Рішення

від 11.01.2019 по справі 573/2242/18

БІЛОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 573/2242/18

Номер провадження 2/573/54/19

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

11 січня 2019 року м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області в складі:

головуючої судді: Черкашиної М.С.,

за участю секретаря: Терещенко О.В.,

розглянувши у підготовчому засіданні в м. Білопіллі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Павлівської сільської ради Білопільського району Сумської області, треті особи - ОСОБА_2, Білопільська районна державна нотаріальна контора Сумської області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В:

10 грудня 2018 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Павлівської сільської ради про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами у порядку спадкування за законом. Свої вимоги позивач мотивує тим, що 05 травня 2009 року в с. Павлівка Білопільського району Сумської області помер її батько - ОСОБА_3, який до дня смерті постійно проживав та був зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 разом із дружиною - ОСОБА_2. За життя спадкодавець заповітного розпорядження не складав. Після смерті батька відкрилась спадщина, до складу якої входить також вищевказаний житловий будинок. Зазначає, що у встановлений законом термін звернулась до державного нотаріуса Білопільської державної нотаріальної контори та частково оформила свої спадкові права, прийнявши спадщину шляхом отримання свідоцтва про право на спадщину за законом від 02 грудня 2009 року. Дружина спадкодавця ОСОБА_2 відмовилась від своєї обов'язкової частки на спадкове майно на користь позивача. Як спадкоємець першої черги за законом після смерті батька, позивач має намір прийняти спадщину на вказаний будинок. Забудовником та власником вказаного будинку згідно записів з погосподарської книги Павлівської сільської ради являється ОСОБА_3 Однак, отримати в нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину за законом на житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами та вільно розпоряджатись спадковим майном вона не може у зв'язку з тим, що на зазначене домоволодіння відсутні правовстановлюючі документи, будинок не зареєстрований в Державному реєстрі прав на нерухоме майно попереднім власником. Оскільки в інший спосіб у нотаріальному порядку позивач не може набути права на спадщину за законом після смерті спадкодавця, вона звернулась до суду за захистом своїх спадкових прав. Посилаючись на викладені вище обставини, позивач просить визнати за нею право власності на житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходяться по вул. Ковалівка, буд. 19 в с. Павлівка Білопільського району Сумської області у порядку спадкування за законом після батька ОСОБА_3, який помер 05 травня 2009 року.

У підготовче засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилась надала до суду письмову заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи у її відсутність (а. с. 37 ).

Представник відповідача - Павлівської сільської ради Білопільського району Сумської області в підготовче засідання не з'явився. Сільський голова надіслав лист про розгляд справи без участі представника сільської ради, позовну заяву підтримує у повному обсязі (а. с. 35).

Третя особа - ОСОБА_2 у підготовче засідання також не з'явилась, надавши до суду письмову заяву про розгляд справи без її участі, а також зазначила, що не заперечує проти визнання у порядку спадкування права власності на домоволодіння за ОСОБА_1 (а. с. 38 ).

Представник третьої особи - Білопільської районної державної нотаріальної контори Сумської області в підготовче засідання також не з'явився, надавши письмову заяву про розгляд справи без участі нотаріуса, яка при винесенні рішення покладається на розсуд суду (а. с. 30).

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Частиною 1 ст. 206 ЦПК передбачено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін, на підставі наявних у справі доказів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, повно, всебічно та з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

При ухваленні рішення суд керувався наступними правовими нормами.

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту права, встановлених цивільним законодавством, є, зокрема, його визнання.

Стосовно визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами у порядку спадкування за законом, суд враховує слідуюче.

У відповідності до ст. 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За змістом ч. 1, ч. 2 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

В силу ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Пленум Верховного Суду України у п. 20 своєї постанови "Про судову практику у справах про спадкування від 30 травня 2008 року роз'яснив, що справи про спадкування за законом мають вирішуватись на основі правил глави 86 ЦК України. Спадкування за законом здійснюється почергово. За відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття всіма спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують спадкоємці відповідної черги. Зокрема, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

У відповідності до ч. 1 ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має право подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Частиною першою статті 316 Цивільного кодексу України поняття права власності визначено як право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. При цьому право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ст. 328 ЦК України).

