Рішення

від 30.12.2009 по справі 2-1564/2009 р.

НАДВІРНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

    справа № 2-1564/2009 р.                  

                            РІШЕННЯ      

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

 30 грудня 2009 року                           м.Надвірна      

   Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого судді:           Гураша М.В.

секретаря:                            Типусяк Г.М.

позивача:                             ОСОБА_1

представника позивача-адвоката:       ОСОБА_2

відповідачки:                         ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Надвірна цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 селищної ради, ОСОБА_3 про визнання права власності на самочинно побудоване будинковолодіння, -

ВСТАНОВИВ:

    ОСОБА_1 звернувся з позовом в суд до  ОСОБА_4 селищної ради, ОСОБА_3 про визнання права власності на самочинно побудоване будинковолодіння .

    В судовому засіданні позивач повністю підтримав позовні вимоги і суду пояснив, що 29.01.1996 року він зареєстрував шлюб з ОСОБА_3 в виконкомі Ланчинвській селищній раді Надвірнянського району Івано-Франківської області, про що в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу зроблено відповідний актовий запис від цього ж числа за № 3.

    18.01.2008 року ОСОБА_5 уклала з ним договір довічного утримання, який посвідчений приватним нотаріусом Надвірнянського району і внесений в реєстр за № 59, яка приходиться йому бабусею по батькові.

   Згідно вказаного договору він зобов»язаний був  останню доглядати довічно, а ОСОБА_5 передала йому у власність належне їй будинковолодіння, яке знаходиться в смт.Ланчин по вул. Вишнева, 34 Надвірнянського району Івано-Франківської області.

   26.02.2008 року він зареєстрував право власності на вказане будинковолодіння на своє ім»я в Івано-Франківської ОБТІ в книзі № 11 запис № 1320.

    24 червня 2008  року ОСОБА_5 померла , про що в книзі реєстрації актів про смерть виконкому ОСОБА_4 селищної ради Надвірнянського району Івано-Франківської області зроблено відповідний актовий запис за № 39 від 25.06.2008 року.

   Після смерті останньої він проживаючи в зареєстрованому шлюбі на спільні кошти подружжя з ОСОБА_3 побудували на місці старих будівель житловий будинок. В 2009 році вони також побудували літню кухню, стодолу, стайню, навіс.

    Рішення селищної ради про дачу згоди на вказане будівництво не приймалося, технічна документація на нього не виготовлялася.    

   Дане будинковолодіння побудоване на земельній ділянці площею 0,25 га, яка закріплена за даним господарством. Вказана земельна ділянка не приватизована. Однак ОСОБА_4 селищна рада не заперечила, що у випадку визнання права власності на дане будинковолодіння за ним, йому буде передана у користування земельна ділянка для його обслуговування.

   Оскільки будинковолодіння ними не здане в експлуатацію, а тому право власності на нього в ОБТІ не оформлено, тобто вважається самочинно побудованим.

    В даний час він бажає оформити право власності на дане будинковолодіння, яке розташоване в смт.Ланчин по вул.Вишнева, 34 Надвірнянського району Івано-Франківської області.

    З цією метою працівниками Івано-Франківського ОБТІ було проведено обмір та оцінку будівель і 27.11.2009 року видано технічний паспорт. Вартість даного будинковолодіння в даний час враховуючи процент зносу становить 286639 грн.

   Згідно висновку головного архітектора Надвірнянського району за № 02-14.1/102 від 20.11.2009 року узаконення вказаного будинковолодіння можливе, так як при його будівництві не порушені будівельні, санітарні та протипожежні норми.

   Просить постановити рішення, яким визнати за ним право власності на дане будинковолодіння, що розташоване в смт.Ланчин по вул.Вишнева, 34 Надвірнянського району Івано-Франківської області .

  Відповідачка по справі ОСОБА_3 в судовому засіданні позов визнала і суду ствердила, що позивач по справі ОСОБА_1 є її чоловіком. Вказаний житловий будинок та господарські споруди вони побудували на спільні кошти подружжя перебуваючи в шлюбі. Однак вона не заперечила проти визнання права власності на нього за ОСОБА_1.  

    Представник відповідача ОСОБА_4 селищної ради в судове засідання не з’явився, хоча вчасно повідомлений про час і місце слухання справи. Однак від даної установи поступила заява за підписом Селищного голови, в якій просить дану справу слухати у відсутності їх представника і не заперечує проти задоволення даного позову.  

    Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, прийшов до висновку, що позов слід задоволити, виходячи з наступних підстав.

  В судовому засідання встановлено, що 29.01.1996 року ОСОБА_1 зареєстрував шлюб з ОСОБА_3 в виконкомі Ланчинвській селищній раді Надвірнянського району Івано-Франківської області, про що в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу зроблено відповідний актовий запис від цього ж числа за № 3 (а.с. 17).

   18 січня 2008 року ОСОБА_5 уклала з ОСОБА_1 договір довічного утримання, який посвідчений приватним нотаріусом Надвірнянського району і внесений в реєстр за № 59, яка приходиться останньому бабусею по батькові (а.с.14).

