Рішення

від 09.01.2019 по справі 308/12043/17

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/12043/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.01.2019 місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді - Світлик О.М.,

за участю секретаря судового засідання - Гайданки Г.В.,

представника позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгороді у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернулася в суд з позовною заявою до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що вона є власником квартири АДРЕСА_12, та постійно у ній проживає. Право власності на вказану квартиру зареєстроване у встановленому законодавством порядку, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданим КП БТІ м. Ужгорода від 01.07.2008 року за № 19368506.

Зазначає, що 19.10.2017 року відбулося залиття належної їй квартири, а саме було залито ванну кімнату. Обставини та причини залиття квартири були встановлені представниками уповноваженої організації - ПП УжБудСервіс , яке здійснює утримання будинку АДРЕСА_13, про що комісією 20.10.2017 року складено відповідний акт обстеження квартири. У акті зазначено, що залиття сталося з квартири АДРЕСА_14 (власник - ОСОБА_3), яка розташована поверхом вище. Залиття сталося через неправильне користування сантехнічним обладнанням орендонаймачами, із-за неякісно проведеної герметизації ванної, вода протекла в належну їй квартиру АДРЕСА_15. Актом зафіксовано, що внаслідок протікання води у квартирі АДРЕСА_15 залита ванна кімната.

Належність відповідачеві квартири АДРЕСА_1 підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень за № 105284373, з якої вбачається що дана квартира належить на праві власності саме відповідачеві.

Вказує, що згідно з будівельно-технічним дослідженням № 00014/2017, складеним 25.10.2017 року судовим експертом Павлич О.В. (свідоцтво № 1444 від 28.05.2010 року), вартість ремонтних робіт по відновленню пошкодженої затопленням належної їй квартири становить 6822 грн. Експерт також підтвердив, що залиття стелі у приміщенні ванної кімнати її квартири відбулося внаслідок потрапляння води з вище розташованої квартири. За проведення експертного дослідження позивачем сплачено судовому експерту 3000 грн., що підтверджено платіжною квитанцією, долученою до позовної заяви, яка також підлягає відшкодуванню на користь позивача як витрати, що вона змушена була понести для відновлення своїх порушених прав.

Позивач зауважує, що відповідальність за нанесену їй матеріальну шкоду та обов'язок відшкодувати таку у повному обсязі лежить на власнику квартири АДРЕСА_14, з якої відбулося залиття. Доказами залиття належної їй квартири та причини, які призвели до цього підтверджуються актом від 20.10.2017 року ПП УжБудСервіс за наслідками проведеного обстеження та судовим будівельно-технічним дослідженням, яке містить в собі фотофіксацію події та яким визначено вартість робіт для відновлення пошкодженого майна.

За твердженням позивача, протиправна бездіяльність відповідача із забезпечення справного технічного стану внутрішньоквартирних пристроїв водопостачання і водовідведення призвела до заподіяння їй матеріальних збитків.

Крім того, позивач наголошує на тому, що стежити за справністю внутрішньоквартирних водопровідних мереж, до яких відносяться і стояки холодного та гарячого водопостачання квартири, каналізації, є обов'язком її власника із залученням відповідних технічних працівників балансоутримувача, або іншої організації на розсуд і відповідальність власника квартири.

Таким чином, позивач зазначає, що розмір заподіяних їй збитків складає 9822 грн., які вона понесла та змушена понести для відновлення пошкодженого з вини відповідача майна.

Також позивач вказує, що їй було заподіяно моральну шкоду, яка полягає в душевних та психологічних стражданнях, які вона зазнала в результаті пошкодження її майна, погіршенні здоров'я та самопочуття, через неможливість використання належного майна за призначенням, необхідністю тривалого провітрювання та просушування квартири, організації огляду квартири комісією та судовим експертом (п. 3 ч. 2 ст. 23 ЦК України). При цьому, визначаючи розмір грошового відшкодування моральної шкоди вона враховує характер неправомірних дій відповідача, його поведінку на протязі всього часу звертання до нього з проханням усунути протікання, тривалість порушення її прав, глибину душевних та психічних страждань, пов'язаних з пошкодженням майна, порушення нормального ритму життя (необхідність вчинення додаткових дій, які за нормальних обставин не було необхідності вчиняти), нормальних життєвих зв'язків, тяжкість вимушених змін (неможливість звичайного користування належним їй майном), час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. А тому з урахуванням вимог розумності і справедливості розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається нею у розмірі 5000 грн.

