Рішення

від 12.12.2018 по справі 2040/7763/18

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2018 р. № 2040/7763/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Заічко О.В.

при секретареві судового засідання - Мараєвій О.В.,

розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАРБЕКС" до Одеської митниці Державної фіскальної служби , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом та просить суд, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог:

- визнати протиправною бездіяльність Одеської митниці ДФС щодо ненадання Головному управлінню Державної казначейської служби України в Одеській області висновку про повернення з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Харбекс надмірно сплачених митних платежів у сумі 190942 грн 99 коп. (сто дев'яносто тисяч дев'ятсот сорок дві гривні дев'яносто дев'ять копійок);

- зобов'язати Одеську митницю ДФС прийняти висновок про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю Харбекс надмірно сплачених митних платежів у сумі 190942 грн 99 коп. (сто дев'яносто тисяч дев'ятсот сорок дві гривні дев'яносто дев'ять копійок) та подати його для виконання Головному управлінню Державної казначейської служби України в Одеській області.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що в рамках розгляду справи № 820/4295/17, в якій є така, що набрала законної сили постанова Харківського окружного адміністративного суду від 07.12.2017 року, котрою було скасовано рішення про коригування митної вартості товарів Одеської митниці ДФС №UA500040/2017/000009/1 від 28.07.2017 р. та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500040/2017/00163 від 28.07.2017 р. Одеської митниці ДФС. Позивачем до скасування вказаних рішень митного органу було сплачено суму митних платежів 190942 грн 99 коп. Позивач вважав, що за таких обставин вказані кошти є надміром сплачені та підлягають поверненню. З приводу зазначеного позивач звернувся до відповідача проте, отримав відмову з огляду на відсутність у рішенні по справі № 820/4295/17 зобов'язаних приписів щодо повернення таких сум.

Представник позивача надав клопотання про розгляд справи у письмовому провадженні.

Від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи в письмовому провадженні та відзив на позов, в якому, заперечуючи проти позову, останній просив у його задоволенні відмовити з тих підстав, що позивачем не було надано доказів відсутності у нього податкового боргу, а вказана обставина, в силу приписів чинного законодавства виключає можливість повернення сум надміру сплачених митних платежів. Крім того, як вказував відповідач, позивачем, в порушення норм Порядку повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 18.07.2017 р. № 643 при зверненнях з питання повернення вказаних платежів, не було вказано вид платежу та реквізити митної декларації за якою є надміру сплачені митні платежі, не надано пакет підтверджуючих документів. Також, відповідач вказував, що у рішенні по справі № 820/4295/17 відсутні зобов'язальні приписи щодо повернення сум митних платежів.

Від представника третьої особи надійшли письмові пояснення про те, що порушення прав позивача з боку казначейського органу відсутні, а повернення сум надміру сплачених митних платежів у спосіб судового стягнення чинним законодавством не передбачено.

Позивач надав відповідь на відзив, в якій вказав про помилковість доводів відповідача.

Крім того, позивач надав відповідь на пояснення третьої особи, в якій вказував, що у даних правовідносинах не піддається сумніву, що відповідним казначейським органом у даних правовідносинах права позивача не порушено, а решту доводів вважав необґрунтованими, виходячи з права на звернення до суду та способи судового захисту, визначені КАС України.

Суд, на підставі ст. 205 КАС України, вважає можливим розглянути справу у письмовому провадженні.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд встановив наступне.

Відповідно до ч.4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 07.12.2017 року по справі № 820/4295/17 було задоволено у повному обсязі адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАРБЕКС" до Одеської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови: скасовано рішення про коригування митної вартості товарів Одеської митниці ДФС №UA500040/2017/000009/1 від 28.07.2017 р.; скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500040/2017/00163 від 28.07.2017 р. Одеської митниці ДФС (а.с.40-49).

Вказана постанова була залишена без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2018 року ( а.с. 51-59).

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26.06.2018 року було відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною Одеської митниці ДФС на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.12.2017 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2018 у справі №820/4295/17 ( а.с. 60).

Учасниками справи не висловлено заперечень з приводу того, що до ухвалення рішень по справі № 820/4295/17 позивачем було сплачено митних платежів на суму 190942, 99 грн.

Позивач - ТОВ ХАРБЕКС , звернувся до Одеської митниці ДФС з заявою №4 від 05.04.2018 р. з приводу внесення змін до МД № №500040/2017/006239 ( а.с.61).

Обґрунтуванням внесення змін позивачем зазначено висновки, що викладені у постанові Харківського окружного адміністративного суду від 07.12.2017 року по справі № 820/4295/17 та у постанові Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2018 року, які набрали законної сили.

Крім того, позивач звернувся до Одеської митниці ДФС з заявою №5 від 05.04.2018 р. про повернення з підстав, викладених вище, надмірно сплачених коштів у розмірі 190942, 99 грн. ( а.с.65).

У відповідь на заяву №4 від 05.04.2018 р. відповідач надав відповідь за вих. №2111/10/15-70-61 від 05.05.2018 р. про оскарження вищевказаних рішень по справі № 820/4295/17 у касаційному порядку та зазначено, що відповідне питання щодо внесення змін до митної декларації буде вирішено за результатами розгляду касаційної скарги ( а.с.62-63).

У відповідь на заяву №5 від 05.04.2018 р. відповідач надав відповідь за вих. №2115/10/15-70-19-02 від 07.05.2018 р., якою повідомлено тотожні обставини та вирішення відповідного питання про повернення митних платежів за результатами розгляду касаційної скарги на рішення судів першої та апеляційної інстанції по справі № 820/4295/17 ( а.с.66-67).

Позивачем на адресу відповідача направлено інформаційний запит № 6 від 16 травня 2018 р. про надання, виходячи з факту касаційного оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанції по справі № 820/4295/17, завіреної копії касаційної скарги по справі №820/4295/17 та доказів її направлення; інформації щодо посадових осіб Одеської митниці ДФС, які складали та затверджували відповідну касаційну скаргу; інформації з приводу наявності або відсутності процесуальних рішень щодо зупинення виконання рішень судів першої та апеляційної інстанції по справі № 820/4295/17; відомостей щодо посадових осіб Одеської митниці ДФС, які складали та затверджували Лист Одеської митниці ДФС вих. №2111/10/15-70-61 від 05.05.2018 р. (а.с.69).

Одеською митницею ДФС на вказаний запит надано відповідь від 04.06.2018 р. на запит позивача стосовно порядку надання вказаних документів ( а.с.70).

Після постановлення Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвали від 26.06.2018 року про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною Одеської митниці ДФС на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.12.2017 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2018 у справі №820/4295/17 позивач звернувся до Одеської митниці ДФС з заявою №9 від 27.07.2018 р. з приводу внесення змін до МД № №500040/2017/006239 ( а.с.76).

Обґрунтуванням внесення змін позивачем зазначено висновки, що викладені у постанові Харківського окружного адміністративного суду від 07.12.2017 року по справі № 820/4295/17 та у постанові Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2018 року, які набрали законної сили, з урахуванням ухвали Верховного Суду від 26.06.2018 року.

Крім того, позивач звернувся до Одеської митниці ДФС з заявою №10 від 27.07.2018 р. про повернення з підстав, викладених вище, надмірно сплачених коштів у розмірі 190942, 99 грн. ( а.с.78).

В подальшому, позивач звернувся до відповідача з заявою №12 від 16.08.2018 р. з приводу внесення змін до МД № №500040/2017/006239 в якій також відкликав заяву №9 від 27.07.2018 р. з приводу внесення змін до вказаної МД ( а.с.83). До вказаної заяви було надано пакет підтверджуючих документів.

На підставі заяв ТОВ ХАРБЕКС Одеською митницею ДФС було видано аркуш коригування до митної декларації від 17.08.2017 р. 19:39:43 №UA500040/2017/006239, яким було внесено відповідні зміни на підставі зазначених вище судових рішень по справі № 820/4295/17 ( а.с.88).

Водночас, листом від 23.08.2018 року № 4091/10/15-70-19-02 на заяву позивача №10 від 27.07.2018 р. відповідач повідомив, що рішеннями у справі № 820/4295/17 не було передбачено зобов'язання митного органу повернути відповідні суми митних платежів, а також вказав, що у митного органу відсутня інформація про наявність взагалі рішення суду з цього приводу що, на думку відповідача, свідчить про відсутність підстав про повернення коштів ( а.с.79-81).

Не погодившись з зазначеним, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

По суті позову суд зазначає наступне.

За змістом ст. 301 Митного кодексу України, повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України. У разі виявлення факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів орган доходів і зборів не пізніше одного місяця з дня виявлення такого факту зобов'язаний повідомити платника податків про суми надміру сплачених митних платежів. Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Якщо надмірна сплата сум митних платежів сталася внаслідок помилки з боку посадових осіб органу доходів і зборів, повернення надміру сплачених сум митних платежів здійснюється у першочерговому порядку. Повернення сум відповідних митних платежів здійснюється також у разі, якщо, зокрема митну декларацію змінено. Повернення сум митних платежів здійснюється у тому самому порядку, що і повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів за заявою платника податків за умови, що така заява подається не пізніше одного року з дня, наступного за днем виникнення обставин, що тягнуть за собою повернення сплачених сум митних платежів. Повернення не здійснюється: якщо сума митних платежів, що підлягає поверненню, не перевищує 20 гривень; в інших випадках, встановлених Податковим кодексом України.

Згідно ст. 43 ПК України, помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу. У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків. Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми. Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку. Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету. Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.

Послідовність та порядок виконання дій посадовими особами митниць Державної фіскальної служби (далі - ДФС) при поверненні суб'єктам господарювання та/або фізичним особам (далі - платники податків) коштів авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів, контроль за справлянням яких здійснюється митницями ДФС, та пені, у тому числі у випадках, зазначених у частинах дев'ятій, десятій статті 55, частині п'ятій статті 299, частинах третій, п'ятій статті 301 Митного кодексу України, статті 43 Податкового кодексу України, частині першій статті 9 глави V Додатка А до Конвенції про тимчасове ввезення (м. Стамбул, 1990 р.), частині третій статті 11 глави ІІ Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП 1975 року визначено Порядком повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 18.07.2017 № 643 ( зареєстр. в Міністерстві юстиції України

09 серпня 2017 р. за № 976/30844) ( надалі - Порядок).

Розділом III вказаного Порядку визначено Порядок повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені.

Пунктом 1 розділу ІІІ Порядку унормовано, що повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплаченої суми митних, інших платежів та пені здійснюється за заявою платника податків протягом 1095 днів від дня її виникнення. Повернення сум відповідних митних платежів у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 301 Митного кодексу, здійснюється за умови, що заява подається не пізніше одного року з дня, наступного за днем виникнення обставин, що тягнуть за собою повернення сплачених сум митних платежів.

У заяві зазначаються:1) сума коштів до повернення за видами митних, інших платежів та пені; 2) причини виникнення такої суми коштів; 3) найменування юридичної особи та код за ЄДРПОУ, або прізвище, ім'я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); 4) напрям(и) перерахування суми коштів, 5) реквізити митної декларації (іншого документа, що її замінює) або уніфікованої митної квитанції, за якими помилково та/або надміру сплачені суми митних платежів. До заяви додаються, документи, що підтверджують суму помилково та/або надміру сплачених митних, інших платежів та пені; виконавчий лист суду та/або рішення суду, що набрало законної сили (за наявності), щодо повернення сум відповідних митних платежів; документи, що підтверджують право на перенесення граничних строків для подання заяви щодо повернення надміру сплачених митних платежів (за наявності) ( п. 3 розділу ІІІ Порядку).

Пунктом 4 розділу ІІІ Порядку визначено, що після реєстрації в митниці ДФС заява платника податку про повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені передається на опрацювання до Підрозділу.

Згідно пункту 5 розділу ІІІ Порядку, підрозділ перевіряє факт перерахування суми коштів з відповідного рахунку до державного бюджету за допомогою автоматизованої системи митного оформлення та відсутність у нього податкового боргу. За результатами опрацювання готує висновок або лист про відмову в поверненні коштів з відповідним обґрунтуванням (пункт 11 цього розділу).

Відповідно до пункту 6 розділу ІІІ Порядку, заява платника податку, висновок, завізований керівником (заступником керівника) Підрозділу, реєстри висновків за відповідними платежами, підготовлені за формами згідно з додатками 1, 2 до Порядку взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15 грудня 2015 року № 1146, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 31 грудня 2015 року за № 1679/28124, та акт звірки (у разі складання) подаються керівнику (заступнику керівника) митниці ДФС для прийняття рішення та підписання висновку і реєстрів за відповідними платежами.

Пунктом 7 розділу розділу ІІІ Порядку, передбачено, що висновок реєструється в журналі реєстрації висновків про повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені (далі - Журнал реєстрації висновків про повернення платежів з державного бюджету), який ведеться Підрозділом за формою згідно з додатком 3 до цього Порядку.

Митниця ДФС у строк не пiзнiше нiж за п'ять робочих днiв до закiнчення двадцятиденного строку з дня подання платником податкiв заяви передає висновки згiдно з реєстром висновкiв за відповідними платежами для виконання вiдповiдному органу Державної казначейської служби України (далі - орган Казначейства) ( п.8 розділу ІІІ Порядку).

Відповідно до пункту 9 розділу ІІІ Порядку, після повернення платнику податків коштів до Журналу реєстрації висновків про повернення платежів з державного бюджету посадовою особою Підрозділу вносяться дані електронного реєстру, що формується органом Казначейства, який повертає кошти, а також зазначається назва органу Казначейства, що здійснив повернення.

На підставі виписки з відповідного рахунку з обліку доходів державного бюджету у відповідній формі автоматизованої системи митного оформлення зазначаються реквізити відповідного платіжного документа та коригується відповідна звітність (у частині перерахованих до бюджету митних платежів) ( п.10 розділу ІІІ Порядку).

У разі якщо заявником не виконано вимоги пункту 3 цього розділу, надано недостовірні дані та/або за наявності у нього податкового боргу, готується та надсилається заявнику письмова обґрунтована відмова ( п.11 розділу ІІІ Порядку).

Вказані приписи Порядку повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 18.07.2017 № 643 узгоджуються з положеннями Порядку взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15 грудня 2015 року № 1146, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 31 грудня 2015 року за № 1679/28124.

Розглядаючи вказану справу, посилання відповідача, як на підставу для відмови у позові, що позивачем не було надано з заявами про повернення сум митних платежів доказів відсутності у нього податкового боргу, суд відхиляє, оскільки нормами Порядку повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 18.07.2017 № 643 та Порядку взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15 грудня 2015 року № 1146 не передбачено надання таких доказів.

Суд вказує, що пункт 6 Порядку взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15 грудня 2015 року № 1146, який кореспондується з п.43.1. ст.43 ПК України, за своїми структурами лише є унормованою забороною для повернення надміру сплачених сум грошових зобов'язань, у тому числі, митних платежів.

У свою чергу, відповідачем, на виконання приписів ч.2 ст.77 КАС України, за якими, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, не надано доказів наявності у відповідача податкового боргу.

Посилання відповідача щодо наявності підстав, визначених п.11 розділу ІІІ Порядку повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 18.07.2017 № 643 в контексті незазначення у численних заявах позивача про повернення сум надміру сплачених митних платежів: виду платежів, реквізитів митної декларації та підтверджуючих документів суд вважає безпідставними, виходячи з наступного.

Так, спірні правовідносини фактично винили внаслідок наявності листа відповідача від 23.08.2018 року № 4091/10/15-70-19-02 на заяву позивача №10 від 27.07.2018 р., яким відповідач повідомив, що рішеннями у справі № 820/4295/17 не було передбачено зобов'язання митного органу повернути відповідні суми митних платежів, а також вказав, що у митного органу відсутня інформація про наявність взагалі рішення суду з цього приводу що, на думку відповідача, свідчить про відсутність підстав про повернення коштів ( а.с.79-81), отже, суд не оцінює раніше подані позивачем заяви на предмет допущення позивачем вищевказаних порушень Порядку повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 18.07.2017 № 643.

Водночас, досліджуючи в ході розгляду справи заяву позивача №10 від 27.07.2018 р., про повернення надмірно сплачених коштів у розмірі 190942, 99 грн. ( а.с.78), суд вказує, що така відповідає названим вище Порядкам, оскільки у ній зазначено: суму коштів до повернення за видами митних, інших платежів та пені; причини виникнення такої суми коштів; найменування юридичної особи та код за ЄДРПОУ позивача; напрям перерахування суми коштів; реквізити МД.

З приводу саме заяви позивача №10 від 27.07.2018 р. відповідач у відзиві вказував, що така подана с порушенням Порядків, оскільки подана без належних додатків - документів, що підтверджують суму помилково та/або надміру сплачених митних, інших платежів та пені ( платіжних документів) та належним чином завірених копій судових рішень першої та апеляційної інстанцій по справі № 820/4295/17.

Вказані посилання судом відхиляються, оскільки, по-перше, відсутність платіжного документу про сплату позивачем коштів у розмірі 190942, 99 грн. не була покладена в основу листа відповідача від 23.08.2018 року № 4091/10/15-70-19-02, з існуванням якого виник вказаний спір, водночас відповідач на виконання приписів ч.2 ст.77 КАС України, не надав підтверджуючих доказів щодо відсутності факту сплати позивачем названих митних платежів, по-друге, самим же відповідачем в додатках до відзиву надані докази того, що позивач надав до заяви №10 від 27.07.2018 р. належним чином завірені копії судових рішень першої та апеляційної інстанцій по справі № 820/4295/17 ( а.с.117-135).

Враховуючи вищевказане, суд приходить до висновку, що за наявності такої, що набрала законної сили постанови Харківського окружного адміністративного суду від 07.12.2017 року по справі № 820/4295/17 , якою скасовано рішення про коригування митної вартості товарів Одеської митниці ДФС №UA500040/2017/000009/1 від 28.07.2017 р.; скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500040/2017/00163 від 28.07.2017 р. Одеської митниці ДФС та сплати, до настання вказаного факту, позивачем митних платежів за на суму 190942, 99 грн., проти чого не виловлено заперечень учасниками справи та що не спростовано відповідачем, як того вимагають приписи ч.2 ст. 77 КАС України, відповідні кошти є надміром сплаченою позивачем сумою митних платежів, яка підлягає поверненню позивачу, як такому, що виконав всі необхідні процедури, встановлені чинним законодавством.

Крім того, суд вказує, що позивач не включав ПДВ за вищевказаною митною декларацією до складу податкового кредиту відповідного періоду (а.с.193-194), отже, у разі набрання вказаним рішенням законної сили та повернення сум митних платежів, буде відсутній факт подвійного відшкодування вказаних сум з бюджету.

Посилання третьої особи, що повернення сум надміру сплачених митних платежів у спосіб судового стягнення чинним законодавством не передбачено, суд відхиляє, оскільки рішенням суду № 820/4295/17 констатовано хибність рішень Одеської митниці ДФС , яка й призвела до наявності надмірної сплати сум митних платежів, а тому, ці платежі повертаються декларанту в порядку і на умовах, встановлених у статті 301 Митного кодексу України, статті 43 Податкового кодексу України і статті 45 Бюджетного кодексу України, з дотриманням процедури, врегульованої Порядком повернення коштів та Порядком взаємодії.

Водночас, відсутність вказаного факту при дотриманні позивачем відповідних процедур з його боку, тягне за собою порушення його прав, яке підлягає відновленню у судовому порядку.

При вирішенні вказаного спору судом, на виконання положень ч.5 ст. 242 КАС України було враховано правові висновки Верховного Суду в аналогічних правовідносинах, що викладені у постановах: від 28 серпня 2018 року (справа №813/1046/15), від 22 травня 2018 року (справа №826/20171/16)

Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Отже, позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 КАС України.

