Рішення

від 10.01.2019 по справі 2040/6939/18

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

10 січня 2019 р. № 2040/6939/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бадюков Ю.В.,

при секретарі судового засідання - Андрущенко Д.В.,

за участю представників сторін:

позивача - Бойка Д.В.,

відповідача - Рочняк Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за адміністративним позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Східагрохім" (проспект Льва Ландау, 149, офіс 416, м. Харків, 61128, код ЄДРПОУ 37364526)

до Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 39599198)

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Східагрохім (далі по тексту - позивач, ТОВ Східагрохім ) звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області (далі по тексту - відповідач, ГУ ДФС у Харківській області, контролюючий орган), в якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення форми Р №00002891403 від 07 серпня 2018 р. та форми Р №00002901403 від 07 серпня 2018 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що висновки Акту про результати документальної планової виїзної перевірки №2897/20-40-14-03-07/37364526 від 17.07.2018 р. (далі по тексту акт перевірки), на підставі яких винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення, є безпідставними та необґрунтованими, а також спростовуються наданими до суду доказами. Позивач посилається на те, що зазначені в акті перевірки спірні правовідносини, які виникли між ним та його контрагентами, мали реальний характер та відображені в податковому обліку позивача на підставі належним чином складених первинних документів, а також на те, що позивач мав достатні підстави для застосування податкової пільги із звільнення від сплати податку на додану вартість.

Відповідач проти позову заперечував, через канцелярію суду було подано відзив на позов, в якому представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що висновки про порушення позивачем вимог податкового законодавства ґрунтуються на матеріалах проведеної документальної планової виїзної перевірки, а прийняті податкові повідомлення - рішення є законними та такими, що прийняті на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив їх задовольнити, посилаючись на обставини та підстави, викладені в позовній заяві та у інших поданих ним до суду документах.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив та просив повністю відмовити у задоволені позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Відповідно до відомостей Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1004749260 від 09.12.2018 р. Товариство з обмеженою відповідальністю Східагрохім (код ЄДРПОУ 37364526) було зареєстроване 08.12.2010 р., видами діяльності, зокрема, є оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; оптова торгівля хімічними продуктами; основним видом діяльності є неспеціалізована оптова торгівля.

Судом встановлено, що відповідачем з 18.06.2018 р. до 10.07.2018 р. проводилася документальна планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 р. по 31.12.2017 р., валютного - за період з 01.01.2015 р. по 31.12.2017 р., єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2015 р. по 31.12.2017 р.

За результатами проведеної перевірки відповідачем був складений Акт Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ СХІДАГРОХІМ податковий номер 37364526, (те. 7563372 адреса електронної пошти zvit_3736@meta.ua) з питання дотримання вимоги податкового законодавства за період з 01.01.2015 р. по 31.12.2017 р., валютного - за період з 01.01.2015 р. по 31.12.2017 р., єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2015 р. по 31.12.2017 р. №2897/20-40-14-03-07/37364526 від 17.07.2018 р. (далі по тексту - акт перевірки).

В акті перевірки посадові особи контролюючого органу дійшли наступних висновків:

Перевіркою встановлено порушення ТОВ СХІДАГРОХІМ :

1. п.44.1, п.44.2 ст.44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст.134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-УІ (зі змінами та доповненнями) в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 385 320,00 грн., у т.ч. 2015 рік на суму 27 000,00 грн., 2016 рік на суму 358 320,00 грн.

2. п. 44.1 ст. 44, п.187.1 ст.187, п.152 підр.2, розд. XX, п.198.2, п. 198.3, п. 198.6, ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-УІ (зі змінами та доповненнями) в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1075047,0 грн., у тому числі за січень 2015 року на 7890 грн., за лютий 2015 року на 109771 грн., за квітень 2015 року на 35934 грн., за травень 2015 року на 28100 грн., за червень 2015 року на 1180 грн., за липень 2015 року на 16002 грн., за жовтень 2015 року на 339279 грн., за листопад 2015 року на 196755 грн., за грудень 2015 року 119181 грн., за січень 2016 року на 14300 грн., за лютий 2016 року на 108731 грн., за березень 2016 року на 28846 грн., за квітень 2016 року на 69078 грн..

Крім того, в порушення п.201.10 ст.201 Податкового Кодексу України від 02.12.10 №2755-УІ (із змінами і доповненнями) по ТОВ СХІДАГРОХІМ встановлена несвоєчасна реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З п. 1 Указу Президента України Про застосування штрафних санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки від 12.06.1995 № 436/95-ВР за порушення вимог п.2.8. глави 2, п. 3.5 глави 3, п.7.23 глави 7 Положення № 637 застосовуються штрафні (фінансові) санкції у вигляді штрафу:

- за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах - у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день;

5566,16*2=11132,32 гривень.

4. п.п.176.2 „б" п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України, в встановлено не відображення виплачених сум доходу фізичним особам-підприємцям ( фізичним особам) за надані послуги та придбаний товар в податкових розрахунках сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за формою №1-ДФ за 2, 4 квартали 2015 року, 2 квартал 2017 року, не відображені суми додаткового блага наданого працівникам підприємства в податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за формою №1-ДФ за 4 квартали 2016.

5. пп.164.2.17 п.16.2 ст.164, пп.168.1.1. п.168.1 ст.168 , пп.176.2.а п.176.2 ст. 176 з урахуванням п. 164.5 ст. 164 Податкового кодексу України, до загального місячного оподатковуваного доходу платника податку дохід, отриманий платником податку, як додаткове благо в сумі 26497, 13 грн. не включався до оподатковуваного доходу та не оподатковувався податком на доходи фізичних осіб чим занижено податок на доходи фізичних осіб в сумі 5816.44 грн.

За результатами перевірки відповідно пп.54.3.5 п.54.3. ст.54 Податкового кодексу України ТОВ СХІДАГРОХІМ донараховано податок на доходи фізичних осіб за жовтень 2016 року в сумі 5816,44 грн.

6. п.п.1.3 п.16 1 підрозділу 10 розділу, пп. 168.1.1 п. 168.1 ст.168 з урахуванням п. 164.5 ст.164 Податкового кодексу України із суми додаткового блага у вигляді сплаченого за рахунок підприємства вартості туристичної поїздки в сумі 26497,13 грн. військовий збір не нараховувався та не утримувався.

За результатами перевірки відповідно пп.54.3.5 п.54.3. ст.54 Податкового кодексу України ТОВ СХІДАГРОХІМ донараховано військовий збір за жовтень 2016 року в сумі 484, 70 грн.

На підставі висновків акта превірки були прийняті, зокрема, оскаржувані податкові повідомлення-рішення форми Р №00002891403 та №00002901403 від 07 серпня 2018 р.

Так, податковим повідомленням-рішенням форми Р №00002891403 від 07 серпня 2018 р. відповідачем збільшено податкове зобов'язання позивача з податку на прибуток на суму 385 320,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 89 580,00 грн.

Фактичними підставами для прийняття вказаного повідомлення-рішення відповідач в п. 3.1.1. акту перевірки зазначив наступне: безоплатне одержання позивачем вживаного автомобіля ГАЗ ПБ 3302 вартістю 150 000,00 грн. та безпідставне віднесення витрат на його придбання до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування або фінансового результату до оподаткування; нереальний характер господарських операцій позивача з купівлі товарів у ТОВ Агрітех Україна та, як наслідок, безпідставність віднесення позивачем сплаченої вартості вказаних товарів (без врахування ПДВ) в розмірі 1 798 064,00 грн. до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування або фінансового результату до оподаткування; нереальність господарських операцій позивача з купівлі товарів у ПМП Міцелій та безпідставність віднесення Позивачем сплаченої вартості цих товарів (без врахування ПДВ) в розмірі 192 600,00 грн. до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування або фінансового результату до оподаткування.

Юридичними підставами прийняття вказаного повідомлення-рішення №00002891403 від 07 серпня 2018 р. відповідач вказав порушення позивачем вимог п. 44.1., п. 44.2 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України.

Податковим повідомленням-рішенням форми Р №00002901403 від 07 серпня 2018 р. відповідач збільшив податкові зобов'язання позивача з податку на додану вартість на суму 892 172,00 грн. та застосовав до позивача штрафні (фінансові) санкції на суму 737 336,00 грн.

Відповідач в п. п. 3.1.2.1. та 3.1.2.2. акту перевірки навів наступні фактичні підстави для прийняття вказаного повідомлення-рішення: безпідставне застосування позивачем податкової пільги із звільнення від сплати ПДВ за операціями з продажу зернових та технічних культур рослин в 2015 році на суму 3 487 756,00 грн., що призвело до заниження Позивачем податкових зобов'язань з ПДВ на суму 697 552,00 грн.; нереальність господарських операцій позивача з купівлі товарів у ПМП Міцелій на суму 231 120,00 грн. (в тому числі ПДВ в сумі 38 520,00 грн.) та безпідставність віднесення позивачем 38 520,00 грн. до складу податкового кредиту; нереальність господарських операцій позивача з купівлі товарів у ТОВ Агрітех Україна на суму 2 157 676,39 грн. (в тому числі ПДВ в сумі 359 612,73 грн.) та безпідставність віднесення позивачем 359 612,73 грн. до складу податкового кредиту.

Юридичними підставами прийняття відповідачем повідомлення-рішення форми Р №00002901403 від 07 серпня 2018 р. в рішенні та акті перевірки було зазначено порушення позивачем п. 44.1 ст. 44, п. 187.1 ст. 187, п. 15-2 підрозділу 2 розділу ХХ, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України.

Перевіряючи фактичне та юридичне обґрунтування підстав для прийняття суб'єктом владних повноважень спірних податкових повідомлень-рішень на відповідність вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, суд встановив наступне.

Щодо фактичних підстав правовідносин, пов'язаних з придбанням позивачем автомобілю ГАЗ ПБ 3302, судом встановлено.

З наявних у справі доказів вбачається, що 30.10.2015 р. між ТОВ Вента-Ком та ОСОБА_2 було укладено договір доручення №А-1065/424560, за умовами якого ОСОБА_2 (довіритель) доручає, а ТОВ Вента-Ком (повірений) зобов'язується від свого імені надати послуги довірителю в оформленні необхідних документів для укладання угоди купівлю-продажу транспортного засобу (бортовий малотоннажного автомобіль ГАЗ ПБ 3302), що є предметом цього договору та належить довірителю на праві власності.

30.10.2015 р. між позивачем та ТОВ Вента-Ком було укладено Договір купівлі-продажу №1065/424560, відповідно до умов якого позивач (покупець) приймає зданий ОСОБА_2 для продажу бувший у використанні бортовий малотоннажний автомобіль ГАЗ ПБ 3302 вартістю 150 000,00 грн. та зобов'язується сплатити його вартість безпосередньо ОСОБА_2

На підставі вказаного договору позивач набув у власність вживаний автомобіль ГАЗ ПБ 3302 вартістю 150 000,00 грн., що слідує з акту перевірки та підтверджується наданими позивачем копіями вказаних вище договорів, довідки-рахунку серії ААЕ №424560 від 30.10.2015 р. про продаж та видачу бортового малотоннажного автомобілю ГАЗ ПБ 3302, довідкою про перебування транспортного засобу на військовому обліку від 05.11.2015 р.

Вказаний автомобіль на підставі наказу директора позивача про введення в експлуатацію об'єкту основних засобів - бортового малотоннажного вантажного автомобілю ГАЗ ПБ 3302 №11/11-15 від 11.11.2015 р. був оприбуткований позивачем у складі основних засобів, що підтверджується наданими позивачем інвентарною карткою обліку основних засобів та бухгалтерською довідкою від 05.12.2018 р.

Розрахунок за придбання вказаного автомобілю здійснювався позивачем наступним чином: 01.11.2015 р. між позивачем (покупцем автомобілю), ОСОБА_6 (продавцем автомобілю) та ФГ Ажур+Н було укладено договір про переведення боргу, відповідно до умов якого позивач (первісний боржник) перевів на ФГ Ажур+Н (новий боржник) свій борг (грошове зобов'язання) у розмірі 150 000,00 грн. перед ОСОБА_2 (кредитор), який виник на підставі згаданого вище договору купівлі-продажу №1065/424560 від 30.10.2015 р. Як слідує з умов вказаного договору про переведення боргу, позивач зобов'язався сплатити на користь ФГ Ажур+Н компенсацію за переведення боргу в розмірі суми переведеного боргу (150 000,00 грн.).

Як слідує з матеріалів справи, на момент вказаних правовідносин ФГ Ажур+Н мало дебіторську заборгованість перед позивачем в розмірі 277 165,61 грн., що підтверджується наданою позивачем копією акту звіряння взаємних розрахунків між позивачем та ФГ Ажур+Н від 26.10.2015 р., доказами поставки позивачем товарів на користь ФГ Ажур+Н товарів (копії видаткових накладних №62 від 14.04.2014 р., №115 від 18.04.2014 р., №124 від 18.04.2014 р., №116 від 24.04.2014 р., №144 від 15.05.2014 р., №158 від 26.05.2014 р., №177 від 06.06.2014 р., №184 від 16.06.2014 р., №199 від 17.07.2014 р.), а також доказами часткового розрахунку ФГ Ажур+Н з позивачем за поставлені останнім товарів (копії платіжних доручень №9 від 12.02.2014 р., №26 від 14.04.2014 р, №38 від 16.06.2014 р., №33 від 19.05.2014 р., №25 від 14.04.2014 р., №24 від 14.04.2014 р., копії зворотних накладних №1 від 31.12.2014 р. та №2 від 20.10.2015 р.

Крім того, 05.11.2015 р. між позивачем та ФГ Ажур+Н був підписаний Акт зарахування зустрічних однорідних вимог, за умовами якого його сторони підтвердили наявність непогашеного боргового грошового зобов'язання ФГ Ажур+Н перед позивачем в розмірі 277 165,61 грн. за поставлені позивачем товари, а також наявність непогашеного боргового грошового зобов'язання позивача перед ФГ Ажур+Н в розмірі 150 000,00 грн. за договором про переведення боргу від 01.11.2015 р. На підставі цього позивач та ФГ Ажур+Н зарахували зустрічні однорідні вимоги на суму 150 000,00 грн.

Таким чином, за наслідками вказаних операцій дебіторська заборгованість ФГ Ажур+Н перед позивачем зменшилася на 150 000,00 грн., що підтверджується наданою позивачем бухгалтерською довідкою від 05.12.2018 р.

Надаючи правову оцінку вказаним фактичним обставинам, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до п. 3 Національного Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку 1 Загальні вимоги до фінансової звітності , затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 р. №73, активи - ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до отримання економічних вигод у майбутньому. Структура активів відображена у затвердженій вказаним Національним П(С)БО формі балансу, відповідно до якої дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги відноситься до активів.

При цьому згідно з п. 6 затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 р. №318 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати , витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Таким чином, зменшення дебіторської заборгованості перед позивачем призводить до відповідного зменшення активів позивача. В даному випадку за наслідками придбання позивачем вживаного бортового малотоннажного автомобілю ГАЗ ПБ 3302, активи позивача збільшилися на вартість придбаного основного засобу (150 000,00 грн.) та зменшилися на цю ж суму за рахунок зменшення дебіторської заборгованості ФГ Ажур+Н перед позивачем, тобто фінансовий результат позивача за наслідками цих операцій не змінився.

Відповідно до пп. 134.1.1. п. 134.1 ст. 134 ПКУ, об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Із врахуванням зазначеного, викладений в акті перевірки висновок відповідача про безоплатність одержання позивачем вживаного автомобілю ГАЗ ПБ 3302 вартістю 150 000,00 грн., що (на думку відповідача) мало наслідком виникнення у позивача прибутку та, відповідно, податкових зобов'язань з податку на прибуток у сумі 27 000,00 грн., - не знайшов свого підтвердження та спростовується матеріалами справи.

Стосовно господарських операцій позивача з купівлі товарів у ТОВ Агрітех Україна суд встановив наступне.

Між ТОВ АХТ Трейдінг та ТОВ Український дистрибуційний центр був укладений Договір зберігання №17 від 18.11.2015 р., відповідно до умов якого ТОВ Український дистрибуційний центр (зберігач) зобов'язалося прийняти та за плату зберігати товар ТОВ АХТ Трейдінг (поклажодавець) в обумовлений договором строк. Пунктом 1.7. вказаного договору була передбачена можливість передачі товару третій особі на вимогу ТОВ АХТ Трейдінг (поклажодавець).

26.11.2015 р. між позивачем та ТОВ АХТ Трейдінг було укладено договір поставки №16/2015 АХТ, за умовами якого ТОВ АХТ Трейдінг (постачальник) зобов'язалося передавати у власність позивачу (покупцю) засоби захисту рослин, а позивач (покупець) зобов'язався приймати та оплачувати вказаний товар. Як слідує з копії листа від 29.12.2015 р., ТОВ АХТ Трейдінг повідомило Позивача про зміну найменування його юридичної особи на ТОВ Агрітех Україна . 03.03.2016 р. позивач та ТОВ Агрітех Україна уклали аналогічний новий Договір поставки №83/2016 АХТ.

Як слідує з акту перевірки, відповідач вважає нереальними господарські операції з поставки ТОВ Агрітех Україна позивачу товарів (засобів захисту рослин) за вказаними договорами на загальну суму 2 157 676,39 грн. (в тому числі ПДВ 359 612,73 грн.). Свої висновки про нереальність зазначених господарських операцій з купівлі позивачем товарів у ТОВ Агрітех Україна відповідач в акті перевірки обґрунтовує відсутністю фактичного руху активів між позивачем та ТОВ Агрітех Україна , дефектами товарно-транспортної накладної №АХТ-001832 від 07.04.2016 р., відсутністю у позивача власних або орендованих складських приміщень для зберігання одержаного товару тощо.

Вказані спірні господарські операції з поставки засобів захисту рослин (а саме: Атрікс , Геліос , Гренадер , Дисулам , Імпекс Дуо , Канонір Дуо , Маестро , Мілафорт , Основа , Промекс , Толазин , Флутривіт , Фосорган Дуо ) були оформлені складеними між позивачем та ТОВ Агрітех Україна видатковими накладними №АХТ-1832 від 07.04.2016 р., №АХТ-1833 від 07.04.2016 р., №АХТ-1834 від 07.04.2016 р., №АХТ-1835 від 07.04.2016 р., №АХТ-1836 від 07.04.2016 р., №АХТ-1837 від 07.04.2016 р., №АХТ-1838 від 07.04.2016 р., №АХТ-1839 від 07.04.2016 р., №АХТ-1840 від 07.04.2016 р., №АХТ-1841 від 07.04.2016 р., №АХТ-1842 від 07.04.2016 р., №АХТ-1843 від 07.04.2016 р., №АХТ-1844 від 07.04.2016 р., №АХТ-1845 від 07.04.2016 р., №АХТ-1845 від 07.04.2016 р., №АХТ-1846 від 07.04.2016 р., №АХТ-1847 від 07.04.2016 р., №АХТ-1848 від 07.04.2016 р., №АХТ-1849 від 07.04.2016 р., №АХТ-1850 від 07.04.2016 р., №АХТ-1851 від 07.04.2016 р., №АХТ-1867 від 07.04.2016 р. та №АХТ-1874 від 07.04.2016 р.

Позивач оплатив на користь ТОВ Агрітех Україна вартість зазначених товарів, що підтверджується наданими позивачем банківськими виписками. Відповідачем в акті перевірки, у відзиві на позов та у судових засіданнях факти оплати позивачем на користь ТОВ Агрітех України товарів, зазначених у вказаних видаткових накладних, не заперечувалися.

Як слідує з матеріалів справи, за наслідками вказаних операцій були складені та зареєстровані в ЄРПН наступні податкові накладні: №25 від 26.10.2015 р., №30 від 05.11.2015 р., №108 від 19.11.2015 р., №121 від 20.11.2015 р., №177 від 27.11.2015 р., №191 від 30.11.2015 р., №17 від 03.12.2015 р., №48 від 04.12.2015 р., №49 від 04.12.2015 р., №155 від 18.12.2015 р., №238 від 25.12.2015 р., №286 від 29.12.2015 р., №45 від 19.01.2016 р., №112 від 12.02.2016 р., №216 від 19.02.2016 р., №249 від 23.02.2016 р., №309 від 25.02.2016 р., №57 від 03.03.2016 р., №58 від 03.03.2016 р., №314 від 17.03.2016 р., №619 від 29.03.2016 р., №667 від 31.03.2016 р., №668 від 31.03.2016 р., №154 від 07.04.2016 р., №155 від 07.04.2016 р., №602 від 26.04.2016 р., що підтверджується копіями вказаних податкових накладних та квитанції про їх реєстрацію в ЄРПН. На підставі вказаних зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних позивач включив суму ПДВ за ними в розмірі 359 612,73 грн. до складу податкового кредиту.

Фактичний рух вказаних товарів здійснювався наступним чином: 07.04.2016 р. ТОВ Агрітех Україна направило на адресу ТОВ Український дистрибуційний центр (зберігача товарів) письмову вимогу, в якій просило відвантажити належний ТОВ Агрітех Україна товар водієві ОСОБА_5 (автомобіль КАМАЗ д.н. НОМЕР_1).

Транспортування вказаних товарів було оформлено товарно-транспортними накладними №АХТ-001832 від 07.04.2016 р., №АХТ-1833 від 07.04.2016 р., №АХТ-1867 від 07.04.2016 р. та №АХТ-1874 від 07.04.2016 р., підписаними ТОВ Агрітех Україна та позивачем.

Зберігання вказаних товарів після їх набуття позивачем було документально оформлено договором відповідального зберігання №1Ч-0604/В3 від 06.04.2016 р., укладеним між позивачем (поклажодавець) та ФГ Юлія (зберігач), а також актом прийому-передачі на відповідальне зберігання від 07.04.2016 р., копії яких надані позивачем.

Оприбуткування позивачем одержаних від ТОВ Агрітех Україна товарів та їх відображення в бухгалтерському обліку позивача підтверджується наданими позивачем картками рахунку 281 Товари на складах щодо всієї номенклатури придбаних товарів.

Крім того, судом встановлено наступний рух товарів, одержаних позивачем від ТОВ Агрітех Україна .

Як слідує з матеріалів справи, товари (засоби захисту рослин), одержані позивачем від ТОВ Агрітех Україна , були в подальшому реалізовані позивачем наступним контрагентам (покупцям): ОСОБА_7, ФГ Березівське , ПТ Богданов і С ІННА , СФГ Болдирєва , ОСОБА_8, ПСП Вікторія Плюс , ФГ Вінниченка , ОСОБА_9, ПП Ельдар Плюс , ФГ ЗЕВС Д , ТОВ Індіго Груп , СФГ Козаче , СФГ Кравцових , ОСОБА_10, ФГ Лан , ФГ Любава , ФГ ЛЮСС , СТОВ Моноліт , СФГ Олімп , ФГ Рябоконівське , ФГ Смігунов Д.В. , СФГ Соломія , ОСОБА_4, ОСОБА_12, ФГ Світанок , ОСОБА_13, ОСОБА_14, ФГ Щербаченко , СФГ Янтар .

Наступний продаж позивачем товарів, одержаних від ТОВ Агрітех Україна , здійснювався на підставі укладених позивачем договорів постачання із зазначеними контрагентами, а саме: №14Ч-0312 від 03.12.2015 р. з ФГ Лан , №18К-1002 від 10.02.2015 р. з ФГ Вінниченка О.П. , №20Г-1602 від 16.02.2016 р. з СФГ Соломія , №38К-1204 від 12.04.2016 р. з СФГ Болдирєвої Т.Б. , №45К-2604 від 26.04.2016 р. з ФГ Смігунов Д.В. , №46К-2704 від 27.04.2016 р. з ФОП ОСОБА_12. , №46/1К-2804 від 28.04.2016 р. з ФО ОСОБА_4, №47Ч-2904 від 29.04.2016 р. з ФО ОСОБА_14, №48Ч-2904 від 29.04.2016 р. з СФГ Янтар , №51Ч-1305 від 13.05.2016 р. з ФОП ОСОБА_7, №52Г-3105 від 31.05.2016 р. з ФОП ОСОБА_8, №19К-1301 від 13.01.2015 р. з ПТ Богданов і С ІННА , №9К-1711 від 17.11.2015 р. з ПТ Богданов і С ІННА , №27К-2701 від 27.01.2015 р. з ФГ ЛЮСС , №5К-0211 від 02.11.2015 р. з ФГ ЛЮСС , №31Ч-0403 від 04.03.2016 р. з ФО ОСОБА_13, №32Ч-1003 від 10.03.2016 р. ФГ Світанок , №33Ч-2403 від 24.03.2016 р. з ФГ Березівське , №34Ч-3003 від 30.03.2016 р. з ТОВ Індіго Груп , №37К-1204 від 12.04.2016 р. з ФОП ОСОБА_10, №4К-2910 від 29.10.2015 р. з ПСП Вікторія Плюс , №13К-2611 від 26.11.2015 р. з ФО ОСОБА_9, №1К-1310 від 13.10.2015 р. з ПП Ельдар Плюс , №2К-1310 від 13.10.2015 р. з ФГ ЗЕВС-Д , №10К-1811 від 18.11.2015 р. з СФГ Козаче , №18Ч-1802 від 18.02.2015 р. з СФГ Кравцових , №34Ч-2004 від 20.04.2015 р. з ФГ Любава , №3К-1610 від 16.10.2014 р. з СТОВ Моноліт , №8К-1911 від 19.11.2014 р. з СТОВ Моноліт , №16Ч-2312 від 23.12.2015 р. з СФГ Олімп , №14Ч-1501 від 15.01.2015 р. з ФГ Рябоконівське , №38К-0505 від 05.05.2015 р. з ФГ Щербаченко О.В. та №6К-0311 від 03.11.2015 р. з ФГ Щербаченко О.В.

Поставки вказаних товарів позивачем зазначеним контрагентам оформлялися наступними видатковими накладними, копії яких надані позивачем та наявні в матеріалах справи: №61 від 09.04.2016, №62 від 11.04.2016, №63 від 11.04.2016, №64 від 11.04.2016, №65 від 11.04.2016, №85 від 14.04.2016, №87 від 15.04.2016, №88 від 15.04.2016, №90 від 15.04.2016, №91 від 15.04.2016, №94 від 15.04.2016, №97 від 15.04.2016, №99 від 15.04.2016, №100 від 15.04.2016, №101 від 15.04.2016, №102 від 15.04.2016, №105 від 15.04.2016, №109 від 19.04.2016, №110 від 19.04.2016, №114 від 19.04.2016, №115 від 19.04.2016, №116 від 19.04.2016, №118 від 19.04.2016, №123 від 19.04.2016, №127 від 21.04.2016, №128 від 21.04.2016, №129 від 21.04.2016, №131 від 22.04.2016, №132 від 25.04.2016, №136 від 25.04.2016, №142 від 26.04.2016, №145 від 05.05.2016, №146 від 05.05.2016, №147 від 05.05.2016, №148 від 05.05.2016, №149 від 05.05.2016, №150 від 05.05.2016, №157 від 06.05.2016, №161 від 10.05.2016, №164 від 11.05.2016, №165 від 11.05.2016, №167 від 11.05.2016, №170 від 25.04.2017, №178 від 14.05.2016, №181 від 14.05.2016, №186 від 18.05.2016, №187 від 18.05.2016, №191 від 19.05.2016, №198 від 25.05.2016, №199 від 25.05.2016, №200 від 26.05.2016, №201 від 25.05.2016, №203 від 26.05.2016, №206 від 30.05.2016, №207 від 30.05.2016, №209 від 31.05.2016, №222 від 06.06.2016, №231 від 07.06.2016, №235 від 10.06.2016, №253 від 21.06.2016, №258 від 22.06.2016, №268 від 30.06.2016, №274 від 30.06.2016, №275 від 30.06.2016 та №351 від 20.06.2017.

