Рішення

від 10.01.2019 по справі 537/5238/18

КРЮКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРЕМЕНЧУКА

Провадження № 2/537/195/2019

Справа № 537/5238/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.01.2019 року Крюківський районний суд міста Кременчука в складі: головуючого судді Хіневича В. І., за участю секретаря судових засідань ОСОБА_1, позивача - ОСОБА_2, представник позивача - ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кременчуці цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю УКРФОРЕСТ ГРУП про розірвання трудового договору, внесення запису до трудової книжки про звільнення, стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, вихідної допомоги,

встановив:

Позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, відповідно до якого просив суд ухвалити рішення, яким розірвати трудовий договір, укладений між ТОВ УКРФОРЕСТ ГРУП та ОСОБА_2 з 22.06.2018 року на підставі ч. 3 ст. 38 КЗпП України; зобов'язати ТОВ УКРФОРЕСТ ГРУП внести в його, ОСОБА_2 трудову книжку запис про звільнення з 22.06.2018 року відповідно до ст. 38 КЗпП України; стягнути з ТОВ УКРФОРЕСТ ГРУП на його користь заробітну плату в розмірі 5577 грн. 23 коп. та вихідну допомогу в розмірі 10318 грн. 71 коп.; стягнути з ТОВ УКРФОРЕСТ ГРУП на його користь 704 грн. 80 коп. судового збору.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 01.06.2016 року його, ОСОБА_2 було прийнято на посаду машиніста вантажних механізмів та ТОВ ТАРА ВУД відповідно до наказу № ТВ 000000006. 20.0.2016 року згідно наказу № 09/3 -2016 від 20.09.2016 року ТОВ ТАРА ВУД перейменовано на ТОВ УКРФОРЕСТ ГРУП . В грудні 2017 року йому повідомили про тимчасову відсутність необхідності з'являтися на робоче місце, у зв'язку з відсутністю роботи. Починаючи з жовтня 2017 року по теперішній час заробітна плата йому не виплачувалася. У зв'язку з порушенням строків виплати заробітної плати, 08.06.2018 року він звернувся до Управління Держпраці у Полтавській області з проханням провести перевірку. З листа Управління Держпраці у Полтавській області № 16-ч614/01/14-04/214 від 19.06.2018 року, наданого на його адресу, що в результаті перевірки щодо можливих порушень вимог чинного законодавства про працю в частині затримки виплати заробітної плати керівництвом УКРФОРЕСТ ГРУП , вбачається, що підприємство з грудня 2017 року не веде фінансово-господарської діяльності, посадові особи підприємства за юридичною адресою відсутні. За матеріалами інспекційного відвідування від 08.12.2017 року підтверджено факт не виплати йому заробітної плати за жовтень - листопад 2017 року. Так, станом на 08.12.2017 року за підприємством значиться борг у сумі 5577, 23 грн. а саме невиплачена заробітна плата за жовтень 2017 року у розмірі 2750,86 грн. та листопад 2017 року у розмірі 2807,20 грн. Він направив на адресу підприємства заяву про звільнення з роботи за ч. 3 ст. 38 КЗпП України з 22.06.2018 року, рекомендованим з повідомленням. Відповідачу дана заява вручена не була. 21.08.2018 року вона була вручена йому. Отже, станом на 16.11.2018 року його не звільнено та він має на руках трудову книжку із записом про прийняття на роботу, проте без запису про звільнення.

Позивач та його представник за угодою - ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили їх задовольнити, в подальшому подала до суду заяву, відповідно до якої просила розгляд справи проводити без її участі, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходження відповідача - ТОВ УКРФОРЕСТ ГРУП зареєстроване за адресою: 39630, полтавська область, м. Кременчук, вул. Ярмаркова, 9.

Згідно з вимогами ч. ч. 6, 7 ст. 128 ЦПК України, судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Представник відповідач у судове засідання повторно не з'явився, про розгляд справи повідомлявся судом у встановленому законом порядку, однак на адресу суду повернута поштова кореспонденція за закінченням терміну зберігання.

Згідно вимог ч. ч. 1, 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться. Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надходив.

Враховуючи, що відповідач, який був належним чином повідомлений про місце і час розгляду справи не з'явився в судове засідання без повідомлення причин своєї неявки та з урахуванням клопотання позивача, суд вирішив на підставі ст. ст. 247, 280 ЦПК України, провести розгляд справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд, повно, обґрунтовано, всебічно та безпосередньо дослідивши всі наявні докази у справі, з'ясувавши всі обставини, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог та заперечень, заслухавши позивача та його представника, приходить до наступного.

