Рішення

від 11.01.2019 по справі 670/843/18

ВІНЬКОВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Віньковецький районний суд Хмельницької області

Справа № 670/843/18

Провадження № 2/670/50/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2019 року смт. Віньківці

Віньковецький районний суд Хмельницької області у складі головуючого судді Потапова О.О.,

з участю секретаря Корчової А.І.,

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Віньковецького району Хмельницької області, про визнання права власності на майно в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В :

До суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 сільської ради Віньковецького району Хмельницької області. Позивач просить визнати за нею право власності на житловий будинок № 75, розташований по вул. Перемоги в с. Петрашівка Віньковецького району в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3, який помер 21.01.2009 року.

Позивач зазначає, що після смерті спадкодавця вона відповідним чином прийняла спадщину та частину спадкового майна оформила.

Позивач звернулася до нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок із надвірними будівлями. Однак, їй було відмовлено у вчинені будь-яких нотаріальних дій, оскільки відсутні документи що підтверджують право власності на спадкове майно за спадкодавцем.

В судове засідання позивач та його представник не з'явилися. На ім'я суду представник позивача надіслала заяву, в якій просить справу розглядати без участі сторони позивача, позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 сільської ради Віньковецького району Хмельницької області в судове засідання не з'явився, однак до суду надійшла заява про те, що останній - позов визнає і просить справу розглянути за його відсутності.

Ч. 3 ст. 211 ЦПК України передбачено, що особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Враховуючи дану норму закону, та вимоги ст. 223 ч.4 ЦПК України, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін на підставі наявних в ній доказів.

У зв'язку з неявкою у судове засідання сторін, справа розглянута без їх участі у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, за наявних у справі письмових матеріалів, дослідивши які, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення .

Дослідивши надані сторонами докази, слід вважати позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 25.01.2009 року помер ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-БВ № 109923, виданим ОСОБА_2 сільською радою Віньковецького району Хмельницької області, актовий запис № 6. Він був власником домоволодіння № 75, розташованого по вул. Перемоги в с. Петрашівка Віньковецького району Хмельницької області, що підтверджено випискою з погосоподарської книги за 1991-1995 року № 1097.

Позивач належним чином прийняла спадщину після померлого ОСОБА_1 відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, як особою, яка на час відкриття спадщини проживала разом зі спадкодавцем, та частину майна оформила, що підтверджується копією заповіту ОСОБА_1 від 22.10.2008 року посвідченим секретарем Петрашівської сільської ради, яким він все своє майно після смерті заповідає ОСОБА_1, довідкою ОСОБА_2 сільскої ради № 1113 від 25.10.2018 року та № 1114 від 25.10.2018 року, свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 24.04.2018 року № 208.

Позивач у встановленому порядку не може оформити право власності на даний житловий будинок, оскільки за життя спадкодавця не було виготовлено правовстановлюючих документів на неї, що підтверджено повідомленням приватного нотаріуса Віньковецького районного нотаріального округу № 201/02-31 від 25.10.2018 року.

Те, що ОСОБА_4 володів зазначеним будинком на праві особистої, а після 1991 року - на праві приватної власності підтверджується копією договору купівлі - продажу вказаного будинку укладеного в 1979 ріці між ним та ОСОБА_5М.( а.с.29).

Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України , способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права. Згідно ст. 392 ЦК України , власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюєтся або не визнається іншою особою.

Згідно ст.1218 ЦК України , до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Ч.1 ст. 1297 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України , спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Суд приходить до висновку, що оскільки спадкування охоплює перехід всіх прав та обов'язків (за винятком визначених законом, які не можуть входити до складу спадщини ст. 1219 ЦК України ), то спадкуванню підлягають і права та обов'язки щодо об'єктів нерухомого майна, які знаходились у володінні спадкодавця хоча і не були оформленні у встановленому законом порядку. А отже такі права та обов'язки можуть успадковуватись, оскільки вони не припиняються зі смертю спадкодавця, а будуть існувати доти, доки буде існувати об'єкт нерухомості та до юридичного оформлення прав власності на нього спадкоємцем.

При вирішенні спору, суд бере до уваги, що згідно вимог Закону Про сільську Раду депутатів трудящих УРСР від 02.06.1968 року, кожна сільська рада вела погосподарські книги, в яких відповідним записом посвідчувалося право землекористування всіх громадян на території сільської ради, в особовому рахунку вказувались прізвище, ім'я та по батькові глави сім`ї, на ім'я якого відкрито особовий рахунок, він і був власником будинку.

Погосподарські книги є особливою формою статистичного обліку, що здійснюється в Україні (УРСР) із 1979 року. В погосподарських книгах при визначенні року побудування зазначається рік введення в експлуатацію будинку.

На виконання постанови Ради Міністрів УРСР від 11 березня 1985 року № 105 у 1985- 1988 роках сільськими, селищними, районними радами народних депутатів ухвалювалось рішення щодо оформлення права власності та реєстрації будинків у бюро технічної інвентаризації за даними погосподарських книг сільських, селищних рад із додатками списків громадян, яким ці будинки належали.

Тобто записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема такими, як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року № 7/5 і зареєстроване в Мін'юсті 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (з подальшими змінами).

Проте, у період чинності зазначеної Інструкції державна реєстрація нерухомого майна не проводилась у сільській місцевості. Право власності на нерухоме майно, що знаходиться в сільській місцевості, може бути підтверджено довідкою виконавчого комітету відповідної місцевої ради.

Крім того, суд бере до уваги і позицію представника відповідача, який згідно поданої заяви позовні вимоги визнав, що згідно положень ч.4 ст.206 ЦК України є підставою для ухвалення рішення про задоволення позову. Судом встановлено, що таке визнання позову не суперечить закону та не порушує права третіх осіб.

Відповідно до приписів ст. 41 Конституції України та ст.ст. 316, 319, 321 ЦК України правом власності є право особи на майно, яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Право власності є непорушним. Ніхто не може протиправно бути позбавлений його права чи обмежений у його здійсненні.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає за можливе позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України , ст. 1216-1222 , 1297-1299 ЦК України , суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на домоволодіння з господарськими будівлями розташоване по вул. Перемоги № 75 в с. Петрашівка Віньковецького району Хмельницької області в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3, померлого 25.01.2009 року.

Право власності на нерухоме майно набувається з моменту його державної реєстрації.

Позивач: ОСОБА_1, 09.05.1995 року нароження, РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_1 хмельницької області.

Відповідач: ОСОБА_2 сільська ради Віньковецького району Хмельницької області, с. Петрашівка вул. Перемоги, 96а Віньковецького району Хмельницької області, код 04403404.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження. якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду через Віньковецький районний суд до Хмельницького апеляційного суду.

Суддя О.О.Потапов