За наслідками господарських операцій з наступного продажу позивачем товарів, одержаних від ТОВ Агрітех Україна , були складені і зареєстровані в ЄРПН наступні податкові накладні, копії яких надані позивачем: №215 від 26.10.2015, №233 від 05.11.2015, №241 від 18.11.2015, №243 від 19.11.2015, №251 від 27.11.2015, №253 від 30.11.2015, №257 від 30.11.2015, №258 від 02.12.2015, №261 від 04.12.2015, №262 від 04.12.2015, №264 від 16.12.2015, №265 від 17.12.2015, №266 від 25.12.2015, №1 від 15.01.2016, №5 від 11.02.2016, №14 від 19.02.2016, №19 від 22.02.2016, №24 від 25.02.2016, №30 від 04.03.2016, №38 від 17.03.2016, №39 від 17.03.2016, №50 від 28.03.2016, №55 від 01.04.2016, №69 від 11.04.2016, №70 від 12.04.2016, №72 від 12.04.2016, №78 від 13.04.2016, №87 від 14.04.2016, №88 від 15.04.2016, №93 від 19.04.2016, №97 від 19.04.2016, №98 від 19.04.2016, №101 від 21.04.2016, №102 від 21.04.2016, №103 від 21.04.2016, №106 від 22.04.2016, №107 від 22.04.2016, №108 від 25.04.2016, №115 від 27.04.2016, №121 від 05.05.2016, №122 від 05.05.2016, №123 від 05.05.2016, №124 від 05.05.2016, №125 від 05.05.2016, №126 від 05.05.2016, №130 від 06.05.2016, №133 від 10.05.2016, №138 від 11.05.2016, №139 від 11.05.2016, №146 від 14.05.2016, №149 від 14.05.2016, №155 від 18.05.2016, №156 від 18.05.2016, №159 від 19.05.2016, №165 від 25.05.2016, №166 від 25.05.2016, №167 від 25.05.2016, №168 від 26.05.2016, №170 від 26.05.2016, №173 від 30.05.2016, №174 від 30.05.2016, №177 від 31.05.2016, №188 від 06.06.2016, №198 від 07.06.2016, №201 від 10.06.2016, №221 від 21.06.2016, №226 від 22.06.2016, №234 від 30.06.2016, №241 від 30.06.2016, №242 від 30.06.2016 та №63 від 20.06.2017.

За відомостями наданої позивачем бухгалтерської довідки-розрахунку від 05.12.2018 р. економічний ефект від купівлі позивачем товарів у ТОВ Агрітех-Україна та їх наступного продажу на користь згаданих вище контрагентів склав 447 113,44 грн. прибутку.

Оцінюючи вказану вище сукупність фактичних обставин, суд виходить з того, що операції з наступного продажу позивачем товарів, одержаних від ТОВ Агрітех Україна , були відображені у первинних документах та податковій звітності позивача та входили до періоду та предмету проведеної відповідачем документальної виїзної перевірки. При цьому підтверджені документально факти наступного продажу позивачем товарів, одержаних від ТОВ Агрітех Україна , не заперечувалися відповідачем ані в акті перевірки, ані в поданих до суду документах, ані в судових засіданнях.

Відносно фактичних обставин, пов'язаних із придбанням позивачем товарів у ПМП Міцелій , суд встановив наступне.

09.02.2016 р. позивач (покупець) та ПМП Міцелій (постачальник) уклали договір поставки №1, за умовами якого ПМП Міцелій зобов'язався поставити позивачу насіння кукурудзи в кількості 60,000 (шістдесят) посівних одиниць, а позивач зобов'язався прийняти та оплатити цей товар.

Як слідує з акту перевірки, відповідач дійшов висновку про те, що виконання вказаного договору не опосередковувалося реальним виконанням операцій, що становили його предмет. Зазначений висновок відповідач обґрунтовував тим, що протягом перевірки ним не виявлені докази оплати позивачем поставлених ПМП Міцелій товарів, довіреності позивача на одержання товарно-матеріальних цінностей, інші супроводжуючи документи, документи про навантаження/розвантаження та документи про зберігання товару. Крім того, прийняті відповідачем оскаржувані рішення в частині відносин позивача з ПМП Міцелій мотивовані тим, що за інформацією відповідача, ПМП Міцелій після січня 2016 р. не подавало декларації з ПДВ. Відповідно, на думку відповідача, перерахування платником податків коштів за нереальною господарською операцією не зменшує активів платника податків (зменшення власного капіталу підприємства), що виключає можливість їх кваліфікації як витрат. На підставі вказаного вище відповідач в пп. В п. 3.1.1. Акту перевірки зробив висновок про те, що позивачем було занижено податкові зобов'язання з податку на прибуток на суму 34 668,00 грн.

З матеріалів справи слідує, що на виконання вказаного договору позивач платіжними дорученнями №3319 від 16.02.2016 р. та №3327 від 18.02.2016 р. сплатив на користь ПМП Міцелій 231 120,00 грн., що підтверджується наданими позивачем копіями зазначених платіжних доручень та засвідченими банком позивача банківськими виписками стосовно цих платіжних операцій.

Поставка ПМП Міцелій товару (насіння кукурудзи ДКС 3511) було оформлено видатковою накладною №1 від 03.03.2016 р., копія якої є в матеріалах справи.

Оприбуткування позивачем одержаних від ПМП Міцелій товарів та їх відображення в бухгалтерському обліку позивача підтверджується наданою позивачем карткою рахунку 281 Товари на складах щодо придбаних товарів.

За наслідками вказаних операцій були складені податкові накладні №1 від 16.02.2016 р. на суму 11 556,00 грн. та №2 від 18.02.2016 р. на суму 219 564,00 грн., які були зареєстровані в ЄРПН, що підтверджується відповідними квитанціями про їх реєстрацію.

Крім того, як слідує з матеріалів справи, вказаний товар (насіння кукурудзи ДКС 3511), позивач в подальшому на підставі договору постачання №17Г-0902 від 09.02.2016 р. продав на користь ТОВ Агрофірма Ізюмське , що підтверджується копіями вказаного договору, копією видаткової накладної №16 від 16.03.2016 р., а також копіями зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних №7 від 15.02.2016 р. та №12 від 18.02.2016 р. Вказані обставини також входили до періоду та предмету перевірки і не заперечувалися відповідачем.

Відповідно до наданої позивачем довідки-розрахунку економічного ефекту від 05.12.2018 р., придбання позивачем у ПМП Міцелій та наступний продаж на користь ТОВ Агрофірма Ізюмське насіння кукурудзи ДКС 3511 мало наслідком одержання позивачем прибутку в розмірі 9 480,00 грн.

Зазначені обставини також не заперечувалися та не були спростовані відповідачем.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, пов'язаним із придбанням позивачем товарів у ТОВ Агрітех Україна та ПМП Міцелій , суд виходить з наступного.

Як слідує з матеріалів справи, в основу прийняття оскаржуваних рішень відповідача як щодо податкових зобов'язань з податку на прибуток, так і відносно податкових зобов'язань з ПДВ, був покладений висновок відповідача про те, що спірні господарські операції з придбання товарів позивачем були нереальними, тобто не опосередковувалися реальним рухом активів позивача. Але з таким висновком відповідача не можна погодитися з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Аналіз вказаної норми дозволяє зробити висновок про те, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

В свою чергу, вимоги до первинних документів визначені в ч. 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , відповідно до якої первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Аналіз всіх зазначених в акті перевірки спірних операцій з придбання позивачем товарів у своїх контрагентів дозволяє зробити висновок про те, що всі вони були оформлені відповідними видатковими накладними, а придбання цих товарів було повністю оплачено позивачем.

Видаткова накладна є документом первинного обліку, який засвідчує здійснення господарської операції з передачі товарів та/або послуг. При цьому законодавством України не затверджено спеціальних вимог щодо оформлення видаткових накладних, а тому вони мають відповідати загальним вимогам до первинних документів, визначених ч. 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність .

Аналіз наявних в матеріалах справи видаткових накладних, якими підтверджені всі спірні господарські операції з придбання позивачем товарів у ТОВ Агрітех Україна та ПМП Міцелій дозволяє зробити висновок про те, що всі ці видаткові накладні відповідають загальним вимогам до первинних документів, передбаченим ч. 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , а отже - ці видаткові накладні є належними і достатніми доказами здійснення господарської операції з придбання позивачем товарів у ТОВ Агрітех Україна та ПМП Міцелій .

Посилання відповідача на відсутність товарно-транспортних накладних або окремі недоліки в них суд відхиляє, оскільки згідно з Правилами перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні , затвердженими наказом Мінтранспорту України від 14 жовтня 1997 року №363, вказані Правила визначають лише права, обов'язки і відповідальність власників автомобільного транспорту та не встановлюють правила податкового обліку при формуванні податкових зобов'язань платника податків за операціями з купівлі або продажу товарів. Крім того, товарно-транспортні накладні не є документами первинного бухгалтерського обліку, на підставі яких проводиться формування податкового кредиту та не є єдиними та безумовними документами, що підтверджують факт придбання або продажу товарно-матеріальних цінностей.

Такий висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, що викладена в постанові по справі №826/11879/13-а від 12.06.2018 р., в якій зазначено, що наявність транспортних документів на перевезення товарно-матеріальних цінностей за наслідками формування бази оподаткування податком на прибуток та на додану вартість не є визначальними при оподаткуванні операцій за договором поставки, вони є обов'язковими при оподаткуванні операцій за договорами саме перевезення. Крім того, товарно-транспортні накладні є доказом факту перевезення (переміщення) товару, натомість факт передання товару та, відповідно, набуття права власності на нього має підтверджуватись видатковою накладною.

Суд також відхиляє аргументи відповідача відносно нереальності операцій позивача з придбанням товарів у ПМП Міцелій , основаних на твердженні відповідача про те, що останнє підприємство перестало подавати податкову звітність з ПДВ, тому що ці аргументи не підтверджені відповідачем документально, а також тому, що ці факти не впливають на оцінку реальності господарських операцій позивача в силу передбаченого ст. 61 Конституції України принципу індивідуального характеру юридичної відповідальності та об'єктивної відсутності доказів узгоджених дій між позивачем та ПМП Міцелій .

Твердження відповідача про відсутність у позивача власних або орендованих складських приміщень або договорів зберігання у Харківській області у 2015-2016 р. також спростовуються наявними в матеріалах справи копіями договорів оренди нежитлового приміщення №10514НП від 01.05.2014 р., №01041НП від 01.04.2015 р., №010316НП від 01.03.2016 р., №010217НП від 01.02.2017 р., а також договором відповідального зберігання №1Ч-0604/В3 від 06.04.2016 р. Також матеріалами справи спростовані доводи відповідача про відсутність оплати позивачем придбаних у ПМП Міцелій товарів.

Відносно аргументів відповідача про відсутність у позивача довіреностей на одержання товарно-матеріальних цінностей суд зазначає, що обов'язок із складання вказаних документів не було передбачено законодавством України, яке діяло протягом спірних правовідносин, а з урахуванням приписів ч. 2 ст. 19 Конституції України, позивач не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Також суд в оцінці реальності господарських операцій позивача з ТОВ Агрітех Україна та ПМП Міцелій виходить із встановленої очевидної та зрозумілої ділової мети таких операцій, яка полягала в одержанні прибутку в результаті операцій з оптового купівлі-продажу товарів сільськогосподарського призначення, що відповідає основному виду діяльності позивача. Матеріалами справи підтверджені, а відповідачем не заперечуються і не спростовуються факти наступного продажу позивачем товарів, одержаних за спірними операціями від ТОВ Агрітех Україна та ПМП Міцелій , в результаті чого позивач одержав прибуток. Для суду також видається очевидним, що позивач не міг би продати своїм покупцям товари, якби їх одержання від ТОВ Агрітех Україна та ПМП Міцелій було б нереальним.

Таким чином, суд вважає що спірні операції позивача з придбанням товарів у ТОВ Агрітех Україна та ПМП Міцелій опосередковувалися реальним рухом активів позивача, що виключає висновок відповідача про безтоварність цих операцій.

Відносно наслідків зазначених вище обставин для оподаткування ПДВ суд також бере до уваги приписи п. 187.1. ст. 187 ПКУ, яким передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Абзацом 1 п. 201.1 ст. 201 ПКУ встановлено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Абзацами 1 та 2 п. 201.10 ст. 201 ПКУ також передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, положення перелічених норм у системному поєднанні зі ст. ст. 42, 46, 49, 200-1 ПКУ означають запровадження державою такого механізму адміністрування податку на додану вартість, при якому держава в особі контролюючого органу здатна здійснювати контроль за діяльністю платників податків, котрі виконують податкові зобов'язання платників ПДВ за допомогою засобів телекомунікаційного зв'язку у межах укладених договорів про визнання електронних документів.

На підставі зазначеного суд вважає, що наявність зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних, що були складені та зареєстровані за наслідками господарських операцій з придбання позивачем товарів у ТОВ Агрітех Україна та ПМП Міцелій (копії яких разом з квитанціями про їх реєстрацію наявні в матеріалах справи), є достатньою підставою для включення позивачем сум ПДВ за таким податковими накладними до складу податкового кредиту.

Таким чином, в цій частині відсутні підстави для донарахування відповідачем в оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях податкових зобов'язань позивачу з податку на прибуток та податку на додану вартість.

Відносно спірних правовідносин із застосування позивачем податкової пільги із звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання зернових та технічних культур рослин у 2015 році суд встановив наступне.

Як слідує з матеріалів справи та не заперечується сторонами, позивач у 2015 р. здійснював поставки зернових та технічних культур рослин, що підтверджується наданими позивачем копіями видаткових накладних №15 від 23.02.2015, №22 від 10.03.2015, №11 від 20.02.2015, №9 від 13.02.2015, №55 від 08.04.2015, №57 від 09.04.2015, №48 від 07.04.2015, №54 від 08.04.2015, №39 від 19.03.2015, №77 від 23.04.2015, №90 від 28.04.2015, №86 від 29.04.2015, №121 від 15.05.2015, №117 від 15.05.2015, №106 від 08.05.2015, №115 від 15.05.2015, №206 від 01.10.2015, №58 від 08.04.2016, №29 від 23.03.2016, №212 від 09.11.2015, №27 від 23.03.2016, №121 від 19.04.2016, №96 від 15.04.2016, №51 від 05.04.2016, №53 від 06.04.2016, №92 від 15.04.2016, №122 від 30.10.2015, №55 від 06.04.2016, №67 від 13.04.2016, №54 від 06.04.2016, №215 від 18.11.2015, №214 від 17.11.2015, №50 від 05.04.2016, №103 від 15.04.2016, №218 від 27.11.2015, №60 від 09.04.2016, №32 від 28.03.2016, №220 від 29.12.2015, та №26 від 22.03.2016.

Вказані поставки товарів здійснювалися позивачем на підставі укладених позивачем із своїми покупцями договорів постачання, а саме: №16К-3001 від 30.01.2015 р. з ФОП ОСОБА_18, №11Ч-1811 від 18.11.2015 р. з ФОП ОСОБА_19, №10Ч-2011 від 20.11.2014 р. з ФО ОСОБА_20, №46К-2905 від 29.05.2015 р. з ФО ОСОБА_21, №13К-2611 від 26.11.2015 р. з ФО ОСОБА_9, №38К-0505 від 05.05.2015 р. з ФГ Щербаченко О.В., №6К-0311 від 03.11.2015 р. з ФГ Щербаченко О.В., №14Ч-1501 від 15.01.2015 р. з ФГ Рябоконівське , №34Ч-2004 від 20.04.2015 р. з ФГ Любава , №2К-1310 від 13.10.2015 р. з ФГ ЗЕВС-Д , №13К-2811 від 28.11.2014 р. з ТОВ Колос Шипуватого , №12К-1911 від 19.11.2015 р. з ТОВ Колос Шипуватого , №16Ч-2312 від 23.12.2015 р. з СФГ Олімп , №54Ч-0210 від 02.10.2015 р. з СФГ Липового , №18Ч-1802 від 18.02.2015 р. з СФГ Кравцових , №10К-1811 від 18.11.2015 р. з СФГ Козаче , №35Ч-2404 від 24.04.2015 р. з СФГ АЗОН , №3К-1610 від 16.10.2014 р. з СТОВ Моноліт , №8К-1911 від 19.11.2014 р. з СТОВ Моноліт , №41К-0805 від 08.05.2015 р. з ПСП Ім. Шевченка , №4К-2910 від 29.10.2015 р. з ПСП Вікторія Плюс , №1К-1310 від 13.10.2015 р. з ПП Ельдар Плюс , копії яких надані позивачем.

За наслідками вказаних операцій були складені та зареєстровані в ЄРПН наступні податкові накладні: №4 від 16.01.2015, №8 від 30.01.2015, №11 від 05.02.2015, №12 від 06.02.2015, №13 від 06.02.2015, №16 від 18.02.2015, №20 від 23.02.2015, №23 від 25.02.2015, №81 від 22.04.2015, №82 від 23.04.2015, №84 від 24.04.2015, №89 від 29.04.2015, №108 від 07.05.2015, №113 від 12.05.2015, №114 від 07.05.2015, №121 від 15.05.2015, №203 від 01.10.2015, №209 від 15.10.2015, №210 від 15.10.2015, №212 від 19.10.2015, №216 від 21.10.2015, №218 від 29.10.2015, №219 від 30.10.2015, №220 від 30.10.2015, №228 від 30.10.2015, №229 від 03.11.2015, №232 від 04.11.2015, №234 від 06.11.2015, №238 від 17.11.2015, №242 від 19.11.2015, №242 від 20.11.2015, №245 від 19.11.2015, №247 від 20.11.2015, №249 від 27.11.2015, №252 від 30.11.2015, №267 від 29.12.2015, №269 від 30.12.2015, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями вказаних податкових накладних та квитанцій про їх реєстрацію в ЄРПН.

Крім того, в акті перевірки містяться посилання на податкові накладні №172 від 10.06.2015 та №172 від 10.07.2015, які були покладені відповідачем в основу розрахунку донарахованих податкових зобов'язань з ПДВ та штрафних (фінансових) санкцій. Разом з цим, як свідчать матеріали справи, податкова накладна №172 від 10.06.2015 була виписана позивачем помилково і була відкоригована розрахунком №16 від 01.07.2015, а податкова накладна №172 від 10.07.2015 - розрахунком №17 від 13.07.2015 р. внаслідок повернення грошових коштів, що підтверджується наявними копіями відповідних розрахунків до податкових накладних та квитанціями по їх реєстрацію в ЄРПН.

Як свідчить аналіз вказаних видаткових та податкових накладних, предметом операції постачання за ними були наступні товари: насіння соняшнику Тунка , насіння соняшнику С 70165 , насіння соняшнику Неома НК , насіння соняшнику Мегасан , насіння соняшнику ЛГ 5665 М , насіння соняшнику ЛГ 5658 КЛ , насіння соняшнику ЛГ 5635 , насіння соняшнику ЛГ 55.80 , насіння соняшнику Імерія КС , насіння соняшнику ЕС Петунія , насіння соняшнику ЕС Біба , насіння соняшнику ЕС Белла , насіння соняшнику ЕС Аміс , насіння кукурудзи Фальконе НК , насіння кукурудзи ЛГ 3330 , насіння кукурудзи Командос , насіння кукурудзи Делітоп та насіння кукурудзи Аробас .

Реалізація зазначених товарів за вказаними документами здійснювалася позивачем без нарахування ПДВ на підставі норми п. 15-2 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України (в редакцій, яка була чинною на момент спірних правовідносин), за приписами якої операції з постачання на митній території України зернових культур товарних позицій 1001-1008 згідно УКТ ЗЕД та технічних культур товарних позицій 1205 і 1206 згідно УКТ ЗЕД протягом 2015 року звільнялись від оподаткування ПДВ.

Крім того, матеріали справи містять докази попереднього придбання позивачем вказаної номенклатури культур рослин на митній території України, а саме: копії договорів постачання №ХВ-Н-16 від 03.02.2015 р. з ПП Бізон-Тех 2012 ; №15 Н 057 ХАОО від 14.01.2015 р. з ТОВ Агроскоп Інтернешнл ; №16 Н 009 ХАОО від 08.09.2015 р. з ТОВ Агроскоп Інтернешнл ; №782015 від 07.05.2015 р. з ТОВ Полесадсервіс ; №5 від 20.04.15. з ФОП ОСОБА_22, №9 від 28.04.2015 р. з ФОП ОСОБА_22, №18 від 27.04.2015 р. з ФОП ОСОБА_22, №2-2812/пр490сг від 28.12.2015 р. з ТОВ ТД Насіння , №29/01-02 НС від 29.01.2015 р. з ТОВ Агросенс , №324/9 від 19.11.2014 р. з ТОВ Щедрий Лан .

Як слідує із наданих позивачем копії податкових накладних (з квитанціями про їх реєстрацію в ЄРПН) №6 від 06.11.2015, №9 від 09.02.2015, №15 від 07.05.2015, №21 від 27.11.2015, №24 від 18.02.2015, №29 від 20.02.2015, №30 від 02.02.2015, №32 від 23.02.2015, №34 від 05.11.2015, №68 від 19.10.2015, №73 від 09.10.2015, №82 від 06.02.2015, №111 від 19.01.2015, №128 від 09.11.2015, №129 від 07.05.2015, №141 від 16.10.2015, №209 від 18.02.2015, №241 від 22.10.2015, №291 від 05.03.2015, №334 від 18.11.2015, №335 від 12.11.2015, №389 від 15.12.2015, №395 від 20.11.2015, №396 від 20.11.2015, №451 від 30.10.2015, №472 від 24.11.2015, №485 від 02.04.2015, №497 від 30.10.2015, №556 від 06.02.2015, №682 від 15.09.2015, №769 від 24.04.2015, №770 від 24.04.2015, №825 від 18.09.2015, №1230 від 29.12.2015, №1243 від 30.09.2015, №1307 від 26.02.2015 та №1641 від 20.03.2015, операції з попереднього придбання вказаних культур рослин позивачем також були звільнені від ПДВ на підставі п. 15-2 розділу ХХ Податкового кодексу України і, відповідно, у позивача за рахунок цих операцій не збільшувався податковий кредит. Вказані обставини також входили до предмету та періоду перевірки відповідачем і не викликали будь-яких заперечень або зауважень відповідача.

Свій висновок про неправомірність звільнення операцій позивача з продажу культур рослин від оподаткування ПДВ відповідач в акті перевірки мотивував тим, що у відповідних податкових накладних позивачем не зазначено коди товарів за УКТ ЗЕД, а також тим, що для ідентифікації реалізованих із застосуванням податкової пільги зернових культур необхідними також є документи, які підтверджують транспортування товарів, зберігання товарів, розвантаження/завантаження товарів, а також наявність персоналу, який може провести таке розвантаження/навантаження. За вказаних обставин відповідачу не видалося можливим встановити приналежність реалізованих позивачем товарів до відповідних груп за УКТ ЗЕД, постачання яких звільнялося від оподаткування ПДВ.

Для вирішення питання про класифікацію товарів, реалізованих позивачем з використанням податкової пільги, представник позивача в порядку ст. 104 КАС України звертався до Харківського НДІ судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса із листом вих. №09/18-06 від 18.09.2018 р. про проведення товарознавчої експертизи. Предметом експертизи було визначення класифікації товарів відповідно до УКТ ЗЕД на підставі вказаних вище видаткових та податкових накладних, покладених відповідачем в основу своїх висновків в акті перевірки.

За наслідками проведення вказаної експертизи представником позивача було подано, а судом долучено до матеріалів справи висновок судової товарознавчої експертизи №21677 від 08.10.2018 р., складений судовим експертом Харківського НДІ судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса старшим науковим співробітником лабораторії товарознавчих досліджень та досліджень об'єктів інтелектуальної власності Губаревою В.М.

Як слідує із вказаного висновку судової товарознавчої експертизи, судовий експерт зробила наступні висновки: насіння соняшнику, зазначене в наданих на дослідження документах відповідає наступній товарній позиції згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД) 1206 (товарна позиція Насіння соняшнику, подрібнене або не подрібнене 1206 00 ); насіння кукурудзи, зазначене в наданих на дослідження документах відповідає наступній товарній позиції згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД) кукурудза - 1005 .

Суд оцінює зазначений висновок судової товарознавчої експертизи як належний, допустимий та достовірний доказ по справі, який відповідає вимогам ст. ст. 73-75 та 101 КАС України.

Надаючи правову оцінку вказаним спірним правовідносинам, пов'язаним із використанням позивачем податкової пільги із звільнення від сплати ПДВ, суд вважає підтвердженими узгодженими між собою належними, допустимими та достовірними доказами факти постачання позивачем в 2015 р. на митній території України за вказаними вище видатковими та податковими накладними зернових культур рослин (насіння кукурудзи) товарної позиції 1005 та технічних культур рослин (насіння соняшнику) товарної позиції 1206 згідно з УКТ ЗЕД.

Відповідно до абз. 1 п. 15-2 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ (в чинній на момент спірних правовідносин редакції), тимчасово до 31 грудня 2017 року включно від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання на митній території України зернових культур товарних позицій 1001 - 1008 згідно з УКТ ЗЕД та технічних культур товарних позицій 1205 і 1206 00 згідно з УКТ ЗЕД, крім першого постачання таких зернових та технічних культур сільськогосподарськими підприємствами - виробниками та підприємствами, які безпосередньо придбали такі зернові та технічні культури у сільськогосподарських підприємств - виробників.

Аналіз вказаної норми дозволяє зробити висновок про те, що законодавець не ставить звільнення від оподаткування ПДВ вказаних у цій нормі операцій у залежність від фактів зазначення відповідних кодів товарів за УКТ ЗЕД у видаткових та/або податкових накладних платника податків. Суд вважає, що підставою для застосування зазначеної норми ПКУ до спірних правовідносин є об'єктивна відповідність таких правовідносин диспозиції цієї норми.

Як свідчить зазначений вище висновок судової товарознавчої експертизи, позивач об'єктивно постачав на митній території України зернові культури рослин (насіння кукурудзи) товарної позиції 1005 та технічні культур рослин (насіння соняшнику) товарної позиції 1206 згідно з УКТ ЗЕД. При цьому акт перевірки та інші матеріали справи не дають підстав вважати, що позивач є сільськогосподарським підприємством-виробником вказаних культур рослин або безпосередньо придбав їх у таких виробників. Обґрунтування протилежного відповідачем на надано.

За таких обставин суд вважає, що позивач правомірно використав передбачене п. 15-2 розділу ХХ ПКУ право на звільнення від оподаткування ПДВ зазначених в акті перевірки операцій з продажу зернових та технічних культур рослин, а у відповідача були відсутні підстави для донарахування позивачу в оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях податкових зобов'язань з ПДВ та нарахування відповідних штрафних (фінансових) санкцій.

Згідно зі ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Відповідно до ч. 1 ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справа про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Крім того, відповідачем не встановлено проведення позивачем збиткових операцій, доказів, які б вказували на відсутність реальності господарських операцій та наявності між позивачем та його контрагентами взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на одержання позивачем протиправної податкової вигоди.

Відтак суд зазначає, що відповідачем не доведено порушення позивачем вимог податкового законодавства, яке б призвело до заниження податкових зобов'язань за податком на прибуток та податком на додану вартість, а взаємовідносини із зазначеними контрагентами підтверджуються наданими до матеріалів справи копіями первинних документів. У зв'язку з тим, що відсутні підстави для донарахування податкових зобов'язань з податку на прибуток та податок на додану вартість, відсутні також і підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій до позивача.

Відповідно до п. п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржувані податкове повідомлення-рішення форми Р №00002891403 від 07 серпня 2018 р. про збільшення податкового зобов'язання з податку на прибуток на суму 385 320,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 89 580,00 грн., а також податкове повідомлення-рішення форми Р №00002901403 від 07 серпня 2018 р. про збільшення податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 892 172,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 737 336,00 грн. - такими, що прийняті з порушенням норм діючого законодавства України, що підтверджується матеріалами справи, не спростовані відповідачем, а відтак вимоги про їх скасування - такими, що підлягають задоволенню. Розподіл судових витрат здійснюється на підставі положень ст. 139 КАСУ.

Керуючись ст. ст. 14, 22, 243, 246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Східагрохім" (проспект Льва Ландау, 149, офіс 416, м. Харків, 61128, код ЄДРПОУ 37364526) до Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 39599198) про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Р" № 00002891403 від 07 серпня 2018 р. про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Східагрохім" суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 474900, 00 грн. (чотириста сімдесят чотири тисячі дев'ятсот гривень), в тому числі за податковими зобов'язаннями 385320, 00 грн. (триста вісімдесят п'ять тисяч триста двадцять гривень) та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 89580, 00 грн. (вісімдесят дев'ять тисяч п'ятсот вісімдесят гривень).

Cкасувати податкове повідомлення-рішення форми "Р" № 00002901403 від 07 серпня 2018 р. про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Східагрохім" суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 1629508, 00 грн. (один мільйон шістсот двадцять дев'ять тисяч п'ятсот вісім гривень), в тому числі за податковими зобов'язаннями 892172, 00 грн. (вісімсот дев'яносто дві тисячі сто сімдесят дві гривні) та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 737336, 00 грн. (сімсот тридцять сім тисяч триста тридцять шість гривень).

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Східагрохім" (проспект Льва Ландау, 149, офіс 416, м. Харків, 61128, код ЄДРПОУ 37364526) сплачену суму судового збору в розмірі 31566, 12 грн. (тридцять одна тисяча п'ятсот шістдесят шість гривень 12 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46, код ЄДРПОУ 39599198).

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку, передбаченому п.п. 15.5. п. 15 ч. 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення .

В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 14 січня 2019 року.

Суддя Бадюков Ю.В.