцюгу постачання, а також на податкову інформацію, що наявна в інформаційно - аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, як критерії оцінки реальності господарських операцій, є безпідставними оскільки, під час складення акту про неможливість проведення звірки будь - які первинні документи платника податків не використовувались та не аналізувались, а отже оформлення вказаного акту з відображенням в ньому окремих відомостей, не відповідають критерію юридичної значимості, як не відповідає такому критерію і інформація з інформаційно - аналітичних баз контролюючих органів, оскільки така також не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів, а отже не є належним доказом в розумінні процесуального Закону

Згідно з правовим висновком Верховного суду товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом, тобто товарно-транспортна накладна є доказом, який підтверджує факт надання/отримання транспортних послуг, а не реальність господарської операції у цілому (постанови Верховного Суду від 11.09.2018 року по справам №820/477/18, №815/6105/17).

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Статтею 76 КАС України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

З урахуванням встановлених фактів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суд вважає, що з Головного управління державної фіскальної служби в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань підлягають стягненню на користь позивача судові витрати у сумі 23252,67грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2,3,6,7,9,12,13, 241-246 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю УКРСТРОЙ СЕРВІС (вул. Армейська,18, м. Одеса, 65009, код ЄДРОПУ 37810459) до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (вул. Семінарська,5, м. Одеса, 65044, код ЄДРОПУ 39398646) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 06.09.2018 року №0038111407 форми Р про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю УКРСТРОЙ СЕРВІС суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 987 543,00 грн (790034,00 грн за податковими зобов'язаннями, 197509,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями); від 06.09.2018 року №0038131407 форми В4 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 562 635,00 грн за звітний період грудень 2017 року (декларація №9296517854, дата реєстрації 20.01.2018 року).

Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби України в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю УКРСТРОЙ СЕРВІС судовий збір у розмірі 23252,67 грн (двадцять три тисячі двісті п'ятдесят дві грн 67 коп).

Рішення набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст.295-297 КАС України.

Суддя Е.В. Катаєва

.