Рішення

від 26.12.2018 по справі 120/4236/18-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

26 грудня 2018 р. Справа № 120/4236/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комара П.А., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Заступника керівника Вінницької міської прокуратури в інтересах держави до Стадницької сільської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Дошкільний навчально-виховний заклад "Журавлик" про зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернувся заступник керівника Вінницької міської прокуратури в інтересах держави до Стадницької сільської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Дошкільний навчально-виховний заклад "Журавлик" про зобов'язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що Вінницькою місцевою прокуратурою проведено вивчення стану законності з питань дотримання вимог Закону України "Про освіту" та Закону України "Про дошкільну освіту" щодо вжиття місцевими органами самоврядування заходів, спрямованих на оформлення правовстановлюючих документів на земельні ділянки, на яких знаходяться навчальні заклади Вінницького району. Встановлено, що дошкільний навчально-виховний заклад "Журавлик", який знаходиться за адресою: вул. Б. Хмельницького, 35, с. Стадниця, Вінницький район, Вінницька область, перебуває в комунальній власності Стадницької сільської ради Вінницького району Вінницької області, земельна ділянка якого не оформлена та державна реєстрація права постійного користування не проведена.

Відтак, на переконання позивача існує бездіяльність Стадницької сільської ради Вінницького району Вінницької області щодо не оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку, яка використовується Дошкільним навчально-виховним закладом "Журавлик".

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 26.11.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник прокуратури та представник третьої особи у судове засідання не з'явилися, однак, надали заяви про розгляд справи без їх участі в порядку письмового провадження.

Представник відповідача у судове засідання також не з'явився, про час, дату та місце судового засідання вчасно та належним чином повідомлений, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Окрім того, відповідачем не виконано вимог ухвали суду від 26.11.2018 щодо подання відзиву на позовну заяву.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

У п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС України зазначено, що письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на наведене вище, враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, а також достатність письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку про розгляд та вирішення справу у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову з огляду на наступне.

Вінницькою місцевою прокуратурою проведено вивчення стану законності з питань дотримання вимог Закону України Про освіту та Закону України Про дошкільну освіту щодо вжиття місцевими органами самоврядування заходів, спрямованих на оформлення правовстановлюючих документів на земельні ділянки, на яких знаходяться навчальні заклади Вінницького району. Встановлено, що дошкільний навчально-виховний заклад "Журавлик", який знаходиться за адресою: вул. Б. Хмельницького, 35, с. Стадниця, Вінницький район, Вінницька область, перебуває в комунальній власності Стадницької сільської ради Вінницького району Вінницької області, земельна ділянка якого не оформлена та державна реєстрація права постійного користування не проведена.

Зокрема встановлено, що засновником дошкільного навчально-виховного закладу "Журавлик" є Стадницька сільська рада Вінницького району Вінницької області. За інформацією відповідача дошкільний навчально-виховний заклад "Журавлик" користується земельною ділянкою площею 0,40 га, яка знаходиться у комунальній власності Стадницької сільської ради.

Однак, документи на земельну ділянку, яка використовується вказаним навчальним закладом, не оформлено, державну реєстрацію права постійного користування не проведено, у зв'язку з чим подано позовну заяву до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (зі змінами та доповненнями), сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

У свою чергу, статтею 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Так, статтею 12 Земельного кодексу України установлено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; організація землеустрою; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Відповідно до статті 92 Земельного кодексу України, право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності.

Згідно зі частинами першою, другою статті 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Статтями 125 та 126 Земельного кодексу України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

За визначенням статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до частин першої, другої статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", загальними засадами державної реєстрації прав є: гарантування державою об'єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження; обов'язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав; публічність державної реєстрації прав; внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом; відкритість та доступність відомостей Державного реєстру прав.

Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 09.06.1998 №121 (яка діяла до 06.08.2012) державній реєстрації в бюро технічної інвентаризації підлягають об'єкти нерухомості, розташовані на всій території України (населених пунктах, військових містечках, військових частинах, аеропортах, річкових і морських портах, заповідниках, заказниках, на дорогах, полігонах і т.п.). Державна реєстрація права власності на об'єкти нерухомого майна в бюро технічної інвентаризації є обов'язковою для власників, незалежно від форм власності.

Аналіз наведених правових норм свідчить на користь висновку, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. При цьому, державна реєстрація таких прав є обов'язковою.

Відповідно до п. 4, 5 Статуту дошкільного навчально-виховного закладу "Журавлик", затвердженого рішенням виконкому Стадницької сільської ради № 38 від 20.04.2005, головною метою дошкільного закладу є задоволення потреб громадян у догляді та оздоровленні, вихованні та навчанні дітей дошкільного віку. Головними завданнями дошкільного закладу є: реалізація державної політики в галузі освіти; забезпечення фізичного та психічного здоров'я дітей; розвиток творчих здібностей дітей; формування умінь та навичок, необхідних для навчання у школі.

