Рішення

від 11.01.2019 по справі 640/18442/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 січня 2019 року №640/18442/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сі.Ві.Ей.Ем." до Державної фіскальної служби України про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва, (також далі - суд) , надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Сі.Ві.Ей.Ем.", (далі - позивач, ТОВ "Сі.Ві.Ей.Ем.") , до Державної фіскальної служби України, (далі - відповідач, ДФС України) , в якому позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача від 20.06.2018 р. №20983/6/99-99-18-03-02-15 щодо включення промислових зразків за патентами України від 10.05.2017 р. №№ 116357, 116358, 116359, 116360, 116361, 116362, 116363, 116364 до митного реєстру об'єктів права інтелектуальної власності;

- зобов'язати відповідача включити до митного реєстру об'єктів прав інтелектуальної власності, що охороняються відповідно до закону корисні моделі за патентами України від 10.05.2017 р. №№ 116357, 116358, 116359, 116360,116361, 116362, 116363, 116364.

Ухвалою суду від 09 листопада 2018 року позовну заяву позивача залишено без руху та надано йому строк для усунення виявлених недоліків.

У встановлений судом строк виявлені недоліки позовної заяви позивачем усунуто, у зв'язку з чим ухвалою суду від 23 листопада 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/18442/18, (далі - справа) , яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, а також надано відповідачу строк для подання до суду відзиву на позовну заяву (відзиву).

Позовні вимоги обґрунтовуються протиправною бездіяльністю відповідача щодо не надіслання відповіді та не включення до митного реєстру об'єктів прав інтелектуальної власності, що охороняються відповідно до закону, корисних моделей за патентами України від 10.05.2017 р. №№ 116357, 116358, 116359, 116360,116361, 116362, 116363 та 116364, чим порушено законні права та інтереси позивача.

Відповідач у встановлений судом строк не подав відзиву на позовну заяву.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

10 травня 2017 року Державною службою інтелектуальної власності України видано позивачу патенти на корисну модель:

1) №116357 - ящик для зберігання та транспортування бананів;

2) №116358 - короб для зберігання та транспортування бананів;

3) №116359 - коробка для зберігання та транспортування бананів;

4) №116360 - ємність для зберігання та транспортування бананів;

5) №116361 - контейнер для зберігання та транспортування бананів;

6) №116362 - тара для зберігання та транспортування бананів;

7) №116363 - упаковка для зберігання та транспортування бананів;

8) №116364 - паковання для зберігання та транспортування бананів.

З матеріалів справи вбачається, що 24.04.2018 р. ТОВ "Сі.Ві.Ей.Ем." надіслано відповідачу заяви про сприяння захисту майнових прав на об'єкт права інтелектуальної власності від 17.04.2018 р. вих. №№ 1 - 24, в яких просило включити до митного реєстру об'єктів права інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону, а саме:

- вих. №1 - корисну модель "Ящик для зберігання та транспортування бананів", що зареєстрована відповідно Патенту України на корисну модель №116357 від 10.05.2017 р.;

- вих. №2 - корисну модель "Ящик для зберігання та транспортування бананів", що зареєстрована відповідно Патенту України на корисну модель №116357 від 10.05.2017 р.;

- вих. №3 - корисну модель "Ящик для зберігання та транспортування бананів", що зареєстрована відповідно Патенту України на корисну модель №116357 від 10.05.2017 р.;

- вих. №4 - корисну модель "Короб для зберігання та транспортування бананів", що зареєстрована відповідно Патенту України на корисну модель №116358 від 10.05.2017 р.;

- вих. №5 - корисну модель "Короб для зберігання та транспортування бананів", що зареєстрована відповідно Патенту України на корисну модель №116358 від 10.05.2017 р.;

- вих. №6 - корисну модель "Короб для зберігання та транспортування бананів", що зареєстрована відповідно Патенту України на корисну модель №116358 від 10.05.2017 р.;

- вих. №7 - корисну модель "Коробка для зберігання та транспортування бананів", що зареєстрована відповідно Патенту України на корисну модель №116359 від 10.05.2017 р.;

- вих. №8 - корисну модель "Коробка для зберігання та транспортування бананів", що зареєстрована відповідно Патенту України на корисну модель №116359 від 10.05.2017 р.;

- вих. №9 - корисну модель "Коробка для зберігання та транспортування бананів", що зареєстрована відповідно Патенту України на корисну модель №116359 від 10.05.2017 р.;

- вих. №10 - корисну модель "Ємність для зберігання та транспортування бананів", що зареєстрована відповідно Патенту України на корисну модель №116360 від 10.05.2017 р.;

- вих. №11 - корисну модель "Ємність для зберігання та транспортування бананів", що зареєстрована відповідно Патенту України на корисну модель №116360 від 10.05.2017 р.;

- вих. №12 - корисну модель "Ємність для зберігання та транспортування бананів", що зареєстрована відповідно Патенту України на корисну модель №116360 від 10.05.2017 р.;

- вих. №13 - корисну модель "Контейнер для зберігання та транспортування бананів", що зареєстрована відповідно Патенту України на корисну модель №116361 від 10.05.2017 р.;

- вих. №14 - корисну модель "Контейнер для зберігання та транспортування бананів", що зареєстрована відповідно Патенту України на корисну модель №116361 від 10.05.2017 р.;

- вих. №15 - корисну модель "Контейнер для зберігання та транспортування бананів", що зареєстрована відповідно Патенту України на корисну модель №116361 від 10.05.2017 р.;

- вих. №16 - корисну модель "Тара для зберігання та транспортування бананів", що зареєстрована відповідно Патенту України на корисну модель №116362 від 10.05.2017 р.;

- вих. №17 - корисну модель "Тара для зберігання та транспортування бананів", що зареєстрована відповідно Патенту України на корисну модель №116362 від 10.05.2017 р.;

- вих. №18 - корисну модель "Тара для зберігання та транспортування бананів", що зареєстрована відповідно Патенту України на корисну модель №116362 від 10.05.2017 р.;

- вих. №19 - корисну модель "Упаковка для зберігання та транспортування бананів", що зареєстрована відповідно Патенту України на корисну модель №116363 від 10.05.2017 р.;

- вих. №20 - корисну модель "Упаковка для зберігання та транспортування бананів", що зареєстрована відповідно Патенту України на корисну модель №116363 від 10.05.2017 р.;

- вих. №21 - корисну модель "Упаковка для зберігання та транспортування бананів", що зареєстрована відповідно Патенту України на корисну модель №116363 від 10.05.2017 р.;

- вих. №22 - корисну модель "Паковання для зберігання та транспортування бананів", що зареєстрована відповідно Патенту України на корисну модель №116364 від 10.05.2017 р.;

- вих. №23 - корисну модель "Паковання для зберігання та транспортування бананів", що зареєстрована відповідно Патенту України на корисну модель №116364 від 10.05.2017 р.;

- вих. №24 - корисну модель "Паковання для зберігання та транспортування бананів", що зареєстрована відповідно Патенту України на корисну модель №116364 від 10.05.2017 р.

За результатами розгляду вказаних вище заяв позивача від 17.04.2018 р. №№ 1 - 24 відповідач листом від 20.06.2018 р. №20983/6/99-99-18-03-02-15 повідомив, що позиція ДФС України щодо поданих заяв викладена у листі на адресу ТОВ "Сі.Ві.Ей.Ем." від 12.12.2017 р. №29703/6/99-99-03-02-15.

Так, в листі ДФС України від 12.12.2017 р. №29703/6/99-99-03-02-15 повідомлено ТОВ "Сі.Ві.Ей.Ем.", що повторно розглянуто заяви ТОВ "Сі.Ві.Ей.Ем." від 27.09.2017 р. №№ 1-8 щодо внесення до митного реєстру об'єктів права інтелектуальної власності, що охороняються відповідно до закону корисних моделей за патентами України від 10.05.2017 р. №№ 116357, 116358, 116359, 116360, 116361, 116362, 116363, 116364, та вважає за можливе розгляд питання про включення до митного реєстру корисних моделей за вказаними патентами після прийняття судового рішення у справі №910/11818/17 по суті.

Вважаючи, що відповідачем протиправно не розглянуто вказані зави позивача та протиправно не включено до митного реєстру об'єктів прав інтелектуальної власності, що охороняються відповідно до закону, корисних моделей за патентами України від 10.05.2017 р. №№ 116357, 116358, 116359, 116360,116361, 116362, 116363 та 116364, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 397 Митного кодексу України, органи доходів і зборів сприяють захисту прав інтелектуальної власності під час переміщення товарів через митний кордон України відповідно до цього Кодексу та інших законів України.

Митний контроль і митне оформлення товарів, що містять об'єкти права інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону, та ввозяться на митну територію України або вивозяться з митної території України, здійснюються в загальному порядку з урахуванням особливостей, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Заходи, пов'язані з призупиненням митного оформлення відповідно до положень цього розділу, застосовуються органами доходів і зборів щодо товарів, які ввозяться на митну територію України для вільного обігу або вивозяться для вільного обігу за межі митної території України, за винятком:

1) особистих речей громадян;

2) товарів, які містять об'єкти права інтелектуальної власності, що охороняються відповідно до закону, та які переміщуються через митний кордон України для власного використання громадянами і не призначені для виробничої чи іншої підприємницької діяльності, сумарна вартість та/або вага яких не перевищує обмежень, встановлених частиною першою статті 374 цього Кодексу;

3) припасів.

Вивезення з митної території у незмінному вигляді товарів, митне оформлення яких призупинено за підозрою у порушенні прав інтелектуальної власності, забороняється до завершення процедури такого призупинення.

Згідно з ч.ч. ст. 398 Митного кодексу України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, веде митний реєстр об'єктів права інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону, на підставі заяв правовласників.

Правовласник, який має підстави вважати, що під час переміщення товарів через митний кордон України порушуються чи можуть бути порушені його права на об'єкт права інтелектуальної власності, має право подати до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, заяву про сприяння захисту належних йому майнових прав на об'єкт інтелектуальної власності шляхом внесення відповідних відомостей до митного реєстру об'єктів права інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону.

Порядок реєстрації у митному реєстрі об'єктів права інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону, включаючи форму заяви, перелік інформації та документів, які додаються до заяви, порядок подання і розгляду заяви та ведення реєстру визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Для сприяння захисту прав інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону, під час митного контролю товарів, що переміщуються через митний кордон України, інформація про об'єкти права інтелектуальної власності, зареєстровані в митному реєстрі об'єктів права інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону, надсилається всім органам доходів і зборів України.

Після реєстрації об'єкта права інтелектуальної власності в митному реєстрі об'єктів права інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону, органи доходів і зборів на підставі даних такого реєстру вживають заходів щодо запобігання переміщенню через митний кордон України контрафактних товарів.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, забезпечує оприлюднення переліку об'єктів права інтелектуальної власності, включених до митного реєстру об'єктів права інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону, на своєму офіційному сайті.

Правовласник зобов'язаний повідомити центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, про припинення чинності чи визнання недійсним права інтелектуальної власності, а також про часткову або повну передачу прав на об'єкт права інтелектуальної власності, відомості щодо якого внесені до митного реєстру об'єктів права інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону.

Разом з тим, з метою належного забезпечення сприяння захисту прав інтелектуальної власності митними органами при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності, наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 р. №648 затверджено Порядок реєстрації у митному реєстрі об'єктів права інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону, (далі - Порядок №648) , згідно з п. 1.1 якого цей Порядок розроблено на виконання вимог Митного кодексу України та законодавчих актів у сфері охорони прав інтелектуальної власності (далі - ПІВ) і регулює порядок реєстрації у митному реєстрі об'єктів ПІВ, які охороняються відповідно до закону (далі - митний реєстр), та встановлює форму заяви, перелік інформації та документів, які додаються до заяви, порядок подання і розгляду заяви та ведення митного реєстру.

Відповідно до п.п. 1.2 та 2.1 Порядку №648, митний реєстр ведеться з метою сприяння захисту майнових прав на об'єкти ПІВ під час митного контролю та митного оформлення товарів, що містять такі об'єкти, на підставі заяв правовласників і містить інформацію, яка використовується з метою запобігання переміщенню через митний кордон України товарів з порушенням ПІВ.

Ведення митного реєстру здійснює структурний підрозділ Держмитслужби України, до функцій якого належить сприяння захисту ПІВ (далі - спеціалізований підрозділ).

При цьому, згідно з п.п. 1, 2, пп. 1 п. 3 та пп. 18 п. 4 Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року №236, Державна фіскальна служба України (ДФС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску.

ДФС у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Основними завданнями ДФС є, зокрема, реалізація державної податкової політики та політики у сфері державної митної справи, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, здійснення в межах повноважень, передбачених законом, контролю за надходженням до бюджетів та державних цільових фондів податків і зборів, митних та інших платежів, державної політики у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, державної політики з адміністрування єдиного внеску, а також боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань сплати єдиного внеску, державної політики у сфері контролю за своєчасністю здійснення розрахунків в іноземній валюті в установлений законом строк, дотриманням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів.

ДФС відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, вживає заходів до захисту прав інтелектуальної власності у процесі зовнішньоекономічної діяльності, недопущення переміщення через митний кордон України контрафактних товарів.

Отже, ведення митного реєстру відноситься до повноважень ДФС України.

Відповідно до п.п. 2.2 - 2.7 Порядку №648, ведення митного реєстру передбачає: розгляд заяв про сприяння захисту майнових ПІВ (далі - Заяви), внесення відомостей з таких Заяв та доданих до них матеріалів до митного реєстру; перевірку відповідності Заяв та доданих до них матеріалів їх електронним версіям; перевірку поданих відомостей з використанням міжнародних та національних відкритих баз даних об'єктів ПІВ щодо обсягу правової охорони окремих об'єктів ПІВ; надання відмов до поданих заяв; розгляд звернень правовласників щодо внесення змін до інформації митного реєстру; здійснення реєстрації об'єктів ПІВ у митному реєстрі та виключення об'єктів ПІВ з митного реєстру; внесення змін до митного реєстру; оприлюднення переліку об'єктів ПІВ, включених до митного реєстру, тощо.

Для включення об'єкта ПІВ до митного реєстру правовласник подає до Держмитслужби України Заяву за формою, наведеною у додатку до цього Порядку.

До Заяви додаються: виписка з відповідного реєстру Державної служби інтелектуальної власності України (далі - ДСІВ) про реєстрацію в Україні ПІВ, яка засвідчує дійсність акта про таку реєстрацію на дату подання заяви із зазначенням терміну дії правової охорони або повідомлення ДСІВ про дію в Україні правової охорони прав інтелектуальної власності на об'єкти, які мають міжнародну реєстрацію, або копія документа, що засвідчує майнові права інтелектуальної власності на сорти рослин у Державному реєстрі прав інтелектуальної власності на сорти рослин; для об'єктів авторського права і суміжних прав - документи та відомості, що засвідчують наявність зазначених прав; докладний опис об'єкта ПІВ і товарів, що його містять, який дає змогу митному органу ідентифікувати такий об'єкт ПІВ і товари та визначити код товарів згідно з УКТ ЗЕД. При реєстрації запатентованих винаходів (корисних моделей) - опис способів та методів їх ідентифікації у конкретних товарах; у разі подання Заяви особою, яка діє від імені власника майнових прав на об'єкт ПІВ в межах наданих повноважень, - належним чином оформлена довіреність або її завірена копія; зразки товарів, що містять об'єкт ПІВ, або їх фотографічне зображення.