Так, відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до положень статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Аналіз матеріалів справи свідчить, що на підтвердження позивачем витрат з оплати правової допомоги, наданої протягом розгляду справи в суді першої інстанції, надано до матеріалів справи: копію договору про надання правової допомоги № 54/ОО від 16.08.2017р., додаткової угоди № 3 від 06.09.2018 р., копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, рахунки на оплату, акти здачі приймання робіт ( надання послуг), банківські виписки.

Вирішуючи витання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд вказує, що така заявлена у сумі 25094,29 грн. та складається, як свідчать матеріали справи, з наступного:

- гонорар адвоката 6000 грн. за оскарження неповернення митних платежів у листі від 23.08.2018 року № 4091/10/15-70-19-02, що передбачено додатковою угодою № 3 від 06.09.2018 р. та підтверджено актом здачі - приймання робіт ( надання послуг) № 71 від 07.09.2018 р., рахунком на оплату № 71 від 07.09.2018 р., випискою банку з рахунку адвоката про надходження коштів 6000 грн. - водночас, не надано детального опису, що входить у зазначену суму та з поданих вище документів не вбачається зазначеного, отже суд з зазначеною сумою 6000 грн. до відшкодування не погоджується,

- участь адвоката в одному судовому засіданні що передбачено додатковою угодою № 3 від 06.09.2018 р. та, як вказано в останньому, відповідна сума складає 2000 грн. та складається з участі у двох судових засіданнях - другий та наступний судодень , включаючи складання позову та інших заяв по суті, матеріали справи за вказаним містять, рахунок на оплату № 75 від 12.11.2018 р. за участь у судових засіданнях 01.11.2018р. та 13.11.2018р. на суму 4000 грн., акт здачі - приймання робіт ( надання послуг) № 75 від 12.11.2018р., суд з зазначеною сумою 4000 грн. до відшкодування не погоджується, оскільки не надано доказів сплати за вказаним актом та рахунком, а також, не надано детальний опис вказаного, тобто, чи увійшло до цієї суми складання позову, заяв, як передбачено додатковою угодою, скільки часу було потрачено тощо;

- акт здачі-приймання послуг № 29 від 22.09.2017 року - гонорар адвоката 5247 грн. за оскарження рішення про коригування митної вартості товарів Одеської митниці ДФС №UA500040/2017/000009/1 від 28.07.2017 р., суд з зазначеною сумою 5247 грн. до відшкодування не погоджується, оскільки інших доказів за вказаним актом не надано та відповідний гонорар не може бути заявлений у даній справі, оскільки оскарження вищевказаного рішення відбулось в рамках іншої справи № 820/4295/17, а не поточної;

- рахунок на оплату № 61 від 16.05.2018 року на суму 2850 грн. правова допомога за договором : адвокатський запит -850 грн., складання скарги на рішення про відтермінування внесення змін до МД, за вказаним рахунком проведено сплату на суму 2850 грн., проте, враховуючи що до суду не надано детального опису у розрізі кількості потраченого часу, відповідного акту здачі-приймання послуг, суд з зазначеною сумою 2850 грн. не погоджується;

- гонорар успіху 10% від суми митних платежів - 19094,29 грн. - додатковою угодою № 3 від 06.09.2018 р. передбачено такий у разі "успішного оскарження та скасування рішення відповідача від 23.08.2018 року № 4091/10/15-70-19-02 про відмову в поверненні митних платежів", суд вказує, що, умовами вказаної додаткової угоди, виплата вказаної винагороди передбачалася не за безпосереднє вчинення виконавцем дій по наданню юридичних послуг (складання позову, участь в судових засіданнях тощо), як-то передбачено ст. 901 Цивільного кодексу України, а така виплата винагороди була поставлена у залежність від досягнення виконавцем позитивних наслідків, що являє собою так званий "гонорар успіху", правова природа якого не врегульована нормами чинного законодавства, отже, не підлягає відшкодуванню.

