Справа № 548/562/18
Провадження №2/548/334/18
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22.12.2018 року м. Хорол
Хорольський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді- Миркушіної Н.С.,
за участю секретаря судового засідання - Ващенко М.В.,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. Хорол у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Хорольського районного округу Берези Дарії Василівни при третіх особах , які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ДП СЕТАМ та ОСОБА_3, про скасування постанови та зобов'язання вчинити дії,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач - ОСОБА_1 звернувся до Хорольського районного суду з вищевказаним позовом.
Позовні вимоги ОСОБА_1 мотивував тим, що відповідач - приватний нотаріус Хорольського районного нотаріального округу Береза Д.В. своєю постановою №456/01-16 від 05.03.2017 року всупереч нормам чинного законодавства відмовила йому у видачі свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів в зв язку з тим, що ним придбано лише один предмет іпотеки - магазин за адресою АДРЕСА_1 без придбання земельної ділянки, на якій він знаходиться.
Позивач просив суд скасувати постанову вих. № 456/01-16 від 05.03.2017 року приватно го нотаріуса Хорольського районного нотаріального округу - Берези Дарії Василівни про відмову у видачі свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів стосовно нежитлового приміщення - магазину, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 64,4 кв.м. та зобов'язати приватного нотаріуса Хорольського районного нотарі ального округу - Березу Дарію Василівну (номер свідоцтва: 6546) видати свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів стосовно нежитлового приміщення, магазину, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 64,4 кв.м. і стягнути із відповідача судові витрати.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 позовні вимоги підтримав повністю та прохав їх задовольнити, він прохав розглянути справу за відсутності позивача.
У судовому засіданні представник відповідача приватного нотаріуса Хорольського районного округу Берези Д.В. - адвокат Шелудякова І.Ю. позовні вимоги не визнала та прохала відмовити в їх задоволенні.
Представники третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, ДП СЕТАМ Сапальова Н.М. та Якимчук Н.М. в судове засідання не з явилися, подали письмові пояснення відносно позову, в яких проахали позов задовольнити, а справу розглянути за їх відсутності.
У судовому засіданні представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 позовні вимоги прохав задовольнити і розглянути справу за відсутності ОСОБА_3
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Заслухавши пояснення представників сторін та представника третьої особи ОСОБА_3, врахувавши позицію третьої особи ДП СЕТАМ , дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.
За вимогами ч. 3 ст. 12 Цивільно-процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ч. 1 ст. 13 Цивільно-процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 Цивільно-процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 Цивільно-процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2018 року у справі Печенізький та інші проти України встановлено, що принцип рівності сторін вимагає надання кожній стороні розумної можливості представляти свою справу за таких умов, які не ставлять її у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною. Крім цього, кожній стороні має бути забезпечено можливість ознайомитись із зауваженнями або доказами, наданими іншою стороною, у тому числі апеляційною скаргою іншої сторони, та надати власні зауваження з цього приводу.
Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.
22 січня 2018 року Державним підприємством "СЕТАМ" було проведено електронні торги з реалізації предмету іпотеки: магазину загальною площею 64,4 кв.м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (надалі - Будівля). Магазин знаходиться на земельній ділянці для будівництва та обслуговування будівель торгівлі площею 0,0192 га, кадастровий номер НОМЕР_1.
Відповідно до протоколу № 312668 проведення електронних торгів, що сформований 22.01.2018 року, переможцем вказаних вище електронних торгів є ОСОБА_1 - позивач по справі.
Предмет іпотеки належить іпотекодавцю - ОСОБА_8 на праві власності на підставі Свідоцтва на право власності на нерухоме майно, виданого Виконавчим комітетом Хорольської міської ради від 16.03.2005 року на підставі рішення (взамін договору купівлі-продажу від 02.09.2004 року за номером № 1730) № б/н від 22.06.2004 року, право власності зареєстроване в КП Лубенське міжрайонне бюро технічної інвентаризації 16.03.2005 року в книзі: 2, номер запису: 123 за реєстраційним номером: 10180896. Земельна ділянка належить іпотекодавцю - ОСОБА_8 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого Виконавчим комітетом Хорольської міської ради 17.09.2004 року. Кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1. Цільове призначення (використання) цієї земельної ділянки: для роздрібної торгівлі та комерційних послуг.
Вказане майно було передане в іпотеку ОСОБА_8 за договором іпотеки, посвідченим приватним нотаріусом Хорольського районного нотаріального округу Рибкою К.О. 27.03.2007 року за реєстровим № 739.
Оскільки позивач повністю сплатив кошти за придбану на електронних торгах вищевказану будівлю, то державним виконавцем Хорольського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області складено акт про реалізацію предмета іпотеки від 12.02.2018 року, який затверджено начальником Хорольського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області.
З метою набуття та реалізації права власності на будівлю, яку було придбано із електронних торгів позивач звернувся до відповідача для видачі свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів.
Відповідач - приватний нотаріус Хорольського районного нотаріального округу Береза Д.В. постановою №456/01-16 від 05.03.2017 року відмовила позивачу у видачі свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів в зв язку з відчуженням будівлі без земельної ділянки.
Відповідно до ст. 41 Закону України Про іпотеку реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах, у тому числі у формі електронних торгів, у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону.
Відповідно до вимог п. 5 ч. 1 ст. 34 Закону України Про нотаріат нотаріуси видають свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів).
Для нотаріуса, який вчиняє вищевказану нотаріальну дію, є обов язковим констатація факту безспірного набуття права власності на майно саме цим набувачем.
Статтею 47 Закону України Про іпотеку та п.п. 3.7-3.8 Глави 12 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України визначено, що свідоцтво про придбання нерухомого майна, що було предметом іпотеки, видається нотаріусом на підставі копії складеного державним виконавцем акта про реалізацію предмета іпотеки, затвердженого начальником (заступником начальника) органу державної виконавчої служби.
В акті про реалізацію предмета іпотеки має бути зазначено: назва виконавчого документа, на підставі якого здійснено реалізацію предмета іпотеки, його номер та дата видачі, найменування органу (посадової особи), який видав документ; відомості про іпотекодержателя та іпотекодавця; стисла характеристика та місцезнаходження предмета іпотеки; назва організатора прилюдних торгів, який проводив прилюдні торги, дата та місце їх проведення; відомості про покупця; початкова ціна предмета іпотеки та ціна продажу; сума коштів, перерахована за придбаний предмет іпотеки, включаючи гарантійний платіж, та дати їх перерахування; відомості про те, що прилюдні торги відбулися з дотриманням вимог цього Закону; відомості про документ, що посвідчував право власності іпотекодавця на предмет іпотеки, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку.
З поданого приватному нотаріусу Березі Д.В. акту про реалізацію предмета іпотеки від 12.02.2018 року по ВП № 55146480, складеного державним виконавцем Хорольського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області ОСОБА_10, затвердженого в.о. начальника вказаного відділу ДВС ОСОБА_11, вбачається, що на примусовому виконанні у Хорольському районному відділі державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області перебував виконавчий лист №548/981/15-ц виданий 13.09.2016 року Хорольським районним судом Полтавської області про звернення стягнення на предмет іпотеки: магазин загальною площею 64,4 кв.м. та земельну ділянку площею 0,0192 за адресою: АДРЕСА_1
Тобто, предметом іпотеки, звернення стягнення на який проводилось, є нежитлове приміщення, магазину, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 64,4 кв.м. та земельна ділянка, площею 0,0192 га, кадастровий номер: НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 цільове призначення - для роздрібної торгівлі та комерційних послуг.
Відповідно до ст.6 Закону України Про іпотеку , якщо в іпотеку передається будівля (споруда), розташована на земельній ділянці, яка належить іпотекодавцю на праві власності, така будівля (споруда) підлягає передачі в іпотеку разом із земельною ділянкою, на якій вона розташована. І навпаки, якщо в іпотеку передається земельна ділянка, на якій розташовані будівлі (споруди), які належать іпотекодавцю на праві власності, така земельна ділянка підлягає передачі в іпотеку разом із цими будівлями (спорудами).
З аналізу зазначеної норми вбачається, що земельна ділянка та будівля (споруда), яка на ній розташована, нерозривно пов'язані між собою, а отже, іпотека щодо будівлі (споруди) повинна поширюватись і на земельну ділянку, на якій вона розташована, і навпаки, причому навіть у тих випадках, коли предметом у договорі іпотеки визначено лише один об'єкт (або будівля, або забудована земельна ділянка). Зазначене підтверджено ВС в ухвалі від 8.12.2010 у справі №6-50440св10.
В судовому засіданні встановлено, що предметом іпотеки, згідно Іпотечного договору, було нерухоме майно в цілому: магазин загальною площею 64,4 кв.м. разом із земельною ділянкою площею 0,0192, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, реалізація єдиного предмета іпотеки відбулась як 2 окремих предметів іпотеки.
Як вбачається із інформації, розміщеної на сайті Системи електронних торгів арештованим майном - СЕТАМ, 22 січня 2018 року Державним підприємством СЕТАМ було проведено електронні торги з реалізації 2 окремих предметів іпотеки: 1) магазину загальною площею 64,6 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (№ лоту 256691); 2) земельної ділянки площею 0,0192 га, кадастровий номер: НОМЕР_1, за адресою: АДРЕСА_1 (№ лоту 256702).
Згідно вищевказаного акту про реалізацію предмета іпотеки від 12.02.2018 року по ВП № 55146480, ОСОБА_1 є переможцем в електронних торгах, проведених лише стосовно нежитлового приміщення, магазину, загальною площаю 64,4 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1, а земельна ділянка площею 0,0192 га, кадастровий номер: НОМЕР_1, за адресою: АДРЕСА_1, реалізована третій особі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_3.
Згідно з ч. 1 ст. 377 ЦК України, до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).
Відповідно до ст. 120 Земельного Кодексу України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.
Аналізуючи ст. 120 Земельного Кодексу України забезпечується єдність юридичної долі земельної ділянки і будівлі.
Дана позиція підтверджена і постановою Верховного суду України №6-253цс16 від 13.04.2016 року де ваказано, що ст.120 Земельного Кодексу України закріплює загальний принцип цілісності об'єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об'єкт розташований. За цією нормою визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість.
Згідно ч. 2 ст. 377 ЦК України розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об'єкти (крім багатоквартирних будинків та об'єктів державної власності, що підлягають продажу шляхом приватизації).
З положень ч. 2 ст. 377 ЦК України слідує, що право власності на земельну ділянку набувається на підставі відповідного договору, яким передбачено набуття права власності і на житловий будинок. Зокрема, якщо це договір купівлі-продажу житлового будинку, будівлі або споруди, то за договором купівлі-продажу набувається і право власності на земельну ділянку, на якій вони розташовані.
Таким чином, укладення договорів по відчуженню нерухомого майна, передбачає не тільки набуття права власності на будівлю, а воно пов'язане з переходом права власності на земельну ділянку.
Разом з тим, при проведенні та в результаті прилюдних торгів, які відбулися 22.01.2018 року щодо реалізації нежитлового приміщення, магазину, площаю 64,6 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1, ні ДП СЕТАМ , ні Хорольський районний відділ ДВС ГТУЮ у Полтавській області, не пересвідчились у тому, що в результаті проведених торгів покупцю вказаного нежитлового приміщення ОСОБА_1 реалізовано землю під нежитловим приміщенням.
Нормами чинного законодавства України не передбачено відчуження будинку, будівлі чи споруди, окремо від земельної ділянки, на якій він знаходиться.
Відповідно до статті 7 Закону України Про нотаріат нотаріуси або посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, у своїй діяльності керуються законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, а на території Республіки Крим, крім того, - законодавством Республіки Крим, наказами Міністра юстиції України, нормативними актами обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.
Згідно зі ст.1 Закону України Про нотаріат нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Пунктами 1, 4 частини 1 статті 5 Закону України Про нотаріат нотаріус зобов'язаний здійснювати свої професійні обов'язки відповідно до цього
Закону і принесеної присяги, дотримуватися правил професійної
етики; відмовити у вчиненні нотаріальної дії в разі її невідповідності законодавству України або міжнародним договорам.
Згідно з ч. 3 ст. 49 вищевказаного Закону нотаріусу або посадовій особі яка вчиняє нотаріальні дії, забороняється безпідставно відмовляти у вчиненні нотаріальної дії, що кореспондується пунктом 4 глави 13 розділу І Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України від 22.02.2012 року, затвердженого Наказом міністерства юстиції України від 22.02.2012 року за №296/5.
Водночас, відповідно до ч.1 ст.49 Закону України Про нотаріат та глави 13 розділу І Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, якщо вчинення такої дії суперечить законодавству України, не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії. Що приватним нотаріусом Хорольського районного округу Березою Д.В і було правомірно зроблено. Нотаріус на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, зобов'язаний викласти причини відмови в письмовій формі і роз'яснити порядок її оскарження. У цих випадках нотаріус протягом трьох робочих днів виносить постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, у якій зазначаються: дата винесення постанови; прізвище, ініціали нотаріуса, який виніс постанову, найменування та місцезнаходження державної нотаріальної контори або найменування нотаріального округу та адреса розташування робочого місця приватного нотаріуса; прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, місце її проживання або найменування і місцезнаходження юридичної особи; про вчинення якої нотаріальної дії просила особа, що звернулася до нотаріуса (короткий зміст прохання); причини відмови у вчиненні нотаріальної дії з посиланням на чинне законодавство; порядок і строки оскарження відмови з посиланням на норми цивільного процесуального законодавства.
Законодавство про нотаріат вимагає від нотаріуса в разі з'ясування невідповідності наданих йому для вчинення нотаріальної дії документів вимогам законодавства не приймати їх для вчинення нотаріальної дії.
Зважаючи на вищевказані норми законодавства та виявлені порушення оскаржувана постанова відповідача є законною і правомірною, а позовні вимоги ОСОБА_1 є необгрунтованими та не підтверджені доказами, а тому не підлягають до задоволення.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 1-14, 76-81, 141, 209-211, 213, 216, 221, 228, 229, 235, 240-242, 258, 259,263-265,268,354,355 ЦПК України, ст.377 ЦК України, ст.120 ЗК України, Постановою Верховного суду України від 13.04.2016 року у справі №6-253цс16, рішенням Європейського суду з прав людини по справі Печенізький та інші проти України , суд-
УХВАЛИВ:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Хорольського районного округу Берези Дарії Василівни при третіх особах, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ДП СЕТАМ та ОСОБА_3, про скасування постанови та зобов'язання вчинити дії, - відмовити за безпідставністю .
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до пп.15.5 п.15розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України,до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Хорольський районний суд Полтавської області.
Повний текст судового рішення складено 02.01.2019 року.
Суддя : Н.С. Миркушіна
Суд | Хорольський районний суд Полтавської області |
Дата ухвалення рішення | 22.12.2018 |
Оприлюднено | 13.01.2019 |
Номер документу | 79132303 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Краснощоков Євгеній Віталійович
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Краснощоков Євгеній Віталійович
Цивільне
Хорольський районний суд Полтавської області
Миркушіна Н. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні