Рішення

від 10.01.2019 по справі 554/5401/16-ц

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Дата документу 10.01.2019 Справа № 554/5401/16-ц

Справа №554/5401/16-ц

Провадження №2/554/2529/2016

2/554/869/2017

2/554/1435/2018

2/554/182/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 січня 2019 року м. Полтава

Октябрський районний суд м.Полтави, в складі суду :

судді Блажко І.О.

при секретарі - Гребенюк С.С.

за участю представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

представника третьої особи ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до комунальне підприємство Видавництво Полтавський літератор , третя особа Полтавська обласна рада про відшкодування майнових збитків , -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_4 08.07.2016 звернувся до суду з позовною заявою до видавництва Полтавський літератор про стягнення авторської винагороди. В якому прохав: стягнути з видавництва Полтавський літератор на його, ОСОБА_4 користь авторську винагороду в сумі 20 000 гривень чи будь-яку іншу суму, визначену судом; стягнути з видавництва Полтавський літератор втрачену ним тяжко хворим пенсіонером, інвалідом ІІ групи з обмеженим можливостями вигоду у сумі - 30 тис. грн. чи будь-яку іншу суму, визначену судом справедливою; стягнути з видавництва на його, ОСОБА_4 користь моральну шкоду в розмірі невиплаченої грошової винагороди - 20 тисяч гривень, чи будь-яку іншу суму, визначеному судом справедливою; стягнути з видавництва на його, ОСОБА_4 користь моральну шкоду в розмірі невиплаченої грошової винагороди - 20 тисяч грн., чи будь-яку іншу суму визначену судом; судові витрати покласти на відповідача, оскільки він, ОСОБА_4 є інвалідом ІІ групи й від оплати судових зборів звільнений. В обґрунтування позову зазначив, що в липні 1998 року видавництво Полтавський літератор з ініціативи обласної державної адміністрації і на основі усних домовленостей з ним, автором, під його псевдонімом ОСОБА_5 видало буклет Полтавщина-духовна скарбниця України тиражем 10 000 примірників. Автор грошову винагороду за використання свого товару не отримував. Видавниче право на буклет Полтавщина-духовна скарбниця України ОСОБА_4 не передавав ні усно, ні письмово. Однак, видавництво незаконно присвоїло його собі, помістивши на останній сторінці буклету знак охорони свого видавничого права на буклет, автором якого є ОСОБА_4, тому він і звертається до суду з даними позовом.

11.07.2016 ухвалою судді Шевської О.М. відкрито провадження у справі (а.с.5)

02.03.2017 ОСОБА_4 уточнив позовну заяву та остаточно прохав: призначити компенсацію суб'єкту авторського права (позивачу) за використання твору без оформлення належного договору за мінімальними ставками встановленими Кабінетом Міністрів України від 18.01.2003 за №72 щодо авторської винагороди, отриманої від використання твору а співвідносно до тиражу вказаним на примірнику. Тобто в сумі 320 000 грн. Врахувати індекс інфляції розрахований на кожний рік окремо від мінімальної ставки встановленої Кабінетом Міністрів України від 18.01.2003 за №72 авторської винагороди. В сумі 48670,28 грн. (а.с.34)

21.05.2018 ухвалою суду залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Полтавську обласну раду. (а.с.160)

21.11.2018 згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, в зв'язку з закінченням 06.11.2018 терміну повноважень у судді Шевської О.І. до провадження судді Блажко І.О. надійшла цивільна справа № 554/5401/16-ц за позовом ОСОБА_4 до видавництва Полтавський літератор про стягнення авторської винагороди.

В судове засіданні з'явився представник позивача за дорученням ОСОБА_1, котрий уточнені позовні вимоги підтримав у повному обсязі .

В судове засідання з'явився представник відповідача видавництва Полтавський літератор за дорученням ОСОБА_2, котрий проти позову заперечував, прохав відмовити в повному обсязі, послався на відзив, наданий 21 травня 2018 року. В якому зазначив, що вважає позовні вимоги незаконними і необґрунтованими і тому заперечує проти всіх заявлених позивачем вимог з наступних підстав. КП Видавництво Полтавський літератор не здійснювало друк буклета Полтавщина - духовна столиця України , тому не є належним відповідачем у даній справі. Позивач не надав доказів, що саме відповідач здійснював друк буклету Полтавщина - духовна столиця України . Статтею 33 Закону України Про авторське право і суміжні права встановлено, що договори на передачу прав на використання творі викладаються в письмовому вигляді. Цією ж статтею передбачено необхідні істотні умови такого договору. Не можуть прийматися до уваги вимоги про стягнення упущеної вимоги за правовідносинами, які мають протиправний характер. Судами різних інстанцій було встановлено, що відповідач під час укладення договору , перебував у підлеглому становищі відносно позивача. Тобто обставини, на які посилається позивач, як на обґрунтування своїх позовних вимог, мали місце за прямого і явного конфлікту інтересів з боку пзивача. У зв'язку з цим відповідач просить суд сприймати критично твердження позивача про втрату ним упущеної вигоди через дії відповідача. Вважають за необхідне повідомити суд про те, що цивільні спори між позивачем та відповідачем розглядалися судами неодноразово, всі обставини відносин між сторонами судами встановлені. Судами різних інстанцій дана оцінка обставинам правовідносин, які становлять основу позовних вимог та заперечень сторін. Тому, враховуючи викладене вище та на підставі ст. 178 ЦПК України, прохали суд відмовити позивачеві у задоволенні його позовних вимог за безпідставністю. (а.с.153).

Представник третьої особи - Полтавська обласна рада, за дорученням ОСОБА_3 в судовому засідання проти позову заперечував, пославшись на пояснення від 18 жовтня 2018 року. Пояснила, що позовні вимоги є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на вимогах законів. Проти позову обласна рада заперечує в повному обсязі з наступних підстав. Відповідно ч. 1 ст. 181 ЦПК України у поясненнях третьої особи щодо позову або відзиву третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, викладає свої аргументи і міркування на підтримку або заперечення проти позову. Згідно ст. 33 Закону України Про авторські та суміжні права зазначено, що договори на передачу прав на використання творів викладаються в письмовому вигляді. Цією ж статтею передбачено необхідні істотні умови такого договору. Так, розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, варто зазначити, що в матеріалах справи відсутні належні докази, які б підтверджували факт існування договірних відносин між видавництвом Полтавський літератор з приводу публікації твору позивача. Роз'ясненням вищого Господарського суду України щодо вирішення спорів по укладених договорах чітко вказано, що коли у випадку розгляду спору встановлюється, що зміст договору суперечить чинному законодавству, то Господарський суд за власною ініціативою повинен визнати цей договір недійсним повністю або у певній частині у відповідності до вимогч.1 ст.83 ГПК України. На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст. 181 ЦПК України,

статтею 33 Закону України Про авторські та суміжні права Полтавська обласна рада проти позову ОСОБА_4 до видавництва Полтавський літератор про стягнення авторської винагороди заперечує в повному обсязі. (а.с.179-181).

Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про відмову у задоволенні позову.

Судом встановлено, що засновником видавництва Полтавський літератор є Полтавська обласна рада , а власником - територіальні громади Полтавської області в особі Полтавської обласної ради.

У судовому засіданні оглянуто буклет Полтавщина -духовна скарбниця України та встановлено , що її видавцем є Обласне державне видавництво Полтавський літератор 1998 рік. Підписано до друку 20.08.97. Тираж 10000 примірником. Друк книги здійснено ТАКІ СПРАВИ Автором даного буклету є ОСОБА_4 -ОСОБА_6.

Сторонами не заперечується, що Дмитренко-Думич Ю.М. це літературний псевдонім ОСОБА_4

Оскільки спірні правовідносини між сторонами виникли у 1998 році, то підлягає застосуванню ЦК УРСР 1963 року, в редакції станом на 1998 рік

Відповідно до ст.497 ЦК України визначено, що в разі використання чужого твору без договору з автором або його правонаступниками ( стаття 485 цього Кодексу), недодержання умов використання твору без згоди автора стаття 489 і 490 цього Кодексу), а також в разі порушення недоторканості твору (стаття 476 цього Кодексу)або інших особистих немайнових прав автора, автор, а після його смерті спадкоємці та інші особи,зазначені в статті 478 цього Кодексу, вправі вимагати поновлення порушених прав (внесення відповідних виправлень, публікації в пресі або іншим способом при допущенні порушення)або заборони випуску твору в світ, або припинення його розповсюдження.Якщо рішення суду, що зобовязує виконати певні дії, не виконано, суд вправі накласти на порушника штраф, що стягується на користь держави. Сплата штрафу не звільняє порушника від обовязку виконати, передбачену рішенням суду дію.Якщо порушенням авторських прав або його правонаступникам заподіяно збитки (ст. 203 цього Кодексу ), то, незалежно від вимог, зазначених вище, автор або його правонаступники вправі вимагати відшкодування збитків.

Згідно ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Виходячи із ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову. Оскільки у судовому засіданні не встановлено факту наявності будь-яких усних домовленостей між позивачем та відповідачем щодо видання буклету Полтавщина-духовна скарбниця України під псевдонімом Дмитренко-Думич ОСОБА_7 цьому не надано будь яких документальних доказів про те, що даний буклет був видана тиражем 10000 пр., здавався до набору та підписувалася до друку. Самі ж посилання на дані відомості у наданому суду буклеті Полтавщина-духовна скарбниця України не можуть бути належним та допустимим доказом у справі, оскільки не підтверджені документально. Таким чином, у судовому засіданні не доведено позивачем факту використання чужого твору без договору з автором та порушення будь яких інших особистих немайнових його прав. З цих підстав позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають.

ОСОБА_4 є інвалідом 2-ї групи, що слідує із копії посвідчення серії АВ №236834(а.с.3).

Відповідно до ч.7 ст.141 ЦПК України, якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись ст.ст.12, 81, 130, 131, 141, 229, 263, 354 ЦПК України, суд ,-

в и р і ш и в :

У позові ОСОБА_4 до комунального підприємства Видавництво Полтавський літератор про відшкодування майнових збитків - відмовити.

Складання поновного тексту відкладено на 5 (п ять) днів 14 січня 2019 року.

Позивач - громадянин України, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований - вулиця Шевченка, будинок №32, с.Дмитренки, Новосанжарський район, Полтавська область, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.

Відповідач - комунальне підприємство Видавництво Полтавський літератор , місцезнаходження - 36000, м.Полтава, вулиця Пушкіна, 115, офіс 7, код ЄДРПОУ 13960026.

Третя особа -- Полтавська обласна рада, місцезнаходження - 36014, м.Полтава, вулиця Соборності, 45, код ЄДРПОУ 22530514.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області шляхом подачі апеляційної скарги до суду першої інстанції протягом 30 днів з дня проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, визначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікацйної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після спливу строку на подачу апеляційної скарги, якщо така скарга не буде подана.

Повний текст рішення складено 14 січня 2019 року.

Суддя І.О.Блажко