На підставі викладеного позивач просить стягнути з ОСОБА_3 на її користь 14822 грн., з яких: збитки в розмірі 9822 грн.; грошове відшкодування моральної шкоди в розмірі 5000 грн.

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14.12.2017 року відкрито провадження у цивільній справі за вказаною позовною заявою.

Ухвалою суду від 29.01.2018 року постановлено розгляд цивільної справи за даним позовом проводити у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

26.02.2018 року представником відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_5 до суду подано відзив на позовну заяву, згідно з яким просить відмовити в задоволенні позову. У відзиві зазначає, що відповідач заперечує проти позову про відшкодування матеріальної та моральної шкоди у повному обсязі заявлених позовних вимог та вважає, що дана позовна заява не може бути задоволена. Посилається на те, що згідно з розрахунком договірної ціни, яку провело ТОВ Будтрейд-2007 на відновлюваний ремонт стелі ванної кімнати площею 2,6 кв.м. квартири АДРЕСА_2, станом на 18.01.2018 року становить 1121,40 грн. Ціна на відновлюваний ремонт, яка була заявлена позивачем завищена і не відповідає дійсності. На підставі обстеження працівником ТОВ Закарпатська будівельна група 19.10.2017 року була видана довідка від 20.10.2017 року за вих. № 2/10. Працівником було обстежено все сантехнічне обладнання квартири за адресою: АДРЕСА_16, і встановлено, що все сантехнічне обладнання ванної квартири АДРЕСА_14 є справне і слідів протікання не виявлено. Герметизація ванної кімнати проведена якісно і жодним чином не могла і не може призвести до протікання води. Крім того, зауважує, що комісією в складі майстра ПП УжБудСервіс ОСОБА_6, газозварювальника ОСОБА_7, слюсара-сантехніка ОСОБА_8 19.10.2017 року було обстежено квартиру АДРЕСА_15 та АДРЕСА_17 21.10.2017 року складено відповідний акт, в якому вказано, що в квартирі АДРЕСА_15 залита стеля ванної кімнати площею 2,6 кв.м. При обстеженні квартири АДРЕСА_14 жодних слідів протікання води не виявлено. Все сантехнічне обладнання ванної кімнати квартири АДРЕСА_14 на момент огляду було справне, а тому комісія лише припустила, що протікання води могло статися внаслідок неправильного користування сантехнічним обладнанням орендонаймачами. При цьому, інші суміжні квартири, які розташовані поверхом вище від квартири АДРЕСА_15 в складі даної комісії не обстежувалося. Стверджує, що судом повинно бути відмовлено в задоволені позовних вимог, оскільки за вищевказаними доказами в квартирі АДРЕСА_14 все сантехнічне обладнання ванної кімнати є справне і слідів протікання не виявлено. Комісія лише припустила, що протікання сталося в квартирі АДРЕСА_14, але жодних слідів протікання чи несправностей виявлено не було.

24.07.2018 року представником позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_1 до суду подано відповідь на відзив, в якій зазначає, що доводи відповідача про те, що вартість відновлювального ремонту згідно з розрахунком, проведеним ТОВ Будтрейд-2007 , не відповідає дійсності. Зокрема, такі доводи спростовуються матеріалами справи, а саме висновком експерта, який додано до позовної заяви, жодного огляду працівниками вказаного товариства приміщення не проводилося, а тому він не може бути об'єктивним. Крім того, такий розрахунок не враховує проведення робіт по демонтажу пошкодженої стелі, демонтажу освітлення, монтажу освітлення, шпаклювання стель шпаклівкою, демонтаж та монтаж дверних коробок, установку дверних полотен. Експертом при виконанні дослідження проводився ретельний огляд залитих приміщень, фотофіксація пошкоджень та обсяг робіт та матеріалів, необхідних для усунення пошкоджень приміщення позивача. Відтак, вказує, що надана відповідачем довідка, що була видана ТОВ Будтрейд-2007 , не може бути належним та допустимим доказом у справі. Факт та причини залиття помешкання позивача саме через недоліки герметизації ванни у квартирі відповідача було зафіксовано відеозйомкою працівниками поліції, які були викликані позивачем на місце події, та якими з дозволу наймачів квартири відповідача було оглянуто ванну в квартирі АДРЕСА_3 м Ужгороді. Примірник такого відеозапису позивачу було надано органом поліції, який позивач додає для долучення до матеріалів справи та просить суд надати йому відповідну оцінку при дослідженні доказів. Вказує, що доводи відповідача про те, що сантехнічне обладнання у його ванній кімнаті перебувало в справному стані не відповідне дійсності та спростовується актом комісії ПП УжБудСервіс , яке здійснює утримання будинку № 25 по вул. Минайська в м Ужгород. Крім того, зазначає, що справність сантехнічного обладнання відповідач підтверджує довідкою, виданою ТОВ Закарпатська будівельна група , якою ніби то було проведено обстеження сантехнічне обладнання, однак, відомості, зазначені в такій довідці не відповідають дійсності, спростовуються іншими доказами у справі. При цьому, наголошує, що в самій довідці не вказано, хто саме проводив таке обстеження. Також згідно з відкритими даними з Єдиного реєстру боржників щодо вказаного товариства відкрита значна кількість виконавчих проваджень, у яких таке підприємство є боржником, а згідно з даними Єдиного реєстру судових рішень керівник та бухгалтер підприємства неодноразово притягувалися до адміністративної відповідальності. Крім того, згідно з даними ЄДР основним видом діяльності вказаного товариства є оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням, основний код КВЕД 46.73. Стверджує, що з урахуванням вказаного довідка, видана ТОВ Закарпатська будівельна група , не є належним та допустимим доказом тих обставин, які намагається підтвердити відповідач. Зазначає, що такі докази викликають сумнів у їх достовірності. Зауважує, що наданий відповідачем акт комісії від 21.10.2017 року не спростовує фактів, які викладені та були зафіксовані тією ж комісією напередодні. Як в одному випадку, так і в другому підтверджується, що залиття квартири АДРЕСА_15 відбулося з квартири АДРЕСА_14 через неправильне користування сантехнічним обладнанням. Також вказано, що при дослідженні квартири АДРЕСА_14 встановлено, що жодних слідів протікання не виявлено, тобто ознак протікання води з квартир, які знаходяться поверхом вище не було, а тому і потреби в їх обстеженні також не було. Відтак, складені акти не містять інформації, яка спростовує обставини, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Наголошує на тому, що не заслуговує на увагу і наданий відповідачем висновок експерта Павлича О.В., оскільки вказаним висновком підтверджено, що певна компанія на підставі довідки вказала про можливість проведення ремонту певного виду робіт. При ньому, експерт вказав, що оскільки це договірна позиція сторін, то кошторис на складається і вартість робіт на перевіряється, тобто, це висновок, який взагалі не стосується предмету спору та обставин, які підлягають дослідженню при вирішенні цього спору.

Ухвалою суду від 18.12.2018 року закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу за даною позовною заявою до судового розгляду по суті.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві та просив їх задовольнити.

Відповідач та його представник у дане судове засідання не з'явилися, хоча про час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином шляхом надіслання судових повісток рекомендованими поштовими відправленнями, про причини неявки не повідомлено та клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково, виходячи з наступного.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_4, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданим комунальним підприємством Бюро технічної інвентаризації м. Ужгорода від 01.07.2008 року за № 19368506.

Власником квартири АДРЕСА_5, є відповідач ОСОБА_3, що стверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна (номер інформаційної довідки 105284373 від 27.11.2017 року).

19.10.2017 року в квартирі позивача, а саме у ванній кімнаті, відбулося залиття стелі.

Позивач звернулася на ім'я начальника ПП УжБудСервіс , що здійснює утримання будинку № АДРЕСА_13, із заявою від 19.10.2017 року, в якій просила надати їй акт обстеження квартир АДРЕСА_14 та АДРЕСА_18 для того, щоб відшкодувати збитки (зробити ремонт). У даній заяві позивач повідомила, що 19.10.2017 року вона викликала наряд поліції та працівників ПП УжБудСервіс для того, щоб зафіксувати залиту ванну кімнату.

