Рішення

від 14.01.2019 по справі 621/1939/18

ЗМІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

621/1939/18

2/621/1120/18

РІШЕННЯ

іменем України

14 січня 2019 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області

у складі: головуючого - Бібіка О.В.

за участю секретаря судового засідання - Єрмоленко О.О.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) у зв'язку з несплатою аліментів,

ВСТАНОВИВ:

01.08.2018 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою, а 04.12.2018 з остаточною уточненою позовною заявою до ОСОБА_2 з вимогами: стягнути з відповідача на її користь неустойку (пеню) у зв'язку з несплатою аліментів за рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 02.07.2007 року (справа №2-1118/2007), яким на її користь стягнуто аліменти у розмірі 1/4 частини від всіх видів заробітку (доходу) на утримання дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 за період з 16.11.2015 по 31.05.2018 (включно) в сумі 31674,92 грн.

В обґрунтування позову зазначила, що з 26.09.2003 по 25.12.2007 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2, від шлюбу мають спільну мають дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 10.05.2018 змінено розмір аліментів, який було стягнуто на підставі рішення від 02.07.2007, з ОСОБА_2 на її користь стягнуто аліменти у розмірі 1/6 частини від всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку.

Відповідач аліменти сплачує нерегулярно, у зв'язку з чим виникла значна заборгованість, яка постійно збільшується (з листопада 2015 по теперішній час ОСОБА_2 здійснив на її користь один платіж у вересні 2018 року).

З розрахунку заборгованості, який складено державним виконавцем Зміївського РВДВС вбачається, що станом на 31.05.2018 заборгованість по аліментам становить - 31674,92 грн. (заборгованість нараховувалася за період з 16.11.2015 по 28.02.2018 відповідно до довідки про доходи боржника, а з 01.03.2018 по 30.09.2018 із розміру середньомісячної заробітної плати).

Просить стягнути з відповідача неустойку (пеню) всього у сумі 31674,92 грн.

В судове засідання позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_4 не з'явилися, від представника надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності, уточнені позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник відповідача ОСОБА_5 на електронну адресу 14.01.2019 направила заяву про відкладення розгляду справи у зв'язку з необхідністю ознайомитися з матеріалами справи, оскільки 14.01.2019 уклала договір з ОСОБА_2 про надання правової допомоги.

При цьому, представник відповідача ОСОБА_5 в заяві про відкладення розгляду справи, поданій 10.12.2018, зазначила, що договір про надання правової допомоги з ОСОБА_2 укладено 10.12.2018, надала копію договору від 10.12.2018.

Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.

Представник відповідача ОСОБА_5 не повідомила суд про причини неявки, тому вважається, що не з'явилася без поважних причин.

У відповідності до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

16.10.2018 ОСОБА_2 подано відзив на первинну позовну заяву, де зазначено наступне.

Не заперечував проти того, що перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_1, від шлюбу мають спільну дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Зазначив, що 27.03.2009 уклав шлюб з ОСОБА_7, від шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син ОСОБА_2

Наявність заборгованості по аліментам пояснює тяжким матеріальним становищем.

Останні декілька років він був приватним підприємцем та працював директором в належній йому організації. Останні три роки організація була в тяжкому фінансовому стані, кредитні та інші зобов'язання призвели до повного краху. Він отримував мінімальну заробітну плату, яку постійно вкладував в роботу своєї організації в надії поліпшити її роботу. На даний час вимушений ліквідувати організацію та залишитися без роботи. З вересня 2018 знаходиться на обліку в Зміївській районній філії Харківського обласного центру зайнятості, як безробітний.

Його матеріальне становище та наявність на утриманні малолітнього сина не дає можливості сплачувати не лише неустойку, а й аліменти в належному розмірі. На даний час перебуває на утриманні дружини, оскільки не має можливості влаштуватися на роботу.

Просить зменшити відповідно до ч. 2 ст. 196 СК України, розмір неустойки до 2000 грн.

Вказав на неправильність проведення розрахунків по визначенню розміру пені, оскільки не враховано проведені ним оплати в травні 2018 року в сумі 500 грн., в липні 2018 в сумі 600 грн.

Таким чином, позовні вимоги визнав частково.

В зв'язку з неявкою сторін в судове засідання фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснювалось.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Сторонами визнано, а тому, у відповідності до ч. 1 ст. 82 ЦПК України, не підлягають доказуванню те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з 26.09.2003 по 25.12.2007 перебували у зареєстрованому шлюбі, від шлюбу мають спільну дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 10.05.2018 в справі №621/481/18 зменшено розмір аліментів, який було стягнуто на підставі рішення Зміївського районного суду Харківської області від 02.07.2007, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти у розмірі 1/6 частини від всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку. (а. с. 8, 47-49).

Постановою головного державного виконавця Зміївського РВДВС Шевчука А.І. від 26.06.2018 відкрито виконавче провадження за виконавчим листом №621/481/18 від 19.06.2018. (а. с. 10).

Із розрахунку заборгованості по аліментам по виконавчим листу №2-1118 від 02.07.2007 вбачається, що ОСОБА_2 аліменти сплачував нерегулярно та не у повному обсязі, заборгованість станом на 01.10.2018 становить 38994,92 грн. (а. с. 44).

Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 1 ст. 196 Сімейного кодексу України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Пленум Верховного Суду України в п. 22 постанови № 3 Про застосування судом окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів від 15 травня 2006 року роз'яснив, що передбачена ст. 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилась з незалежних від нього причин, зокрема у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.

Розмір заборгованості зі сплати аліментів визначається державним виконавцем за місцем виконання рішення суду у порядку встановленому СК України.

Державний виконавець обчислює розмір заборгованості зі сплати аліментів, складає відповідний розрахунок та повідомляє про нього стягувачу і боржнику.

Заборгованість по аліментам утворилась через несплату відповідачем своєчасно та в повному обсязі аліментів на утримання дітей.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів за період з 16.11.2015 по 31.05.2018 в сумі 31674,92 грн.

Враховуючи, що стягнення неустойки (пені) спрямоване на підвищення захисту майнових прав дитини, позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення на її користь пені за прострочення сплати аліментів є правомірними.

Відповідачем суду не надано належних та допустимих доказів тієї обставини, що заборгованість виникла не з його вини.

Разом з тим, маючи постійне місце роботи відповідач не сплачував аліментів у розмірі, встановленому рішенням суду.

ОСОБА_2 не надав суду доказів на підтвердження свого тяжкого матеріального стану.

Посилання відповідача на те, що на даний час його матеріальне становище погіршилося і він перебуває за обліку як безробітний не приймається судом.

Позивачем надано дані про те, що ТОВ "БУДМЕТЕКСПЕРТ", засновником якого є ОСОБА_2, не припинило діяльність, станом на лютий 2018 року товариство має 26 найманих осіб, приймає участь у закупівлях. (а. с. 69, 70, 71, 72, 73).

Крім того, судом не береться до уваги посилання відповідача на неправильність проведення розрахунків розміру неустойки, оскільки не враховано платежі на травень 2018 року та липень 2018 року.

Суду не надано доказів на підтвердження сплати ОСОБА_2 аліментів у травні 2018 року 500 грн., за липень 2018 року позивачем неустойка не обраховувалася.

З урахуванням того, що аліменти призначаються та виплачуються (стягуються) щомісячно, тому за змістом ст. 196 Сімейного кодексу України пеня нараховується не на всю суму заборгованості, а на суму несплачених аліментів за той місяць, у якому не проводилося стягнення аліментів.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Виходячи з аналізу норм глави 49 ЦК України неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки.

Отже, з урахуванням правої природи пені, яка є дієвим стимулом належного виконання обов'язку та виходячи з того, що аліменти призначаються та виплачуються (стягуються) щомісячно, за змістом статті 196 СК України пеня нараховується на суму заборгованості за той місяць, в якому не проводилось стягнення аліментів.

При цьому сума заборгованості по аліментам за попередні місяці не додається до заборгованості за наступні місяці, а кількість днів прострочення обчислюється виходячи з того місяця, в якому аліменти не сплачувались.

Правило про стягнення неустойки (пені) в розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення.

З огляду на те, що аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.

Тобто неустойка (пеня) за один місяць рахується так: заборгованість за аліментами за місяць помножена на 1 % пені і помножена на кількість днів місяця, в якому виникла заборгованість. Загальна сума неустойки (пені) визначається шляхом додавання нарахованої пені за кожен із прострочених платежів (за кожен місяць).

Розрахунок суми неустойки (пені) проведено позивачем відповідно до вимог закону.

З огляду на вищезазначене, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, в межах заявлених нею вимог та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню неустойка (пеня) за несплачені відповідачем аліменти за період з 16.11.2015 по 31.05.2018 включно в сумі 31674,92 грн.

Відповідач у відзиві на первинну позовну заяву просить зменшити розмір неустойки (пені) до 2000 грн. вказуючи на тяжке матеріальне становище.

Твердження відповідача не підтверджені жодним належним та допустимим доказом, тому не приймаються судом.

Підстав для зменшення розміру неустойки (пені) не вбачається.

Питання про розподіл судових витрат між сторонами, суд вирішує відповідно до положень ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263-267, 279, 280-283 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) у зв'язку з несплатою аліментів - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2, місце проживання: АДРЕСА_2) неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів за період з 16.11.23015 по 31.05.2018 в сумі 31674 (тридцять одну тисячу шістсот сімдесят чотири) грн. 92 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1) до Державного бюджету України (стягувач Державна судова адміністрація України) судовий збір в розмірі 704 (сімсот чотири) грн 80 к., які перерахувати на рахунок дотримувача 31211256026001, дотримувач коштів: ГУК у м. Києві (м. Київ) 22030106, код за ЄДРПОУ 37993783; банк дотримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача: 899998; код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складене 14.01.2019.

Головуючий: О.В. Бібік