Судом встановлено, що 01 червня 2016 року ОСОБА_2 було прийнято на посаду машиніста вантажних механізмів на ТОВ ТАРА ВУД відповідно до наказу № ТВ 000000006, що підтверджується записом у трудовій книжці серії АА № 373413.

20 вересня 2016 року згідно наказу № 09/3 - 2016 від 20.09.2016 року ТОВ ТАРА ВУД перейменовано на ТОВ УКРФОРЕСТ ГРУП .

Відповідно до особисто підписаної позивачем заяви від 08.06.2018 року адресованої керівникові ТОВ УКРФОРЕСТ ГРУП останній просив звільнити його з роботи за власним бажанням з 22.06.2018 року на підставі ч. 3 ст. 38 КЗпП України.

Також, відповідно до заяви від 08.06.2018 року просив надати йому довідку про розмір нарахованої але не виплаченої заробітної плати за період з 01.05.2017 року по 08.06.2018 року.

Вказані заяви позивач направив рекомендованим листом з повідомленням 08.06.2018 року, що підтверджується чеком та описом-вкладення поштового відправлення.

Відповідно до довідки наданої відділенням поштового зв'язку, відправлення Укрпошта Експрес 3960505357331 адресоване ТОВ УКРФОРЕСТ ГРУП вручене ОСОБА_2 21.08.2018 року.

Тобто на час розгляду справи у трудовій книжці позивача мається тільки запис про прийняття на роботу та не має запису про звільнення позивача з роботи за ч. 3 ст. 38 КЗпП України.

Як визначено статтею 48 КЗпП України, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад п'ять днів. Працівникам, що стають на роботу вперше, трудова книжка оформляється не пізніше п'яти днів після прийняття на роботу. Студентам вищих та учням професійно-технічних навчальних закладів трудова книжка оформляється не пізніше п'яти днів після початку проходження стажування.

До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться. Порядок ведення трудових книжок визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно п.2.26 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93 за №58, записи про причини звільнення у трудовій книжці повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства із посиланням на відповідну статтю, пункт закону. При розірванні трудового договору з ініціативи працівника з причин, за яких законодавство пов'язує надання певних пільг і переваг, запис про звільнення вноситься до трудової книжки із зазначенням цих причин. Наприклад, "Звільнений за власним бажанням" у зв'язку з зарахування у вищий навчальний заклад, ст. 38 КЗпП України".

Так, положеннями статті 43 Конституції України гарантоване право кожного на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Підстави розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, з ініціативи працівника передбачені ст. 38 КЗпП України.

Частина третя даної норми передбачає розірвання трудового договору з ініціативи працівника за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 КЗпП України при припиненні трудового договору внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (статті 38 і 39) - працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку.

При цьому, строк розірвання трудового договору і його правові підставі залежать від причин, які спонукають працівника до його розірвання і які працівник визначає самостійно. В разі, якщо працівником вказані причини звільнення порушення працедавцем трудового законодавства (ч. 3 ст. 38 КЗпП України) не підтверджуються, або працедавцем не визнаються, останній не вправі самостійно змінювати правову підставу розірвання трудового договору.

Таким чином, для визначення правової підстави розірвання трудового договору значення має сам лише факт порушення законодавства про працю, що спонукало працівника до розірвання трудового договору з власної ініціативи, а не поважність чи неповажність причин такого порушення та істотність порушення трудових прав працівника.

Аналогічний висновок викладено й в постанові Верховного суду України від 31.10.2012 року по справі 6-120цс12.

А тому, враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про розірвання трудового договору, укладеного між ТОВ УКРФОРЕСТ ГРУП та ОСОБА_2 з 22.06.2018 року на підставі ч. 3 ст. 38 КЗпП України та зобов'язання ТОВ УКРФОРЕСТ ГРУП внести в трудову книжку ОСОБА_2 запис про звільнення з 22.06.2018 року відповідно до ч. 3 ст. 38 КЗпП України підлягають задоволенню.

Що стосується решти позовних вимог позивача в частині стягнення з відповідача на його користь суму невиплаченого заробітку, суми вихідної допомоги, то слід зазначити наступне.

Відповідно до частини 1 статті 94 КЗпПУ заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Частиною 3 вказаної статті передбачено, що питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначається цим Кодексом, Законом України Про оплату праці та іншими нормативно-правовими актами.

За положеннями статті 2 Закону України Про оплату праці заробітна плата це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Згідно із частиною 1 статті 21 Закону України Про оплату праці працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Частиною 5 статті 97 КЗпП передбачено, що оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов'язань щодо оплати праці.