З акту приватного підприємства Ужгородський будівельний сервіс від 20.10.2017 року вбачається, що комісією в складі майстра Т.Д. ПП УжБудСервіс ОСОБА_6, газозварювальника ОСОБА_7, слюсара-сантехніка ОСОБА_8 19.10.2017 року було обстежено квартиру АДРЕСА_15 (Власник - ОСОБА_2.) по АДРЕСА_19 на предмет залиття квартири згідно з поданою заявою. При обстеженні було встановлено, що залиття сталося а з квартири АДРЕСА_14 (власник - ОСОБА_3, в квартирі не проживає), що здає квартиру в оренду іноземцям. Квартира розташована поверхом вище, через неправильне користування сантехнічним обладнанням орендонаймачами (при користуванні душем), із-за неякісно проведеної герметизації ванної, вода протекла в кв. АДРЕСА_15. Внаслідок протікання води у квартирі АДРЕСА_15 залита стеля ванної кімнати.

Переглянутим у судовому засіданні відеоматеріалами на цифровому носії (оптичний диск CD-R), що надано згідно з листом Управління патрульної поліції у містах Ужгороді та Мукачеві Департаменту патрульної поліції від 23.10.2017 року на заяву ОСОБА_10 від 20.10.2017 року, встановлено, що 19.10.2017 року, працівниками поліції, яких було викликано позивачем та якими з дозволу квартиронаймачів квартири, що належить відповідачу, оглянуто ванну кімнату в квартирі АДРЕСА_6 м Ужгород, та зафіксовано факт залиття стелі у ванній кімнаті квартири, що належить позивачу, через недоліки герметизації ванної кімнати у квартирі, що належить відповідачу та яка розташована поверхом вище квартири, належної позивачу.

21.10.2017 року позивач звернулася із заявою до судового експерта з будівельно-технічної експертизи Павлич О.В., в якій просила провести будівельно-технічне дослідження квартири за адресою: м. АДРЕСА_20, та на дослідження винести наступне питання: яка вартість відновлювальних робіт пошкодженої затопленням квартири за адресою: АДРЕСА_7. При розрахунках просила врахувати заміну несучих конструкцій підшивки стелі гіпсокартоном.

Висновком будівельно-технічного дослідження № 00014/2017 згідно з листом ОСОБА_2, складеним 25.10.2017 року експертом з будівельно-технічної експертизи Павлич О.В. (свідоцтво № 1444 від 28.05.2010 року, видане на підставі рішення Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України), та ілюстративною таблицею до нього стверджується, що по питанню, яка вартість відновлювальних робіт пошкодженої затопленням квартири за адресою: АДРЕСА_7, то за візуальними ознаками, а саме враховуючи той, факт то основна частина залиття потрапила на стелю досліджуваних приміщень, зроблено висновок, що залиття досліджуваних приміщень відбулося внаслідок потрапляння води з вище розташованої квартири. Згідно з актом від 20.10.2017 року залиття відбулося з квартири АДРЕСА_14, що розташована поверхом вище. Згідно з проведеними розрахунками орієнтовна вартість ремонтних робіт по відновленню об'єктів дослідження становить 6822 грн.

Згідно з вказаним дослідженням обстеження об'єкту проведено 21.10.2017 року в присутності власника об'єкту, а саме ОСОБА_2 В ході обстеження проводився візуальний огляд залитих частин приміщення. Площі пошкоджених поверхонь приймалися на основі наданих технічних паспортів.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Згідно з ч. 1 ст. 15, ч. 1, п. п. 8, 9 ч. 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, можуть бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (ч. 1, ч. 2 п. 1, ч. 3 ст. 22 ЦК України).

У відповідності до ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Згідно з ч. ч. 4, 5 ст. 319 ЦК України власність зобов'язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян.

В силу ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч. 2 ст. 1166 ЦК України).