Пунктом 2 Статуту передбачено, що засновник здійснює фінансування дошкільного закладу, його матеріально-технічне забезпечення, надає необхідні будівлі з обладнанням і матеріалами, харчування та медичне обслуговування дітей.

Відповідно до ст. 19 Закону України Про дошкільну освіту органи місцевого самоврядування здійснюють державну політику в галузі освіти і в межах їх компетенції: забезпечують розвиток мережі навчальних закладів та установ, організацій системи освіти, зміцнення їх матеріальної бази, господарське обслуговування.

Згідно зі ст. 20 Закону України Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, власники і адміністрація навчально-виховних закладів та громадяни, які організують або здійснюють навчальні та виховні процеси, зобов'язані забезпечити для цього умови, що відповідають вимогам санітарних норм, здійснювати заходи, спрямовані на збереження і зміцнення здоров'я, гігієнічне виховання відповідних груп населення та вивчення ними основ гігієни.

Положеннями Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу ДСанПіН 5.5.2.008-01, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України № 63 від 14.08.2001, встановлені основні вимоги щодо утримання приміщень загальноосвітніх навчальних закладів.

Пунктом 2.3 Державних санітарних правил передбачені вимоги щодо дотриманням санітарних норм щодо відстані земельних ділянок під навчальними закладами від джерел викидів шкідливих речовин, шуму, вібрації, електромагнітних та іонізуючих випромінювань. Не допускається їх розміщення в санітарно-захисних зонах промислових підприємств та інших об'єктів, що є джерелами забруднення довкілля небезпечними факторами тощо. Отже, правилами передбачені вимоги щодо розміщення земельної ділянки, її характеристик тощо.

Вказані Державні санітарні правила і норми поширюються на дошкільні навчальні заклади, які проектуються, будуються, реконструюються та ті, що функціонують незалежно від типу, форм власності та підпорядкованості.

Отже, вищевказані норми вказують на те, що земельні ділянки під навчальними закладами мають бути належним чином оформлені та використовуватися у порядку, встановленому законодавством, інакше, це може призвести до негативних наслідків та порушення прав дітей.

Відсутність правовстановлюючих документів на земельні ділянки, на яких знаходяться навчальні заклади, може призвести до надання їх іншим особам, зокрема, для цілей, не пов'язаних із навчально-виховним процесом, що є порушенням ст. 80 Закону України Про освіту .

З наведеного слідує, що обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність правовстановлюючих документів на земельну ділянку, оформлених у відповідності до вимог закону.

Однак, правовстановлюючі документи на земельну ділянку, що використовує дошкільний навчально-виховний заклад "Журавлик" не оформлено, державну реєстрацію права постійного користування не проведено.

Діяльність дошкільного закладу направлена на реалізацію основних завдань дошкільної освіти; збереження та зміцнення їх фізичного та психічного здоров'я дітей; формування їх особистості, розвиток творчих здібностей та нахилів; забезпечення соціальної адаптації та готовності продовжувати освіту.

Так, Стадницька сільська рада є засновником та власником дошкільного навчально-виховного закладу "Журавлик" а також суб'єктом, який виконує повноваження у земельній сфері щодо надання земельних ділянок у користування.

Таким чином, відсутність правовстановлюючих документів на земельну ділянку під вказаним вище навчальним закладом створює передумови для зловживань щодо розпорядження зазначеними земельними ділянками, ризики для нормального функціонування ДНЗ та навчального процесу, що може призвести до негативних наслідків та порушення прав дітей.

Відтак, суд дійшов висновку, що відповідачем не було забезпечено виконання вимог чинного законодавства в частині оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку, яка використовується дошкільним навчально-виховним закладом "Журавлик" та не проведено державну реєстрацію права постійного користування у зв'язку з чим адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Зобов'язати Стадницьку сільську раду Вінницького району Вінницької області вжити заходів з оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку під будівлями та спорудами дошкільного навчально-виховного закладу Журавлик , орієнтовною площею 0,40 га, за адресою: вул. Б.Хмельницького, 35, с. Стадниця, Вінницький район, Вінницька область.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Заступник керівника Вінницької місцевої прокуратури (пров. Цегельний, 8, м. Вінниця, 21020);

Відповідач: Стадницька сільська рада Вінницького району Вінницької області (вул. Шевченка, 2, с. Стадниця, Вінницький район, Вінницька область, 23241, код ЄДРПОУ 04329984);

Третя особа: Дошкільний навчально-виховний заклад Журавлик (вул. Б.Хмельницького, 35, с. Стадниця, Вінницький район, Вінницька область, 23241, код ЄДРПОУ 34610075).

Суддя Комар Павло Анатолійович