Заява та додані до неї матеріали подаються у паперовому та електронному вигляді. У разі подання Заяви в електронному вигляді з електронним цифровим підписом правовласника та електронних копій документів, завірених електронним цифровим підписом правовласника, Заява та додані до неї матеріали в паперовому вигляді не подаються.

Заява та додані до неї матеріали розглядаються спеціалізованим підрозділом у строк не більше 30 робочих днів з дати подання Заяви.

У разі відповідності поданих Заяви й матеріалів, доданих до неї, вимогам цього Порядку спеціалізований підрозділ здійснює реєстрацію відповідного об'єкта ПІВ у митному реєстрі шляхом внесення інформації в електронному вигляді до ЄАІС Держмитслужби України.

Про здійснення реєстрації об'єкта ПІВ спеціалізований підрозділ не пізніше наступного дня письмово повідомляє правовласника, зазначивши при цьому дату реєстрації об'єкта ПІВ, його порядковий номер у митному реєстрі та строк, на якій здійснено реєстрацію об'єкта ПІВ.

У включенні об'єкта ПІВ до митного реєстру може бути відмовлено у разі:

- неподання документів (матеріалів), передбачених пунктом 2.3 цього розділу;

- відсутності характерних ознак, які можуть бути проконтрольовані митними органами під час ідентифікації товарів, що містять об'єкти ПІВ, при їх переміщенні через митний кордон України або неможливості їх ідентифікації методами, запропонованими правовласником (неможливості ідентифікації об'єкта у конкретному товарі);

- невідповідності даних, наведених у поданих Заяві й матеріалах, що до неї додаються;

- відсутності у заявника правових підстав для звернення із Заявою до Держмитслужби України та необхідного обсягу прав для здійснення дій, пов'язаних із захистом ПІВ.

Про таку відмову спеціалізований підрозділ письмово інформує заявника із зазначенням підстав.

Заявник може повторно подати Заяву та матеріали, що додаються до неї, за умови повного усунення причин, які були підставами для відмови у включенні об'єкта ПІВ до митного реєстру.

Отже, згідно вимог Порядку №648, ДФС України зобов'язана у строк не більше 30 робочих днів з дати подання розглянути заяву про сприяння захисту майнових прав інтелектуальної власності та у разі відповідності такої заяви та матеріалів, доданих до неї, вимогам Порядку №648 - здійснити реєстрацію відповідного об'єкта права інтелектуальної власності у митному реєстрі шляхом внесення інформації в електронному вигляді до ЄАІС Держмитслужби України, про що не пізніше наступного дня письмово повідомити правовласника, зазначивши при цьому дату реєстрації об'єкта права інтелектуальної власності, його порядковий номер у митному реєстрі та строк, на якій здійснено реєстрацію об'єкта права інтелектуальної власності.

При цьому, Порядком №648 передбачено, що за результатами розгляду заяви про сприяння захисту майнових прав інтелектуальної власності уповноважений орган або здійснює реєстрацію відповідного об'єкта права інтелектуальної власності у митному реєстрі, або відмовляє у включенні об'єкта права інтелектуальної власності до митного реєстру.

Водночас, права зупинити (відкласти) розгляд заяви про сприяння захисту майнових прав інтелектуальної власності Порядком №648 не передбачено.

Враховуючи вищезазначене, зокрема, звертаючи увагу на те, що матеріали справи не містять належних доказів розгляду заяв позивача про сприяння захисту майнових прав на об'єкт права інтелектуальної власності від 17.04.2018 р. №№ 1 - 24, а саме, доказів здійснення реєстрації вказаних вище об'єктів права інтелектуальної власності у митному реєстрі або відмови у включенні таких об'єктів права інтелектуальної власності до митного реєстру, суд приходить до висновку про протиправну бездіяльність відповідача щодо розгляду вказаних заяв.

Дослідивши подані ТОВ "Сі.Ві.Ей.Ем." заяви про сприяння захисту майнових прав на об'єкт права інтелектуальної власності від 17.04.2018 р. №№ 1 - 24 та додані до них матеріали, судом не встановлено наявність передбачених законодавством підстав для відмови у включенні вказаних вище об'єктів права інтелектуальної власності до митного реєстру. Протилежного, відповідачем, в порушення вимог ч. 2 ст. 77 КАС України, не доведено.

При цьому, наявність у провадженні Господарського суду міста Києва справи №910/11818/17 за позовом ТОВ "Сільпо-Фуд" до ТОВ "Сі.Ві.Ей.Ем." про визнання недійсними патентів на корисні моделі та промислові зразки не є належним та достатнім доказом наявності правових підстав для відмови у включенні об'єкта права інтелектуальної власності до митного реєстру.

Отже, в межах спірних правовідносин відсутні правові підстави для відмови позивачу у включенні до митного реєстру об'єктів права інтелектуальної власності - корисних моделей за патентами України від 10.05.2017 р. №№ 116357, 116358, 116359, 116360,116361, 116362, 116363 та 116364.

Поряд з цим, згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність, закріпленим ч. 2 ст. 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Проте, з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (рішення по справі Олссон проти Швеції від 24 березня 1988 року), вбачається, що запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців, водночас, суди повинні відновлювати порушене право шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень, у тому числі колегіальний орган, прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.

Оскільки суд прийшов до висновку про протиправність бездіяльності відповідача щодо не розгляду заяв позивача про сприяння захисту майнових прав на об'єкт права інтелектуальної власності від 17.04.2018 р. №№ 1 - 24 та відсутності правових підстав для відмови позивачу у включенні до митного реєстру об'єктів права інтелектуальної власності - корисних моделей за патентами України від 10.05.2017 р. №№ 116357, 116358, 116359, 116360,116361, 116362, 116363 та 116364, наявні обґрунтовані підстави для зобов'язання ДФС України включити до митного реєстру об'єктів прав інтелектуальної власності, що охороняються відповідно до закону, корисних моделей за вказаними вище патентами України, що, водночас, з урахуванням наведеного вище, не є втручанням в дискреційні повноваження відповідача, а є способом відновлення порушеного права позивача.

Згідно з ч. 1 ст. 9, ст. 72, ч.ч. 1, 2, 5 ст. 77 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Як вже зазначалось вище, відповідачем у справі не надано суду жодних доказів, які б спростували доводи викладені позивачем у позовній заяві.

Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих судом обставин вбачається, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сі.Ві.Ей.Ем." до Державної фіскальної служби України про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.

Суд також звертає увагу, що відповідно до вимог п.п. 4, 10 ч. 2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову, суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів, відтак, суд вважає за доцільне, задовольняючи позов викласти зміст резолютивної частини, з урахуванням специфіки позовних вимог, відповідно до ч. 2 ст. 245 КАС України.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає сплачена сума судового збору у розмірі 1762,00 грн.

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 72-77, 90, 139, 192, 241-246, 250, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сі.Ві.Ей.Ем." (місцезнаходження: 01010, м. Київ, пров. Інженерний, 4-Б, оф. 406; код ЄДРПОУ 34981089) до Державної фіскальної служби України (місцезнаходження: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8; код ЄДРПОУ 39292197) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України щодо включення корисних моделей за патентами України від 10.05.2017 р. №№ 116357, 116358, 116359, 116360, 116361, 116362, 116363, 116364 до митного реєстру об'єктів права інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону.

3. Зобов'язати Державну фіскальну службу України включити до митного реєстру об'єктів прав інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону, корисні моделі за патентами України від 10.05.2017 р. №№ 116357, 116358, 116359, 116360,116361, 116362, 116363 та 116364.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сі.Ві.Ей.Ем." сплачений ним судовий збір у розмірі 1762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.Т. Шрамко