Статтею 1192 ЦК України передбачено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Зі змісту викладених норм випливає, що обов'язок доказування розподіляється таким чином, що позивач доказує наявність шкоди та її розмір, а відповідач - відсутність його вини в заподіянні шкоди.

Положеннями ст. ст. 156, 151, 177 Житлового кодексу Української РСР визначено, що громадяни (власники, наймачі, члени їх сімей) зобов'язані забезпечувати схоронність жилих приміщень, бережно ставитися до санітарно-технічного та іншого обладнання, до об'єктів благоустрою, додержувати правил утримання жилого будинку і придомової території, правил пожежної безпеки, додержувати чистоти і порядку в під'їздах, кабінах ліфтів, на сходових клітках і в інших місцях загального користування.

Пунктом 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 року № 572, із змінами, встановлено, що власники квартир, а також наймачі, орендарі зобов'язані використовувати приміщення житлових будинків згідно їх призначення, зобов'язані дбати про стан санітарно-технічних приладів, утримувати їх у належному стані, не допускати виконання робіт та інших дій, що викликають псування приміщень, приладів та обладнання будинків, порушують умови проживання громадян.

Однією з основних засад судочинства, встановлених ст. 129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За змістом ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а згідно зі ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ст. ст. 13, 76, 80, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ст. 89 ЦПК України).

Оцінюючи вищенаведені докази в їх сукупності, а саме акт обстеження ПП Ужгородський будівельний сервіс від 20.10.2017 року, відеоматеріали на цифровому носії (оптичному диску CD-R), що надано УПП у містах Ужгороді та Мукачеві ДПП та висновок будівельно-технічного дослідження № 00014/2017 від 25.10.2017 року, суд вважає доведеним факт заподіяння матеріальної шкоди в результаті залиття в приміщенні ванної кімнати у квартирі позивача з вини відповідача ОСОБА_3 - власника квартири АДРЕСА_8, що розташована поверхом вище квартири, належної на праві власності ОСОБА_2

При цьому, доказів у спростування того, що матеріальна шкода завдана позивачеві не з вини ОСОБА_3 матеріали справи не містять та відповідачем не надано.

Долучені представником відповідача до відзиву на позовну заяву документи, а саме розрахунок договірної ціни ТОВ Будтрейд-2007 на відновлювальний ремонт стелі ванної кімнати площею 2,6 кв.м. квартири АДРЕСА_9 станом на 18.01.2018 року, довідка ТОВ Закарпатська будівельна група від 20.10.2017 року за вих. № 2/10 та акт обстеження ПП Ужгородський будівельний сервіс від 21.10.2017 року, суд вважає неналежними та недопустимими доказами у даній справі, і такими, що не спростовують заподіяння матеріальної шкоди в результаті залиття в приміщенні ванної кімнати у квартирі позивача з вини відповідача.

Згідно з ч. 2 ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частинами 1 та 2 ст. 83 ЦПК України встановлено, що сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

При цьому, належність доказів - правова категорія, яка свідчить про взаємозв'язок доказів з обставинами, що підлягають встановленню як для вирішення всієї справи, так і для здійснення окремих процесуальних дій.

Правила допустимості доказів визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину в справі. Правила допустимості доказів встановлені з метою об'єктивності та добросовісності у підтвердженні доказами обставин у справі, виходячи з того, що нелегітимні засоби не можуть використовуватися для досягнення легітимної мети, а також враховуючи те, що правосудність судового рішення, яке було ухвалене з урахуванням нелегітимного доказу, завжди буде під сумнівом.

Допустимість доказів є важливою ознакою доказів, що характеризує їх форму. Допустимість доказів означає, що обставини справи, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами.

З розрахунку договірної ціни, проведеним ТОВ Будтрейд-2007 , як підрядником, вбачається, що вартість матеріалів на відновлювальний ремонт сталі ванної кімнати квартири АДРЕСА_10 складає 1121,40 грн. станом на 18.01.2018 року.

Однак, матеріалами справи та відповідачем на підтверджено, що працівниками ТОВ Будтрейд-2007 проводився ретельний огляд приміщення ванної кімнати у квартирі позивача, даним розрахунком не враховується проведення робіт по демонтажу пошкодженої стелі, демонтажу освітлення, монтажу освітлення, шпаклювання стель шпаклівкою, демонтаж та монтаж дверних коробок, установку дверних полотен, про що вказує представник позивача у відповіді на відзив.

Відповідно до довідки ТОВ Закарпатська будівельна група від 20.10.2017 року за вих. № 2/10 працівником даного товариства 19.10.2017 року було обстежено все сантехнічне обладнання квартири АДРЕСА_14, в тому числі ванної кімнати (власник - ОСОБА_3.), що розташована по АДРЕСА_19 і встановлено, що все сантехнічне обладнання ванної кімнати квартир АДРЕСА_14, на момент огляду є справне і слідів протікання води на підлозі не має, герметизація ванної кімнати проведена якісно і жодним чином не могла і не може призвести до протікання води.

Проте, відомості, зазначені у вказаній довідці ТОВ Закарпатська будівельна група , спростовуються актом комісії ПП Ужгородський будівельний сервіс від 20.10.2017 року, така не містить даних про те, ким саме проводилося обстеження. При цьому, згідно з безкоштовним пошуком відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ідентифікаційний код юридичної особи 37014250) основним видом діяльності цього товариства є оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням (код КВЕД 46.73).

З наданого представником відповідача акту приватного підприємства Ужгородський будівельний сервіс від 20.10.2017 року слідує, що комісією в складі майстра Т.Д. ПП УжБудСервіс ОСОБА_6, газозварювальника ОСОБА_7, слюсара-сантехніка ОСОБА_8 19.10.2017 року було обстежено квартиру АДРЕСА_15 (власник - ОСОБА_2.) по АДРЕСА_19 і встановлено, що в цій квартирі залита стеля ванної кімнати площею 2,6 кв.м. 19.10.2017 року також було обстежено квартиру АДРЕСА_14 (власник - ОСОБА_3.), що розташована поверхом вище. При обстеженні квартири АДРЕСА_11, жодних слідів протікання води в кв. АДРЕСА_14 не виявлено. Все сантехнічне обладнання ванної кімнати квартири АДРЕСА_14, на момент огляду було справне, тому комісія припустила, що протікання води могло статися внаслідок неправильного користування сантехнічним обладнанням орендонаймачами (при користуванні душем), із-за неякісно проведеної герметизації ванної, про що й було зазначено в акті огляду кв. АДРЕСА_15 від 20.10.2017 року. Інші суміжні квартири, розташовані поверхом вище від кв. АДРЕСА_15, в складі даної комісії не обстежувалися.

Суд зазначає, що вказаним актом обстеження ПП Ужгородський будівельний сервіс від 20.10.2017 року не спростовуються обставини, що викладено комісією в акті, що був наданий на підставі заяви позивача. Натомість, ним підтверджується, що залиття квартири АДРЕСА_15 відбулося з квартири АДРЕСА_14 через неправильне користування сантехнічним обладнанням.

Відповідно до наданого представником відповідача висновку № 0001/2018 будівельно-технічного дослідження згідно із замовленням ОСОБА_3, складеним 22.01.2018 року експертом Павлич О.В., згідно з наданими експерту документів вартість робіт по ремонту стелі ванної кімнати площею 2,6 кв.м. ТОВ Будтрейд-2007 становить 1121,40 грн.

Як слідує з вказаного висновку об'єктом дослідження є надані документи, а саме договірна ціна на проведення робіт та запит до судового експерта. У зв'язку з тим, що експерту надано договірну ціну на проведення робіт по ремонту, кошторис на роботи не складався, оскільки експерту надані ціни, за які конкретний виконавець готовий провести ремонтні роботи. Однак, зазначений висновок складено на підставі розрахунку договірної ціни, проведеним ТОВ Будтрейд-2007 , який, як було зазначено вище, суд вважає неналежним та недопустимим доказом у даній справі.

