Постанова

від 10.01.2019 по справі 1340/4362/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2019 рокуЛьвів№ 857/3619/18

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

судді-доповідача Шинкар Т.І.,

суддів Пліша М.А.,

Судової-Хомюк Н.М.,

секретаря судового засідання Федак С.Р.,

розглянувши у судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Львівської міської ради на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду (головуючий суддя - Гавдик З.В.) з питань забезпечення позову, постановлену 10 жовтня 2018 року у справі №1340/4362/18 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Українка до Львівської міської ради про визнання протиправною і скасування ухвали, -

В С Т А Н О В И В:

20.09.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю Українка звернулось в суд з позовом до Львівської міської ради, просило визнати протиправною і скасувати ухвалу №2812 від 21 грудня 2017 року Про приватизацію способом продажу на аукціоні нежитлових приміщень на вул.Лесі Українки, 15 .

Разом із позовною заявою подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії ухвали Львівської міської ради №2812 від 21 грудня 2017 року Про приватизацію способом продажу на аукціоні нежитлових приміщень на вул.Лесі Українки, 15 , зобов'язати ДП Прозорро.Продажі утриматись від будь-яких дій щодо проведення аукціону №UA-AR-P-2018-08-28-000003-3, зупинити проведення вказаного аукціону.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2018 року заяву Товариства про забезпечення позову задоволено частково, вжито заходів забезпечення позову у справі №1340/4362/18 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Українка до Львівської міської ради про визнання протиправною і скасування ухвали шляхом зупинення дії ухвали Львівської міської ради №2812 від 21.12.2017 Про приватизацію способом продажу на аукціоні нежитлових приміщень на вул. Лесі Українки, 15 .

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, Львівська міська рада подала апеляційну скаргу, просить скасувати ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2018 року та прийняти нову, якою у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що суд першої інстанції не зазначив при прийнятті ухвали заходи, які позивач змушений буде вжити для відновлення своїх прав, а лише формально послався на те, що позивач буде позбавлений можливості відновити своє право власності на приміщення. Скаржник вказує, що суд першої інстанції не врахував, що предмет договору купівлі-продажу державного майна №84 від 29.08.1995 не стосувався приміщення за адресою м.Львів, вул.Л.Українки, 15, а стосувався лише приміщень за адресою м.Львів, вул.Л.Українки, 11, Краківська, 26. Звертає увагу, що з наданих позивачем доказів вбачається, що в процесі приватизації майна Державного підприємства роздрібної плодоовочевої торгівлі №84 РВ ФДМ України по Львівській області продало, а Орендне підприємство роздрібної плодоовочевої торгівлі №84 викупило державне майно цілісного майнового комплексу цього державного підприємства, при цьому, у вартість проданого майна не входять будівлі (приміщення) за цими адресами. З огляду на вказане, вважає, що позивачем не доведено наявності в будь-який період часу права власності на об'єкти нерухомого майна за адресою: вулиця Лесі Українки, 15.

Учасники справи в судове засідання не з'явились, належним чином повідомленні про дату, час та місце розгляду справи, що відповідно до ч.2 ст.313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до положень ст.230 КАС України секретарем забезпечено ведення протоколу судового засідання.

Згідно з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які посилається скаржник, приходить до переконання, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції вимогам ст.242 КАС України відповідає.

Як встановлено з матеріалів справи ухвалою Львівської міської ради 11 сесії 7 скликання віл 21.12.2017 №2812 ухвалено приватизувати способом продажу на аукціоні нежитлові приміщення першого поверху та підвалу загальною площею 162,9 кв.м. на вул.Лесі Українки, 15.

Вважаючи, що вказаною ухвалою порушено право власності Товариства з обмеженою відповідальністю Українка на нежитлове приміщення на вул.Лесі Українки, 15, оскільки зазначені приміщення не перебувають в державній та комунальній власності, Товариство звернулось із позовом до суду.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову Товариство зазначило, що не зупинення дії спірного рішення призведе до оголошення торгів і як наслідок приміщення будуть реалізовано, що унеможливить відновлення Товариством як дійсним власником права власності.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Статтею 150 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог. При цьому, інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права. Забезпечення позову є складовою комплексу заходів, спрямованих на охорону публічно-правового та матеріально-правового інтересу в адміністративному судочинстві, а також однією з гарантій реального виконання можливого позитивного для особи рішення.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.151 КАС України позов може бути забезпечено: 1)зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4)забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Суд, при розгляді клопотання про забезпечення позову повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з передбачених ст.150 КАС України обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти; врахувати пов'язаність заходів щодо забезпечення позову з його предметом, співмірність таких заходів заявленим позовним вимогам і відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам.

Таким чином інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів позивача в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі. При цьому заходи забезпечення позову можуть вживатися виключно у випадку наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або у випадку, коли захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

В свою чергу, право власності має фундаментальний характер, захищається згідно з нормами національного законодавства з урахуванням принципів ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка згідно з ч.2 ст.6 КАС України та ст.17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини застосовується судами разом з практикою ЄСПЛ як джерело права.

Держави-учасниці Конвенції зобов'язані поважати право кожного на мирне володіння своїм майном та гарантувати його захист передусім на національному рівні.

Складовою захисту права особи на мирне володіння своїм майном, гарантованого ст.1 Першого протоколу, є превентивні способи захисту права власності. Превентивний захист права власності допускається в разі існування загрози порушення права, яка має носити реальний характер і бути доведена в кожному конкретному випадку.

При винесені оскаржуваної ухвали суд першої інстанції врахував, що у разі дії ухвали Львівської міської ради № 2812 від 21.12.2017 Про приватизацію способом продажу на аукціоні нежитлових приміщень на вул. Лесі Українки, 15 , подальша реалізація вказаного приміщення на аукціоні позбавить позивача можливості відновити своє право власності на нежитлові приміщення за адресою м. Львів, вул. Лесі Українки, 15.

Враховуючи, що ухвала Львівської міської ради №2812 від 21.12.2017 має на меті реалізацію спірного нерухомого майна суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що за таких умов наявна очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі та необхідність в подальшому докласти значних зусиль для їх відновлення.

В свою чергу, суд апеляційної інстанції зауважує, що зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень як один із способів забезпечення адміністративного позову полягає в тому, що на час дії цього способу забезпечення позову положення зупиненого акта не застосовуються (не реалізуються). При цьому, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне вказати, що ухвала суду про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, не змінює обсягу прав та обов'язків сторін у спорі, а лише спрямована на виконання вимог ст.2 КАС України, на захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, та має тимчасовий характер - до вирішення спору по суті.

07.11.2018 Львівський окружний адміністративний суд виніс ухвалу з питань закриття провадження у справі №1340/4362/18, якою задоволено клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі, закрито провадження у справі №813/4362/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Українка до Львівської міської ради про визнання протиправною і скасування ухвали, роз'яснити позивачу, що даний спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Вказаною ухвалою скасовано заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 10.10.2018 у справі №813/4362/18, в частині зупинення дії ухвали Львівської міської ради №2812 від 21.12.2017 Про приватизацію способом продажу на аукціоні нежитлових приміщень на вул. Лесі Українки, 15 .

За таких обставин, з врахуванням положень ст.316 КАС України відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду першої з питань забезпечення позову у справі №1340/4362/18.

Керуючись статтями 150, 230, 241, 243, 308, 310, 312, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Львівської міської ради залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду з питань забезпечення позову від 10 жовтня 2018 року у справі №1340/4362/18 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідач Т. І. Шинкар судді М. А. Пліш Н. М. Судова-Хомюк Повне судове рішення складено 11.01.2019