Додатково суд вказує, що заявлена у сумі 25094,29 грн. професійна правнича допомога у чисельному виразі не збігається з обсягом наданих доказів та, як вказано вище, до суду не надано, на виконання ч.4 ст. 134 КАС України, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Отже, заявлені судові випрати на професійну правничу допомогу не підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Щодо решти судових витрат, а саме, відносно сплати судового збору.

З матеріалів справи встановлено, що позивачем сплачено загалом судового збору у розмірі 4626,14 року платіжними дорученнями № 179 від 17.09.2018 року на суму 2864,14 грн. та № 184 від 24.09.2018 року на суму1762 грн.

Сплата судового збору у зазначеному розмірі була обумовлена наступним.

Так, первинно позивачем заявлено позовні вимоги у наступному вигляді - перша, немайнова вимога, про оскарження бездіяльності відповідача щодо відмови у прийнятті висновку про повернення надміру сплачених митних платежів; друга, майнова вимога, про стягнення з бюджету надміру сплачених митних платежів у сумі 190942 грн 99 коп.

Ухвалою суду від 13.11.2018 року було прийнято до розгляду заяву позивача про уточнення позовних вимог у вигляді двох пов'язаних вимог немайнового характеру про оскарження бездіяльності відповідача щодо відмови у прийнятті висновку про повернення надміру сплачених митних платежів та зобов'язання вчинити відповідні дії.

Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, поданого, зокрема, юридичною особою, розмір судового збору складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Крім того, ч.3 ст.6 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Постановою Пленуму ВАС України від 05.02.2016 № 2 Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року N 3674-VI "Про судовий збір" у редакції Закону України від 22 травня 2015 року N 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", якою визначено, що перевіряючи правильність сплати позивачем судового збору та визначаючи кількість вимог немайнового характеру, звернених до суду, необхідно враховувати, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" , судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Враховуючи, що Законом України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" встановлено у 2018 році прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі : з 1 січня 2018 року - 1762 грн. ( станом на час подання позову), беручи до уваги Постанову Пленуму ВАС України від 05.02.2016 № 2, суд зазначає, що за вказаним позовом, з урахуванням вищевказаних уточнень, беручи до уваги приписи ст. 139 КАС України, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає стягненню на користь позивача судові витрати у розмірі 1762 грн. ( судовий збір).

Щодо решти сплаченого судового збору у розмірі 2864,14 грн., є правові підстави для застосування п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" та повернення позивачеві вказаної суми судового збору, у разі звернення його до суду з відповідним клопотанням.

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАРБЕКС" (вул. Греківська, буд. 102,м. Харків,61010, код ЄДРПОУ41158551) до Одеської митниці Державної фіскальної служби (вул. Гайдара, буд. 21 а, м. Одеса, Одеська область,65078, код ЄДРПОУ39441717), третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області ( 65023, м.Одеса, вул. Садова, буд.1-а, код ЄДРПОУ 37607526) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Одеської митниці ДФС щодо ненадання Головному управлінню Державної казначейської служби України в Одеській області висновку про повернення з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Харбекс надмірно сплачених митних платежів у сумі 190942 грн 99 коп. (сто дев'яносто тисяч дев'ятсот сорок дві гривні дев'яносто дев'ять копійок).

Зобов'язати Одеську митницю ДФС прийняти висновок про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю Харбекс надмірно сплачених митних платежів у сумі 190942 грн 99 коп. (сто дев'яносто тисяч дев'ятсот сорок дві гривні дев'яносто дев'ять копійок) та подати його для виконання Головному управлінню Державної казначейської служби України в Одеській області.

Стягнути з Одеської митниці Державної фіскальної служби (вул. Гайдара, буд. 21 а, м. Одеса, Одеська область,65078, код ЄДРПОУ39441717) за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАРБЕКС" (вул. Греківська, буд. 102,м. Харків,61010, код ЄДРПОУ41158551) у розмірі 1762,00 грн. ( одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні 00 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи, як передбачено п.15 Перехідних положень КАС України; після початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи - безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 14 січня 2019 року.

Суддя Заічко О.В.