Рішення

від 10.12.2018 по справі 808/1325/18

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10 грудня 2018 року 12:22Справа № 808/1325/18 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., за участю секретаря судового засідання Гавриленко А.О. та представників:

позивача: Кагановича О.І.

відповідача: Когут А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича комерційна фірма Тех-Ін Про

до Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

10.04.2018 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича комерційна фірма Тех-Ін Про (далі - позивач або ТОВ НВКФ Тех-Ін Про ) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач або ГУ ДФС у Запорізькій області), в якій позивач просить суд: скасувати податкове повідомлення-рішення №0017711414 від 26.12.2017, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 138410 грн., в тому числі основний платіж - 110728 грн. та фінансові санкції на суму 27682 грн.; скасувати податкове повідомлення-рішення №0017721414 від 26.12.2017, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість всього у розмірі 153757,75 грн., в тому числі основний платіж - 123031 грн. та фінансові санкції на суму 30757,75 грн.

Ухвалою суду від 16.04.2018 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 16.05.2018 продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви до 15.06.2018.

Ухвалою суду від 18.06.2018 відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання на 12.07.2018.

Ухвалою суду від 12.07.2018 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання до 13.09.2018.

Ухвалою суду від 12.07.2018 витребувано від СУ ФР ГУ ДФС у Миколаївській області інформацію щодо стадії кримінального провадження № 32016150000000074 від 30.09.2016 за ознаками злочину, передбаченого ч.5 ст. 27, ч.3 ст. 212 КК України.

На виконання ухвали суду про витребування доказів, 27.08.2018 на адресу суду від СУ ФР ГУ ДФС у Миколаївській області надійшов лист № 8769/9/14-29-23-02-03 від 21.08.2018 (вх. № 26563 від 27.08.2018) за змістом якого, останнє повідомляє, що досудове розслідування по кримінальному провадженню №32016150000000074 від 30.09.2016 за ознаками злочину, передбаченого ч.5 ст. 27, ч.3 ст. 212 КК України триває. Однак, в рамках розслідування кримінального провадження встановлено та допитано в якості свідка директора ТОВ Миколаївське підприємство Комплект-Трейд ОСОБА_3, який пояснив, що за грошову винагороду зареєстрував вказане підприємство на своє ім'я, без мети здійснення фінансово-господарської діяльності. Зазначені матеріали були виділені з кримінального провадження №32016150000000074 в кримінальне провадження №32017150000000062, яке направлено до Центрального районного суду м.Миколаєва з обвинувальним актом за скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 27, ч.1 ст. 205 КК України. Разом з цим, СУ ФР ГУ ДФС у Миколаївській області надіслано ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 24.04.2018 по справі № 490/8550/17 (н/п 1-кп/490/394/2018) відносно ОСОБА_3

Ухвалою суду від 13.09.2018 провадження у справі зупинено до 07.11.2018.

Ухвалою суду від 07.11.2018 провадження у справі поновлено.

Ухвалою суду від 07.11.2018 підготовче засідання відкладено до 03.12.2018.

03.12.2018 протокольною ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначений судовий розгляд справи по суті на 03.12.2018.

03.12.2018 у судовому засіданні оголошено перерву до 10.12.2018.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та надав пояснення, аналогічні викладеним у адміністративному позові та запереченнях на відзив. Зокрема зазначив, що податковим органом не прийнято до уваги наявність первинних документів, що підтверджують фактичний рух активів в результаті здійснених господарських операцій з контрагентом, а також рух грошових коштів та дотримання підприємством порядку відображення податкового кредиту за наявності належним чином оформлених податкових накладних, які зареєстровані в ЄРПН без порушень. Зазначає про безпідставність та необґрунтованість висновків податкового органу про відсутність об'єкта оподаткування податком на додану вартість по операціях з поставки товару від постачальника ТОВ МП КОМПЛЕКТ-ТРЕЙД на користь позивача у розумінні ст.185 Податковою кодексу України, і як наслідок, на думку перевіряючих, у ТОВ НВКФ ТЕХ-ІН ПРО відсутнє право на формування податкового кредиту по операціях з ТОВ МП КОМПЛЕКТ-ТРЕЙД за період вересень, жовтень, листопад 2016 року, тоді як по ланцюгу постачання або у самого контрагента постачальника - ТОВ МП КОМПЛЕКТ-ТРЕЙД не були здійснені контрольно-перевірочні заходи щодо неправомірного формування податкових зобов'язань з ПДВ, неправомірно складених податкових накладних та не винесено рішення повідомлення за формою Р-1 про зменшення податкового кредиту та зменшення податкових зобов'язань з ПДВ на підставі затвердженого наказу Міністерства фінансів України від 28.12.2015 за №1204. Зауважує, що ТОВ НВКФ ТЕХ-ІН ПРО не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх податкових зобов'язань, адже поняття сумлінний платник , яке використовується у сфері податкових взаємовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткових зобов'язань з контролю за виконанням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податного контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією стосовно виконання контрагентами податкових зобов'язань. Беручи до уваги вищенаведене, висновки податкового органу про нереальність вчинення господарських операцій з вищезазначеним контрагентом є протиправними, у зв'язку із чим, у відповідача були відсутні підстави для прийняття оскаржуваних рішень.

Представник відповідача позов не визнав з підстав, викладених у відзиві на позов (вх. № 21350 від 09.07.2018), відповідно до якого вважає висновки акту перевірки обґрунтованими, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення такими, що прийняті з додержанням вимог діючого законодавства, у зв'язку з чим просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Зокрема зазначив, що під час проведення перевірки встановлено відсутність фактичного здійснення фінансово-господарських операцій по взаємовідносинах ТОВ НВКФ Тех-Ін Про з ТОВ МП КОМПЛЕКТ-ТРЕЙД та відсутність фактичного придбання товарно-матеріальних цінностей від зазначеного контрагента. Разом з цим, позивачем фактично здійснено безпідставне документальне оформлення нереальних господарських операцій з оприбуткування ТМЦ та складено податкові накладні та акти виконаних робіт (послуг) по взаємовідносинах з вищезазначеним контрагентом-постачальником всупереч Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , оскільки відсутній факт формування відповідного активу, як ресурсу контрольованого у результаті минулих подій внаслідок реального придбання у інших суб'єктів господарювання або власного виробництва. Тобто, відсутня господарська операція, як певна подія, у визначенні абз. 5 п. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , в основі якої має бути дійсних рух певного активу. Так, відповідачем отримано лист № 812/7/14-29-21-11 від 02.02.2017 від ГУ ДФС у Миколаївській області, в якому зазначено, що оперативним управлінням в ході здійснення заходів по кримінальному провадженню № 3201150000000074 отримано письмові пояснення від директора ТОВ МП КОМПЛЕКТ-ТРЕЙД ОСОБА_3, в яких останній повідомив, що не має причетності до здійснення фінансово-господарської діяльності цього підприємства. Також, згідно листа ГУ ДФС у Миколаївській області від 28.02.2017 № 1328/7/14-29-23-02-03 податковим органом встановлено, що допитаний у якості свідка ОСОБА_3 пояснив, що ТОВ МП КОМПЛЕКТ-ТРЕЙД та інші йому не відомі, первині бухгалтерські та податкові документи на підприємстві не підписував. З урахуванням вищезазначеного просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Розгляд справи здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу Акорд .

У судовому засіданні 10.12.2018, на підставі ст. 250 КАС України, судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення учасників справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ НВКФ Тех-Ін Про (код ЄДРПОУ 33365945) зареєстроване 11.02.2005 як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа за №1 099 102 0000 000290, та знаходиться за адресою: вул. Ульянових, буд. 31, кв. 3-а, м. Бердянськ, Запорізька область, 71118. Видами діяльності позивача, зокрема є: 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням, 28.13 Виробництво інших помп і компресорів, 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів, 46.61 Оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткуванням, 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля, 49.41 Вантажний автомобільний транспорт (а.с.10-13).

У період з 19.10.2017 по 25.10.2017, на підставі наказу від 18.10.2017 № 2820, направлень від 18.10.2017 № № 2194, 2195, 2196, у відповідності до підпункту 20.1.4 пункту 20.1. статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, фахівцями ГУ ДФС у Запорізькій області проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ НВКФ Тех-Ін Про з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток за 2016 рік та податку на додану вартість за вересень, жовтень та листопад 2016 року при здійснені фінансово - господарських взаємовідносин з ТОВ МК Комплект Трейд (код ЄДРПОУ 39614357) у вересні, жовтні та листопаді 2016 року, за результатам якої складено Акт №612/08-01-14-14/33365945 від 01.11.2017 (а.с.18-36).

Як зазначено у висновках Акту перевірки, перевіркою встановлено порушення ТОВ НВКФ Тех-Ін Про вимог:

п. 44.1 ст.44, пп. 134.1.1 п.134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України, в результаті чого: занижено податок на прибуток у періоді, що перевірявся на загальну суму 110 728,00 грн. за 2016 рік;

п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.5, ст. 198, п.200.1, п.200.2, ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого: занижено податок на додану вартість, у періоді, що перевірявся на загальну суму 123031,00 грн., за вересень 2016 року на суму 2844 грн., за жовтень 2016 року на суму 116 964 грн., за листопад 2016 року на суму 3223 грн.

Вказані висновки обґрунтовані тим, що проведеною перевіркою встановлено відсутність фактичного здійснення фінансово-господарських операцій по взаємовідносинах ТОВ НВКФ Тех-Ін Про з ТОВ МП КОМПЛЕКТ-ТРЕЙД та відсутність фактичного придбання товарно-матеріальних цінностей від зазначеного контрагента. Податкові накладні підписані від імені директора ТОВ МП КОМПЛЕКТ-ТРЕЙД - ОСОБА_3 Однак, у провадженні СУ ФР ГУ ДФС у Миколаївській області знаходяться матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32016150000000074 від 30.09.2016 за ознаками злочину, передбаченого ч.5 ст. 27, ч.3 ст. 212 КК України за фактом пособництва в ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах, досудовим розслідуванням якого встановлено, що невстановлена особа протягом 2016 року організувала створення та реєстрацію ряду фіктивних підприємств, в т.ч. ТОВ МП КОМПЛЕКТ-ТРЕЙД , які оформлювались на підставних осіб, з метою формування безпідставного податкового кредиту з податку на додану вартість підприємствам реального сектору економіки, переведення безготівкових грошових коштів в готівку та здійснення іншої незаконної діяльності протягом 2016 року. Допитаний у якості свідка ОСОБА_3 пояснив, що підприємство ТОВ МП КОМПЛЕКТ-ТРЕЙД (код за ЄДРПОУ 39614357) та інші йому не відомі. Про те, що він є директором та засновником зазначених підприємств останній дізнався від правоохоронних органів. Будь якого відношення до діяльності підприємства він не має, первинні бухгалтерські та податкові документи на підприємстві не підписував. Досудовим провадженням встановлено, що ТОВ НВКФ Тех-Ін Про (код ЄДРПОУ 33365945) в період липень 2015 року-листопад 2016 року формувало податковий кредит з ПДВ в тому числі за рахунок ТОВ МП КОМПЛЕКТ-ТРЕЙД .

Не погоджуючись із висновками, викладеними у акті перевірки №612/08-01-14-14/33365945 від 01.11.2017, позивачем до ГУ ДФС у Запорізькій області подані письмові заперечення до акту від 07.12.2017 за №1207-1 (а.с.48-50), на які листом від 20.12.2017 №21425/10/08-01-14-14, надано відповідь, що висновки акту перевірки №612/08-01-14-14/33365945 від 01.11.2017 залишені без змін (а.с.55-61).

На підставі Акту перевірки №612/08-01-14-14/33365945 від 01.11.2017, ГУ ДФС у Запорізькій області прийняті податкове повідомлення-рішення форми Р від 26.12.2017:

№ 0017711414, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств у загальному розмірі 138410,00 грн. у т.ч.: за податковими зобов'язаннями 110728,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 27682,00 грн. (а.с.46-47);

№0017721414, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість у загальному розмірі 153788,75 грн., у т.ч.: за податковими зобов'язаннями 123031,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 30757,75 грн. (а.с.44-45).

Не погодившись із указаним рішенням позивач здійснив його адміністративне оскарження, проте рішенням Державної фіскальної служби України від 30.01.2018 №2996/6/99-99-11-01-02-25 продовжено строк розгляду скарги до 11.03.2018 (а.с.63). Наразі відповідного рішення щодо розгляду скарги позивачем так і не отримано.

Вважаючи прийняті відповідачем рішення протиправними, позивач звернувся до суду із позовом про їх скасування.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України №2755-VI від 02.12.2010 (далі - ПК України). Зокрема ПК України визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (абз. 1 п. 1.1 ст. 1 ПК України).

Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (стаття 3) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, господарська діяльність визначена як діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно підпункту 44.1 статті 44 цього Кодексу, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Положеннями Податкового кодексу України закріплено, що об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

збільшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи (підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Кодексу).

Відповідно до статті 198 Податкового кодексу України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У відповідності до пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

За приписами пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

За приписами пунктів 200.1 - 200.4 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Враховуючи викладене, право на формування податкового кредиту та зменшення об'єкта оподаткування з податку на прибуток за рахунок витрат шляхом відображенням наслідків господарських операцій у податковій звітності, пов'язується з фактичним здійсненням цих господарських операцій, що має підтверджуватись документально.

Суд зазначає, що наявність податкової накладної є обов'язковою, але не вичерпною підставою для визначення правильності формування податкового кредиту, адже правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів (послуг) із метою використання таких товарів (послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства, а не саме лише оформлення відповідних документів.

Таким чином, визначальним у питанні перевірки правомірності формування платником податку показників податкової звітності з податку на додану вартість та податку на прибуток є безпосереднє дослідження факту здійснення господарської операції (її реальності/товарності), на підставі якої таким платником сформовано дані податкового обліку.

Податкова звітність ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку, який є обов'язковим.

Статтею 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-ХІV (далі - Закон № 996-ХІV) у частині першій встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

За визначеннями, що містяться у статті 1 вказаного Закону, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію, а господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, документи можна вважати первинними, що є підставою для їх врахування в податковому обліку, лише в разі фактичного здійснення господарської операції. При цьому, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Зазначене підтверджує висновок про те, що необхідною умовою для віднесення вартості придбаних платником податків товарів (послуг) до витрат, які враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, а сум сплаченого ПДВ - до податкового кредиту, є факт дійсного проведення господарських операцій, обумовлених відповідними угодами, що має засвідчуватись належними первинними документами.

Відображення у даних податкового обліку господарської операції, в ході якої відбулась лише імітація купівлі товарів чи послуг, не являється підставою для отримання податкової вигоди за рахунок зменшення об'єкта оподаткування.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Разом з тим, слід наголосити, що наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються, тощо.

У той же час, за відсутності факту придбання товарів чи послуг відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Відтак, при вирішенні справи слід звернути увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій позивача, на підставі яких ним сформовані дані податкового обліку. При цьому, докази, на обґрунтування доводів сторін, відповідно до статті 90 КАС України, повинні оцінюватись судом у їх сукупності.

Так, судом встановлено, що між ТОВ НВКФ Тех-Ін Про та ТОВ МП Комплект Трейд укладено договори №0909-1 від 09.09.2016 та №1028-1 від 28.10.2016, предметом яких є поставка товару (обладнання), ціна якого вказується у Специфікаціях, які є невід'ємною частиною даних Договорів. Умови постачання - DDР, м. Бердянськ (згідно Інкотермс 2010) (а.с.65, 73-74).

Відповідно до договору №0909-1 від 09.09.2016, ТОВ МП Комплект Трейд 09.09.2016 поставило на адресу позивача насосний агрегат ХМ 50-32-130 К-5 з ел. Дв. 2,2 кВт/3000 об.хв. в кількості 1 шт. вартістю 4 566,67 грн.; насосний агрегат ХМ 50-32-154 К-5 з ел. Дв. 5,5 кВт/3000 об.хв. в кількості 1 шт. вартістю 7350,00 грн.; насосний агрегат ХМ 50-32-125 К-5 з ел. Дв. 1,5 кВт/3000 об.хв. в кількості 1 шт. вартістю 4 333,33 грн. на загальну суму 19 500,00 грн., у т.ч. ПДВ 3250,00 грн.

На підтвердження реальності фінансових правовідносин з ТОВ МП Комплект Трейд з поставки товару позивачем надано суду: товаро-транспортну накладну №КТ-0000145 від 09.09.2016, рахунок - фактуру №КТ-000277 від 09.09.2016, видаткову накладну №КТ-0000145 від 09.09.2016 (а.с.70-72)

Відповідно до договору №1028-1 від 28.10.2016, ТОВ МП Комплект Трейд 31.10.2016 поставило на адресу позивача шафу управління насосними агрегатами ШУ АКН 2-37, 0-SS в кількості 1 шт., вартістю 320 570,00 грн. та опускний пристрій 370ПЦ в кількості 2 шт. вартістю 131 666,66 грн. на загальну суму 700 683,98 грн., у т.ч. ПДВ 116780,66 грн. Разом з цим, 11.11.2016 ТОВ МП Комплект Трейд здійснена поставка насосу погружного фекального FZV.1.02 у кількості 1 шт. вартістю 15000,00 грн., у т.ч. ПДВ 3000,00 грн.

На підтвердження реальності фінансових правовідносин з ТОВ МП Комплект Трейд з поставки товару позивачем надано суду: товаро-транспортну накладну №КТ-0000122 від 31.10.2016, видаткову накладну №КТ-0000122 від 31.10.2016, видаткову накладну № КТ-0000168 від 11.11.2016 (а.с.64,69,66).

Так, судом встановлено, що договори та усі первинні документи підписані директором ТОВ МП Комплект Трейд - ОСОБА_3.

Разом з цим, в основу висновку податкового органу щодо нереальності господарських операцій між позивачем та ТОВ МП Комплект Трейд з придбання товарів покладено, між іншого, матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні №32016150000000074 від 30.09.2016 за ознаками злочину, передбаченого ч.5 ст. 27, ч.3 ст. 212 КК України за фактом пособництва в ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах. Досудовим розслідуванням встановлено, що невстановлена особа протягом 2016 року організувала створення та реєстрацію ряду фіктивних підприємств, в т.ч. ТОВ МП КОМПЛЕКТ-ТРЕЙД , які оформлювались на підставних осіб, з метою формування безпідставного податкового кредиту з податку на додану вартість підприємствам реального сектору економіки, переведення безготівкових грошових коштів в готівку та здійснення іншої незаконної діяльності протягом 2016 року.

Допитаний у якості свідка ОСОБА_3 пояснив, що підприємство ТОВ МП КОМПЛЕКТ-ТРЕЙД (код за ЄДРПОУ 39614357) та інші йому не відомі. Про те, що він є директором та засновником підприємства ТОВ МП КОМПЛЕКТ-ТРЕЙД останній дізнався від правоохоронних органів. Будь-якого відношення до діяльності підприємства він не має, первинні бухгалтерські та податкові документи на підприємстві не підписував.

Листом № 8769/9/14-29-23-02-03 від 21.08.2018 СУ ФР ГУ ДФС у Миколаївській області повідомлено, що досудове розслідування по кримінальному провадженню №32016150000000074 від 30.09.2016 за ознаками злочину, передбаченого ч.5 ст. 27, ч.3 ст.212 КК України триває.

Разом з цим, ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 24.04.2018 по справі № 490/8550/17 (н/п 1-кп/490/394/2018) встановлено, що у період з 22.04.2016 по 31.12.2016 ОСОБА_3 не виконував будь-яких організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій у якості директора ТОВ МП КОМПЛЕКТ-ТРЕЙД , а саме: не укладав угод на придбання та продаж товарів, робіт (послуг), не здійснював організаційних заходів, направлених на забезпечення транспортування товарів, не здійснював організацію ведення бухгалтерського та податкового обліку на підприємствах. Фінансово-господарські операції ТОВ МП КОМПЛЕКТ-ТРЕЙД з моменту призначення на посаду директора ОСОБА_3 були спрямовані на надання вигоди іншим суб'єктам підприємницької діяльності, які за рахунок не існуючих фінансово-господарських операцій шляхом використання первинних бухгалтерських документів з реквізитами ТОВ МП КОМПЛЕКТ-ТРЕЙД незаконно сформували валові витрати, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування податком на прибуток підприємств, а також податковий кредит з податку на додану вартість. Таким чином, ОСОБА_3 своїми умисними протиправними діями вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 27, ч.1 ст. 205 КК України з метою прикриття незаконної діяльності.

Таким чином, беручи до уваги вищезазначене, первинні документи ТОВ МП КОМПЛЕКТ-ТРЕЙД , які стали підставою для формування позивачем податкового кредиту та формування фінансового результату, оформлено директором від імені ТОВ МП КОМПЛЕКТ-ТРЕЙД , який заперечує свою участь у підписанні будь-яких первинних документів із вказаними контрагентами, та відповідним судовим рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва встановлено вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч.1 ст. 205 КК України, не зважаючи на те, що останнього звільнено від кримінальної відповідальності, суд вважає, що зазначені документи не можна вважати належно оформленими та підписаними уповноваженими особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів (робіт, послуг), а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Відповідно до частини першої статті 95 КПК України показаннями є відомості, які надаються в усній або письмовій формі під час допиту підозрюваним, обвинуваченим, свідком, потерпілим, експертом щодо відомих їм обставин у кримінальному провадженні, що мають значення для цього кримінального провадження.

Суд наголошує, що статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку. Така правова позиція також наводиться в постановах Верховного суду України від 14 червня 2016 року у справі №21-1318а/16, від 22 листопада 2016 року у справі №826/11397/14.

Окрім того, згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 20 січня 2016 року у справі №826/11531/14 сам факт того, що на момент розгляду справи щодо офіційних осіб контрагентів не було постановлено вироків, не може спростовувати достовірність їх пояснень відносно характеру укладених угод і фактичного здійснення за цими угодами операцій.

До того ж, суд ураховує, що в той час як податковий орган посилається на відсутність у контрагента позивача майна, необхідного для виконання спірних операцій, основних засобів та трудових ресурсів, необхідних для вчинення дій, що становлять під сумнів зміст відповідних операцій. Позивачем таких доказів до матеріалів справи додано не було та доводи податкового органу в цій частині не спростовано.

При цьому, суд наголошує, що платник податку повинен бути розумним та обачним при виборі контрагента. Перевірка наявності у постачальника державної реєстрації та реєстрації у податковому органі не характеризує підприємство як добросовісного платника, що має ділову репутацію, як конкурентоспроможну особу на ринку відповідних товарів, що діє через уповноважену особу, яка представляє інтереси підприємства. Отже, заходи спрямовані на отримання витягу з Єдиного державного реєстру та інших документів реєстраційного характеру, не є достатніми, позаяк отримані платником відомості не дозволяють кваліфікувати контрагентів як добросовісних партнерів, що гарантують виконання своїх зобов'язань через уповноважених представників.

Несприятливі наслідки недостатньої обережності у підприємницькій діяльності покладаються на особу, якою укладено відповідні правочини, та не можуть бути перенесені на бюджет шляхом зменшення податкових зобов'язань та провадження необґрунтованих виплат. У випадку недобросовісності контрагентів покупець несе ризик своєї бездіяльності не лише по виконанню господарсько-правових зобов'язань, але і в рамках податкових правовідносин, позаяк в силу вимог податкового законодавства позбавляється можливості скористатися пільговим порядком обчислення бази оподаткування у зв'язку з відсутністю належним чином оформлених первинних документів.

Статтею 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до приписів статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Суд вважає висновки податкового органу, зроблені під час перевірки позивача доведеними та правомірними.

Суд акцентує увагу на тому, що необхідність застосування підходу належної податкової обачності безпосередньо випливає з рішення Європейського суду з прав людини Булвес АД проти Болгарії , де зазначено, що платник ПДВ не має нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальником, якщо він не знав про такі зловживання і не міг про них знати. Таким чином, обачний платник податку може принаймні, але не тільки надати докази перевірки свого контрагента на предмет податкової добросовісності за доступними базами даних, як і навести докази на підтвердження обґрунтованості вибору контрагента тощо.

Слід зазначити, що у податкових правовідносинах є неприпустимою ситуація, яка дозволяла б недобросовісним платникам за допомогою інструментів, що використовуються у цивільно-правових відносинах, створювати ситуацію формальної наявності права на отримання податкової вигоди (у тому числі шляхом зменшення оподатковуваного доходу на суму понесених витрат).

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, діяв у межах повноважень, наданих йому законодавством та довів правомірність прийнятих рішень, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що особі, що не є суб'єктом владних повноважень у разі відмови у задоволені позову - судовий збір поверненню не підлягає.

Керуючись статтями 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича комерційна фірма Тех-Ін Про до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення у повному обсязі складено 19.12.2018.

Суддя Ю.П. Бойченко