Рішення

від 14.01.2019 по справі 747/649/18

ТАЛАЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 

Справа № 747/649/18

Провадження № 2/747/22/19

РІШЕННЯ

іменем України

14.01.2019 року смт. Талалаївка

Талалаївський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючої судді Тіщенко Л.В.

секретаря Зірки В.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Талалаївка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відділу освіти, молоді та спорту Талалаївської РДА про стягення індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку в порушенням строків її виплати, та матеріальної допомоги, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача про стягення індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку в порушенням строків її виплати, та матеріальної допомоги. В обґрунтування позову зазначає, що 30.09.1992 року вона була прийнята на роботу до Червоноплугатарської ЗОШ І-ІІІ ступенів на посаду заступника директора, з 01.04.1999 року переведена на посаду робітника з обслуговування, з 11.12.1999 року переведена на посаду прибиральниці шкільних приміщень. Школа хоча і є юридичною особою, проте не має бухгалтерії та власного банківського рахунку, тому заробітна плата позивачу нараховувалась по 2017 рік включно відділом освіти Талалаївської РДА, який був реорганізований у відділ освіти, молоді та спорту Талалаївської РДА згідно розпорядження голови РДА від 02.03.2018 року Про реорганізацію та припинення юридичних осіб публічного права. Згідно уточнених позовних вимог у період з квітня по грудень 2008 року, з січня по грудень 2009 року, з січня по грудень 2010 року, з січня по грудень 2011 року, з січня по грудень 2016 року відділ освіти Талалаївської РДА не здійснював позивачу виплату індексації заробітної плати на загальну суму 18 858 грн. 19 коп. За період з 2002 по 2017 рік відповідач не виплачував позивачу матеріальної допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки згідно уточненого позову на суму 8264 грн. 25 коп. Також відповідачем не виплачувалась компенсація втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати згідно уточненого позову на суму 13 873 грн. 54 коп. Позивач неодноразово зверталась до відділу освіти з питань виплати індексації заробітної плати та матеріальної допомог на оздоровлення, але отримувала відмови.

Тому позивач ОСОБА_1 згідно уточнених позовних вимог та уточненого розрахунку просить суд стягнути з відповідача на її користь індексацію заробітної плати за період з квітня по грудень 2008 року, з січня по грудень 2009 року, з січня по грудень 2010 року, з січня по грудень 2011 року та з січня по грудень 2016 року на загальну суму 18 858 грн. 19 коп.; матеріальну допомогу на оздоровлення за період 2002-2017 років в сумі 8264 грн. 25 коп.; та компенсацію втрати частини заробітної плати у зявзку з порушенням строків її виплати за період з квітня по грудень 2008 року, з січня по грудень 2009 року, з січня по грудень 2010 року, з січня по грудень 2011 року та з січня по грудень 2016 року на загальну суму 13 873 грн. 54 коп.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилась, надала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі і просить задовольнити.

Представник відповідача - відділу освіти, молоді та спорту Талалаївської РДА Луценко Н.М. в судове засідання не з'явилась, надала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги ОСОБА_1 відділ не визнає і заперечує проти їх задоволення, просить врахувати наданий відзив на позов та відмовити в задоволенні позовних вимог.

Суд, розглянувши заяви учасників справи, приходить до наступного висновку.

Згідно ч.3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів. Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з'явились, то відповідно до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

В судовому засіданні було досліджено матеріали справи щодо позиції учасників справи відносно заявленого позову, зокрема, відзив на уточнену позовну заяву від 14.12.2018 року, наданий представником відповідача у встановлений судом термін. Згідно даного відзиву позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають з наступних підстав. Розрахунки виплат, надані позивачем в уточненій позовній заяві, є необґрунтованими належним чином і не містять інформації про те, на підставі яких нормативних актів вони здійснені. Зокрема, в розрахунку індексації заробітної плати не зрозуміло, на яких підставах він здійснювався. Розрахунки, надані позивачем щодо індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати не прив'язані до розрахунків по даній особі відповідно до особової картки працівника та не співпадають з нарахуванням заробітної плати, які здійснила централізована бухгалтерія відділу у цей період. Індексація заробітної плати проводиться відповідно до Закону України Про індексацію грошових доходів населення та Порядку проведення індексації грошових доходів населення. Згідно даної постанови індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму у тому випадку, коли індекс споживчих цін наростаючим підсумком перевищує поріг індексації, на індексацію впливає також індекс інфляції. Виходячи з Порядку проведення індексації у разі підвищення заробітної плати місяць, у якому відбулось підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів, індексація за цей місяць не проводиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації. Проте мінімальна заробітна плата у період 2008-2011 роки постійно збільшувалась, базовий місяць для нарахування заробітної плати також постійно змінювався, тому право на індексацію не наступало. Індексація ОСОБА_1 за період з квітня по грудень 2008 року згідно даної Постанови не передбачена у зв'язку з щоквартальним підвищенням заробітної плати у даний період. Заробітна плата ОСОБА_1 з січня по березень 2008 року становила 386, 25 грн, тобто право на індексацію настає для неї з квітня 2008 року, але з 01.04.2008 року була підвищена мінімальна заробітна плата і з квітня по червень заробітна плата ОСОБА_1 становила 393, 75 грн. і тому право на індексацію знову не виникає до липня 2008 року. у липні-серпні 2008 року ОСОБА_1 перебувала у відпустці. Право на індексацію настає у вересні, але з 01.10. знову піднімається мінімальна заробітна плата і заробітна плата ОСОБА_1 знову зросла і становила 408,75 грн, тому до грудня 2008 року право на індексацію не настало. У груднів 2008 року індексація виплачена у сумі 10,39 грн. також право на індексацію не наступало і у 2009 році (у квітні індексація виплачена у сумі 0,96 грн), і у 2010 році та 2011 році.

Що стосується позовних вимог за 2016 рік, то поріг індексації у цьому році встановлено 103%, висновки до обнуління індексації у грудні 2015 року були офіційно підтверджені Мінсоцполітики та Мінфіном, тому у період з січня по травень 2016 року право на індексацію не настало. У травні 2016 року відбулось підвищення окладів, і тому індексація в цьому місяці не нараховується. Починаючи з червня 2016 року обчислюється приріст ІСЦ для проведення подальшої індексації і заробітна плата у цьому місяці не індексується. Право на індексацію може виникнути через три місяці, тобто у серпні 2016 року, якщо приріст ІСЦ перевищить 103 %. Поскільки у 2016 році індекс споживчих цін не перевищував поріг індексації, тому право на індексацію не наступило. Поскільки не нараховувалась індексація, тому відсутні і підстави для нарахування компенсації. Що стосується матеріальної допомоги на оздоровлення, то для обслуговуючого персоналу така виплата не передбачена ст. 57 Закону України Про освіту , крім того, позивач у заявах на відпустку з 2002 року не просила, щоб їй виплачували матеріальну допомогу. Таким чином, позов ОСОБА_1 є безпідставним, і представник відповідача просила суд відмовити в задоволенні позову.

Що стосується заяв і клопотань учасників справи, то суд вважає за необхідне заначити наступне.

Від позивача ОСОБА_1 17.12.2018 року надійшло до суду клопотання про витребування доказів, а саме - з відділу освіти, молоді та спорту Талалаївської РДА щомісячної довідки про її заробітну плату за період з 2002-2017 років. Розглянувши дане клопотання, суд приходить до наступного висновку. Положенням ч.1 ст. 84 ЦПК України передбачено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане у строк, зазначений в частинах 2 та 3 ст. 83 цього Кодексу, тобто разом із поданням позовної заяви. Позовна заява ОСОБА_1 подана 02.10.2018 року, уточнена позовна заява подана 27.11.2018 року, в той час як клопотання про витребування доказів подане 17.12.2018 року, тобто з пропущенням встановленого цивільним процесуальним законодавством строку. Будь-яких пояснень стосовно причини пропуску строку на подання клопотань та обґрунтування неможливості його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї, позивачем не надано. Тому у відповідності до ч.1 ст. 84 ЦПК україни суд залишає клопотання позивача ОСОБА_1 про витребування доказів без задоволення.

Будь-яких інших заяв чи клопотань, оформлених належним чином у відповідності до вимог ЦПК України, від учасників справи до суду не надходило.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.

Судом встановлені наступні фактичні обставини - позивач ОСОБА_1 30.09.1997 року призначена на посаду заступника директора Червоноплугатарської середньої школи по господарській роботі. 01.04.1999 року переведена на посаду робітника з обслуговування Червоноплугатарської школи. 11.12.1999 року переведена на посаду вбиральниці шкільних приміщень Червоноплугатарської школи. 04.12.2003 року школа перейменована в Червоноплугатарську загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів. Рішенням Талалаївсько районної ради від 16.09.2016 року школа перейменована в Плугатарську ЗОШ І-ІІІ ступенів. Зазначене підтверджується копією трудової книжки позивача (а.с.8-9). 16.07.2018 року ОСОБА_1 зверталась до відділу освіти, молоді та спорту Талалаївсько РДА з приводу виплати їй індексації заробітної плати за 2008-2011, та 2016-2017 рр. (а.с.11), та матеріальної допомоги на оздоровлення з 2000-2017 рр. (а.с.12). Відділ освіти Талалаївської РДА було реорганізовано у відділ освіти, молоді та спорту Талалаївської РДА згідно розпорядження голови РДА від 02.03.2018 року (а.с.35-36).

Що стосується доказів, відхилених судом, та мотивів їх відхилення, суд вважає за необхідне заначити наступне.

На підтвердження своїх позовних вимог щодо стягення матеріальної допомоги на оздоровлення, позивач посилається на колективні договори, які заключались між дирекцією Червоноплугатарської ЗОШ та профспілковим комітетом школи, зокрема, на пункт 42 Колективного договору на 2007-2010 роки та на п. 6.1.3. колективного договору на 2013-2015 роки, у яких закріплено обов'язок директора школи домагатися надання працівникам матеріальної допомоги, в тому числі на оздоровлення, в сумі до одного посадового окладу на рік в межах фонду заробітної плати, затвердженого в кошторисах відповідно до постанови КМУ від 07.02.2001 року № 134. Але зазначена в договорі Постанова КМУ від 07.02.2001 року № 134 втратила чинність на підставі Постанови Кабінету Міністрів № 790 від 22.08.2005 року, посилання на неї є некоректним, тому суд відкидає даний доказ як недостовірний. Це ж саме стосується і посилання на п.6.3. Колективного договору на 2015-2020 роки, у якому йде посилання на постанову КМУ від 07.02.2001 року № 134, яка втратила чинність на підставі Постанови Кабінету Міністрів № 790 від 22.08.2005 року.

На підтвердження позовних вимог про стягення індексації заробітної плати, а саме - щодо розміру заробітної плати у ті місяці і роки, за які висуваються позовні вимоги, позивачем до позовної заяви надано ксерокопії низької якості особового рахунку ОСОБА_1, з яких суду необхідно зробити висновок про розмір заробітної плати позивача у певні місяці та роки (а.с.61-70). Але із доданих копій особового рахунку неможливо зробити висновок, яка саме заробітна плата була у ОСОБА_1 за період з квітня по грудень 2008 року, з січня по грудень 2009 року, з січня по грудень 2010 року, з січня по грудень 2011 року та з січня по грудень 2016 року. Крім того, позивачем на підтвердження своїх позовних вимог надано до суду Форму ОК-5 Пенсійного фонду України, де зазначені індивідуальні відомості про застраховану особу з 1999 по 2018 рік (а.с.101-103).

Суд відхиляє зазначені докази на підтвердження розміру заробітної плати у зазначені місяці та роки, як неналежні, що не містять інформацію щодо предмета доказування, тобто не підтверджують заявлені вимоги щодо розміру заробітної плати позивача у вказаний період, на яку необхідно було нараховувати індексацію; як недопустимі, оскільки доказ розміру заробітної плати позивача за законом має бути підтверджений іншим засобом доказування, зокрема, довідкою про заробітну плату; як недостовірні, так як за даними доказами неможливо встановити дійсні обставини справи, поскільки копії зроблені низької якості, почерпнути з них яку-небудь інформацію неможливо, відомості щодо заробітної плати, як фінансові документи, повинні бути засвідчені підписом керівника і бухгалтера та печаткою установи; як недостатні, які не дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмету доказування, а саме - права позивача на проведення індексації її заробітної плати у зв'язку з тим, що її заробітна плата була такою, що підлягала індексації. Таким чином, суд відхиляє зазначені докази як неналежні, недопустимі, недостовірні та недостатні і не кладе їх в основу рішення при розгляді справи.

Норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду, щодо оцінки аргументів наведених учасниками справи щодо мотивів їх незастосування.

Відповідно до ч. 3 ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відповідно до ч. 1 ст. 10 ЦПК України, суд при розгляді справ керується принципом верховенства права.

Згідно з ч. ч. 1 - 3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Докази оцінюються судом з точки зору їх належності - чи місять вони інформацію щодо предмета доказування; допустимості - обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування; не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування; достовірності - на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи; достатності - які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин, які входять до предмета доказування. Згідно з ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Розглядаючи позовну вимогу ОСОБА_1 про стягення індексації заробітної плати за період за період з квітня по грудень 2008 року, з січня по грудень 2009 року, з січня по грудень 2010 року, з січня по грудень 2011 року та з січня по грудень 2016 року, суд застосовує наступні норми права.

Статтею 1 Закону України Про індексацію грошових доходів населення , індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Згідно ч.1 ст. 2 зазначеного Закону та п.2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17 липня 2003 року № 1078, об'єктом індексації грошових доходів населення є оплата праці (грошове забезпечення) як грошовий дохід громадян, одержаний ними в гривнях на території України і який не має разового характеру. Відповідно до статей 3-4 Закону України Про індексацію грошових доходів населення , індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін. У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Як вбачається із наведених положень законодавства, поріг індексації, який надає право на індексацію грошових доходів населення, встановлено в розмірі 103 відсотка. Зазначений поріг у такому розмірі встановлено Законом України від 24.12.2015 року, до цього часу поріг індексації був встановлений в розмірі 101 відсоток. У доданому позивачем до уточненої позовної заяви розрахунку індексації заробітної плати зазначений саме такий поріг індексації, на поріг індексації в розмірі 101 відсоток посилалась і представник позивача в судовому засіданні, як на такий, що діяв на момент виникнення спірних правовідносин, і тому, на її думку, повинен братись судом при вирішенні спору. Стосовно цього суд вважає за необхідне заначити наступне. Частина ст. 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Частиною 4 зазначеної статі ЦПК встановлено, що закон, який встановлює нові обов'язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі. Тому при вирішенні справи суд бере до уваги той розмір порогу індексації, який є чинним на час вирішення справи, а саме - 103 відсотка, що відповідає одній із загальних засад процесуального законодавства, передбаченим ст. 4 ЦПК України.

Відносно права на індексацію заробітної плати позивача за період з квітня по грудень 2008 року, з січня по грудень 2009 року, з січня по грудень 2010 року, з січня по грудень 2011 року та з січня по грудень 2016 року, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

У відповідності до положень Закону України Про індексацію грошових доходів населення індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Зазначеним органом є Державна служба статистики України і щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом, як на офіційному сайті http:www.ukrstat.gov.ua, так і у газеті Урядовий кур'єр , є загальновідомою інформацією.

Так індекс інфляції за квітень 2008 року склав 103, 1 %, за травень 2008 року - 101, 3 %, за червень 2008 року - 100, 8 %, за липень 2008 року склав 99,5 %, за серпень 2008 року - 99,9 %, за вересень 2008 року - 101,1 %, за жовтень 2008 року - 101, 7 %, за листопад 2008 року - 101,5 %, за грудень 2008 року - 102,1%. Зазначена інформація є загальнодоступною і розміщена в газеті Урядовий кур'єр відповідно в № 84 від 08.05.2008 року, № 105 від 10.06.2008 року, № 123 від 09.07. 2008 року, № 144 від 07.08.2008 року, № 165 від 06.09.2008 року, № 187 від 08.10.2008 року, 3 210 від 08.11.2008 року, № 231 від 09.12.2008 року, № 1 від 09.01.2009 року.

Індекс інфляції за січень 2009 року склав 102,9 %, за лютий 2009 року - 101,5 %, за березень 2009 року - 101,4 %, за квітень 2009 року - 100,9 %, за травень 2009 року - 100,5 %, за червень 2009 року - 101,1 %, за липень 2009 року - 99,9 %, серпень 2009 року - 99,8 %, вересень 2009 року - 100,8 %, жовтень 2009 року - 100,9 %, листопад 2009 року - 101,1 %, грудень 2009 року - 100, 9 %. Зазначена інформація є загальнодоступною і розміщена в газеті Урядовий кур'єр відповідно в № 23 від 10.02.2009 року. № 43 від 11.03.2009 року, № 63 від 08.04.2009 року, № 80 від 07.05.2009 року, № 101 від 10.06.2009 року, № 120 від 08.07.2009 року, № 143 від 08.08.2009 року, № 164 від 09.09.2009 року, № 185 від 08.10.2009 року, № 208 від 10.11.2009 року, № 228 від 08.12.2009 року, № 3 від 09.01.2010 року.

Індекс інфляції за січень 2010 року склав 101,8 %, лютий 2010 року - 101,9 %, березень 2010 року - 100,9 %, за квітень 2010 року - 99,7 %, травень 2010 року - 99,4%, червень 2010 року - 99,6 %, липень 2010 року - 99,8 %, серпень 2010 року - 101,2 %, вересень 2010 року - 102,9%, жовтень 2010 року - 100,5 %, листопад 2010 року - 100,3 %, грудень 2010 року - 100,8 %. Зазначена інформація є загальнодоступною і розміщена в газеті Урядовий кур'єр відповідно в № 24 від 09.02.2010 року, № ;4 від 10.03.2010 року, № 64 від 08.04.2010 року, № 83 від 08.05.2010 року, № 102 від 08.06.2010 року, № 123 від 08.07.2010 року, № 146 від 10.08.2010 року, № 165 від 08.09.2010 року, № 187 від 08.10.2010 року, № 209 від 09.11.2010 року, № 230 від 08.12.2010 року, № 3 від 11.01.2011 року.

Індекс інфляції за січень 2011 року склав 101,0 %, лютий - 100,9 %, березень - 101,4 %, квітень - 101, 3 %, травень - 100,8 %, червень - 100, 4 %, липень- 98, 7%, серпень - 99,6%, вересень - 100,1%, жовтень - 100,0 %, листопад - 100,1 %, грудень - 100,2%. Зазначена інформація є загальнодоступною і розміщена в газеті Урядовий кур'єр відповідно в № 23 від 08.02.2011 року, № 43 від 10.03.2011 року, № 64 від 08.04.2011 року, № 83 від 11.05.2011 року, № 103 від 08.06.201 1року, № 122 від 08.07.201 1року, № 144 від 09.08.2011 року, № 164 від 08.09.2011 року, № 187 від 11.10.2011 року, № 208 від 09.11.201 1року, № 229 від 08.12.2011 року. № 4 від 11.01.2012 року.

У 2016 році індекс інфляції складав: за січень - 100,9%, за лютий - 99,6 %, за березень - 101,0 %, за квітень - 102,5 %, за травень - 100,1 %, за червень - 99,8 %, за липень - 99,9 %, за серпень - 99,7 %, за вересень - 101,8 %, за жовтень - 102,8 %, за листопад - 101,8 %, за грудень - 100,9 %. Зазначена інформація є загальнодоступною і розміщена в газеті Урядовий кур'єр відповідно в № 26 від 10.02.2016 року, № 47 від 11.03.2016 року, № 68 від 09.04.2016 року, № 87 від 11.05.2016 року, № 109 від 10.06.2016 року, № 128 від 12.07.2016 року, № 149 від 10.08.2016 року, № 170 від 10.09.2016 року, № 191 від 11.10.2016 року, № 210 від 09.11.2016 року, № 223 від 10.12.2016 року, № 4 від 11.01.2017 року.

Аналізуючи наведену інформацію, суд приходить до висновку, що за період з квітня по грудень 2008 року, з січня по грудень 2009 року, з січня по грудень 2010 року, з січня по грудень 2011 року та з січня по грудень 2016 року величини індексу споживчих цін не перевищувала поріг індексації, установлений в розмірі 103 відсотка, тому підстави для проведення індексації заробітної плати позивачу ОСОБА_1 за вказаний період відсутні, і позов в частині стягення з відповідача індексації заробітної плати задоволенню не підлягає.

Поскільки в ході розгляду справи на підставі наданих позивачем доказів та аналізу норм законодавства суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині стягення індексації заробітної плати, тому відсутні підстави для задоволення позову в частині стягення компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати.

Розглядаючи позовну вимогу про стягення з відповідача матеріальної допомоги на оздоровлення, суд застосовує наступні норми права.

Стаття 57 Закону України Про освіту закріплює державні гарантії педагогічним і науково-педагогічним працівникам. Зокрема, держава забезпечує педагогічним і науково-педагогічним працівникам: належні умови праці та медичне обслуговування; оплату підвищення кваліфікації; правовий, соціальний, професійний захист; диференціацію посадових окладів (ставок заробітної плати) відповідно до кваліфікаційних категорій, встановлення підвищених посадових окладів (ставок заробітної плати) за педагогічні звання, надбавок за почесні звання, доплат за наукові ступені та вчені звання; виплату педагогічним працівникам щорічної грошової винагороди в розмірі до одного посадового окладу (ставки заробітної плати) за сумлінну працю, зразкове виконання покладених на них обов'язків; виплату педагогічним і науково-педагогічним працівникам допомоги на оздоровлення у розмірі місячного посадового окладу (ставки заробітної плати) при наданні щорічної відпустки; надання пільгових довгострокових кредитів на будівництво (реконструкцію) чи придбання житла або надання службового житла у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України; пенсію за вислугу років; інші гарантії, визначені законом України.

Тобто зазначена стаття гарантує виплату допомоги на оздоровлення у розмірі місячного посадового окладу (ставки заробітної плати) при наданні щорічної відпустки педагогічним та науково-педагогічним працівникам. Позивач ОСОБА_1 не відноситься до зазначеної категорії, і тому під дію ст. 57 Закону України Про освіту відносно виплати їй матеріальної допомоги на оздоровлення у розмірі місячного посадового окладу не підпадає і на неї ця норма Закону не поширюється. Поскільки, як було встановлено, позивач ОСОБА_1 не підпадає під дію ст. 57 Закону України Про освіту відносно виплати їй матеріальної допомоги, із заявами до відповідача про виплату їй матеріальної допомоги при виході у відпустку з 2002 року не зверталась, доказів цього позивачем не надано, тому підстави для стягення з відповідача на корить позивача матеріальної допомоги на оздоровлення відсутні.

Таким чином, суд, розглянувши справу в межах позовних вимог, на підставі доказів, поданих учасниками справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та достатності, проаналізувавши чинне матеріальне право, що передбачає відповідні виплати, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 129 Конституції України, ст. 57 Закону України Про освіту , ст.ст. 3-4 Закону України Про індексацію грошових доходів населення , ст.ст. 3, 4, 10, 12, 13, 76-81, 84, 89, 211, 247, 259, 264-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до відділу освіти, молоді та спорту Талалаївської РДА про стягення індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку в порушенням строків її виплати та матеріальної допомоги - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернігівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня отримання учасниками справи копії рішення.

Суддя Л.В.Тіщенко