Рішення

від 10.01.2019 по справі 706/1653/18

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 706/1653/18

2/706/112/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 січня 2019 року м.Христинівка

Христинівський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Орендарчука М.П.,

при секретарі Пізняк Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Христинівка Черкаської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до Христинівського районного суду з позовом до ОСОБА_2 сільської ради про визнання права власності в порядку спадкування, та просить визнати за нею, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт громадянина України серії НЕ №612537 виданий 12.11.2010 Христинівським РВ ГУМВС України в Черкаській області, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 померлого 01.06.2010, який фактично успадкував, але не отримав правовстановлюючого документу після смерті сестри ОСОБА_4 померлої 21.09.1996 право приватної власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,93 га, розташовану в адміністративно-територіальних межах ОСОБА_2 сільської ради Христинівського району Черкаської області, та яка їй належала на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ЧР №006933 зареєстрованого ОСОБА_2 сільською радою Христинівського району Черкаської області в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю 21.10.2002 за №29.

Позивач в обґрунтування позовних вимог в позовній заяві зазначила, що 21 вересня 1996 року померла її рідна тітка ОСОБА_4.

Після її смерті відкрилась спадщина, до спадкового майна, окрім іншого належить також земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,93 га розташована в адміністративно-територіальних межах ОСОБА_2 сільської ради Христинівського району Черкаської області.

На випадок смерті, ОСОБА_4, будь-яких розпоряджень не робила.

Її батько ОСОБА_3 - рідний брат ОСОБА_4, являвся єдиним спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_4, який в установленому на то порядку прийняв спадщину, шляхом заволодіння правовстановлюючим документом спадкодавця - Державним актом на право приватної власності на землю серії ІІ-ЧР №006933 зареєстрованого 21.10.2002 ОСОБА_2 сільською радою Христинівського району Черкаської області в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №29.

Проте, за свого життя, її батьком не було отримано правовстановлюючого документу, на фактично успадковану ним земельну ділянку після смерті сестри.

Її батько ОСОБА_3 помер 01.06.2010. Вона, явлється єдиною спадкоємницею після його смерті, яка на то в установленому порядку прийняла спадщину

В судове засідання позивач не з'явилась, проте від неї до суду надійшла заява в якій вона позовні вимоги підтримує та просить справу розглядати без її участі.

В судове засіданні відповідач ОСОБА_2 сільська рада не з'явилась, проте від неї до канцелярії на адресу суду надійшла заява з проханням справу розглянути за відсутності їх представника, позовні вимоги ОСОБА_1 визнають повністю, та не заперечують проти їх задоволення.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Зважаючи на те, що відповідач, являючись органом місцевого самоврядування адміністративно-територіальної одиниці, де проживав спадкодавець, а тому маючи про них найбільш достовірні відомості, позовні вимоги визнав, і таке визнання не порушує прав та інтересів третіх осіб, суд знаходить, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судом встановлено наступні обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини.

Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина.

Таким чином, позивач не може оформити право власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку, розташовану в адміністративно-територіальних межах ОСОБА_2 сільської ради Христинівського району Черкаської області, оскільки відсутні правовстановлюючі документи.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу Української РСР (редакції 1963 року) чинного на день відкриття спадщини після смерті ОСОБА_4, при відсутності спадкоємців першої черги або при неприйнятті ними спадщини, а також в разі, коли всі спадкоємці першої черги не закликаються до спадкування, успадковують у рівних частках: брати і сестри померлого, а також дід та бабка померлого як з боку батька, так і з боку матері (друга черга).

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Таким чином часом відкриття спадщини після смерті ОСОБА_5 є день її смерті, тобто 21.09.1996 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно з ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Частиною 3 цієї статті Кодексу встановлено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Судом встановлено, що позивач є такою, що прийняла спадщину.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Виходячи зі змісту ст. 392 ЦК України право власності встановлюється в судовому порядку, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Згідно зі ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав може бути визнання права власності.

У п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" зазначено, що за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до постанови Верховного Суду України від 23 січня 2013 року у справі № 6-164цс12 у спадкоємця, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають із часу відкриття спадщини. Такий спадкоємець може захищати свої права володіння та користування спадковим майном відповідно до глави 29 ЦК України.

Згідно з листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування , найпоширенішою причиною звернення особи до суду в справах про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування є неможливість спадкоємцями, які прийняли спадщину, оформити своє право на спадщину в нотаріальній конторі з причин відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно на ім'я спадкодавця та/або відсутності державної реєстрації нерухомого майна спадкодавцем. Такі випадки характерні для сільської місцевості, де право власності на житловий будинок за спадкодавцем підтверджується лише записом в погосподарській книзі сільської ради та тривалим фактом володіння цим майном особою, яка померла. Перші власники не оформляли документи на належне їм нерухоме майно та не реєстрували його в органах БТІ, а тому спадкоємець не може отримати у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину і його право має бути визнано в судовому порядку.

Якщо документи, що засвідчують право власності на нерухоме майно, існували, проте були втрачені власником та не можуть бути відновлені в передбаченому законом порядку, застосуванню підлягає ст. 392 ЦК України, відповідно до якої позов про визнання права власності може бути пред'явлений, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати власником документа, який засвідчує його право власності.

Таким чином, на думку суду, право на отримання правовстановлюючого документу на нерухоме майно, має особа, яка є власником цього майна, дане право нерозривно пов'язане з особою спадкодавця, а тому після його смерті спадкоємець не має можливості отримати правовстановлюючий документ на спадкове майно в позасудовому порядку.

Враховуючи, що визнання права власності на спадкове майно є винятковим способом захисту, який має застосовуватися якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню, оскільки відсутність у спадкодавця правовстановлюючих документів на спадкове майно унеможливлює оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Судом встановлено, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

За таких обставин, беручи до уваги досліджені у судовому засіданні докази, визнання позову відповідачем, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

На підставі викладеного вище, керуючись ст.1216-1218, 1221, 1222, 1223, 1233, 1235, 1261, 1268, 1299 Цивільного кодексу України, 259, 263-265 ЦПК України, 530 Цивільного кодексу Української РСР (редакції 1963 року) суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (проживає: ІНФОРМАЦІЯ_2 паспорт громадянина України серії НЕ №612537 виданий 12.11.2010 Христинівським РВ ГУМВС України в Черкаській області, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) до ОСОБА_2 сільської ради ( 20032, Черкаська область, Христинівський район с. Розсішки, вулиця Миру, 1, ЄДРПОУ - 34176520) про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт громадянина України серії НЕ №612537 виданий 12.11.2010 Христинівським РВ ГУМВС України в Черкаській області, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 померлого 01.06.2010, який фактично успадкував, але не отримав правовстановлюючого документу після смерті сестри ОСОБА_4 померлої 21.09.1996 право приватної власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,93 га, розташовану в адміністративно-територіальних межах ОСОБА_2 сільської ради Христинівського району Черкаської області, та яка їй належала на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ЧР №006933 зареєстрованого ОСОБА_2 сільською радою Христинівського району Черкаської області в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю 21.10.2002 за №29.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Черкаської області через Христинівський районний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутніми в судовому засіданні під час проголошення, протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: М.П. Орендарчук