При цьому, суд зазначає, що кошторис - це фінансовий документ, у якому в плановому порядку визначаються обсяги коштів на фінансування певних об'єктів, програм і заходів з визначенням їх цільового призначення і розподілом за окремими періодами фінансування. У кошторисі на будівельні роботи можна виділити дві основні складові (статті) витрат, зокрема: на виконання будівельних робіт; на будівельні матеріали. Витрати на виконання будівельних робіт охоплюють: витрати на оплату праці робітників-будівельників; витрати на обслуговування, утримання чи оренду будівельних машин та механізмів; витрати на оплату праці інженерно-технічного персоналу; загальновиробничі витрати (витрати на малоцінний та швидкозношуваний інвентар, витрати на зв'язок, оренду приміщень, послуги консультативного характеру тощо); податки та збори, передбачені структурою будівельної організації. До витрат на будівельні матеріали належать: вартість будівельних матеріалів, конструкцій та обладнання, а також витрати на їх транспортування до об'єкта, заготівельно-складські витрати, пов'язані із заготівлею, складуванням та зберіганням матеріалів у період від їх закупівлі до використання в будівельному виробництві. За загальним правилом, кошторис на будівельні роботи дає можливість учасникам будівельного процесу і замовнику - з однієї сторони, і виконавцю робіт (підряднику) - з іншої сторони, приймати рішення щодо об'єкта будівництва та співпраці сторін, чітко відстежувати виконання робіт та використаних матеріалів на об'єкті, що дуже зручно з точки зору контролю за будівництвом.

Як вбачається з матеріалів справи, в тому числі з висновку № 0001/2018 будівельно-технічного дослідження згідно із замовленням ОСОБА_3, кошторис на роботи між сторонами не складався.

За наведених обставин, враховуючи положення наведених норм чинного законодавства України, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача щодо стягнення з відповідача завданої внаслідок залиття ванної кімнати її квартири матеріальних битків у розмірі 6822 грн.

Що стосується позовним вимог про відшкодування моральної шкоди, суд констатує наступне.

Відповідно до положень ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

За змістом ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 5 постанови № 4 від 31.03.1995 року Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди , обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіяні.

Беручи до уваги конкретні обставини справи, оскільки належне ОСОБА_2 майно було пошкоджено з вини відповідача, що у свою чергу завдало їй душевних страждань та водночас враховуючи співмірність моральної шкоди із заподіяною позивачеві майновою шкодою, суд приходить до переконання, що з урахуванням принципів розумності і справедливості їй слід визначити моральну шкоду в розмірі 1000 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Статтею 139 ЦПК України визначено витрати, пов'язані із залученням (викликом) свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів, проведенням експертиз.

За загальним правилом судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 1 ст. 141 ЦПК України).

У відповідності до ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову - на відповідача.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку із розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Позивач просить стягнути з відповідача сплачені нею судовому експерту Павлич О.В. 3000 грн. за проведення експертного дослідження, на підтвердження чого надала розрахункову квитанцію ААВЧ № 767622, посилаючись на те, що вказана суму підлягає відшкодуванню на її користь як витрати, що вона змушена була понести для відновлення своїх порушених прав.

Виходячи з положень ст. ст. 133, 139, 141 ЦПК України суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача витрат, понесених за проведення експертного дослідження, оскільки такі є необґрунтованими та не відносяться до судових витрат.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути понесені позивачем та документально підтверджені судові витрати у сумі 339,20 грн. сплаченого судового збору, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

У судовому засіданні 09.01.2019 року на підставі ч. 6 ст. 259 ЦПК України проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, повний текст якого складено 14.01.2019 року.

Керуючись ст. ст. 11, 15, 16, 22, 23, 317, 319, 1166, 1167, 1192 ЦК України, ст. ст. 156, 151, 177 Житлового Кодексу Української РСР, ст. ст. 4, 5, 13, 76, 80, 81, 89, 133, 139, 141, 258, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 завдані матеріальні збитки у розмірі 6822 (шість тисяч вісімсот двадцять дві) гривні, моральну шкоду у розмірі 1000 (одна тисяча) гривень та судовий збір у розмірі 339 (триста тридцять дев'ять) гривень 20 коп.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Позивач: ОСОБА_2, РНОКПП НОМЕР_1, яка проживає за адресою: АДРЕСА_21

Відповідач: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_2, який проживає за адресою: АДРЕСА_22

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Дата складення повного судового рішення - 14 січня 2019 року.

Головуюча О.М. Світлик