Рішення

від 19.11.2018 по справі 826/8246/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ 19 листопада 2018 року                      №826/8246/17 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «РЕСТОРАН «ВІТРЯК» до Головного управління ДФС у м.Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, скасування рішення, ВСТАНОВИВ:           До Окружного адміністративного суду міста Києва (далі також - суд) звернулось Товариство з додатковою відповідальністю «РЕСТОРАН «ВІТРЯК» (далі також – позивач, ТДВ «РЕСТОРАН «ВІТРЯК»), з позовом до Головного управління ДФС у м.Києві (далі також – відповідач), в якому просить: - скасувати рішення Головного управління ДФС у м.Києві від 31.03.2017 № 5111204/26-15-12-04-19; - визнати протиправними дії Головного управління ДФС у м.Києві щодо виключення ТДВ «РЕСТОРАН «ВІТРЯК» з реєстру платників єдиного податку; - зобов'язати Головне управління ДФС у м.Києві включити ТДВ «РЕСТОРАН «ВІТРЯК» до реєстру платників єдиного податку. Позовні вимоги мотивовані тим, що рішення та дії контролюючого органу по анулюванню реєстрації платника єдиного податку та виключенню позивача з реєстру платників єдиного податку вчинені всупереч вимогам податкового законодавства, без дотримання порядку та не в спосіб передбачений законодавством, зокрема реєстрацію платника єдиного податку анульовано шляхом виключення позивача з реєстру платників єдиного податку без проведення перевірки та складання акту. У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив його задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві. Відповідач у письмовому запереченні та його представник у судовому засіданні зазначили про необґрунтованість позовних вимог, просили відмовити в його задоволенні,  стверджуючи про правомірність анулювання реєстрації позивача як платника єдиного податку з огляду на висновок контролюючого органу про наявність податкового боргу у платника єдиного податку 01.10.2016 по єдиному податку з юридичних осіб (код платежу 18050300) та станом на 31.03.2017 в розмірі 997,61 грн. За клопотанням представників сторін, 01.12.2017 р. ухвалено розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження. Як вбачається з матеріалів справи, ТДB «РЕСТОРАН «ВІТРЯК»  зареєстроване як юридична особа та з 01.01.2012 ТДВ «РЕСТОРН «ВІТРЯК» зареєстроване в органах ДФС платником єдиного податку, що підтверджується свідоцтвом платника єдиного податку № 486994 (спрощена система оподаткування, ІІІ група 5%). Рішенням Головного управління ДФС у м.Києві від 31.03.2017 № 5111204/26-15-04-19 анульовано реєстрацію позивача як платника єдиного податку. Підставою зазначено: наявність податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, що обліковувався у платника єдиного податку 01.10.2016  по єдиному податку з юридичних осіб (код платежу 18050300) та станом на 31.03.2017 складає 997,61 грн., що відповідно до абзацу 3 п.299.10 ст.299 та абзацу 8 пп.298.2.3 п.298.2 ст.298 Податкового кодексу України є підставою для анулювання реєстрації платника податку в останній день другого із двох послідовних кварталів. На підставі зазначеного рішення позивача виключено з реєстру платників єдиного податку. Не погоджуючись із таким рішенням та діями відповідача, позивач звернувся до суду з позовом при вирішенні якого суд виходить із такого. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України. Відносини, які виникають з приводу справляння податків і зборів, порядок адміністрування податків і зборів, права та обов'язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства в Україні регулюються Податковим кодексом України, який при вирішенні справи застосовується в редакції, що діяла станом на час виникнення спірних правовідносин. Згідно з пунктом 291.2 статті 291 Податкового кодексу України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності. Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою (пункту 291.3 статті 291 Податкового кодексу України). Реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку (пункт 299.1статті 299 Податкового кодексу України) Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою. Пунктом 31.1 статті 31 Податкового кодексу України    визначено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Відповідно до пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк. Підпунктом    49.18.2    пункту    49.18    статті    49 Податкового кодексу України    передбачено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя). Відповідно до абзацу 2 пункту    294.1    статті    294 Податкового кодексу України    податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал. Податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду (пункт    294.2    статті    294 Податкового кодексу України). Згідно із пунктом    295.3    статті    295 Податкового кодексу України    платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал. Відповідно до підпункту    14.1.175    пункту    14.1    статті    14 Податкового кодексу України    податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом. Платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів (підпункт 8 підпункту    298.2.3    пункту    298.2    статті    298 Податкового кодексу України). Згідно з пунктом 299.10 статті 299 Податкового кодексу України, реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі: 1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву; 2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення; 3) у випадках, визначених підпунктом 298.2 3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу; 4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків. Згідно з пунктом 300.1 статті 300 Податкового кодексу України, платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього    Кодексу    за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій. Проте, доводи позивача про те, що норми Податкового кодексу України пов'язують анулювання реєстрації платника єдиного податку першої-третьої групи не інакше як за рішенням контролюючого органу, прийнятим на підставі акту перевірки, оскільки законодавець не дає контролюючому органу альтернативи проведенню перевірки та не встановлює виключень для її проведення, суд вважає необґрунтованими з огляду на те, що законодавцем не передбачено обов'язкового проведення перевірки та прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку виключно на підставі акту перевірки. Положеннями пункту 299.11 статті 299 Податкового кодексу України передбачено, що у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки. Тобто, зазначена норма регламентує прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку саме на підставі акту перевірки у тому випадку, коли саме під час перевірки було виявлено порушення, які унеможливлюють подальше перебування платника податку на спрощеній системі оподаткування, проте, не зобов'язує контролюючий орган в обов'язковому порядку проводити перевірку з оформленням акту перевірки як виключної підстави для прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку, зокрема з підстав передбачених пунктом 299.10 статті 299 Податкового кодексу України. Такий висновок узгоджується із висновком Верховного Суду, що міститься в постанові від 06.11.2018 в постанові у справі №820/4721/17. За відсутності наданих суду доказів проведення відповідної перевірки позивача, за результатами якої контролюючим органом виявлено заборгованість ТДВ «РЕСТОРАН «ВІТРЯК» по сплаті єдиного внеску, суд приходить до висновку, що така перевірка не проводилась. Разом з тим суд звертає увагу на відсутність взагалі будь-яких належних та допустимих доказів, на підставі яких відповідачем встановлено наявність у позивача податкового боргу. Позивач безпосередньо заборгованість по сплаті єдиного внеску, про яку йшлося в оспорюваному рішенні, не визнав, стверджуючи, що є добросовісним платником податків та не мав  намірів ухилятися від їх сплати. Позивач звертав увагу суду, що оскаржуване рішення від 31.03.2017 р. було отримано позивачем лише 15.06.2017 р. і позивач, до цього не будучи обізнаним про наявність у нього податкового боргу, в той же день сплатив заборгованість по сплаті єдиного внеску в розмірі 999,00 грн., що підтверджується наданою позивачем квитанцією від 15.06.2017 № 3058881 щодо сплати   заборгованості по сплаті єдиного податку в розмірі 999,00 грн. При цьому судом також встановлено, що відповідно до пункту    59.1    статті    59 Податкового кодексу України    у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шестидесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Відповідно до пункту 5 підрозділу 1    Перехідних положень Податкового кодексу України    якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень. Тобто податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує 1 020,00 грн. У разі, якщо податковий борг становив 997,61 грн., то в силу положень пункту    59.1    статті    59 Податкового кодексу України    відповідач не зобов'язаний був надсилати  позивачу податкову вимогу про сплату боргу у спосіб, визначений    Податковим кодексом України. Разом з тим, як вже зазначалося, суд звертає увагу на відсутність взагалі будь-яких належних та допустимих доказів, на підставі яких відповідачем встановлено наявність у позивача податкового боргу та на відсутність доказів надсилання позивачу оскаржуваного рішення. За таких обставин відповідачем не доведено правомірність оспорюваних рішення та дій, що є підставою для визнання їх протиправним та скасування рішення. Враховуючи протиправність вищевказаних дій та рішення щодо анулювання реєстрації як платника єдиного внеску та виключення його з реєстру платників єдиного податку, суд вважає, що належним способом судового захисту в межах спірних правовідносин буде зобов'язання відповідача поновити реєстрацію позивача як платника єдиного податку з дати виключення його з реєстру платників єдиного податку, оскільки звернення платника податків із заявою на поновлення його попереднього статусу платника єдиного податку та включення до реєстру законодавством не передбачено. Таким чином право позивача буде захищене та відновлене у повному обсязі, шляхом приведення його у стан, що існував до такого порушення з боку відповідача. Беручи до уваги вищевикладене, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню судом у повному обсязі. Суд також звертає увагу, що відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення адміністративного  позову, суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправним та скасування індивідуального акту чи окремих його положень, відтак, суд вважає за доцільне, задовольняючи позов викласти зміст резолютивної частини, з урахуванням специфіки позовних вимог, відповідно до  п. 2 ч. 2 ст. 245 КАС України. При зверненні до суду з адміністративним позовом позивач сплатив судовий збір у розмірі 3    200,00 грн., що підтверджується квитанціями від 29.06.2017 та  від 13.07.2017. Отже, на підставі статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку із задоволенням позову, стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає судовий збір у розмірі 3    200,00 грн. Керуючись статтями 72-77, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства, суд ВИРІШИВ: 1. Позов Товариства з додатковою відповідальністю «РЕСТОРАН «ВІТРЯК» (03680, м.Київ, проспект Академіка Глушкова, 11, код ЄДРПОУ 19036578) до Головного управління ДФС у м.Києві ( 04116, м.Київ, вул.Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, скасування рішення задовольнити повністю. 2. Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління ДФС у м.Києві від 31.03.2017 № 5111204/26-15-12-04-19. 3. Визнати протиправними дії Головного управління ДФС у м.Києві щодо виключення Товариства з додатковою відповідальністю «РЕСТОРАН «ВІТРЯК» з реєстру платників єдиного податку. 4. Зобов'язати Головне управління ДФС у м.Києві поновити реєстрацію Товариства з додатковою відповідальністю «РЕСТОРАН «ВІТРЯК» як платника єдиного податку з дати виключення його з реєстру платників єдиного податку. 5. Присудити на користь Товариства з додатковою відповідальністю «РЕСТОРАН «ВІТРЯК» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м.Києві сплачений ним судовий збір в сумі 3    200,00 грн. (три тисячі двісті гривень нуль коп.). Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Суддя          Ю.Т. Шрамко