Як закріплено статтею 24 Закону України Про оплату праці , а також статтею 115 КЗпП України, - заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Відповідно до ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться у день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимог про розрахунок.

Факт не виплати позивачу заробітної плати підтверджується листом Управління Держпраці у Полтавській області від 19.06.2018 року № 16-2614/14-04/214, відповідно до якого, вбачається, що станом на 08.12.2017 року за підприємством УКРФОРЕСТ ГРУП значиться борг у сумі 5577,23 грн., а сааме не виплачена заробітна плата за жовтень 2017 року у розмірі 2750,85 грн. (нараховано 3392,03 грн., утримано 641,18 грн.) та листопад 2017 року у розмірі 2807,20 грн. (нараховано - 3487,21 грн., утримано -680,01 грн.).

Статтею 27 Закону України Про оплату праці передбачено, що порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, згідно з п. 21 Постанови Пленуму ВСУ N 13 від 24.12.1999 року при визначенні середньої заробітної плати слід виходити з того, що в усіх випадках, коли за чинним законодавством вона зберігається за працівниками підприємств, установ, організацій, це слід робити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100 (з наступними змінами і доповненнями), далі - Порядок. Цей нормативний акт не застосовується лише тоді, коли середня заробітна плата визначається для відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, та призначення пенсії.

Згідно з п. 2 Порядку середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Згідно з п. 8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів(годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Також, відповідно до ст. 44 КЗпП України, при припиненні трудового договору внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше тримісячного середнього заробітку.

Таким чином, як було встановлено судом, відповідачем (роботодавцем) було порушено вимоги трудового законодавства - своєчасно не була виплачена заробітна плата позивачу, що змусило написати його заяву на звільнення на підставі ч. 3 ст. 38 КЗпП України, а тому у даному випадку наявна необхідність стягнення також з відповідача на користь позивач вихідної допомоги при звільненні в розмірі тримісячного середнього заробітку, розмір якого за підрахунками позивача становить 10318,71 грн.

При обчисленні середнього заробітку позивач керувався самостійно отриманими відомостями з територіальних органів Пенсійного Фонду України та Управління Держпраці у Полтавській області відомостей про нараховану заробітну плату на підприємстві відповідача. При цьому, проведений позивачем розрахунок було перевірено судом, та його не було оспорено відповідачем у встановленому процесуальним законом порядку.

Надані позивачем докази суд визнає належними і допустимими, також достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов'язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача.

Відповідачем не надано суду доказів на підтвердження належного виконання вимог трудового законодавства при виниклих із позивачем трудових правовідносин, а також в спростування обставин, якими керувався позивач при пред'явлені позову до суду.

А відтак, на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позову повністю.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 768,04 грн. Також, в порядку розподілу судових витрат, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судовий збір сплачений останнім при подачі позову в розмірі 704,80 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 12, 13, 17, 19, 76-81, 83, 89, 113, 141, 178, 191, 209, 223, 235, 258-259, 263-265, 273-284 ЦПК України ст. ст. 38, 44, 47, 97, 116, 117, 235 КЗпП України, суд -

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю УКРФОРЕСТ ГРУП про розірвання трудового договору, внесення запису до трудової книжки про звільнення, стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, вихідної допомоги - задовольнити.

Розірвати трудовий договір, укладений між ТОВ УКРФОРЕСТ ГРУП та ОСОБА_2 з 22.06.2018 року на підставі ч. 3 ст. 38 КЗпП України.

Зобов'язати ТОВ УКРФОРЕСТ ГРУП внести в трудову книжку ОСОБА_2 запис про звільнення з 22.06.2018 року відповідно до ч. 3 ст. 38 КЗпП України.

Стягнути з ТОВ УКРФОРЕСТ ГРУП (ЄДРПОУ 40288545) на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податку - НОМЕР_1, заробітну плату в розмірі 5577,23 грн. та вихідну допомогу в розмірі 10318,71 грн.

Стягнути з ТОВ УКРФОРЕСТ ГРУП (ЄДРПОУ 40288545) на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податку - НОМЕР_1, судовий збір в сумі 704 грн. 80 коп.

Стягнути з ТОВ УКРФОРЕСТ ГРУП (ЄДРПОУ 40288545) на користь держави судовий збір в сумі 768,04 грн. (Держава в особі Державної судової адміністрації України, місцезнаходження: вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, Ідентифікаційний код ЄДРПОУ 26255795, отримувач коштів ГУК у м. Києві /м. Київ/ 22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача 31211256026001).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: В. І. Хіневич