    Згідно ст.744 ЦК України за договором довічного утримання одна сторона (відчужувач) передає другій стороні(набувачеві) у власність житловий будинок , квартиру або їх частину, інше нерухоме майно  або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов»язаний забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.

   Тобто у відповідності до вказаного договору позивач ОСОБА_1 зобов»язаний був ОСОБА_5 доглядати довічно, а остання передала йому у власність будинковолодіння, яке знаходиться в смт.Ланчин по вул. Вишнева, 34 Надвірнянського району Івано-Франківської області.

   26.02.2008 року ОСОБА_1 зареєстрував право власності на вказане будинковолодіння на своє ім»я в Івано-Франківської ОБТІ в книзі № 11 запис № 1320, про що свідчить витяг про реєстрацію права власності на нерухому майно(а.с. 16).

    24 червня 2008  року померла ОСОБА_5 , про що в книзі реєстрації актів про смерть виконкому ОСОБА_4 селищної ради Надвірнянського району Івано-Франківської області зроблено відповідний актовий запис за № 39 від 25.06.2008 року (а.с. 18).

   Після смерті останньої позивач ОСОБА_1 проживаючи в зареєстрованому шлюбі на спільні кошти подружжя з ОСОБА_3 побудували на місці старих будівель житловий будинок. В 2009 році вони також побудували літню кухню, стодолу, стайню, навіс. Рішення селищної ради про дачу згоди на вказане будівництво не приймалося, технічна документація на нього не виготовлялася.    

     Дане будинковолодіння побудоване на земельній ділянці площею 0,25 га, яка закріплена за даним господарством. Вказана земельна ділянка не приватизована. Однак ОСОБА_4 селищна рада не заперечила, що у випадку визнання права власності на дане будинковолодіння за ОСОБА_1, йому буде передана у користування земельна ділянка для його обслуговування, про що свідчить довідка за № 509/02-24 від 26.06.2009 року (а.с.13).    

    Згідно ст.376 ч.5 ЦК України на вимогу власника

(користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

   Оскільки будинковолодіння ними не здане в експлуатацію, а тому право власності на нього в ОБТІ не оформлено, тобто вважається самочинно побудованим (а.с. 6).

    В даний час позивач ОСОБА_1 бажає оформити право власності на дане будинковолодіння, яке розташоване в смт.Ланчин по вул.Вишнева, 34 Надвірнянського району Івано-Франківської області.

    З цією метою працівниками Івано-Франківського ОБТІ було проведено обмір та оцінку будівель і 27.11.2009 року видано технічний паспорт. Вартість даного будинковолодіння в даний час враховуючи процент зносу становить 286639 грн. (а.с. 7-10).

   Згідно висновку головного архітектора Надвірнянського району за № 02-14.1/102 від 20.11.2009 року узаконення вказаного будинковолодіння можливе, так як при його будівництві не порушені будівельні, санітарні та протипожежні норми (а.с. 11).

   Вказане будинковолодіння побудоване в шлюбі на спільні кошти подружжя, а тому у відповідності до п.3 ст.368 ЦК України воно є спільною сумісною власністю подружжя, тобто позивача ОСОБА_1 та  відповідачки ОСОБА_3.

   У відповідності до ст.63 СК України,  дружина та чоловік мають рівні права на володіння , користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності , якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

   Відповідачка ОСОБА_3 в судовому засіданні не заперечила, щоб визнати право власності на будинковолодіння за її чоловіком ОСОБА_1.

   Таким чином, є всі правові підстави для визнання права власності за ОСОБА_1 на будинковолодіння, яке знаходиться в смт.Ланчин по вул.Вишнева, 34 Надвірнянського району Івано-Франківської області.

   На підставі ст.ст.328,368, 370, 376 ч.5, 744 ЦК України, ст.ст.63, 70 СК України, керуючись ст.ст.209,213,214,215 ЦПК України, суд,-

 ВИРІШИВ:

   Позов  ОСОБА_1 задоволити.

   Визнати право власності за  ОСОБА_1   на спадкове самочинно збудоване будинковолодіння, яке знаходиться в смт.Ланчин по вул.Вишнева, 34 Надвірнянського району Івано-Франківської області і складається з житлового будинку вартістю 203889 гривень та господарських будівель і споруд, а саме: літньої кухні вартістю 41034 гривні, стодоли вартістю 5692 гривні, стайні вартістю 23086 гривень, навісу вартістю 10445 гривень, вбиральні вартістю 631 гривня, криниці вартістю 1429 гривень, огорожі вартістю 433 гривні, а всього загальною вартістю 286639 гривень.  

   Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. У разі подачі заяви про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

    Заяву про апеляційне оскарження рішення суду до апеляційного суду Івано-Франківської області може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення, апеляційна скарга на рішення подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження через Надвірнянський районний суд.

Суддя       підпис           ОСОБА_6

З оригіналом вірно

Суддя                   Гураш М.В.