За приписами ч. 1 ст. 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Судом встановлено, що батьками позивача ОСОБА_3 (дошлюбне прізвище) ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, є ОСОБА_3 та ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про народження серії І-АГ № 457071, виданого 04 травня 1970 року (а. с. 7).

Згідно із свідоцтвом про укладення шлюбу серії ІІ-БП № 257988 після реєстрації шлюбу позивачу присвоєно прізвище чоловіка - Крючкова (а. с. 7).

З свідоцтва про укладення шлюбу серії І-БП № 250873 вбачається, що позивачу після повторної реєстрації шлюбу присвоєно прізвище - Будко (а. с. 8).

На підставі свідоцтва про одруження серії І-БП № 026492 позивач втретє уклала шлюб 28 січня 2000 року, в результаті чого отримала нове прізвище - ОСОБА_1 (а. с. 8).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії І-БП № 265585 ОСОБА_3 помер 05 травня 2009 року в с. Павлівка Білопільського району Сумської області (а. с. 6).

За інформаційними даними Павлівської сільської ради Білопільського району Сумської області від 26 листопада 2018 року за № 915 ОСОБА_3, на день смерті 05 травня 2009 року, постійно проживав та був зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 разом із дружиною - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3. Заповіт від імені померлого сільською радою не посвідчувався (а. с. 17).

Відповідно до виписки із погосподарської книги Павлівської сільської ради вбачається, що власником та забудовником житлового будинку з погосподарськими будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: с. Павлівка, вул. Ковалівка, буд. 19 Білопільського району Сумської області, був ОСОБА_3, який помер 05 травня 2009 року (а. с. 16).

Рішення від 27 липня 1993 року виконавчого комітету Павлівської сільської ради ОСОБА_3 передано у приватну власність земельну ділянку за адресою: с. Павлівки, вул. Ковалівка, буд. 19 Білопільського району Сумської області для будівництва і обслуговування житлового будинку і господарських будівель (присадибна ділянка) - 0,10 га та для ведення особистого підсобного господарства - 0,31 га (а. с. 20).

Згідно із довідкою Філіалу Білопільської ГВД КП Сумське МБТІ від 26 листопада 2018 року № 1338, право власності в БТІ на житловий будинок під № 19 по вул. Ковалівка в с. Павлівка Білопільського району Сумської області ні за фізичною, ні за юридичною особою не зареєстровано (а. с. 15).

Із висновку про вартість об'єкта оцінки вбачається, що оціночна вартість об'єкту - житлового будинку № 19 по вул. Ковалівка в с. Павлівка Білопільського району Сумської області, загальною площею 44,5 кв.м. з господарськими будівлями і спорудами станом 29 жовтня 2018 року становить 40 996 грн. (а. с. 19).

Із довідки КП Білопільське районне архітектурно-планове бюро № 50 від 06 грудня 2018 року та відповідного висновку встановлено, що житловий будинок та господарські будівлі за адресою: с. Павлівка, вул. Ковалівка, 19 зведені з дотриманням архітектурних, санітарних та протипожежних норм і правил, знаходяться в межах земельної ділянки, не виходять за червону лінію вулиці і не знаходяться на суміжних земельних ділянках (а. с. 13-14).

Відповідно до технічного паспорту на індивідуальний житловий будинок № 19 по вул. Ковалівка в с. Павлівка Білопільського району Сумської області, виданого філіалом Білопільська госпрозрахункова виробнича дільниця Комунального підприємства Сумське міське бюро технічної інвентаризації станом на 26 листопада 2018 року замовником на виготовлення технічної документації є ОСОБА_1 (а. с. 9-11).

Із свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого державним нотаріусом Білопільської державної нотаріальної контори Сумської області ОСОБА_5 02 грудня 2009 року, зареєстрованого в реєстрі за № 2275 вбачається, що спадкоємцем майна ОСОБА_3, який помер 05 травня 2009 року, є його дочка - ОСОБА_1. Спадщина, на яку видано свідоцтво складається із земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 5,00 га, розташованої на території Павлівської сільської ради Білопільського району Сумської області, що належала померлому на підставі Державного акту на право власності на землю серії ІІІ- СМ № 005127 (а. с. 12).

У роз'ясненнях, наданих у п. 23 Постанови Пленуму ВСУ № 7 від 30 травня 2008 року Про судову практику у справах про спадкування визначено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

Як зазначено в п.п 4.18 п. 4 гл. 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року за № 296/5 , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за №282/20595 за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Зі змісту постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій, виданої державним нотаріусом Білопільської районної державної нотаріальної контори ОСОБА_5 від 07 грудня 2018 року вбачається, що видача свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок, який знаходиться за адресою: с. Павлівка, вул. Ковалівка, буд. 19 Білопільського району Сумської області, не вдається можливим у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів, які б посвідчували право власності спадкодавця на зазначене домоволодіння (а. с. 18).

Згідно з п. 24 зазначеної вище постанови при розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини.

У відповідності до Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру вбачається, що після ОСОБА_3, який помер 05 травня 2009 року Білопільською районною державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу за № 490/2009 (а. с. 33).

Із копії спадкової справи № 490/2009 вбачається, що 02 грудня 2009 року видано свідоцтво про право на спадщину за законом, яке посвідчене державним нотаріусом Білопільської державної нотаріальної контори Сумської області ОСОБА_5 та зареєстрованого в реєстрі за № 2275 на ім'я ОСОБА_1 (а. с. 31-32).

Зокрема, частиною 3 статті 3 Закону України від 1 липня 2004 року Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачено, що права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону , виникають з моменту такої реєстрації.

Згідно з ч. 4 ст. 3 означеного Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженої заступником Міністра комунального господарства Української РСР від 31 січня 1966 року і яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56 .

Вказаним нормативним актом передбачалася державна реєстрація (інвентаризація) будинків і домоволодінь у межах міст та селищ, в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції). Проте, виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 1 липня 2004 року Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Тобто, фактично записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади, що підтверджують право приватної власності.

Враховуючи викладене вище, суд вважає, що спадкодавець набув право власності на домоволодіння, що знаходиться за адресою: Сумська область, Білопільський район, с. Павлівка, вул. Ковалівка, буд. 19 у порядку, який був передбачений законодавством, що діяло на момент виникнення цього права.

Отже, позивач має право на спадщину після батька, але не може оформити її, отримавши в нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину за законом, у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу на спадкове майно.

За таких обставин, суд вважає за необхідне позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити та визнати за нею право власності на житловий будинок № 19 по вул. Ковалівка в с. Павлівка Білопільського району Сумської області у порядку спадкування за законом після батька ОСОБА_3, який помер 05 травня 2009 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 316, 328, 377, 1216, 1218, 1220, 1222, 1261, 1268, 1296 ЦК України, ст.ст. 10, 81, 200, 206, 247, 259, 265, 273, 354-355 ЦПК України, ст. 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 (паспорт серія МА № 681273, зареєстрована та проживаюча за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) до Павлівської сільської ради Білопільського району Сумської області (код ЄДРПОУ: 04390067, місце знаходження: с. Павлівка, вул. Хілкова, буд. 25 Білопільського району Сумської області), треті особи - ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1), Білопільська районна державна нотаріальна контора (місце знаходження: 41800, Сумська область, м. Білопілля, вул. Торгова Площа, 27, ЄДРПОУ: 02900251), про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом, задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що розташований за адресою: Сумська область, Білопільський район, с. Павлівка, вул. Ковалівка, буд. № 19, у порядку спадкування за законом після батька ОСОБА_3, який помер 05 травня 2009 року.

Відповідно до п. п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Сумського апеляційного суду Сумської області через Білопільський районний суд Сумської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя :